Розроблено ендоскопічну класифікацію локалізації розривів слизової оболонки по відношенню до стравохідно-шлункового з'єднання у відповідності з судинними зонами даної області. Встановлено високу ефективність ендоскопічної ін'єкційної терапії для зупинки кровотечі, високу частоту виникнення її рецидивів, однаково високу ефективність електрохірургічних методів у випадку тривалої кровотечі. Доведено необхідність проведення мініінвазивних ендохірургічних втручань на розривах слизової оболонки у разі ендископічних стигматів F IIA, F IIB з метою зниження частоти рецидивів кровотечі. Визначено оптимальний об'єм діагностично-лікувальної тактики у разі синдрому Меллорі - Вейсса, застосування якої покращило результати лікування хворих за рахунок зменшення кількості діагностичних помилок, частоти виникнення рецидивів кровотечі, тривалості лікування та виключення необхідності оперативних втручань.