Розглянуто актуальні проблеми вдосконалення організаційно-правового механізму та професійно-психологічного забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ та представників громадських формувань під час охорони громадського порядку. Висвітлено особливості підготовки правоохоронців до діяльності за умов конфліктної взаємодії, розкрито вплив правової культури працівників міліції на стан їх особистої безпеки.

Рассмотрены актуальные проблемы усовершенствования организационно-правового механизма и профессионально-психологического обеспечения личной безопасности работников органов внутренних дел и представителей гражданских формирований во время охраны гражданского порядка. Освещены особенности подготовки правоохранников к деятельности в условиях конфликтного взаимодействия, раскрыто влияние правовой культуры работников милиции на состояние их личной безопасности.

Висвітлено питання правового, соціального та фізичного захисту працівників державної податкової служби України (ДПС). Детально викладено основні положення Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших законодавчих і підзаконних нормативних актів, які регулюють діяльність зазначеної служби і є правовим гарантом захищеності її працівників. Розкрито суть соціального захисту, порядок пенсійного забезпечення та надання різних видів державних допомог. Наведено рекомендації щодо фізичного захисту працівників органів ДПС України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)125

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Охарактеризовано сучасний стан кримінально-правового захисту правоохоронної діяльності, встановлено чинники кримінальної відповідальності за посягання на працівника правоохоронних органів. Розглянуто питання співвідношення обставин, що виключають злочинність діяння, а також умови та межі застосування працівниками правоохоронних органів вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу, встановлено критерії правомірності використання крайніх заходів впливу. Проведено комплексний аналіз нормативно-правових актів, що регламентують застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу працівниками правоохоронних органів та посадовими особами.

Исследовано современное состояние криминально-правовой защиты правоохранительной деятельности, определены факторы, обуславливающие криминальную ответственность за покушение на сотрудников правоохранительных органов. Рассмотрены вопросы соотношения обстоятельств, исключающих преступность действия, а также условия и границы применения работниками правоохранительных органов огнестрельного оружия, специальных средств и способов физического влияния, определены критерии правомерности применения крайних средств влияния. Осуществлен комплексный анализ нормативно-правовых актов, регламентирующих применение огнестрельного оружия, специальных средств и способов физического влияния работниками правоохранительных органов и должностными лицами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)125.013

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)112.013 + Х881.9(4УКР)125.013

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено співвідношення термінів "втручання", "вплив у будь-якій формі" та "перешкоджання", що вживаються для описування суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 343 КК України, визначено їх зміст.

Исследовано соотношение терминов "вмешательство", "воздействие в любой форме" и "воспрепятствование", которые применяются для описания общественно опасного действия, предусмотренного ст. 343 УК Украины, определено их содержание.

The parity of terms "intervention", "influence in any form" and "obstruction" which is applied to the description of socially dangerous action stipulated by clause 343 CC of Ukraine is investigated, their contents are determined.

Розглянуто питання кримінальної відповідальності за посягання на життя державного чи громадського діяча. Визначено об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 112 КК України. Встановлено підстави, які зумовлюють криміналізацію посягання на життя державного чи громадського діяча. Показано виняткову суспільну небезпеку даного виду злочину, що за певних обставин (кризової ситуації, за умов війни, воєнного або надзвичайного стану) може спричинити виникнення прямої загрози національній безпеці держави або зміну її внутрішнього устрою. Проаналізовано розвиток вітчизняного законодавства щодо кримінальної відповідальності за посягання на життя державного чи громадського діяча. Розглянуто особливості розслідування та розгляду справ про терористичні організації, а також зміни та доповнення до ст. 58 КК України, що передбачає відповідальність за вчинення терористичного акту.

Рассмотрены вопросы криминальной ответственности за покушение на жизнь государственного или общественного деятеля. Определены объективные и субъективные признаки преступления, предусмотренного ст. 112 КК Украины. Установлены основания для криминализации покушения на жизнь государственного или общественного деятеля. Показана исключительная общественная опасность данного вида преступления, что при определенных обстоятельствах (кризисной ситуации, в условиях войны, военного или чрезвычайного положения) может стать причиной возникновения прямой угрозы национальной безопасности государства или изменения ее внутреннего устройства. Проанализировано развитие отечественного законодательства по установлению криминальной ответственности за покушение на жизнь государственного или общественного деятеля. Рассмотрены особенности проведения расследования и рассмотрения дел о террористических организациях, а также изменения и дополнения к ст. 58 КК Украины, предусматривающего ответственность за совершение террористического акта.

