Вивчено механізми функціонування лізосомально-вакуолярного апарату клітин ЦНС за умов дії надлетальних, малих доз іонізуючого випромінювання, гіпоксії та пухлинного процесу. Встановлено, що зміни активності, компартменталізації та фізико-хімічних властивостей лізосомальних цистеїнових катепсинів B,L,H у функціонально і морфологічно різних структурах головного мозку, сироватці крові свідчать про характерні відмінності в системі протеолізу за умов дії радіації у дозах 50, 100, 200 Гр; одноразовому та фракціонованому опроміненні за дози 25 сГр. Визначено, що у разі дії малих доз радіації (5 - 25 сГр) з низькою потужністю проблема пошкодження мембран є першочерговою. Тотальне рентгенівське опромінення за дози 25 сГр індукує зміни поліпептидного складу розчинних і мембранозв'язаних білків головного мозку. Встановлено деградацію нейроспецифічних білків очищеними цистеїновими катепсинами B,L,H головного мозку. З'ясовано роль гемічної гіпоксії у розвитку радіобіологічних ефектів ЦНС під впливом малих доз радіації статевозрілих щурів і щурів-нащадків у ранньому періоді постнатального розвитку. Вперше встановлено, що опромінення батьків спричиняє різний ступінь активації катепсинів у структурах головного мозку нащадків першого покоління залежно від того, хто з батьків був опромінений і терміну онтогенетичного розвитку. Променевий вплив, комбінована дія рентгенівського опромінення та гіпоксії спричиняють протилежну спрямованість змін активності катепсинів у пухлині та тканинах щурів-пухлиноносіїв і визначають залежність даних змін від дози та режиму опромінення, стадії пухлинного росту та ефекту променевої деструкції пухлини. Розроблено схему індукованих радіацією, пухлинною інвазією та гіпоксією ушкоджень лізосомально-вакуолярного апарату клітин ЦНС за змінами рівнів різних форм активності катепсинів, їх фізико-хімічних властивостей.

  Завантажити