Проаналізовано нормативно-правові документи міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО та ін.) та вітчизняне законодавство щодо забезпечення освіти з питань захисту прав споживачів. Розглянуто питання виникнення ідеї захисту прав споживачів та основоположних міжнародних законодавчих актів. Запропоновано схему нормативно-правової бази, що формує державну споживчу політику в Україні, яка демонструє зв'язок вітчизняного законодавства в сфері захисту прав споживачів з міжнародними законодавчими та нормативно-правовими документами. Виокремлено основні проблеми у цій сфері з метою надання пропозицій вітчизняним фахівцям з питань державного регулювання впровадження основ споживчих знань у систему освіти України. Підкреслено важливість та актуальність споживчої освіти у світі, її співвіднесеність з основними правами людини на гідне життя. Визначено стратегії та цілі практичної реалізації освіти споживачів.

Проанализированы нормативно-правовые документы международных организаций (ООН, ЮНЕСКО и др.) и отечественное законодательство по обеспечению потребительского образования. Рассмотрен вопрос возникновения идеи защиты прав потребителей и основных международных законодательных актов. Представлена схема нормативно-правовой базы, которая формирует государственную потребительскую политику в Украине и демонстрирует связь отечественного законодательства в сфере защиты прав потребителей с международными законодательными и нормативно-правовыми документами. Выделены основные проблемы в этой сфере с целью предоставления предложений отечественным специалистам по вопросам государственного регулирования внедрения основ потребительских знаний в систему образования Украины. Подчеркнута важность и актуальность потребительского образования в мире, ее соотнесенность с основными правами человека на достойную жизнь. Определены стратегии и цели практической реализации образования потребителей.

The article deals with the issue of regulatory framework to ensure the implementation of consumer protection. Analysis of legal documents of international organizations (UN, UNESCO and others). As well as Ukrainian domestic legislation and standards in education. The special focus is made on strategy and goals of consumer education in international comparative terms.

Розкрито авторське тлумачення категорії "механізм державного управління". Розглянуто інноваційні механізми в контексті ознак системи державного управління: масштабності, універсальності, виконавчо-розпорядчого характеру, підзаконності тощо. Розроблено класифікацію ознак інноваційних механізмів, зокрема, за рівнем системності інновацій.

Подано стислий огляд процедури вступу особи до ВНЗ в контексті процесу її професійної орієнтації. Розглянуто моделі організації процесу вступу до ВНЗ, які використовуються в країнах з високим рівнем розвитку суспільно-економічних інституцій, та їх вплив на формування якісної складової трудового потенціалу країни. Опрацьовано пропозиції щодо напрямів реалізації резервів професійної орієнтації як елементу механізму ефективного використання трудового потенціалу країни. Відзначено, що існуюча система прийому до ВНЗ призводить до того, що людина здійснює вибір не відповідно до професійної придатності, а з огляду на можливість навчатися у межах державного замовлення на підготовку відповідних фахівців, тому суспільство отримує фахівців, які не мають бажання працювати за фахом.

Представлен краткий обзор процедуры вступления лица в ВУЗ в контексте процесса ее профессиональной ориентации. Рассмотрены модели организации процесса вступления в ВУЗ, которые используются в странах с высоким уровнем развития общественно-экономических институтов, и их влияние на формирование качественной составляющей трудового потенциала страны. Разработаны предложения относительно направлений реализации резервов профессиональной ориентации как элемента механизма эффективного использования трудового потенциала страны. Отмечено, что существующая система приема в ВУЗ приводит к тому, что человек совершает выбор не в соответствии с профессиональной пригодностью, а, учитывая возможность учиться в пределах государственного заказа на подготовку соответствующих специалистов, поэтому общество получает специалистов, которые не хотят работать за специальности.

The article gives a brief review of the procedure of person's entering into higher educational instution in the context of process of his professional orientation. The models of managing the process of entering a higher educational institution, which are used in countries with high level of social-economic institutions and their influence on the forming of a qualitative component of country's labor potential, were examined. The suggestions as for the directions of realization of the professional orientation resources as an element of the effective using of the country's labor potential mechanism were processed.

