Визначено недоліки існуючих технологій дистанційного доступу виборців до серверного обладнання транспарентних систем голосування через інтернет. З метою забезпечення безперешкодного доступу виборців до потрібних ресурсів та створення зручного користувацького інтерфейсу запропоновано модель (схему) та відповідний протокол інформаційної взаємодії засобів автоматичного пошуку ІР-адрес елементів серверного обладнання при обслуговуванні запитів виборців під час інтернет-голосування. З метою уникнення перевантаження обладнання трафіком здійснено постановку та запропоновано схему рішення задачі оптимального розподілу під час голосування потоку звернень виборців на обслуговування між елементами серверного обладнання.

Розглянуто світові тенденції розвитку освіти та освітньої політики держав в умовах глобалізації, особливості та місце освіти України на міжнародному ринку освітніх послуг. Беручи до уваги, що проблеми національної безпеки стоять сьогодні в центрі уваги більшості цивілізованих країн, міждержавних інституцій та громадських об'єднань, проаналізовано зміст понять "освітня політика" і "національна безпека". Досліджено роль освіти в забезпеченні обороноздатності та безпеки держави, взаємозв'язок освіти, освітньої політики і національної безпеки, а також вплив людського капіталу та його складових на національну безпеку України в контексті вітчизняного та міжнародного досвіду. Показано, що одним із основних чинників розвитку людського капіталу, а, відтак, і національної безпеки, є не просто підвищення якості освіти як такої, а, в першу чергу, підвищення якості викладання математичних та природничо-наукових дисциплін у системах як середньої, так і вищої освіти. У зв'язку з впровадженням у вітчизняній освіті компетентнісного підходу проаналізовано суть понять "знання", "уміння" та "навички", які є основними складовими поняття "компетентність". Показано, що українська освіта перебуває в кризовому стані, особливо в питанні викладання математичних та природничо-наукових дисциплін. У контексті освітньої політики України проаналізовано також причини такого загрозливого для національної безпеки держави явища як відчутний відтік українських громадян до інших країн на роботу або навчання. З погляду на вражаючі масштаби трудової та академічної міграції українців, відбувається знекровлення не лише трудових та мобілізаційних ресурсів, але й національного генофонду України. Розглянуто можливі шляхи усунення зазначених негативних явищ.

Розглянуто питання аналізу інформації та виявлення деструктивного впливу у кіберпросторі. В умовах зростання кількості користувачів сервісів соціальних інформаційних мереж з кожним роком і враховуючи суттєві переваги всесвітнього інформаційного середовища над звичайними засобами і технологіями загострюються питання інформаційної та кібернетичної безпеки в електронних засобах масової інформації (кіберпросторі) в країнах світу, де створюються відповідні організаційні структури з протидії гібридним загрозам. Зазначене вимагає створення відповідних структур в Україні. Збільшення кількості і щільності потоку деструктивної інформації (деструктивних впливів) та їх типів відпрацьовується збільшенням елементів структури за відповідними призначенням і рівнем, що породжує інформаційну надмірність даних для обробки. Зазначене не дозволяє реалізувати оперативне виявлення деструктивних впливів (деструктивних кібердій), динамічний перерозподіл обмежених сил і засобів спостереження і дій з урахуванням рівня реалізації і ефективності поточних завдань та інформативності і доступності джерел даних про зовнішню обстановку і унеможливлює функціонування інформаційної системи в умовах реального часу, що може призвести до зриву виконання цільових завдань реагування на кібердії противника. Враховуючи вищезазначене метою статті є висвітлення підходу щодо побудови елементів структури системи виявлення деструктивного впливу (деструктивних кібердій) у кіберпросторі в межах створення в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України відповідної Системи (організаційної структури) та буде зосереджена увага на її елементі, що здійснює заходи з виявлення та оцінювання деструктивного впливу. Базуючись на визначених критеріях та враховуючи індикатори деструктивного впливу сформовано структуру елементу системи виявлення деструктивного впливу в електронних засобах масової інформації (кіберпросторі) з виявлення та оцінювання деструктивного впливу.

