У дисертаційному дослідженні аналізується граматична система давньогрецького дієслова у функціонально-семантичному аспекті. Проведено зіставний аналіз регулярних та нерегулярних явищ на рівні функціональної морфології і функціонального синтаксису. На фоні регулярних явищ досліджуються явища граматичної периферії і визначаються їх структурно-семантичні та функціональні закономірності. Категорії часу, стану, способу розглядаються через прояв у них аспектуальності. Комплексно досліджено особливості нерегулярних станових моделей та депонентних дієслів, які засвідчують значну невідповідність функціонально-семантичної сфери станових форм їх граматичній детермінованості. Наявна функціонально-синтаксична характеристика явищ дієслівної комбінаторики з залученням тезаурусного вербального фонду класичних авторів. Проведено аналіз нерегулярних дієслівних моделей у системі паратаксису, незалежних конструкцій та гіпотаксису. Новим є запропонований аспект дослідження дієслова при гіпотаксисі; проведений аналіз апофатичних конструкцій у різних моделях вираження присудка дозволяє встановити основні тенденції вживання як дієслівних форм, так і заперечних слів і виразів. Теоретичні положення ілюструються матеріалом оригінальних текстів класичного нормативу.

  Завантажити