Проаналізовано механізми державно-громадського управління вищою освітою в США, яка базується на абсолютному пріоритеті інституціональної автономії та мінімальному державному втручанні, де поряд з формуванням загальної політики вищої освіти та регулювання діяльності ВНЗ у США у кожному штаті є окрема система управління освітою. Висвітлено специфічні риси побудови освіти: вільна та мобільна координація освітніх організацій, більша частина фінансування отримується за рахунок оплати за навчання та інших приватних джерел, на формування політики вищої освіти впливають дві сили: перша - це влада; друга - релігійні, культурно-мистецькі, громадські об'єднання. Вміщено таблицю і рисунок, де показані: типи взаємодії ВНЗ і регіональної влади, класифікація акредитацій освітніх закладів і програм. Констатовано актуальність вивчення американського досвіду державно-громадського управління вищою освітою з ряду чинників: децентралізація та впливовість регіональної влади; система акредитації ВНЗ є прообразом механізмів управління якістю освіти, яка впроваджується в Україні та поєднання позитивного досвіду механізму управління вищою освітою США з вагомими здобутками національної системи освіти України, особливостями історичного та культурного розвитку української держави.

Проанализированы механизмы государственно-общественного управления высшим образованием в США и возможности использования такого опыта в реформировании управления высшей школой Украины.

Mechanisms of public higher education governance in the USA and the possibility of using this experience in reforming the management of Higher Education of Ukraine are examined in the article.

Розглянуто нову редакцію Закону "Про вищу освіту", який є надзвичайно актуальним, оскільки чинний закон не відповідає сучасним потребам розвитку науково-освітньої сфери держави, що зумовлює зниження. Відзначено, що запропонований проект містить ряд важливих положень, спрямованих на вирішення проблем якості національної вищої освіти та її авторитету на міжнародному рівні. Наведено ряд суттєвих недоліків, які рекомендовано для врахування під час опрацювання законопроекту: уточнення і конкретизація категоріально-понятійного апарату, доцільність існування в структурі вищої освіти лише освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр" і "магістр", з виключенням рівня "молодшого спеціаліста". Доведено необхідність чіткого формулювання головної мети та завдань державної політики з навчання та виховання у ВНЗ, конкретизації поняття "спеціалізація", доцільність існування ВНЗ післядипломної освіти як окремих структур, типізація ВНЗ з урахуванням лише кількісних показників, створення і забезпечення контролю за діяльністю відокремлених підрозділів ВНЗ.

Розглянуто місце та роль правового виховання в процесі формування правової культури громадян України, яку визначено як ціннісно-нормативну систему, орієнтовану на ідеали права, гуманізму та демократії, що схвалюється більшістю населення в суспільстві, відповідає прагненню українського народу до досягнення всебічного розвитку кожної особистості, кожної нації, що мешкають в Україні, забезпеченню миру та добробуту кожної родини. Відзначено, що головним чинником формування національної правової культури України є правове виховання, завдяки якому громадянин адаптується до тих норм, цінностей, законів, які існують у соціумі, набуває необхідних соціальних якостей для входження в суспільство як певну правову систему. На основі результатів соціологічного дослідження "Цінності - грудень 2006", проведеного в усіх областях України, АР Крим і м. Київ (2 032 респонденти, у тому числі 691 людина віком від 18-ти до 35-ти років). Доведено, що українці в цілому визначають себе прибічниками демократії, в той же час відзначено тенденцію зростання частки тих, хто віддає перевагу авторитаризму. Показано, що місце та роль правового виховання детерміновані його цілями та завданнями. Проаналізовано принципи, способи, форми та засоби правового виховання, запропоновано критерії оцінки правового виховання громадян України.