Розглянуто основи організаційно-правового забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом, а також питання історії захисту інформації в Україні. Проаналізовано правовий зміст поняття "інформація", визначено поняття та види інформації з обмеженим доступом, розкрито організаційно-правові основи охорони державної таємниці в Україні та захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, правові й організаційні засади захисту комерційної таємниці в Україні, а також чинний правовий механізм охорони персональної інформації в автоматизованих системах.

Рассмотрены основы организационно-правового обеспечения защиты информации с ограниченным доступом, а также вопросы истории защиты информации в Украине. Проанализировано правовое содержание понятия "информация", определены понятия и виды информации с ограниченным доступом, раскрыты организационно-правовые основы охраны государственной тайны в Украине и защиты конфиденциальной информации, являющейся собственностью государства, правовые и организационные принципы защиты коммерческой тайны в Украине, а также действующий правовой механизм охраны персональной информации в автоматизированных системах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)125

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Комплексно досліджено юридичну та соціальну природу умисного вбивства особи або її близького родича через виконання нею службового обов'язку. Уточнено зміст специфічних ознак такого виду вбивств, співвідношення між ним та іншим злочинами, розглянуто деякі проблеми призначення покарання за такі вбивства. Сформульовано теоретичні положення, визначено суть деяких понять і термінів, що мають значення для науки, практики та вдосконалення законодавства. Обгрунтовано необхідність уточнення формулювання, вжитого в чинному Кримінальному кодексі України для позначення такого виду вбивств. Запропоновано замінити його на формулювання "умисне вбивство особи або близької до неї людини у зв'язку із здійсненням цією особою службової, професійної або правомірної суспільно корисної діяльності".

Уперше в Україні здійснено комплексне дослідження питань посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю - здійсненням правосуддя. З використанням сучасної теорії криміналізації досліджено підстави, терміни та поняття, які базуються на положеннях міжнародного права, нормах національного та зарубіжного законодавства. Розкрито суть понять "судова влада", "правосуддя", "судочинство" та надано визначення та розкрито ознаки поняття "носій судової влади". Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки юридичного складу посягання на носіїв судової влади або їх близьких родичів, а також конститутивні ознаки злочину, а саме: основні безпосередні об'єкти, спосіб посягання та різновиди злочинних наслідків, мотиви, цілі та мету злочину, проаналізовано питання кримінально-правової кваліфікації за сукупністю злочинів, відмежування досліджуваного злочину від суміжних, питання адекватності характеристик покарання ступеня тяжкості злочину, що досліджується. Запропоновано нову редакцію норми й уточнено об'єктивні та суб'єктивні ознаки юридичного складу злочину, передбаченого ст. 379 КК України.

Здійснено комплексне наукове дослідження проблеми кримінально-правової охорони представників влади та громадськості, які охороняють правопорядок. Доведено, що основні склади злочинів, передбачених ст. 342, 343, 345, 347 - 349, 350, 352 Кримінального кодексу, побудовані законодавцем з використанням типової юридичної конструкції. Досліджено загальні об'єктивні і суб'єктивні ознаки, передбачені цією конструкцією. Визначено особливості окремих посягань на представників публічного управління. Проведено системний аналіз санкцій у ст. 342, 343, 345, 347 - 349, 350, 352 Кримінального кодексу і встановлено закономірності побудови санкцій у цих нормах. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України та практики його застосування.

Досліджено ознаки юридичних складів підроблення документів, печаток, штампів і бланків, їх збуту, використання підроблених документів. Проведено комплексний юридичний аналіз об'єктивних і суб'єктивних ознак складів злочину, передбачених ст. 358 Кримінального кодексу (КК) України. Розглянуто основні підходи до нормативного закріплення зазначених юридичних ознак у чинному національному кримінальному законодавстві певних зарубіжних країн. Досліджено основні термінологічні та змістові аспекти визначення поняття "підроблення документів, печаток, штампів і бланків". Розглянуто питання про предмет злочину, передбаченого ст. 358 КК. Запропоновано визначення поняття "документ" і його різновидів - "офіційний документ" і "особовий документ", "печатка", "штамп" і "бланк". Висвітлено питання про механізм утворення кваліфікованого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК.

