Висвітлено загальні проблеми процесу розслідування нещасних випадків (НВ) на виробництві, судову практику щодо їх розслідування. Наведено відомості про заплановані зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань (ПЗ) і аварій на виробництві", про участь страхових експертів з охорони праці робочих органів виконавчої дирекції Фонду в розслідуванні НВ на виробництві. Викладено окремі положення порядку розслідування НВ на виробництві, аварій та ПЗ з позиції роботодавця. Розкрито завдання, методологію та питання аналізу матеріалів розслідування НВ на виробництві. Висвітлено стан застосування засобів індивідуального захисту працівників у матеріалах розслідування НВ. Визначено економічну ефективність наглядової діяльності.

Досліджено проблеми, що виникають під час розслідування на виробництві раптової смерті від ішемічної хвороби серця (ІХС). Встановлено, що між існуючим законодавством і реальним станом справ під час розслідування випадків раптової смерті не від безпосередньої дії травмуючих факторів існує певне протиріччя. Визначено, що вся складність проблеми об'єктивного визнання пов'язаності нещасного випадку з виробництвом полягає у визначенні можливості впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів на настання раптової смерті потерпілих від ІХС. Висловлено думку, що розслідування нещасних випадків, пов'язаних з раптовою смертю працівника від ІХС, необхідно проводити згідно з таким принципом юриспруденції як презумпція невинуватості. Запропоновано заходи щодо забезпечення якісного й об'єктивного проведення розслідувань від нещасних випадків раптової смерті працівників на виробництві від ІХС та прийняття за їх результатами соціально-справедливих для потерпілих висновків.

Наведено результати досліджень щодо існування неформального сектора ринку праці як складової тіньової економіки. Проаналізовано наявні матеріали статистики щодо тіньової економіки та стану неформального сектора ринку праці, статистичні дані про стан травматизму в Україні, а також матеріали попередніх досліджень з цього питання, висвітлених у засобах масової інформації, в тому числі на веб-сайтах Інтернету. Надано оцінку негативного впливу неформального сектора ринку праці на стан охорони праці в Україні. Запропоновано науково обгрунтовані пропозиції щодо запобігання цього впливу.

Зазначено, що аналіз нещасних випадків на виробництвах України є одним із основних і необхідних шляхів розробки механізмів профілактики та попередження травматизму. Наведено результати дослідження травматизму на виробництві за 2005 - 2009 рр. і зазначено щодо характеру впливу тіньового ринку праці на безпеку праці та формування показників стану виробничого травматизму в процесі господарської діяльності з урахуванням сектора неформальної зайнятості населення. Надано пропозиції щодо зниження рівня виробничого травматизму в процесі господарської діяльності в тіньовому неформальному секторі ринку праці.

Наведено поняття контролю, державного нагляду та громадського контролю, який здійснюється у сфері охорони праці. Визначено організаційні, правові форми та методи здійснення контролю у сфері охороні праці. Встановлено мету контролю у сфері охорони праці.

Викладено порядок розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві для різних галузей промислово-господарського комплексу України. Досліджено сучасний стан виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні. Розкрито деякі особливості розслідування та взяття на облік нещасних випадків на виробництві. Наведено облік дорожньо-транспортних пригод в органах МВС. Розглянуто питання розслідування й обліку нещасних випадків невиробничого характеру. Викладено порядок оформлення акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. Висвітлено особливості розслідування транспортних подій на підприємствах залізничного транспорту.

Сформульовано наукове визначення професійного захворювання, з’ясовано відмінності від інших захворювань, пов’язаних взагалі з професійною діяльністю, а також від нещасних випадків на виробництві. Професійне захворювання розглянуто як різновид соціального страхового ризику і як страховий випадок, з настанням якого у працівника виникає право на одержання відповідних компенсацій, викликаних ушкодженням здоров’я та втратою працездатності. На відміну від інших соціальних ризиків ці ризики є передбачуваними, а тому на роботодавців покладається обов’язок створювати безпечні умови праці, своєчасно проводити атестацію робочих місць і вживати заходи з попередження захворювань. Запропоновано визначити дату виникнення професійного захворювання з моменту одержання висновку медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про відсоток втрати працездатності. У зв’язку з необхідністю своєчасного виявлення й взяття на облік професійних захворювань з’ясовано й обгрунтовано особливості медичної деонтології та вчення про лікарську таємницю під час лікування потерпілих внаслідок професійного захворювання. Наголошено на необхідності включення до складу МСЕК представників від профспілок, участь яких буде сприяти захисту працівників від необгрунтованого обвинувачення в порушенні ними норм та правил з охорони праці. Проаналізовано обов’язки роботодавців та лікувально-профілактичних установ щодо розслідування професійних захворювань. Досліджено порядок вирішення спорів, пов’язаних із встановленням причинного зв’язку між захворюванням та умовами праці.

Рассмотрены вопросы расследования и учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий. Предложены мероприятия по предупреждению несчастных случаев.