Рассмотрены место и роль правового воспитания в процессе формирования правовой культуры граждан Украины, которая определена как ценностно-нормативная система, ориентированная на идеалы права, гуманизма и демократии, что одобряется большинством населения в обществе, отвечает стремлению украинского народа к достижению всестороннего развития каждой личности, каждой нации, проживающих в Украине, обеспечению мира и благополучия каждой семьи. Отмечено, что главным фактором формирования национальной правовой культуры Украины является правовое воспитание, благодаря которому гражданин адаптируется к тем нормам, ценностям, законам, существующим в социуме, приобретает необходимые социальные качества для вхождения в общество как некую правовую систему. На основе результатов социологического исследования "Ценности - декабрь 2006", проведенного во всех областях Украины, АР Крым и г. Киев (2032 респондента, в том числе 691 человек в возрасте от 18-ти до 35-ти лет). Доказано, что украинцы в целом определяют себя сторонниками демократии, в то же время отмечено тенденцию роста доли тех, кто отдает предпочтение авторитаризму. Показано, что место и роль правового воспитания детерминированы его целями и задачами. Проанализированы принципы, способы, формы и средства правового воспитания, предложены критерии оценки правового воспитания граждан Украины.

In the article a place and role of legal education is examined in the process of forming of legal culture of citizens of Ukraine. It is rotined that a place and role of legal education is determined his aims and tasks. Principles, methods, forms and facilities of legal education, are analyzed, the criteria of estimation of legal education of citizens of Ukraine are offered.

Розглянуто питання професійної компетентності державних службовців у контексті якості надання управлінських послуг. Визначено критерії оцінювання професійної компетентності управлінців. Надано практичні рекомендації з ефективного спілкування зі споживачами управлінських послуг і створення позитивного іміджу представників органів влади. Зазначено, що надзвичайно важливу роль у наданні управлінських послуг має особистість державного службовця, його професійна компетентність, що складається з поєднання теоретичних та емпіричних знань.

Рассмотрен вопрос профессиональной компетентности государственных служащих в контексте качества предоставления управленческих услуг. Определены критерии оценки профессиональной компетентности управленцев. Предоставлены практические рекомендации по эффективному общению с потребителями управленческих услуг и создание положительного имиджа представителей органов власти. Указано, что важнейшую роль в оказании управленческих услуг имеет личность государственного служащего, его профессиональная компетентность, состоящая из сочетания теоретических и эмпирических знаний.

The question of professional competence of public servants in the context of providing quality management services. The criteria of evaluation of professional competence of managers. Provided practical advice on effective communication with customers and management services to create a positive image of the authorities. Indicated that a critical role in providing management services to a person the public servant, his professional competence, consisting of a combination of theoretical and empirical knowledge.

Висвітлено проблему національної ідентичності в Україні у нинішніх правових реаліях. Розглянуто громадське обговорення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України". Відзначено, що українське суспільство не отримає необхідного результату від цієї конституційної ініціативи. Констатовано, що вилучення з паспортів Української держави правової підстави української національної ідентичності призводить до формування безетнічної політичної нації під уніфікованою назвою "Український народ". Наголошено, що українське суспільство здатне досягти соціально-політичного порозуміння й згармонізувати своє життя з природним середовищем України тільки через мову корінного народу - українську мову.

Досліджено характерні ознаки й особливості організації конкурсного відбору персоналу для інституцій (European Personnel Selection Office, EPSO): тестування і відбіркова співбесіда, оголошення про вакансії в офіційному "Віснику Європейського Союзу", а також на офіційному web-сайті EPSO в Інтернеті, трьохетапність відкритого конкурсного відбору, в трьох категоріях, регулювання трудових відносин чиновників згідно Положення про публічну службу Європейських співтовариств - ці та інші практичні прийоми відбору в контексті досвіду для України дозволяють запропонувати такі рекомендації щодо вдосконалення процедури конкурсного відбору на посади державних службовців в Україні: оприлюднення інформації про оголошення конкурсних відборів; розширення застосування новітніх технологій; механізм обов'язкового тестування кандидатів на зайняття посад; забезпечення можливості ознайомлення із зразками тестових завдань; розміщення на веб-сайтах органів влади не лише перелік документів, а й пояснення до процесу подачі заяв; передбачення можливості заповнення і відправки в режимі он-лайн анкети-резюме на участь у конкурсі; формування спеціальних списків із числа кандидатів, у якості основи кадрового резерву, реалізація цих рекомендацій надасть можливість вдосконалення теоретико-методологічних засад розробки нормативно-правових актів і процедури конкурсного відбору на посади державних службовців в Україні.

