Зазначено, що сучасні трансформації професійної (професійно-технічної) освіти (П(ПТ)О) та нові виклики сьогодення детермінують нові вимоги до майстра виробничого навчання (МВН) як основного транслятора вмінь і навичок для здобувачів професійної освіти, що зумовлює необхідність неперервного професійного розвитку МВН закладів П(ПТ)О; професійний розвиток МВН є основою забезпечення якісної підготовки кадрів у системі П(ПТ)О; грунтовна нормативно-правова база є основою успішного професійного розвитку МВН у закладах П(ПТ)О. Мета роботи - проаналізувати нормативно-правові документи в освітній сфері на наявність у них вимог щодо професійного розвитку МВН. Методи: теоретичні (теоретичний аналіз нормативно-правових документів (НПД) із проблеми професійного розвитку МВН у системі методичної роботи закладів П(ПТ)О); емпіричні (вивчення та аналіз нормативно-правового забезпечення професійного розвитку МВН у системі методичної роботи). Здійснено теоретичний аналіз освітніх НПД на наявність у них вимог щодо професійного розвитку МВН. Встановлено, що необхідність професійного розвитку МВН регламентується змістом концептуальних освітніх документів, в яких професійний розвиток співвідноситься з методичною роботою педагогічних працівників і включає навчально-методичну, науково-методичну, організаційно-методичну, інформаційно-методичну та інші види методичної роботи; професійний розвиток МВН має бути одним із стратегічних пріоритетів сучасного закладу П(ПТ)О і покликаний сприяти професійному розвитку та підвищенню кваліфікації педагогічних працівників із метою підвищення якості освіти.

Зазначено, що дослідження нормативних засад правової освіти (ПО) військовослужбовців надає змогу оцінити вплив на неї державної освітньої політики, сприяє критичному осмисленню та подальшому вдосконаленню системи ПО в процесі її реформування. Мета роботи - виявити й охарактеризувати особливості регламентації ПО майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) України у XX і на початку XXI ст. (1943 - 2015); порівняти нормативні засади ПО у ВВНЗ СРСР і незалежної України. Методи: історико-генетичний (з'ясування передумов і чинників розвитку ПО у ВВНЗ України досліджуваного періоду); хронологічний, логіко-історичний (дослідження процесу та етапів розвитку ПО у ВВНЗ, виявлення особливостей, суперечностей, закономірностей у просторово-часовій послідовності); порівняльно-аналітичний, зіставно-педагогічний (аналіз нормативно-правової бази означеного періоду, періодичних видань, досвіду здійснення ПО у ВВНЗ). Проаналізовано нормативні засади здійснення ПО майбутніх офіцерів Збройних сил СРСР і незалежної України, встановлено особливості її регламентації на різних історичних етапах. З'ясовано, що протягом досліджуваного періоду розвиток ПО офіцерів у ВВНЗ мав 3 основні етапи: перший (1943 - 1975) характеризується оновленням нормативної бази Збройних сил СРСР з урахуванням бойового досвіду, розвитку озброєння та змін у світовій геополітичній обстановці; другий (1975 - 1991), під час якого нормативне регулювання ПО в галузі розвивалося в умовах наростання системної кризи СРСР; третій (1991 - 2015), за якого відбувалися становлення та розбудова системи військової освіти незалежної України. Попри те, що сучасна система військової освіти незалежної України є наступницею радянської, між ними існують суттєві відмінності, пов'язані з набуттям Україною статусу суверенної держави (прийняття нею відповідних зобов'язань, як повноправного учасника міжнародних відносин, зокрема, щодо забезпечення прав людини у мирний і воєнний час), орієнтацією на захист інтересів власного народу (замість геополітичних амбіцій наддержави), інтеграцією в оновлену національну систему освіти (зокрема, щодо забезпечення її якості). Все перелічене, зі свого боку, позначалося на баченні завдань ПО офіцерів у ВВНЗ, і, як наслідок на її нормативних засадах.