Викладено теоретичні положення оперативного управління охороною праці для забезпечення дієвого реагування на стан виробничого травматизму. Запропоновано алгоритм вироблення управлінських рішень в сфері охорони праці за умов інформаційно-аналітичної підтримки. Наведено приклад побудови математичної моделі, що встановлює залежність коефіцієнта важкості виробничого травматизму від множини чинників.

Проаналізовано основні, притаманні тільки будівельній галузі, особливості, такі як непостійна і нестабільна трудова зайнятість, постійна змінність структури робочої сили, висока плинність кадрів, залучення до виконання робіт працівників на основі договору-підряду або за цивільно-правовою угодою. Досліджено вплив широкого кола шкідливих чинників на працівників будівельної галузі залежно від конкретної професії та роботи, яку вони виконують. Вивчено ризики будівельних професій і встановлено взаємозв'язок специфіки галузі та умов праці з професійними захворюваннями працівників.

Запропоновано методичний підхід до визначення потреби в засобах захисту для працівників на виробництвах з використанням методів управління ризиками ушкодження здоров'я працівників та врахуванням основних вимог чинного законодавства про охорону праці. Запропоновано орієнтовний перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів та визначено їх взаємозв'язок із необхідними ЗІЗ, що мають відповідні захисні властивості. Умови праці можуть бути оцінені як менш шкідливі та віднесені відповідно до Гігієнічної класифікації праці до першого ступеня третього класу лише за умови обгрунтованого визначення потреби у ЗІЗ, що мають забезпечувати ефективний захист від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів та зниження рівня ризику ушкодження здоров'я працівників.

Досліджено існуючий стан оцінювання рівня впливу наглядової діяльності на рівень виробничого травматизму. Встановлено, що за даними наукових публікацій цій проблемі присвячено ряд робіт. Але в них запропоновано лише методи оцінки окремо стану наглядової роботи та стану виробничого травматизму. Взаємного зв'язку між критеріями оцінки вказаних показників не встановлено. Для можливості здійснення об'єктивної оцінки впливу наглядової діяльності на рівень виробничого травматизму та ефективності проведення заходів державного нагляду за дотриманням законодавства про охорону праці запропоновано методику оцінки ефективності наглядової роботи з погляду її впливу на рівень виробничого травматизму. Вплив наглядової діяльності на виробничий травматизм, тобто ефективність проведеної наглядової роботи, пропонується оцінювати шляхом зіставлення значень інтегрального бального показника наглядової діяльності зі значеннями узагальненого показника рівня травматизму. Запропонована методика оцінки ефективності проведеної наглядової роботи дозволяє проводити системний аналіз впливу наглядової діяльності на рівень виробничого травматизму та оцінювати ефективності наглядової роботи в розрізі територіальних структур Держгірпромнагляду України.

Розглянуто категорії Концепції безпеки людини Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) з точки зору можливості їх використання у навчальному процесі при вивченні дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Охорона праці", "Економічна безпека", "Екологічна безпека" та ін., приведені відповідні організації. Використання рекомендацій ПРООН при вивченні відповідних дисциплін сприятиме розширенню кругозору викладачів та студентів.

Досліджено характер і тенденції зміни деяких показників, що характеризують якість матеріалів розслідування нещасних випадків на виробництві, зокрема їх відповідність вимогам чинного Порядку розслідування нещасних випадків. Запропоновано до застосування групу показників якості матеріалів розслідування. Проаналізовано наявні тенденції зміни таких показників протягом 2006 - 2012 років. Висловлено пропозиції стосовно необхідності удосконалення процесу розслідування нещасних випадків шляхом внесення відповідних змін до чинного Порядку розслідування нещасних випадків.

Проаналізовано стан нормативно-правової бази з охорони праці та окреслено шляхи її удосконалення з урахуванням євроінтеграційної політики України. Здійснено оцінювання окремих положень чинного законодавства про охорону праці та обгрунтовано потребу вдосконалення нормативної бази.

Досліджено вплив на безпеку праці та одночасне зниження фінансових витрат на виробництві через впровадження системи 5S. Описано структуру побудови системи, що базується на послідовності дій на робочому місці працівника. Здійснено аналіз на відповідність окремих вимог українських нормативно-правових актів положенням 5S. Запропоновано вважати впровадження системи 5S на підприємстві, як дієвий механізм профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності, що позбавляє роботодавця від зайвих фінансових витрат.

Дослідження та забезпечення безпечної праці неповнолітніх є актуальною соціальною потребою. На прикладах зайнятості у сільськогосподарських роботах наведено ризики для здоров'я неповнолітніх. Надано рекомендації для запобігання шкоді від порушень законодавства контрольно-наглядовим органам, роботодавцям, батькам, наповнолітнім.

Наведено результати досліджень травматизму на транспорті внаслідок дорожньо-транспортних пригод, що сталися з працівниками при виконанні трудових обов'язків, проаналізовано домінуючі причини його настання та події, що призвели до дорожньо-транспортних пригод, з урахуванням віку травмованих. Розроблено математичні моделі, що характеризують залежність виробничого травматизму через ДТП від професійного стажу та технічного стану транспортних засобів.

Проведено аналіз стану виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні за 2011 - 2014 рр. та I півріччя 2015 року. Обгрунтовано необхідність адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу. Україна в процесі інтеграції у європейське співтовариство потребує не тільки вдосконалення чинних правових норм, а й створення нових, які б відповідали світовим стандартам і вимогам, що, як і вся чинна міжнародна правова система, грунтуються, передусім, на принципах охорони та захисту прав людини і громадянина.

