Уперше комплексно розглянуто діяльність українських адвокатів Східної Галичини як захисників у політичних судових процесах у міжвоєнний період (1918 - 1939 рр.), з'ясовано правовий статус українських земель даного регіону, розглянуто зміну правового становища політичних в'язнів, особливості досудового слідства і судового розгляду кримінальних справ про обвинувачення у вчиненні політичних злочинів, процесуальне становище захисників за законодавством Польщі. Проаналізовано особливості участі українських адвокатів на різних стадіях кримінального процесу. Установлено незаконність судових вироків польських судів щодо засудження українців у вчиненні політичних злочинів проти Польщі у період з кінця 1918 по 14 березня 1923 р. Досліджено характерні особливості ораторської майстерності та структури захисних промов українських адвокатів у політичних процесах. Показано процес формування норм етики у діяльності польських адвокатів і виникнення особливих національних норм етичної поведінки українських адвокатів, розвиток інституту свободи слова й адвокатського імунітету за законодавством Польщі у досліджений період.