Исследованы характерные признаки и особенности организации конкурсного отбора персонала для институтов Европейского Союза Европейским бюро по отбору персонала (European Personnel Selection Office, EPSO) в контексте опыта для Украины, а также предложены рекомендации по совершенствованию процедуры конкурсного отбора на должности государственных служащих в Украине.

The author investigates typical idications and organizartion peculiarities of competitive personnel selection for EU institutoins which is conducted by EPSO (European Personnel Selection Office). The aim of research was to borrow the valuable experience for Ukraine. Also this article proposes recommendations to improve competitive selection procedure for the officials' posts in Ukraine.

Висвітлено актуальність розробки концепції реформування системи підготовки кадрів для державної служби. Акцентовано увагу на тому, що перед державою стоїть завдання запровадження цілеспрямованої, системної й послідовної державної кадрової політики, яка має грунтуватися на чіткому уявленні про особливості та перспективи розвитку українського суспільства з урахуванням як світових тенденцій розвитку цивілізації, так і власних національних інтересів і культурно-історичних особливостей, для чого необхідно створити ефективну систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, спроможних забезпечити розвиток системи місцевого самоврядування, що сприятиме ефективному функціонуванню системи державного управління, зокрема: раціональному використанню потенціалу державних службовців вищого корпусу.

Освещена актуальность разработки концепции реформирования системы подготовки кадров для государственной службы. Акцентировано внимание на том, что перед государством стоит задача внедрения целенаправленной, системной и последовательной государственной кадровой политики, которая должна основываться на четком представлении об особенностях и перспективах развития украинского общества с учетом как мировых тенденций развития цивилизации, так и собственных национальных интересов, культурно-исторических особенностей, для чего необходимо создать эффективную систему подготовки, переподготовки и повышения квалификации государственных служащих, способных обеспечить развитие системы местного самоуправления, способствовать эффективному функционированию системы государственного управления, в частности: рациональному использованию потенциала государственных служащих высшего корпуса.

The article is sacred to the questions of organization of the effective system of in-plant training of civil servants of central and local organs of executive power. Actuality of development of conception of reformation of the system of training of personnelТs is determined for government service, in-plant training and forming of skilled reserve of civil servants.

Визначено сутність поняття "правова компетентність учителя" на основі історичного екскурсу становлення компетентнісного підходу. Обгрунтовано роль "правової компетентності учителя" в розвитку та функціонуванні системи державно-громадського управління сучасною школою. Проаналізовано ознаки громадянського суспільства, а саме: верховенство права, автономність школи, загальна поінформованість і реальне забезпечення прав на інформацію, поєднання у функціонуваннні школи принципів субординації, легітимність і демократичний характер влади. Узагальнено, що рівень правової компетентності вчителя прямо впливає на положення суб'єкта в системі шкільного управління.

Определено сущность понятия "правовая компетентность учителя" на основе исторического экскурса становления компетентносного подхода. Обосновано ее роль в развитии и функционировании системы государственно-общественного управления современной школой. Проанализированы признаки гражданского общества, а именно: верховенство права, автономность школы, общая осведомленность и реальное обеспечение прав на информацию, сочетание принципов субординации, легитимность и демократический характер власти. Отмечено, что уровень правовой компетентности учителя напрямую влияет на положение субъекта в системе школьного управления.

