Проаналізовано коло проблемних питань охорони праці. Запропоновано шляхи удосконалення правового регулювання відносин у даній сфері, розробка напрямків імплементації національного законодавства до міжнародних норм та законодавства Європейського Союзу. Досліджені окремі нормативні документи трудового права країн Європейського Союзу, зіставлені з документами, що регулюють аналогічні сфери в українській практиці. Проаналізовані відмінності, які необхідні для усунення цих проблем, запропонований механізм імплементації вказаних відмінних рис в українське законодавство, що стане одним з вагомих кроків інтеграції України в ЄС і зіграє значну роль в посиленні мотивуючої функції оплати праці і підвищенні продуктивності праці в країні.

Надано комплексну оцінку впливу людського чинника на стан безпеки на залізничному транспорті. Проаналізовано юридичні критерії відповідальності за порушення вимог безпеки. Розглянуто технічну складову причин травматизму з вини людини. Для розуміння можливостей запобігання людського чинника в транспортній галузі необхідно розглядати його шляхом системного аналізу механізмів, що забезпечують успішні компроміси під час роботи на межі характеристик системи, а не на випадках збоїв. Тобто, необхідно орієнтуватися на експлуатацію залізничного транспорту за нормальних умов, а не лише під час надзвичайних подій та інцидентів. Зазначено причини можливої неуспішності програм зі зниження впливу людини, які можна нейтралізувати шляхом використання оптимальних принципів ефективного управління.

За сучасних умов забезпечення більшості бізнес-процесів неможливе без транспортної галузі, оскільки саме вона здійснює переміщення матеріальних потоків та людських ресурсів. Ключова роль в забезпеченні доставки вантажів і пасажирів належить автомобільному транспорту, який в останні роки демонструє значний приріст обсягів перевезень. В той же час при здійсненні господарської діяльності в сфері перевезень існують певні особливості та ряд невирішених питань її правого регулювання, про що свідчить зростаюча кількість судових справ. Тому метою даної роботи є визначення переваг та недоліків взаємодії клієнтів та різних виконавців транспортних послуг, а також встановлення особливостей здійснення транспортно-експедиторської діяльності в рамках існуючого законодавства. Для досягнення поставленої у роботі мети використані методи статистичного аналізу для визначення динаміки зміни обсягів та структури перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також методи системного аналізу для встановлення характерних особливостей правового регулювання взаємовідносин між суб'єктами ланцюга постачань продукції від вантажовідправника до вантажоодержувача. Виконаний аналіз обсягів та структури перевезень вантажів за останні роки дозволив встановити, що автомобільний транспорт є лідером за обсягами та номенклатурою вантажів, що транспортуються як у внутрішньому, так і міжнародному сполученнях. Системний аналіз нормативно-правових актів в сфері транспортно-експедиторської діяльності дозволив визначити основні принципи та положення її здійснення в рамках існуючого національного законодавства. На основі вказаних принципів та положень сформульовано особливості договірних відносин між учасниками перевізного процесу в частині їх прав та обов'язків, а також відповідальності при порушенні умов договору транспортно-експедиторського обслуговування, або договору на перевезення вантажу. Авторами були сформульовані характерні особливості існуючих на ринку логістичних послуг України компаній-експедиторів та компаній-перевізників. Встановлено, що компанії-експедитори володіють рядом ключових переваг, що дозволяє їм задовольняти потреби клієнтів у перевезеннях з високим рівнем показників ефективності. Встановлені особливості правового регулювання господарської діяльності, пов'язаної з перевезенням вантажів автомобільним транспортом, можуть бути використані при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності логістичними провайдерами України.

За сучасних умов забезпечення більшості бізнес-процесів неможливе без транспортної галузі, оскільки саме вона здійснює переміщення матеріальних потоків та людських ресурсів. Ключова роль в забезпеченні доставки вантажів і пасажирів належить автомобільному транспорту, який в останні роки демонструє значний приріст обсягів перевезень. В той же час при здійсненні господарської діяльності в сфері перевезень існують певні особливості та ряд невирішених питань її правого регулювання, про що свідчить зростаюча кількість судових справ. Тому метою даної роботи є визначення переваг та недоліків взаємодії клієнтів та різних виконавців транспортних послуг, а також встановлення особливостей здійснення транспортно-експедиторської діяльності в рамках існуючого законодавства. Для досягнення поставленої у роботі мети використані методи статистичного аналізу для визначення динаміки зміни обсягів та структури перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також методи системного аналізу для встановлення характерних особливостей правового регулювання взаємовідносин між суб'єктами ланцюга постачань продукції від вантажовідправника до вантажоодержувача. Виконаний аналіз обсягів та структури перевезень вантажів за останні роки дозволив встановити, що автомобільний транспорт є лідером за обсягами та номенклатурою вантажів, що транспортуються як у внутрішньому, так і міжнародному сполученнях. Системний аналіз нормативно-правових актів в сфері транспортно-експедиторської діяльності дозволив визначити основні принципи та положення її здійснення в рамках існуючого національного законодавства. На основі вказаних принципів та положень сформульовано особливості договірних відносин між учасниками перевізного процесу в частині їх прав та обов'язків, а також відповідальності при порушенні умов договору транспортно-експедиторського обслуговування, або договору на перевезення вантажу. Авторами були сформульовані характерні особливості існуючих на ринку логістичних послуг України компаній-експедиторів та компаній-перевізників. Встановлено, що компанії-експедитори володіють рядом ключових переваг, що дозволяє їм задовольняти потреби клієнтів у перевезеннях з високим рівнем показників ефективності. Встановлені особливості правового регулювання господарської діяльності, пов'язаної з перевезенням вантажів автомобільним транспортом, можуть бути використані при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності логістичними провайдерами України.