Визначено зміст і напрями практичного розв'язання проблем фундаментальних взаємоопосередкувань логіки історії у становленні ідеальних і практичних імперативів культури. Визначено простір розв'язання даних проблем на підставі використання соціального виміру взаємотрансформацій ідеальної та матеріальної форм культури у контексті подолання дуалізму сутності й трансформації основи історії для обгрунтування принципу культурного саморозвитку людини. Дані рішення одержано на підставі категорійного розкодування становлення, цивілізаційних і соціокультурних опосередкувань сходження всезагального до теоретичної форми розвитку, подолання феномену перетворених і спустошених форм у вимірах естетики потворного, теоретичних хвороб духу, логічної замкненості становлення. Розкрито субстанційну природу моністичної основи історії та її імперативи у контексті взаємотрансформації культур і встановлення культурної дійсності історії.