Проаналізовано систему землеустрою в Україні. Інформація має бути використана під час розробки Методики визначення об'єктів землеустрою, документацію яких доцільно закладати до страхового фонду документації, що надасть змогу забезпечити суб'єкти державної системи страхового фонду документації повнорозмірними паперовими копіями документів страхового фонду документації за умов воєнних конфліктів, у випадку стихійного лиха, пожежі, аварії, катастроф, а також втрати, псування або недоступності оригіналів документів із землеустрою.

У результаті досліджень розроблено зміни до національних стандартів України: ДСТУ 33.002:2007, ДСТУ 33.110:2007, ДСТУ 33.114:2009, ДСТУ 33.116:2010, що дозволило вдосконалити нормативну базу державної системи страхового фонду документації, згармонізувавши її з правовим полем, усунути протиріччя, неузгодженість у термінології та надало змогу забезпечити суб'єктів державної системи страхового фонду документації та користувачів якісними нормативними документами.

Науково обгрунтовано рішення про розроблення нових редакцій проектів стандартів СОУ 84.2-37552598-010:201_ "Страховий фонд документації. Укрупнені нормативи трудомісткості наукових робіт" та СОУ 84.2-37552598-011:201_ "Страховий фонд документації. Порядок виконання наукових робіт". Нові редакції проектів стандартів буде згармоцізовано з чинними нормативно-правовими актами та потребами користувачів за сучасних умов функціювання державної системи страхового фонду документації.

Проведено аналіз змін у нормативно-правових актах України та нормативних документах сфери будівництва для упорядкування положень нормативних документів сфери СФД і розроблення нових редакцій нормативних документів, які встановлюють порядок створення і формування СФД на об'єкти будівництва та технічні вимоги до підготовки і відправки проектної документації на мікрофільмування.

Висвітлено питання використання сучасних Інтернет-технологій для інформаційного забезпечення користувачів щодо стану реєстрації небезпечних об'єктів у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів.

Розглянуто процес паспортизації потенційно небезпечних об'єктів у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів. Проаналізовано інформаційне наповнення паспортів. Установлено типові помилки. Надано роз'яснення щодо потреби розроблення комплексу прикладного програмного забезпечення для автоматизації вхідного контролю якості інформаційного наповнення електронних паспортів потенційно небезпечних об'єктів.

Обгрунтовано необхідність удосконалення нормативно-правового забезпечення процесів ведення Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів. Розглянуто конкретні пропозиції щодо розроблення назрілих змін до порядку його ведення та паспортизації потенційно небезпечних об'єктів, адаптації цих процесів до Інтернет-технологій.

Розглянуто нові узагальнені та систематизовані за різними показниками кількісні дані щодо процесів паспортизації потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) та ведення Реєстру ПНО.