Розглянуто категорії нещасних випадків, професійних захворювань, аварій. Викладено методи аналізу травматизму, професійних захворювань, аварій на виробництві. Висвітлено організаційно-функціональну структуру управління охороною праці. Детально розглянуто превентивні заходи запобігання небезпечних виробничих ситуацій.

Проаналізовано основні, притаманні тільки будівельній галузі, особливості, такі як непостійна і нестабільна трудова зайнятість, постійна змінність структури робочої сили, висока плинність кадрів, залучення до виконання робіт працівників на основі договору-підряду або за цивільно-правовою угодою. Досліджено вплив широкого кола шкідливих чинників на працівників будівельної галузі залежно від конкретної професії та роботи, яку вони виконують. Вивчено ризики будівельних професій і встановлено взаємозв'язок специфіки галузі та умов праці з професійними захворюваннями працівників.

Досліджено характер і тенденції зміни деяких показників, що характеризують якість матеріалів розслідування нещасних випадків на виробництві, зокрема їх відповідність вимогам чинного Порядку розслідування нещасних випадків. Запропоновано до застосування групу показників якості матеріалів розслідування. Проаналізовано наявні тенденції зміни таких показників протягом 2006 - 2012 років. Висловлено пропозиції стосовно необхідності удосконалення процесу розслідування нещасних випадків шляхом внесення відповідних змін до чинного Порядку розслідування нещасних випадків.

Наведено результати досліджень травматизму на транспорті внаслідок дорожньо-транспортних пригод, що сталися з працівниками при виконанні трудових обов'язків, проаналізовано домінуючі причини його настання та події, що призвели до дорожньо-транспортних пригод, з урахуванням віку травмованих. Розроблено математичні моделі, що характеризують залежність виробничого травматизму через ДТП від професійного стажу та технічного стану транспортних засобів.

Проаналізовано наукові дослідження, спрямовані на зниження рівня виробничого травматизму в Україні на макро- і мікрорівні. Досліджено вплив внутрішніх (безпосередніх) і зовнішніх факторів на рівень виробничого травматизму. Запропоновано комплексний підхід до аналізу виробничого травматизм з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів впливу, зокрема таких як економічні показники, наглядова діяльність і стан нормативно-правового забезпечення.

Мета роботи - оцінка результативності СУОП на підприємствах хімічного комплексу (ПХК). Для вирішення поставленої мети проведено аналіз наукових досліджень з питань оцінювання результативності СУОП на ПХК, розроблено методику визначення ризику настання нещасних випадків на виробництві з позицій дотримання як працівником, так і роботодавцем нормативних актів з охорони праці, використано офіційні щорічні державні та відомчі дані щорічного моніторингу про потерпілих на виробництві та результати власних досліджень щодо визначення ризику аварій на ПХК, визначених з використанням програми "IRRAS", а також дані щорічної статистичної звітності про нещасні випадки за організаційними і технічними причинами їх настання та матеріали спеціального розслідування нещасних випадків на ПХК. Вивчення поведінки системи охорона праці (СОП) в хімічному комплексі проведено на основі математичної моделі з використанням системного підходу. Проведено аналіз наукових досліджень, спрямованих на підвищення результативності системи управління охороною праці на ПХК. Досліджено вплив внутрішніх (безпосередніх) і зовнішніх факторів на результативність функціонування підсистеми СУОП - СОП. Розроблено комплексний підхід до аналізу СОП та її підсистем з урахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, визначено показники, що характеризують кожну підсистем СОП. Розроблено математичну модель СОП для ПХК, за результатами аналізу якої запропоновані заходи з підвищення результативності СОП на ПХК.

Державна політика в галузі безпеки праці визначено законодавством України та узгоджується з принципами Конвенцій Міжнародної організації праці, директивами ЄС. У 2018 р. розпорядженням КМУ No 989-р схвалена Концепція реформування системи управління охороною праці. У Національній доповіді "Цілі Сталого Розвитку: Україна" передбачено до 2030 року знизити показник виробничого травматизму майже вдвічі. Мета дослідження - комплексний аналіз нормативно-правових актів України, що регламентують розслідування та облік професійних захворювань та виробничого травматизму. Матеріали та методи. Проаналізовані нормативно-правові акти України, що регулюють питання встановлення та обліку професійних захворювань і виробничого травматизму. Результати. Положення з безпеки праці регламентуються Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом "Про охорону праці", іншими Законами, а також розробленими відповідно до них нормативно-правовими актами. Держслужба України з питань праці, Фонд соціального страхування здійснюють контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків, займаються соціальним страхуванням згідно Постанови КМУ No 337 "Про Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві" (2019 р.). Висновки: законодавча та нормативна база щодо розслідування та обліку професійних захворювань формуються з урахуванням Директив МОТ,ЕС, адаптовані до потреб сьогодення. Необхідно скорочення нормативно-правових актів, перехід від компенсаційної моделі до системи управління професійними ризиками.