Вивчено біохімічні маркери деструкції тонкої кишки та морфометричні зміни слизової оболонки тонкої кишки за умови ішемічно-реперфузійних ушкоджень. Досліджено негативні тенденції діагностики та перебігу уражень кишечнику. Розроблено в експерименті та впроваджено в клінічну практику селективну регіональну ангіомезентерікокорекцію шляхом введення розробленої коректної лікувальної суміші за умов моніторингу системного та регіонального гемостазу. Впроваджено в клінічну практику та обгрунтовано доцільність динамічного сонографічного інтенстинального кровотоку у разі гострих ішемічних уражень кишечнику, враховуючи рівень оклюзії та поширеність ушкодження. Порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування пацієнтів з гострою судинною недостатністю кишечнику у пацієнтів похилого та старечого віку, дозволив зробити висновок, що виконання діагностичного та лікувального алгоритму супроводжено зменшенням післяопераційної летальності за сегментарного ураження на 15 %, у разі тотального ураження інтестинальних судин - на 18,6 % порівняно з хворими відповідних вікових категорій, яким проводилось традиційне лікування. Місцеві ускладнення у разі сегментарного ураження спостерігались в 20-ти (83,3 %), у разі тотального 8-ми (88,9 %) випадках, а загальні ускладнення у разі сегментарного ураження мали місце в 22-х (91,7 %), у разі тотального - в усіх пацієнтів.