Узагальнено інформацію про зміст та обсяги реформ, проведених останнім часом Міністерством охорони здоров'я України, у галузі охорони здоров'я та медичного забезпечення неселення. Висвітлено нормативно-правову базу реформування та окреслено перспективні напрямки розвитку галузі на найближчі роки.

На підставі універсальних і європейських міжнародно-правових актів і рекомендацій міжнародних організацій розкрито зміст поняття права людини на охорону здоров'я (ОЗ). Розглянуто індивідуальний і соціальний аспекти даного права, основні прийняті в сучасному цивілізованому суспільстві принципи політики ОЗ, механізми державного регулювання та функції законодавства в даній сфері. Висвітлено проблеми законодавчого врегулювання фінансових і економічних відносин у системі ОЗ України та можливі шляхи їх розв'язання.

На основании универсальных и европейских международно-правовых актов и рекомендаций международных организаций раскрыто содержание понятия права человека на здравоохранение. Рассмотрены индивидуальный и социальный аспекты данного права, основные принятые в современном цивилизационном обществе принципы политики здравоохранения, механизмы государственного регулирования и функции законодательства в указанной сфере. Освещены проблемы законодательного урегулирования финансовых и экономических отношений в системе здравоохранения Украины и возможные пути их решения.

Досліджено етико-правові проблеми клонування людського організму. Висвітлено питання кримінально-правового захисту життя та здоров'я пацієнта від незаконної лікувальної діяльності. Розкрито основні аспекти біоетики взаємовідносин у системі лікар - пацієнт за умов активізації науково-технічного прогресу та ринкових відносин. Визначено структуру й особливості організації роботи територіальних медичних установ на засадах сімейної медицини. Встановлено права та обов'язки пацієнта за національним законодавством України, обгрунтовано шляхи вирішення проблеми їх правового захисту. Встановлено специфіку юридичної відповідальності медичних працівників. Обгрунтовано основні принципи функціонування системи охорони здоров'я у контексті загальнолюдських цінностей соціальної держави. Проаналізовано окремі аспекти впровадження й удосконалення форм контролю за якістю надання медичної допомоги. Розглянуто методи та механізми здійснення державного регулювання відносин у сфері охорони здоров'я. Висвітлено можливості впровадження та перспективи розвитку інституту медичного омбудсмана в Україні. Визначено правовий статус професійних медичних асоціацій, розглянуто питання надання платних послуг закладами охорони здоров'я. Охарактеризовано сучасний стан медичного права України. Розкрито роль медичного страхування в системі організації охорони здоров'я громадян, проаналізовано проблеми його правового регулювання.

Исследованы этико-правовые проблемы клонирования человеческого организма. Освещены вопросы криминально-правовой защиты жизни и здоровья пациента от незаконной лечебной деятельности. Раскрыты основные аспекты биоэтики взаимоотношений в системе врач - пациент в условиях активизации научно-технического прогресса и рыночных отношений. Определены структура и особенности организации работы территориальных медицинских учреждений на принципах семейной медицины. Установлены права и обязанности пациента по национальному законодательству Украины, обоснованы пути решения проблемы их правовой защиты. Показана специфика юридической ответственности медицинских работников. Разработаны основные принципы функционирования системы охраны здоровья в контексте общечеловеческих ценностей социального государства. Проанализированы некоторые аспекты внедрения и усовершенствования форм контроля за качеством оказания медицинской помощи. Рассмотрены методы и механизмы осуществления государственного регулирования отношений в сфере охраны здоровья. Обоснованы возможности внедрения и перспективы развития института медицинского омбудсмана в Украине. Определен правовой статус профессиональных медицинских ассоциаций, рассмотрены вопросы предоставления платных услуг учреждениями охраны здоровья. Охарактеризовано современное состояние медицинского права Украины. Расктрыта роль медицинского страхования в системе организации охраны здоровья граждан, проанализированы проблемы его правого регулирования.

Освещены проблемы восстановительной медицины. Проанализированы особенности обеспечения конфиденциальности при выполнении хирургического вмешательства в Российском законодательстве, правового регулирования применения принудительных мер медицинского характера к лицам с временными расстройствами психической деятельности. Рассмотрены благоприятная окружающая среда как гарантия права на охрану здоровья в России, право на смерть как юридическая основа легализации эвтаназии и самоубийства. Раскрыты организационно-правовые и экономические основы модернизации здравоохранения в современной России. Внимание уделено совершенствованию организации оказания медицинской помощи социально уязвимым категориям населения в Российской Федерации. Изложены этические правила профессиональных корпораций в системе норм медицинского права.