Сфера цивільної авіації в останні роки досягла значного розвитку. Однак цей розвиток спрямований не тільки безпосередньо на поліпшення авіатранспорту, а й на авіаційне обслуговування. Завдяки цьому, популярність авіаподорожей збільшилася, а разом з тим збільшився й пасажиропотік аеропортів. Представлено огляд аналізу розвитку діяльності авіаційної галузі та досліджено рівень авіаційної безпеки за останні 5 років. Підтверджено, що всі приведені зміни в розвитку повітряних перевезень мають прямий вплив ряду зовнішніх факторів на стан довіри авіапассажирів щодо рівня безпеки повітряних перевезень. А представлена зміна показників авіаційних інцидентів підтверджує необхідність до постійного нагляду за системою заходів забезпечення авіаційної безпеки. Зважаючи на те, що досконалість систем захисту об'єктів цивільної авіації визначається їх якістю за відповідними показниками на підставі критеріїв вибору кращих поєднань факторів впливу. Обгрунтовано необхідність розглядати і альтернативні варіанти щодо виявлення ознак підготовки АНВ. Одним з перспективних підходів до цієї проблеми є впровадження в роботу служб безпеки і правоохоронних органів технології профайлінгу, яка на державному рівні в аеропортовій системі має незначний відсоток. Встановлено, що ефективність забезпечення авіаційної безпеки залежить від виконання і дотримання чинного законодавства, а процедури безпеки слід застосовувати, враховуючи менталітет, стать, вік суб'єктів, що в свою чергу впливають на якість і на швидкість їх проведення. В свою чергу, відповідальність за аеропортову безпеку та всіх її об'єктів повинно бути чітко встановлено, зрозуміло на всіх рівнях підконтрольних організацій та відомств.

Розглянуто процес, що передує перемовинам щодо укладання угоди з фрахтування судна на рейс - оцінка та вибір пропозицій (оферт) власника вантажу - фрахтувальника судновласником. Основні інтереси судновласника щодо умов першої оферти співвіднесено, через умови договору фрахтування на рейс та відповідальність судновласника за ним, із умовами щодо виконання рейсу, запропонованими фрахтувальником у оферті. Такими умовами є рід та кількість вантажу, терміни його готовності до відвантаження, (перший) порт завантаження. Визначено, що за деякими з них вже на цьому етапі торгування з боку судновласника не є можливим, тож він приймає такі пропозиції для оцінки лише за готовності поступитися своїми інтересами вже на етапі попереднього відбору оферт. Для намірів переходу до подальшого етапу - перемовин - слід порівняти величини витрат з виконання рейсу на запропонованих у оферті умовах та очікуваних доходів. Витратні складові багато у чому залежать від тривалості часу виконання рейсу - це постійні витрати та витрати на придбання палива; витрати на сплату дисбурсментських рахунків визначаються безпосередньо тими портами, між якими запропоновано виконати рейс, їх кількістю та маршрутом переходів між ними. Дохідною складовою за офертою покладено вважати фрахт за виконання рейсу. Подано загальний порядок їх розрахунку. Наголошено, що отримані результати розрахунків мають орієнтовний характер, адже багато чинників, не можуть бути враховані на етапі оферт, прийнятних для розгляду судновласником, наразі вже під час виконання рейсу (у результаті укладання угоди) можуть дещо змінити попередні результати. Так само структуру витратних та дохідних складових також із певною точністю неможливо визначити у попередніх розрахунках за офертою. Для ранжування оферт щодо ступеню зацікавленості у них судновласника пропонується використовувати рівень дохідності. Зазначено, що у процесі подальших перемовин зацікавленість судновласника у тій чи інший оферті залежить від сплину перемовного процесу, протягом якого обидві сторони (судновласник і фрахтувальник) можуть поступатися своїми інтересами щодо формулювань умов оферти з укладання угоди фрахтування судна на рейс.