Основну увагу приділено грунтовному аналізу найзначнішому естетико-психологічному та літературознавчому трактату "Із секретів поетичної творчості" Івана Франка, доля якого у радянському франкознавстві складалася неоднозначно. Досліджено його естетичні, філософсько-психологічні, критико-літературознавчі статті та наукові розвідки, численне листування, зокрема, з М.Драгомановим, О.Рошкевич, У.Кравченко, О.Коваленком та багатьма іншими, які розглядали проблему креативності. Розроблено основні критерії творчого процесу, так як його розумів український естетик, та розкрито суть, наукову значимість і вагомість Франкових естетико-психологічних пошуків у сфері художньої творчості та теоретичних узагальнень щодо її природи. Виявлено новизну та встановлено самоцінність наукового доробку І.Франка для України та усієї європейської естетичної традиції загалом.