Розглянуто наукові положення, що в сукупності вирішують наукову проблему обгрунтування теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо децентралізації та підвищення ефективності регіонального управління у сфері охорони громадського здоров'я відповідно до сучасних потреб, а саме: еволюція ролі місцевих органів управління як стратегічного замовника послуг з охорони здоров'я в інтересах територіальної громади; перебудова організаційно-правових засад закладів охорони здоров'я - виробників послуг з охорони здоров'я; запровадження договірних відносин між замовником і постачальником послуг з охорони здоров'я. Доведено необхідність розвитку міжгалузевої співпраці з охорони громадського здоров'я на регіональному рівні. Визначено напрями удосконалення кадрового забезпечення регіонального управління у сфері охорони здоров'я територіальних громад.

Рассмотрены научные положения, решающие в совокупности научную проблему обоснования теоретико-методологических основ и практических рекомендаций относительно децентрализации и повышения эффективности регионального управления в сфере охраны общественного здоровья соответственно к современным потребностям, а именно: эволюция роли местных органов управления как стратегического заказчика услуг по охране здоровья в интересах территориального общества; перестройка организационно-правовых основ учреждений охраны здоровья - производителей услуг по охране здоровья; внедрения договорных отношений между заказчиком и поставщиком услуг по охране здоровья. Доказана необходимость развития межотраслевого сотрудничества по охране общественного здоровья на региональном уровне. Определены направления усовершенствования кадрового обеспечения регионального управления в сфере охраны здоровья территориальных общин.

Грунтуючись на системних і взаємодіючих зовнішніх і внутрішніх зв'язках, вивчено багатовимірні суб'єкти й об'єкти управління охороною здоров'я, визначено механізми покращання їх функціонування. Здійснено науковий аналіз адміністративних, політичних та інших механізмів, альтернативних напрямів подальшого розвитку системи управління охороною здоров'я. Наведено теоретичні обгрунтовані та доведені на практиці рекомендації щодо використання позитивного зарубіжного та надбань національного досвіду щодо вдосконалення та застосування якісно нових засобів управлінського впливу на цю галузь. Розкрито суть співвідношення механізмів політичного й адміністративного управління. Визначено необхідність поєднання політики й управління на вищих адміністративних посадах. Наголошено на доцільності дискутування не про розмежування, а про потребу перетинання сфери політики та сфери адміністративного регулювання, оптимальної взаємодії адміністративних і політичних механізмів управління сферою охорони здоров'я. Наголошено на значущості впливу зміни структури органів управління, змісту діяльності за умов реформування політико-адміністративної системи. Запропоновано концепцію, методику та методологію постійного підвищення ефективності управління охороною здоров'я на регіональному рівні.

Визначено теоретико-методологічні основи формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров'я, розроблено її інформаційно-аналітичну модель. З використанням системного підходу опрацьовано дану модель, яка передбачає наявність певних елементів, а саме: комплексного аналізу показників здоров'я населення, зокрема, показників психічного здоров'я; регіональних особливостей території України; можливостей ресурсного (фінансового та кадрового) забезпечення, належного правового регулювання медичної діяльності; результатів наукових досліджень даної проблеми; активної участі громадських організацій у формуванні та проведенні експертизи державної політики; врахування зарубіжного досвіду. Розкрито суть поняття "державна політика у галузі охорони здоров'я" - стратегію і тактику політичного курсу, взаємопов'язаного з діяльністю держави щодо збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров'я. За результатами дослідження сформульовано практичні рекомендації для органів державного управління.

Здійснено науково-теоретичне обгрунтування реалізації державного регулювання приватного сектору в охороні здоров'я України на регіональному рівні. На підставі системного підходу досліджено стан приватного сектору даної галузі, його функціонування та розвиток за ринкових умов, державне регулювання цієї сфери у період запровадження Україною європейських стандартів щодо надання медичної допомоги. Проаналізовано організаційно-правові форми та процесуальні аспекти державного регулювання розвитку приватного сектору у зазначеній галузі на регіональному рівні. Запропоновано шляхи вдосконалення державного управління системою й організаційно-правовими формами підготовки молодших медичних спеціалістів як важливої складової регулювання розвитку приватного сектору в охороні здоров'я України.

Науково обгрунтовано концепцію реформування галузевого управління на регіональному рівні. Розроблено перспективну програму розвитку та реорганізації охорони здоров'я на Луганщини. Наведено практичну модель медикаментозного забезпечення працівників підприємства з залученням страхових механізмів. Визначено проблеми реформування державного управління галуззю. Проаналізовано стан населення промислового регіону, діяльність і фінансування галузевих закладів. Запропоновано шляхи трансформації системи управління та реорганізації медичної допомоги в регіоні. Проведено організаційний експеримент щодо запровадження практичної моделі, яка передбачає введення лікарняної каси та спрямована на вирішення проблеми забезпечення ліками населення з використанням страхових механізмів.