Проаналізовано наукові дослідження, спрямовані на зниження рівня виробничого травматизму в Україні на макро- і мікрорівні. Досліджено вплив внутрішніх (безпосередніх) і зовнішніх факторів на рівень виробничого травматизму. Запропоновано комплексний підхід до аналізу виробничого травматизм з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів впливу, зокрема таких як економічні показники, наглядова діяльність і стан нормативно-правового забезпечення.

Розглянуто реформування державного управління охороною праці в Україні. Враховано практику інших держав, рекомендації Міжнародної організації праці, особливості національної адміністративної системи.

Проаналізовано стан виробничого травматизму і безпеки праці на підприємствах країни за останні 15 років, розглянуто деякі питання гармонізації законодавства з охорони праці, сформульовано проблемні питання охорони праці, вирішення яких буде сприяти запобіганню виробничому травматизму в Україні.

Проаналізовано основні механізми впровадження ризик-орієнтованого підходу в системи управління безпекою та охороною здоров'я країн Європи (Республіка Польща, Латвійська Республіка, Республіка Болгарія, Румунія). Підтверджено ефективність його впровадження у системи управління безпекою та охороною здоров'я цих країн і результативність функціонування таких систем на основі аналізу показників виробничого травматизму. Визначено необхідність удосконалення національного законодавства про охорону праці.

Проаналізовано системи нормативного регулювання сфери охорони праці (СОП) в СРСР і ЄС з метою визначення напрямів удосконалення чинної системи нормативного регулювання СОП в Україні. Визначено законодавчі ініціативи, які сприяли процесу дерегуляції СОП в Україні. Визначено необхідність і напрями системних перетворень СОП з метою спрощення ведення господарської діяльності, зниження державного тиску на суб'єкти господарювання нарівні з одночасним збереженням інтересів держави.

Проаналізовано позитивні і негативні аспекти стану охорони праці у вугільній галузі за тривалий час. Зроблено акценти на основних причинах аварійності і травматизму у вугільних шахтах, виокремлено науково-технічні та організаційно-управлінські проблеми безпеки праці у вуглевидобутку. Звернено увагу на те, що застаріла проблема запобігання газодинамічним явищам залишається загальнодержавною, хоча останніми роками чомусь вважається, що вона зникла сама собою. На жаль, це не відповідає дійсності. До цього ще маємо додати і провали у системі управління охороною праці (СУОП), і нехтування правилами безпеки та відсутність елементарної турботи про власне життя з боку багатьох гірників. Розглянуто заходи щодо покращення СУОП у вугільній галузі з урахуванням сучасних тенденцій її розвитку.

Оцінка результативності правової підсистеми системи охорона праці (СОП) шляхом виділення найбільш впливових показників із множини кількісних та інтегральних показників наглядової діяльності (НД) з охорони праці (ОП) (на прикладі СОП травмонебезпечних видів економічної діяльності (ЕД)). Для оцінки результативності НД використано звітні данні Держпраці щодо виробничого травматизму (ВТ) та НД з ОП. Формування показників НД та ВТ проведено за видами нагляду, що дозволило сформувати масив кількісних та інтегральних показників НД ВТ за певний часовий період, а зазначені данні використано для оцінки результативності НД з ОП за найбільш травмонебезпечними видами державного нагляду шляхом застосування кореляційно-регресійного аналізу. Проаналізовано міжнародну практику та емпіричні дослідження з питань оцінки результативності правової підсистеми СОП в Україні та зарубіжних країнах, розглянуто наукові напрацювання вітчизняних учених у цій сфері. Встановлено, що дотепер не розроблено єдиного підходу до оцінки результативності контрольно-наглядової діяльності з ОП на рівні МОП. Досліджено правову підсистему СОП з позицій оцінки впливу НД з ОП на рівень ВТ (на прикладі травмонебезпечних видів ЕД). Визначено множину кількісних та інтегральних показників НД з ОП та виділено з них методом кореляційного аналізу найбільш впливові для використання їх при моделюванні СОП. Розроблено модель СОП для травмонебезпечних видів ЕД.

Визначено основні причини погіршення стану здоров'я працівників гранітних кар'єрів, перераховано можливі способи усунення негативного впливу вибухових робіт на людей та навколишнє середовище, розглянуто вплив хімічного складу вибухової речовини на величину кисневого балансу та кількість утворених отруйних газів. Досліджено вплив складу вибухової речовини на забруднення робочої зони при масових вибухах на гранітних кар'єрах. Показано переваги неелектричних систем ініціювання зарядів, за допомогою яких здійснюється ініціювання заряду ВР з дна свердловини, тим самим не порушуючи її цілісності.

Представлено експериментальне дослідження теплових втрат гуртожитків та навчальних корпусів. Було встановлено основні джерела теплових втрат, до яких можливо віднести: негерметичність, малий показник приведеного опору вікон, теплові втрати крізь цоколь будівлі, теплові мостики, які накопичують вологу та плісняву, негерметичність металевих дверей підвалу, отвори в фасаді та відсутність скла, геометричні втрати тепла крізь кут будівлі, частину стіни під вікном (в зоні встановлення кондиціонера), закриття вікон нижнього поверху металевим листом. Сформульовано основні вимоги до сучасних вікон та теплоізолючих матеріалів. Запропоновано заходи енергозбереження такі, як заміна вікон на склопакети, використання ефективного утеплювача, конопляних плит, які слугують для зменшення теплових втрат будівель та підвищення рівня охорони праці, комфортності та мікроклімату в будівлях та спорудах.