Уперше проведено порівняльний аналіз розповсюдженості та інтенсивності карієсу постійних зубів залежно від патології піднебінних мигдаликів (ПМ) (компенсована та декомпенсована форми хронічного тонзиліту (ХТ)) та після тонзилектомії. Виявлено, що інтенсивність карієсу постійних зубів у дітей збільшується залежно від тяжкості клінічного перебігу ХТ. Зазначено, що найвищі показники інтенсивності карієсу встановлено в групі дітей, яким було видалено мигдалики. Установлено, що інтенсивність цього ураження залежить від кількісного та якісного вмісту імуноглобуліну A /SIgA та mIgA/ та кількісного вмісту імуноглобуліну G і патологічного стану ПМ. Зазначено, що за високих показників інтенсивності карієсу (декомпенсована форма та діти після тозилектомії) спостерігалось достовірне зменшення кількісних показників секреторної форми імуноглобуліну A. Виявлено достовірне збільшення рівня імуноглобуліну G у ротовій рідині, яке корелює з інтенсивністю карієсу постійних зубів і патологією ПМ. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, який включає санацію порожнини рота, герметизацію неуражених фісур постійних зубів герметиками, покриття гладких поверхонь постійних зубів фторидовмісним лаком "Fluor - protector" (VOCO), призначення біологічно-активної домішки "Біокальцевіт" (Україна). Уперше обгрунтовано вибір засобів індивідуальної гігієни порожнини рота залежно від інтенсивності карієсу постійних зубів і патології ПМ.

  Завантажити