Виокремлено засадничі ідеї діяльності сфери охорони здоров'я України. Наведено дефініції "стимулювання як метод управління", "заохочення як метод управління", "працівник охорони здоров'я", "особливі заслуги", "народний лікар", "заохочувальне (нагороджувальне) діяння", "заохочувальне провадження", "провадження щодо заохочення у сфері охорони здоров'я", "порядок (правила) заохочення". Проаналізовано систему заохочень у сфері охорони здоров'я. Увагу приділено системі заохочень взагалі та заохоченням працівників у даній сфері.

Проаналізовано шляхи реалізації механізмів державного регулювання системи охорони здоров'я на регіональному рівні в період її реформування. Досліджено діяльність системи охорони здоров'я, а також стан здоров'я населення та демографічні показники в Києві. Зроблено статистичний аналіз цих показників, а також розраховано фонові ризики виникнення захворювань і смертності. На підставі одержаних результатів сформовано структуру впливу механізмів державного регулювання на регіональному рівні на систему охорони здоров'я столиці.

На підставі даних Всеукраїнського перепису 2001 р. установлено закономірності та тенденції формування популяційного здоров'я за умов соціально-економічної стратифікації суспільства. Виявлено особливості способу життя та відмінності в стані здоров'я груп населення з різним рівнем матеріального добробуту. Установлено закономірності впливу соціально-економічних, екологічних, поведінкових, медико-організаційних чинників на стан здоров'я населення. Визначено потреби різних груп населення в медичній та медико-соціальній допомозі. Науково обгрунтовано та розроблено систему досягнення рівності в охороні здоров'я з урахуванням правових, нормативних, організаційних, ресурсних та інформаційних компонентів. Розроблено модель соціально-гігієнічного моніторингу здоров'я населення.

Розкрито генезис становлення та розвитку державного регулювання суспільних відносин у галузі охорони здоров'я України та встановлено його періодизацію: регламентація лікарської діяльності в Київській Русі та гетьманській українській державі (X ст. - перша половина XVII ст.); правове забезпечення медичної діяльності в часи перебування України у складі Російської й Австро-Угорської імперій та Польщі (друга половина XVII ст. - 1917 p.); юридична регламентація охорони здоров'я України в радянський період (1917 - 1991 pp.); державне регулювання суспільних відносин у галузі охорони здоров'я України (1991 p. - кінець 2007 p.). Розроблено та запропоновано кваліфікаційні вимоги до сучасного фахівця в галузі медичного права, в основу яких покладено принцип медико-правового удосконалення знань і навичок впродовж всієї професійної діяльності, а також передбачено цілеспрямований вплив на формування у даної категорії спеціалістів професіоналізму, культури професійної діяльності, особистісного професійного потенціалу, готовності до прийняття стандартів суспільної поведінки шляхом розробки й ефективного використання відповідних компетенцій. Обгрунтовано сутність і сформульовано дефініції понять "державне регулювання суспільних відносин у галузі охорони здоров'я", "державне регулювання медичної діяльності" та "медична помилка" шляхом дослідження історичних і науково-теоретичних підходів щодо їх тлумачення у вітчизняній літературі.

У дослідженні узагальнено та вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в розробці теоретико-методологічних засад удосконалення державного управління процесами підготовки та прийняття стратегічних управлінських рішень у системі охорони здоров'я України. Обгрунтовано започаткування в регіональних і загальнодержавних стратегічних програмах розвитку охорони здоров'я розвиток в Україні персоналізованої медицини та лікування рідкісних захворювань. Проведено всебічний аналіз сучасного стану можливості впровадження бюджетно-страхової моделі загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування та підгрунтя для її нормативно-правового забезпечення. Запропоновано підхід до дослідження складових комплексного механізму державного управління системою охорони здоров'я з використанням таких методів, як системний підхід, статистичний аналіз, стратегічне планування та прогнозування, індикативне планування. Розроблено та запропоновано сучасну управлінську модель системи формування, прийняття та контролю рішень щодо суспільного здоров'я та обсягів медичної допомоги населенню з урахуванням зворотного зв'язку за результатами постійного моніторингу громадської та експертної думки.

Уточнено та доповнено характеристику сучасної ролі системи охорони здоров'я в соціально-економічній системі країни та регіону на підставі виявлення необхідного та достатнього складу функцій, що реалізовуються ним, і розкриття їх змісту. Встановлено особливості й основні тенденції розвитку системи охорони здоров'я, що відображає процеси її інституційних перетворень та адаптації до нових умов господарювання.

