Теоретично обгрунтовано напрямки інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на засадах біологізації агротехнологій, оптимізації кругообігу біогенних елементів, регулювання трансформації органічної речовини, відтворення родючості та енергетичного стану грунтів в агроекосистемах. Визначено фактори керування родючістю дерново-підзолистого грунту, чорнозему опідзоленого та чорнозему типового у разі тривалого застосування органічних, мінеральних та органічно-мінеральних систем удобрення. Розкрито закономірності трансформації органічної речовини, напрямки біологічних процесів і динаміки вмісту гумусу у грунті залежно від співвідношення вуглецю й азоту за різних систем удобрення у зерно-картопляних і зерно-бурякових сівозмінах. Встановлено енергетичну компоненту грунтів у загальному балансі енергії за мінеральних, органічних та органо-мінеральних систем удобрення. Висвітлено умови ефективного використання антропогенної енергії та підвищення окупності ресурсів промислового походження в агроекосистемах. Наведено інтегровані критерії та показники оцінки енергетичної ефективності та сталості агроекосистем з метою запобігання непродуктивним втратам енергії, органічної речовини та біогенних елементів. Формалізовано виявлені закономірності, технологічні процеси та окремі блоки агроекоситеми, розроблено алгоритми та комп'ютерний інформаційно-обчислювальний комплекс "Агроекосистема" для розробки екологічно збалансованих моделей агроекосистем із заданим рівнем продуктивності, енергетичної та економічної ефективності.

  Завантажити