У монографії з’ясовується роль і місце совісних судів в українському суспільстві кінця ХVІІІ—першої половини ХІХ ст. Засновуючи їх у кожному губернському центрі під час реформування місцевого управління, Катерина ІІ намагалася зіпертися на європейські взірці, поклавши в основу діяльності цих інституцій головні ідеї та принципи Просвітництва—гуманізм, священне право приватної власності, повагу до людини з її слабкостями й вадами. На відміну від інших судів совісний виконував не лише каральну функцію, а й намагався примиряти конфліктуючі сторони згідно з умовами, які ті самі пропонували. Караючи, совісні суди виховували в порушників почуття відповідальності за скоєні злочини, залучаючи до осуду громадськість, родину, церкву. Визначено станову виборність як основний критерій формування суддівського корпусу, коли дворянська корпорація та міщанська й селянська громади обирали суддями високоморальних, відповідальних та авторитетних місцевих діячів, яким довірялося здійснювати судові повноваження, описано умови служби цих посадовців. На основі архівних матеріалів висвітлено судові практики совісних судів, які розглядали земельно-майнові суперечки, сімейні сварки, злочини малолітніх, душевно-хворих, а також справи про чаклунство та забобони. Визначено, що саме з компетенції совісних судів було найбільш запитуваним і чому.

Кл.слова:
суспільство -- закони

У навчальному посібнику детально висвітлено організаційно-правові та науково-практичні основи судової психіатрії: предмет, завдання, підстави призначення судово-психіатричної експертизи, права й обов'язки судово-психіатричного експерта, організаційні питання судово-психіатричної експертизи, межі компетенції експерта, експертний висновок і його юридичну оцінку. Діагностику психічних розладів подано згідно з міжнародною класифікацією психічних захворювань МКХ-10. Висвітлено питання експертної оцінки різних психічних станів, що виникають у підозрюваних, обвинувачених, свідків і потерпілих, а також питання осудності й неосудності, обмеженої осудності, діє- і недієздатності. Розглянуто приклади симуляції та дисимуляції психічних розладів, проблеми експертизи неповнолітніх і питання пенітенціарної психіатрії. Для студентів вищих немедичних навчальних закладів, а також для працівників судово-слідчих органів.

Кл.слова:
психічний розлад -- симуляція

Це видання містить постатейний науково-практичний коментар до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, що був ухвалений 13 січня і набув чинності 9 травня 2011 року. Закон “Про доступ до публічної інформації” визначає механізми реалізації одного з основоположних прав людини – права на отримання інформації, зокрема, про діяльність органів влади. Він містить багато новацій, які раніше не використовувалися в українському законодавстві і потребують пояснень щодо їх практичного застосування. Цей Коментар ініційований Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, який Законом “Про Комітети Верховної Ради України” наділений правом в межах своєї компетенції “надавати роз’яснення щодо астосування положень законів України”. У Коментарі розкрито терміни, що вживаються в Законі, детально роз’яснено зміст його положень та наведено приклади і рекомендації щодо його застосування. У випадках, коли це необхідно, автори роз’яснюють механізм застосування норм Закону у взаємодії з іншими законами України – зокрема, з новою редакцією Закону “Про інформацію”, яка ухвалювалася і набула чинності синхронно із Законом “Про доступ до публічної інформації”. Для розуміння Закону у світлі міжнародних стандартів у Коментарі використовувалися практика Європейського суду з прав людини, Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів та інші документи. При підготовці Коментаря також було враховано першу адміністративну та судову практику застосування Закону після набуття ним чинності

Кл.слова:
публічна інформація

Ч. 1. - 722 с.  Текст у форматі PDF 13.71 Мб

Ч. 2. - 606 с.  Текст у форматі PDF 6.06 Мб

Ч. 1. - 722 с.

Видання містить навчальні матеріали для викладання теми «Стратегії управління людськими ресурсами, формування та розвиток навичок електронного урядування», а також самостійної роботи тих, хто навчається. Розкрито поняття: компетенція, компетентність, модель компетенцій, європейська рамка е-компетенцій, європейська рамка кваліфікацій, національної рамки кваліфікацій, європейські ІКТ-профілі. Аналізується стратегія управління трудовими ресурсами як управління компетенціями, взаємодоповнюючі концепції: Європейська рамка е-компетенцій, Європейська рамка кваліфікації, Європейські ІКТ-профілі, та співвідношення їх з національної рамкою кваліфікації. Узагальнено на базі світового досвіду підходи до формування та розвитку навичок електронного урядування у публічних службовців. Описано кваліфікаційні вимоги до інформаційної компетентності публічних службовців. Для студентів і слухачів спеціальності «Публічне управління та адміністрування», слухачів курсів підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, студентів, що опановують питання електронного врядування та електронної демократії.

Кл.слова:
е-компетенції -- електронний документообіг -- адміністративні послуги

Ч. 1. - 512 с.  Текст у форматі PDF 5.24 Мб

Ч. 2. - 644 с.  Текст у форматі PDF 8.67 Мб

Ч. 1. - 512 с.