Уточнены и дополнены характеристики современной роли системы охраны здоровья в социально-экономической системе страны и региона на основе обнаружения необходимого и достаточного состава функций, реализуемых им, и раскрытие их содержания. Определены особенности и основные тенденции развития системы охраны здоровья, отображающие процессы ее институционных преобразований и адаптации к новым условиям хозяйствования.

Узагальнено теоретико-методологічні напрацювання в галузі державного управління соціальним розвитком, уточнено понятійний апарат і виділено відповідні державні механізми управління системою охорони здоров'я на регіональному рівні. Запропоновано концептуальну модель організаційно-економічного механізму державного управління ресурсним потенціалом системи охорони здоров'я на регіональному рівні. Обгрунтовано необхідність розробки Медичного кодексу України. Розроблено регіональну структурну модель управління інноваційним процесом у системі охорони здоров'я. Запропоновано системний підхід до реформування системи охорони здоров'я та механізму її фінансового забезпечення. Узагальнено науково-методологічні підходи до розробки Концепції розвитку системи охорони здоров'я в Україні. Виділено ресурсний потенціал системи охорони здоров'я. Обгрунтовано доцільність використання програмно-цільового підходу в управлінні системою охорони здоров'я. Запропоновано виділення цільових програм у галузі охорони здоров'я за класифікаційними ознаками. Розкрито взаємозв'язок вирішення медико-соціальних і регіональних проблем.

Висвітлено правові й організаційні аспекти реформування системи охорони здоров'я України. Обгрунтовано нові напрями в організації служби крові в Україні. Розглянуто етичні питання в епідеміологічних дослідженнях лейкемії серед учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Узагальнено біоетичні проблеми регулювання популяції безпритульних тварин. Визначено юридичну силу клятви лікаря України. Охарактеризовано демографічну політику в Україні в контексті персоналістичної біоетики. Проаналізовано міжнародний досвід державної політики інтеграції навчального процесу та наукової діяльності у сфері охорони здоров'я. Приділено увагу нормативному регулюванню проведення постмаркетингових клінічних досліджень лікарських засобів в Україні.

Раскрыты вопросы, касающиеся прав граждан в сфере оказания медицинской помощи, правового регулирования отношений в сфере здравоохранения (юридической ответственности за некачественное предоставление медицинской помощи или злоупотребление своими обязанностями). Описана система организации охраны здоровья в Украине, ее правовое регулирование. Детально рассмотрены права и обязанности пациенов, медицинских работников. Освещены современные проблемы биоэтики, врачебной тайны. Значительное внимание уделено характеристике медицинских ошибок, раскрыто понятие ятрогении. Дана характеристика правовых и морально-этических вопросов трансплантологии, юридической ответственности медицинских работников.

Розглянуто питання реалізації державної політики в сфері охорони здоров'я (ОЗ), гармонізації законодавства України з законодавством ЄС у галузі ОЗ. Висвітлено перспективи удосконалення нормативно-правової бази в галузі ОЗ, законотворчі тенденції щодо криміналізації суспільно-небезпечних діянь у сфері ОЗ. Розглянуто проблеми медичної етики в лікувальній діяльності. Обгрунтовано доцільність удосконалення адміністративних процедур у сфері забезпечення якісної медичної допомоги. Увагу приділено проблемі доступності медичного обслуговування. Проаналізовано особливості юридичної відповідальності медичних працівників (МП) в Україні, законодавчого забезпечення захисту прав МП та практики його застосування. Визначено шляхи удосконалення законодавства України про ОЗ.

Проаналізовано право людини на охорону здоров'я як один з основних інститутів медичного права, а також законодавче забезпечення цього права в Україні. В контексті інтеграції правового знання висвітлено право людини на охорону здоров'я як природно-правове та юридичне явища. Розглянуто окремі аспекти становлення та розвитку медичного права як комплексної галузі права і як нової навчальної дисципліни. Визначено місце та роль права на охорону здоров'я у правовому статусі людини і громадянина в Україні, наведено рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного законодавства в даній сфері.

Проанализировано право человека на охрану здоровья как один из основных институтов медицинского права, а также законодательное обеспечение этого права в Украине. В контексте интеграции правового знания освещено право человека на охрану здоровья как естественно-правовое и юридическое явления. Рассмотрены отдельные аспекты становления и развития медицинского права как комплексной отрасли права и как новой учебной дисциплины. Определены место и роль права на охрану здоровья в правовом статусе человека и гражданина в Украине, даны рекомендации по усовершенствованию отечественного законодательства в данной сфере.