Defining the essence of the concept of "legal competence teacher', based on historical survey of becoming approach. Justified by its role in the development and functioning of public administration of modern public school. Analyzed features of civil society, namely the rule of law, the autonomy of schools, and general awareness of real security rights to information, the combination of the principles of subordination, the legitimacy and democratic power. Generally, that the level of legal competenceof the teacher directly affects the position of the subject in the school system administration.

Проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід, нормативно-правову базу та концептуальні документи щодо розвитку державно-громадського управління (ДГУ) загальною середньою освітою (ЗСО) в Україні на сучасному етапі й уточнено суть поняття "державно-громадське управління освітою для подальшого проектування технології взаємодії державних структур і громадських інститутів у досягненні цілей державної освітньої політики в Україні. Детально розкрито стан ДГУ освітою в Україні. Стверджено, що головні причини декларативності "переходу до ДГУ" в системі ЗСО полягають передусім, у відсутності проектування ДГУ як механізму державного управління в системі ЗСО. Запропоновано розроблення концепції механізму державного управління ЗСО з розвитку ДГУ як складової підсистеми державного управління, уточнення обсягу поняття ДГУ, реформувати державне управління освітою на засадах відкритості, децентралізації, реального залучення громадськості до управління як рівноправного партнера.

Проанализированы международный и отечественный опыт, нормативно-правовая база и концептуальные документы по развитию государственно-общественного управления (ГОУ) ОСО в Украине на современном этапе и уточнена сущность понятия "государственно-общественное управление образованием" для дальнейшего проектирования технологии взаимодействия государственных структур и общественных институтов. Подробно раскрыто состояние ГОУ образованием в Украине. Утверждается, что главные причины декларативности "перехода к ГОУ" в системе ОСО заключаются в отсутствии проектирования ГОУ как механизма государственного управления в системе ОСО. Предложено: разработать концепции механизма государственного управления ОСО по развитию ГОУ как составной подсистемы государственного управления; уточнение объема понятия ГОУ; реформирование государственного управления образованием на принципах открытости, децентрализации, реального привлечения общественности к управлению как равноправного партнера.

The article analyses the legal and regulatory framework and conceptual documents related to state and public administration of general secondary education in Ukraine at the present stage. The research results of international and home experience implementation of state and public administration of education are elucidated. Clarification of "state and public administration of education" concept is carried out.

Визначено методологічні засади модернізації існуючої моделі управління освітою, проаналізовано трактування дефініцій "управління", "керівництво", "організація" у контексті трансформаційних процесів. Прослідковано генезис становлення поняття "врядування", як досить нового для теорії управління соціальними системами, співвідношення понять "врядування" - "управління", показано їх взаємозв'язок і суттєву відмінність, розглянуто специфічні риси радянської моделі адміністративно-командного управління освітою. На основі аналізу наукової літератури зроблено висновок щодо незавершеності методологічного каркасу дослідження проблем управління системою загальної середньої освіти України. Акцентовано увагу на дослідженнях представників системомиследіяльнісної методології, що розглядає управлінську діяльність як цілісну систему процесів організації, керівництва й управління. Принциповою відмінністю системо-об'єктної схеми, яка є базовою для системи управління, що розвивається, від структурно-функціональної є: наявність об'єкту, який має саморух, і об'єкт, який виступає як управляюча система, обов'язковість мети, визначено сім основних вимог до управління розвитком системи освіти. Констатовано необхідність подальших досліджень проблеми впровадження демократичного врядування у системі загальної освіти та подолання залишків адміністративного керівництва.

Рассмотрен понятийно-категориальный аппарат образовательных реформ, осуществлен анализ понятий "система образования", "образовательная система", "управление", "правление", в контексте перехода к государственно-общественной модели управления общим средним образованием в Украине. Определены методологические принципы управления развитием школьного образования.

The article deals with the concept-category mechanism of educational reforms, the analysis of "educational system", "management", "governence" in the cotext of transformation of generaol secondary education state administration in Ukraine is carried out. Particulary, methodological principles of development of school education management are analyzed.

