Український математик. Академік Національної академії наук України (1978 р.); кандидат наук (1960 р.); доктор технічних наук (1964 р.); доктор фізико-математичних наук (1970 р.); професор (1965 р.); член-кореспондент НАН України (1972 р.); заслужений діяч науки і техніки України (1998 р.). Основні наукові роботи — з теорії масового обслуговування, математичної теорії надійності, ймовірнісної комбінаторики із застосуванням до криптографії, стохастичної геометрії. Понад 20 монографій.