Індекс рубрикатора НБУВ: Х912.3(4Укр)

Рубрики:

Державні кордони. Прикордонний режим

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)526

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Рассмотрены вопросы структуры, функций и видов деятельности Государственной таможенной службы Украины в аспекте картографирования таможенной деятельности. Дано определение основных понятий. Охарактеризованы функции, представлена организационная структура ГТСУ, которые и определяют направления и тематику карт таможенной системы Украины.

Мета статті - виявлення просторових закономірностей змін адміністративно-територіального устрою України на макрорівні та визначення можливостей їх практичного застосування при здійсненні адміністративно-територіальної реформи. Шляхом накладання послідовних історичних сіток адміністративного поділу було отримано мережу територіальних осередків з унікальною послідовністю перебування у сфері впливу адміністративних центрів першого порядку, для кожного з яких було визначено параметри їхньої адміністративної стабільності. Виявлені закономірності є своєрідним статистичним "відбитком" найбільш стабільних суспільних просторових структур. Найстабільніші осередки відповідають ядрам суспільно-географічного районоутворення, тоді як найбільш нестабільні осередки концентруються в зонах безпосередньої або опосередкованої конкуренції таких ядер і формують систему буферних зон між ними. Це надає підстави розглядати такі просторові структури як основу для коригування меж адміністративних одиниць країни на макрорівні на наступних етапах адміністративно-територіальної реформи.

У ХХI ст. людство все частіше стикається з наслідками нераціонального природокористування, спотворених соціальних і культурних цінностей, намагаючись знайти нову "матрицю" свого подальшого руху. Такі пошуки розпочались ще в ХХ ст., починаючи з доповідей Римського клубу та "Порядку денного на ХХI ст.". У 2015 р. новою рамкою глобального рівня стали 17 Цілей сталого розвитку та відповідні завдання для досягнення кожної з них. Зважаючи на національні пріоритети, зазначені Цілі були згодом адаптовані в багатьох країнах світу, з перспективою наскрізного впровадження в практику управління на всіх рівнях. В Україні адаптовані Цілі були затверджені Указом Президента у 2019 р. та мають знайти відображення у стратегіях та планах, розроблених на новий програмний період. Представлено аналіз успішності цього процесу щодо стратегій соціальноекономічного розвитку на регіональному та місцевому рівнях. Виявлено низку прогалин насамперед у забезпеченні екологічної складової сталого розвитку, а також репрезентації Цілей 2030 в цілому. Їх усунення має відбуватись за підтримки експертних наукових кіл і з акцентом на освіту та просвіту в сфері сталого розвитку.