Досліджено значущість та роль українських культурних особливостей адміністративної етики у формуванні та реалізації ціннісних засад сучасної державної служби України. Акцентовано на необхідність розмежування рис, які є наслідком певного етапу суспільного розвитку, та тих особливостей, що мають глибинний характер і випливають із культури та національної ментальності народу. Виклад ілюстровано даними соціологічних досліджень із різних джерел. Особливості етики українського чиновництва охарактеризовано у світлі чотирьох критеріїв культурних розбіжностей із кроскультурної моделі Г. Хофстеда. Відзначено тенденцію до зниження в українській адміністративній культурі вагомості ієрархічних відносин і нарощування позицій надії на власні сили, ініціативності, бажання досягти успіху в професії. Запропоновано подальші розвідки щодо пошуку механізмів використання культурних особливостей для дієвого ствердження професійно-етичних засад державної служби України.

Зроблено спробу виявити значущість та роль українських культурних особливостей адміністративної етики у формуванні та реалізації ціннісних засад сучасної державної служби України. Відзначено відмінності між культурними особливостями й особливостями, які позначають певний період суспільного розвитку та не є показниками саме культурної специфіки. Виділено риси українського характеру, які позначаються на формуванні ставлення народу до державних структур влади: певна настороженість, недовіра до авторитетів і законів, чітке розмежування громадських та особистих інтересів (з перевагою особистих), волелюбність на межі з анархізмом, індивідуалістична, інтровертна, емоційна ментальність. Запропоновано враховувати та використовувати домінантні ціннісні настанови суспільства (орієнтованість на моралістичний підхід, на особистісні принципи державних службовців), поєднувати зміни в особистісних цінностях службовців з інституційними, організаційними змінами у виконавчій владі.

Проанализированы значимость и роль украинских культурных особенностей административной этики в формировании и реализации ценностных основ современной государственной службы Украины. Отмечены различия между культурными особенностями и особенностями, обозначающие определенный период и не являющиеся показателями именно культурной специфики. Выделены черты украинского характера, которые сказываются на формировании отношения народа к государственным структурам власти: недоверие к авторитетам и законам, четкое разграничение общественных и личных интересов, свободолюбие на грани анархизма, индивидуалистическая, интровертная, эмоциональная ментальность. Предложено учитывать и использовать доминантные ценностные установки общества (ориентированность на моралистический подход, на личностные принципы государственных служащих), сочетать изменения в личностных ценностях служащих с институциональными, организационными изменениями в исполнительной власти.

The article is devoted to significance and role of the Ukrainian cultural features of administrative ethics in formation and realization of value bases of modern government service of Ukraine.

Досліджено стан суспільних відносин для бізнесу та органів державної влади США. Визначено типи асоціацій в США, серед яких професійні, полі-, моногалузеві. Охарактеризовано тренди, згідно з якими змінювався ринок Government Relation в США в останні 60 років. Зазначено, що легітимізувати джіар в Україні без вивчення всіх ознак двохсотлітньої історії американського лобізму немає сенсу, щоб не повторювати чужих помилок, в тому числі і в галузі боротьби з державною і корпоративною корупцією.

Исследовано состояние общественных отношений для бизнеса и органов государственной власти США. Определены типы ассоциаций в США, среди которых профессиональные, поли-, моноотраслевые. Охарактеризованы тренды, согласно которым менялся рынок Government Relation в США в последние 60 лет. Указано, что легитимизировать джиар в Украине без изучения всех признаков двухсотлетней истории американского лоббизма нет смысла, чтобы не повторять чужих ошибок, в том числе и в области борьбы с государственной и корпоративной коррупцией.

Investigated the status of public relations for business and public authorities in the USA. The types of associations in the United States, including professional. Described trends, according to which the market has changed in the United States Government Relation in the last 60 years. Indicated that legitimize Dzhiar in Ukraine without studying all the attributes of two hundred stories of American lobbying does not make sense not to repeat the mistakes of others, including in the area of public and corporate corruption.