Аргументовано критерії оцінки рівня професійного авторитету працівників міліції, які характеризуються багатьма показниками професійних та індивідуальних особистісних якостей у їх поєднанні та органічній взаємозумовленості. Вказано на необхідність поглибленого засвоєння працівниками міліції основ таких наук, як психологія, педагогіка та етика, що сприятиме використанню наукових прийомів спілкування, особливо за екстремальних умов діяльності. Показано доцільність поглибленої наукової розробки позитивної психологічної моделі особи працівника міліції як типового професіонала з урахуванням динаміки сучасних криміногенних кризових явищ у суспільстві та збільшення кількості стресових ситуацій. Обгрунтовано концепцію ефективнішого попередження професійних деформацій працівників міліції як проблеми, що потребують системного аналізу. Загальними положеннями такого попередження є усунення або максимально можлива нейтралізація факторів криміналізації держави; кореляція професійної деформації працівників ОВС одночасно повинна розглядатися в контексті професійної деформації працівників інших ланок адміністративно-правової системи України. Це, насамперед, комплексна проблема боротьби з корупцією в країні взагалі та в правозастосовній системі зокрема; використання досягнень психологічної та медичної наук для ефективного (своєчасного) усунення стресових перевантажень у роботі працівників міліції; на загальному кримінологічному рівні - розробка та реалізація ефективної науково вивіреної програми правового виховання населення, зокрема, молоді. Обговорено питання щодо необхідності налагодження об'єктивних каналів надходження до населення

Проведено комплексне дослідження проблем кримінально-правового захисту правоохоронної діяльності. Визначено зміст даного поняття та сутність правоохоронної діяльності як об'єкта злочинів. Виявлено загальні об'єктивні та суб'єктивні ознаки, властиві всім злочинам проти правоохоронної діяльності. Обгрунтовано доцільність утворення самостійного інституту Особливої частини кримінального права "Злочини проти правоохоронної діяльності", сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинного кримінального законодавства. Досліджено співвідношення положень обставин, що виключають злочинність діянь та права працівників правоохоронних органів на застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів і заходів фізичного впливу. Визначено обставини кожної з підстав використання особливих методів впливу, які виключають злочинність діянь. Сформульовано критерії правомірності застосування вогнепальної зброї, обгрунтовано потребу його правового регламентування, запропоновано варіант нової редакції ст. 43 КК.

Розглянуто історичний шлях формування паспорта, його правову основу та практичне значення. Систематизовано наукову інформацію щодо спеціальних засобів захисту та способів підроблення, запропоновано їх класифікацію. Визначено методичні особливості криміналістичного дослідження підробленого паспорта, сучасні методи та технічні засоби дослідження. Обгрунтовано необхідність виділення окремої методики дослідження паспорта та розроблено методичні рекомендації щодо техніко-криміналістичного дослідження паспорта громадянина України.

Досліджено проблеми забезпечення кримінально-правовими засобами належних умов для здійснення повноважень визначеними кримінальним кодексом (КК) особами. Досліджено систему злочинів, що полягають у втручанні в діяльність за чинним КК України, стан розробки питань відповідальності за втручання в діяльність у юридичній літературі, соціальну зумовленість встановлення кримінальної відповідальності за втручання у діяльність. З'ясовано зміст та обсяг поняття "втручання в діяльність" за кримінальним правом України та його відмінність від суміжних понять. Проаналізовано склади та караність втручання у діяльність за чинним КК держави. Обгрунтовано необхідність уніфікованого викладу статей КК, які передбачають відповідальність за втручання у діяльність.

У дослідженні вперше обгрунтовано положення, що видовим об'єктом злочинів, передбачених ст. 376, 377, 378, 379 КК України, є порядок суспільних відносин, що забезпечує незалежність судді, народного засідателя чи присяжного шляхом охорони їх професійної діяльності, життя, здоров'я, майна, а також життя, здоров'я, майна їх близьких родичів як необхідної умови для належного здійснення правосуддя. Визначено співвідношення між термінами "втручання" та "першкоджання" як загальне й чаткове (рід і вид). Відповідно констатовано, що перешкоджання - це діяння, у результаті здійснення якого настають наслідки у вигляді недопущення належного здійснення правосуддя, а втручання не потребує встановлення настання таких наслідків. Аргументовано важливість забезпечення незалежності судової діяльності на міжнародному та національному рівнях. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства про кримінальну відповідальність та запропоновано нові редакції статей, що встановлюють відповідальність за втручання в діяльність осіб, які здійснюють правосуддя.

Досліджено генезис вітчизняного кримінального законодавства в частині правового забезпечення охорони діяльності службових осіб і громадян, які виконують громадський обов'язок. Здійснено порівняльно-правовий аналіз кримінального законодавства України та ряду зарубіжних країн про відповідальність за посягання на діяльність службових осіб і громадян, які виконують громадський обов'язок. Конкретизовано родовий об'єкт даних злочинів. З'ясовано зміст їх об'єктивних і суб'єктивних елементів, обгрунтовано низку змін щодо їх ознак. Розглянуто санкції статей, які передбачають відповідальність за дані злочини, вивчено судову практику реагування за їх учинення. Аргументовано пропозиції щодо вдосконалення видів і розмірів покарань за досліджувані злочини.