Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>K=Е14А2<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 2 Представлено документи з 1 до 2 |
|||
| 1. | 
Дмитренко І. В. Оцінка відповіді на терапію іматинібом у пацієнтів з хронічною мієлоїдною лейкемією з е13а2 та е14а2 транскриптами гена BCR/ABL1 [Електронний ресурс] / І. В. Дмитренко, В. Г. Федоренко, Т. Ю. Шляхтиченко, В. В. Шолойко, Т. Ф. Любарець, О. О. Дмитренко, В. В. Балан, С. М. Кравченко, З. В. Мартіна, А. О., Малінкіна Т. В., Мінченко Ж. М., Дягіль І. С. Товстоган // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 328-340. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_24 Мета роботи - дослідження впливу e13a2 та е14а2 транскриптів гена BCR/ABL1 на ефективність терапії іматинібом у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ). Обстежено 508 пацієнтів з хронічною фазою ХМЛ без радіаційного анамнезу, а також 13 пацієнтів з таким же діагнозом, у яких було документально підтверджено наявність радіаційного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС. Не виявлено значущих розбіжностей у гематологічних показниках, рівні додаткових хромосомних аберацій та частоті варіантних транслокацій між пацієнтами, у яких експресувалися транскрипти е13а2 та е14а2. Кумулятивна вірогідність повної цитогенетичної відповіді не відрізнялась у пацієнтів з е13а2 та е14а2 транскриптом і складала 76 та 80 %, відповідно (p = 0,981). Медіана часу досягнення повної цитогенетичної відповіді - 20 міс у обох групах. Серед пацієнтів з е14а2 вірогідно більша частина до 12-го місяця терапії одержала велику молекулярну відповідь (61,5 % проти 23,0 %, p = 0,016). А до 24-го місяця саме в цій групі пацієнтів реєструвалося більше випадків глибокої молекулярної відповіді (38,7 % проти 6,25 %, p = 0,018). Не виявлено статистично значущих відмінностей у загальній виживаності та у виживаності без прогресії у пацієнтів з різними типами транскриптів. Безподійна виживаність у пацієнтів з е13а2 транскриптом була вірогідно нижча у порівнянні з пацієнтами з е14а2 транскриптом (52 % проти 61,0 %, p = 0,039). Кількість первинно резистентних пацієнтів не залежала від типу транскрипту і складала понад 40 %. У пацієнтів з е13а2 транскриптом було виявлено статистично вірогідне переважання випадків втрати досягнутої повної цитогенетичної відповіді або недосягання великої молекулярної відповіді (43,5 % проти 24,8 %, p = 0,015). Висновки: терапія іматинібом є більш ефективною у хворих на ХМЛ з е14а2 транскриптом у порівнянні з пацієнтами із е13а2 транскриптом. Транскрипт е13а2 можна розглядати як несприятливий прогностичний фактор під час терапії іматинібом у пацієнтів з хронічною фазою ХМЛ. | ||
| 2. | 
Дмитренко О. О. Алельний поліморфізм системи HLA у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію з е13а2 та е14а2 транскриптами гена BCR/ABL1 [Електронний ресурс] / О. О. Дмитренко, І. В. Дмитренко, Ж. М. Мінченко, І. С. Дягіль // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2019. - № 2. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2019_2_11 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |