Применение нифуроксазида в комплексном лечении диареи у детей до 1 года

Изучено прямое антимикробное действие препарата нифуроксазид в комплексном лечении диареи у детей до 1 года. При применении в терапевтических дозах нифуроксазид оказывает бактериостатическое действие, в высоких дозах - бактерицидное. Препарат не влияет на сапрофитную флору. Таким образом, при наличии острой кишечной инфекции практикующие врачи могут использовать это лекарственное средство с минимальным риском развития побочных эффектов.

Анкілостомідоз - рідкісний в Україні гельмінтоз (клінічний випадок)

Висвітлено сучасні дані про епідеміологію, клінічні прояви та діагностику тропічного гельмінтозу - анкілостомідозу. Описано випадок анкілостомідозу, завезеного в Хмельницьку область, де його було діагностовано шляхом виявлення яєць у фекаліях жінки, яка надійшла до лікарні зі скаргами на загальну слабкість, запаморочення, відсутність апетиту, порушення сну, періодичний біль у животі, рідкі випорожнення з домішками слизу та крові, втрату 10 кг ваги за останні 4 роки, та у фекаліях усіх контактних членів сім'ї. З даними скаргами жінка неодноразово обстежувалась і лікувалась у різних медичних закладах міста. Після проведеного комплексного лікування в інфекційній лікарні стан жінки нормалізувався, скарг немає, збільшилася вага.

Фиброз печени: современные принципы диагностики

Фиброз печени - это закономерное следствие практически всех заболеваний печени любой этиологии. Рассмотрен ряд стандартных стереотипных процессов, которые разворачиваются в ткани печени. Преимущественно это процессы хронического воспаления, которым противостоят процессы регенерации тканей печени. В основе нарушения равновесия между процессами фиброзирования и регенерации лежит накопление экстрацеллюлярного матрикса. Фиброз печени в своем развитии приводит к циррозу печени, гепатоцеллюлярной карциноме, а рост заболеваемости наблюдается во всем мире. Кроме того, это генетически детерминированный процесс, но модифицируемые факторы играют важную роль в прогрессировании данного заболевания. Современные данные свидетельствуют о возможности обратимого фиброза печени.

До питання ранньої діагностики стрептококових тонзилофарингітів у дітей

Актуальність проблеми діагностики та лікування гострих тонзилофарингітів зумовлена значною їх поширеністю серед дитячого населення (від 12 до 17 %). Неадекватно проліковані гострі тонзилофарингіти, особливо зумовлені бета-гемолітичним стрептококом групи А, спричиняють розвиток загрозливих для життя станів та хронізацію процесу. Тому метою роботи стало вивчення діагностичного значення загальноклінічних та параклінічних показників у верифікації стрептококових гострих тонзилофарингітів у дітей для оптимізації стартового етіотропного лікування та запобігання поліпрагмазії. Сформовано дві клінічні групи: I групу становили 10 дітей із діагнозом "гострий стрептококовий тонзилофарингіт", до II клінічної групи увійшло 16 пацієнтів із гострими тонзилофарингітами нестрептококової етіології. У результаті проведених досліджень встановлено, що на етапі ранньої діагностики гострого стрептококового тонзилофарингіту в дітей можна використовувати такий клінічно-параклінічний комплекс: загальна сума балів за шкалою Мак-Айзека понад 4, рівень сегментоядерних лейкоцитів крові понад 50,0 %, показники стимульованого тесту з нітросинім тетразолієм (НСТ-тест) нейтрофільних гранулоцитів крові за цитохімічним коефіцієнтом менше від 0,5 ум.од., резерв НСТ-тесту від 0,15 ум.од., що підвищує ризик виявлення даного захворювання в 4 рази.

Новые горизонты инфектологии

Рассмотрена эволюция взглядов на инфекционную болезнь. На основании сегодняшних научных данных обосновано мнение о главенствующей роли прокариот (бактерий и вирусов) в существовании человеческой жизни. Инфекционная болезнь представлена как "бунт прокариот" вследствие конфликта человеческой микробиоты и экзогенных микроорганизмов.

Особливості умовно-патогенної мікрофлори пацієнток із перинатальними втратами

Актуальність проблеми діагностики умовно-патогенних мікроорганізмів урогенітального тракту не підлягає сумніву в даний час. Мета дослідження - вивчення умовно-патогенної мікрофлори в пацієнток із перинатальними втратами в I триместрі. Під спостереженням перебували 184 вагітні з перинатальними втратами віком 19 - 34 роки: 110 вагітних, обстежених і пролікованих за розробленою схемою (основна група); 74 - за загальноприйнятою (група порівняння). Контрольну групу становили 30 умовно здорових вагітних. Для біоценозу піхви характерна динамічність, у мікробних асоціаціях із часом виникають природні або вимушені зсуви в кількості й наявності окремих мікроорганізмів. Але в ряді випадків ці коливання мають патологічний характер і закінчуються не мимовільним відновленням, а, навпаки, розвитком клінічно вираженого захворювання, що може прогнозувати наявність L. plantarum у кількості близько <$E6~cdot~10 sup 7> КУО/мл.

Особливості дифтерії у дітей

ВИЧ/СПИД-пандемия - проблема, требующая переосмысления. К 30-летию открытия вируса иммунодефицита человека: (обзор)

Опасность ВИЧ/СПИД-пандемии сильно недооценена из-за непонимания ее роли в тех процессах, которые не имеют отношения к медицине. Принципиальное отличие ВИЧ/СПИД-пандемии от пандемических процессов, в борьбе с которыми были достигнуты успехи в ХХ в., заключается в том, что она вызвана вирусом из семейства ретровирусов. Ретровирусы представляют собой древние инструменты эволюции. Вызываемые ими эпидемии (эпизоотии) представляют основной механизм прерывистой эволюции видов. Этот механизм реализуется эндогенизацией ретровирусов в геноме выживших видов и наращиванием их генома посредством образования новых копий ретроэлементов; усложнением генома путем образования новых экзонов из интронов и/или увеличения количества генов, подвергающихся альтернативному сплайсингу. Эволюционное прошлое иммунной системы многоклеточных организмов свидетельствует о закреплении за ней в процессе естественного отбора резервуарной роли по отношению к ретровирусам. Благодаря клеткам иммунной системы происходит размножение и накопление экзогенных ретровирусов до какой-то критической массы, которая позволяет некоторым из них эндогенизироваться в зародышевой линии отдельных особей инфицированного вида и в дальнейшем передаваться вертикально, меняя его эволюционную траекторию. ВИЧ/СПИД-пандемия среди вида Homo sapiens - частное проявление этого процесса в эволюции таксона приматов. Инфекционный и эпидемический процессы, вызванные ВИЧ, представляют собой многокомпонентные нециклические процессы, не имеющие механизмов терминации. Для борьбы с ними неприменим опыт, накопленный в ХХ столетии при ликвидации натуральной оспы или при осуществлении контроля над вспышками группа, чумы и других циклических инфекций. Приведенные в статье данные показывают необходимость разработки самостоятельной стратегии борьбы с нециклическими многокомпонентными эпидемическими процессами.

Особливості дифтерії в дітей: (лекція)

У лекції описані етіологія, епідеміологія, класифікація та клінічні особливості дифтерії в дітей з урахуванням різної локалізації, висвітлені питання діагностики. Лікування дифтерії в дітей проводиться згідно з наказом МОЗ України N 354 від 9 липня 2004 р. відповідно до форми та тяжкості захворювання.

Клінічний випадок лістеріозного менінгіту

Описано випадок лістеріозного менінгіту в чоловіка 41 року. На момент госпіталізації хворий скаржився на підвищення температури тіла, головний біль, блювоту, загальну слабкість. При об'єктивному огляді виявлено шийну лімфаденопатію, менінгеальні знаки (позитивний симптом Керніга і сумнівна ригідність потиличних м'язів), вогнищева симптоматика відсутня. На кисті правої руки виявлено рану в стадії загоєння. У лікворі наявні: плеоцитоз 222 клітини із переважанням нейтрофілів - 73 %, білок - 0,49 г/л, рівень цукру в лікворі незначно знижений. При бактеріологічному дослідженні ліквору виділено культуру Listeria monocytogenes. Серологічне дослідження сироватки крові методами реакції пасивної гемаглютинації і непрямої гемаглютинації виявило підвищені титри антитіл до Listeria monocytogenes - 1 : 800 та 3(+) відповідно.

Сравнительная характеристика эпидситуации с ВИЧ/СПИДом в двух административных районах крупного промышленного центра

Украина занимает одно из ведущих мест в Восточноевропейском регионе по распространенности ВИЧ/СПИДа. Эпидемия продолжается с тенденцией к дальнейшему росту во всех регионах Украины, однако распространение по стране неравномерно. Больше всего ВИЧ-инфицированных в экономически развитых промышленных областях: Днепропетровской, Одесской, Николаевской и Донецкой. В Украине существует развитая нормативно-правовая база, направленная на предотвращение распространения ВИЧ/СПИДа. Несмотря на активное внедрение национальных программ по работе с уязвимыми группами, эпидемия ВИЧ продолжается во всех регионах Украины. В связи с этим ведется активный поиск рычагов возможного воздействия на неблагоприятную эпидситуацию. Анализ эпидситуации по ВИЧ/СПИДу в двух районах крупного промышленного центра с разной социально-экономической инфраструктурой. Проведен анализ статистических показателей эпидемиологической ситуации по ВИЧ/СПИДу в городе Днепропетровске ("Д") в районах с разным социально-экономическим уровнем в период 2010 - 2012 гг. Под наблюдением находилось 3869 ВИЧ-позитивных пациентов, из них в Ж. р-не - 195 лиц, в Л. р-не - 338 лиц. В ходе исследования были выбраны два района с практически одинаковым количеством жителей, но с разными социальными и экономическими условиями жизни. Район Ж. (Ж-район) расположен в центральной части Днепропетровска, является интеллектуальным центром города, включает 137 910 жителей и характеризуется развитой социальной инфраструктурой. Район Л. - промышленный (Л-район), включает 138 583 жителя, является индустриальной зоной с различными видами производства. Анализ проводился путем сравнения различных относительных и абсолютных показателей. По официальным данным, в городе "Д" за период наблюдения зарегистрировано 43 559 случаев ВИЧ-инфекции. При анализе регистрации ВИЧ-инфекции в городе "Д" по годам выявлена относительная стабилизация эпидситуации. Динамика заболеваемости по районам выявила устойчивую тенденцию к преобладанию ВИЧ-инфицирования в Л-районе. Подобная динамика отмечается и со стороны количества ВИЧ-инфицированных, взятых на диспансерный учет (ДУ). В промышленном районе активность населения по диспансерной регистрации, на первый взгляд, выше, чем в Ж-районе, и показатели диспансерных групп отличаются в 1,7 - 2,2 раза. Но при анализе частоты регистрации взятия на диспансерный учет выявлено, что в обоих районах одинаково часто на ДУ становился каждый третий пациент с первично выявленной ВИЧ-инфекцией, в то время как остальные больные оставались без регистрации. Изучение путей инфицирования показало преобладание в обоих районах парентерального пути заражения ВИЧ в 2010 г., а в остальные годы наблюдения в равной степени отмечалось наличие и полового, и парентерального пути заражения, что совпадает с тенденцией по Украине.

Вплив різних схем патогенетичного лікування на стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на гострий гепатит В із супутнім хронічним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах

Обстежено 133 хворі на гострий гепатит В віком від 18 до 60 років. Показано, що у хворих на гострий гепатит В із супутнім хронічним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах розпал захворювання характеризується більшими порушеннями прооксидантно-антиоксидантної регуляції за рахунок вищого рівня альдегідфенілгідразонів спонтанної окисної модифікації білків крові та нітритів, що поєднується з низьким умістом L-аргініну в сироватці крові. Період реконвалесценції в цих хворих характеризується вищим рівнем альдегідфенілгідразонів й кетонфенілгідразонів спонтанної окисної модифікації білків крові, вищим умістом нітритів у поєднанні з низьким умістом L-аргініну в сироватці крові порівняно з хворими без супутнього ураження печінки. Залучення L-аргініну гідрохлориду (Тівортін) та тіотриазоліну до лікування хворих на гострий гепатит В із хронічним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах сприяє поліпшенню прооксидантно-антиоксидантних процесів за рахунок зниження вмісту нітритів і кетонфенілгідразонів спонтанної окисної модифікації білків крові, підвищення вмісту L-аргініну й активності каталази в сироватці крові, сприяє нормалізації активності аланінамінотрансферази та збільшенню частоти сероконверсії HBeAg - anti-HBе порівняно з хворими, у лікуванні яких використовували лише базисні засоби.

Діагностичне значення імунологічних маркерів запальної відповіді організму у верифікації бактеріальної природи фебрильних нападів бронхіальної астми в дітей раннього та дошкільного віку

Мета дослідження полягала у вивченні діагностичної цінності деяких клінічних та імунологічних тестів у верифікації бактеріальної та/або вірусної інфекції при фебрильних епізодах загострень бронхіальної астми у дітей раннього віку. На базі алергологічного відділення Чернівецької обласної дитячої лікарні методом простої випадкової вибірки було проаналізовано дані 104 дітей з бронхіальною астмою, які надійшли в лікарню з приводу загострення астми, пов'язаного з лихоманкою, і з яких були сформовані дві групи клінічного спостереження. При проведенні аналізу клінічних та лабораторних даних у дітей з фебрильними нападами бронхіальної астми бактеріальної або вірусної природи висловлено припущення, що у таких пацієнтів вірогідно частіше імунологічні показники запальних реакцій були підвищеними - рівень сироваткового інтерлейкіну-8 перевищував 50,0 пг/мл (52,9 %), а концентрація С-реактивного білка в сироватці крові становила понад 50,0 мг/л (43,1 %).

Роль Clostridium perfringens у формуванні синдрому ураження кишечника у дітей та можливості медикаментозної корекції

Показано особливості перебігу клостридіозу, зумовленого Clostridium perfringens, у дітей різних вікових груп з урахуванням титру збудника у фекаліях та патогенетично обгрунтовано можливості етіотропної терапії.

Визначення кількісного вмісту HBsAg у сироватці крові під час комплексного моніторингу хронічного гепатиту В у ВІЛ-інфікованих пацієнтів

Надано результати вивчення кількісного вмісту HBsAg у пацієнтів із коінфекцією ВІЛ/хронічний гепатит В у зіставленні з наявністю/відсутністю ДНК вірусу гепатиту В та рівнем аланінамінотрансферази в крові. Встановлено, що у хворих із поєднаною інфекцією ВІЛ/хронічний гепатит В, які отримують лікування, відсутність ДНК вірусу гепатиту В вірогідно пов'язана із зниженням рівня HBsAg, особливо із збільшенням тривалості лікування. При зіставленні з показником аланінамінотрансферази було виявлено, що рівень HBsAg суттєво збільшений лише в пацієнтів, які не отримують противірусного лікування та мають показник аланінамінотрансферази, вищий за норму. Отже, кількісне визначення сироваткового HBsAg можна вважати вірогідним додатковим критерієм для моніторингу лікування хворих на коінфекцію ВІЛ/хронічний гепатит із застосуванням нуклеоз(т)идних інгібіторів зворотної транскриптази.

Прогнозирование фармакотерапии хронического гепатита С в зависимости от полиморфизма гена IL28B

Проанализировано прогностическое значение полиморфизма гена IL28b относительно успешности противовирусной терапии у 152 больных хроническим гепатитом С (63,8 % мужчин и 36,2 % женщин). Молекулярно-генетический анализ полиморфизма гена IL28В (rs12979860), расположенного на расстоянии 3 тыс. пар нуклеотидов от гена IL28В, с использованием полимеразной цепной реакции позволяет прогнозировать успешность комбинированного противовирусного лечения, а наличие генотипа С/С может быть предиктором устойчивого вирусологического ответа у больных хроническим гепатитом С.

Патогенетичне обгрунтування оптимізації лікування вірусних діарей у дітей за допомогою спороутворювальних бацил, здатних до самоелімінації

Продемонстровано ефективність Субаліну як пробіотика, що належить до групи антагоністів, які здатні до самоелімінації. Субалін є рекомбінантним бацилярним пробіотичним штамом, одна доза якого містить <$E 1~cdot~10 sup 9~-~8~cdot~10 sup 9> живих мікробних клітин В. subtilis 23-35/105, що одержаний шляхом введення плазмідної ДНК. Це зумовлює посилений синтез позаклітинного <$E beta>-2-інтерферону людини при збереженні високої антагоністичної активності вихідного штаму щодо патогенних та умовно-патогенних збудників. Завдяки противірусній ефективності, зумовленій інтерфероногенними властивостями, пробіотик Субалін виявився ефективним в офтальмології, у лікуванні вірусних гепатитів та гострих кишкових інфекцій у дітей. Лікувальну дію Субаліну визначають живі бактерії, що мають високу антагоністичну активність стосовно патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів і сприяють нормалізації якісного і кількісного складу кишкової мікрофлори. Призначення Субаліну оптимізує ефективність комплексного лікування вірусних захворювань у дітей, зокрема вірусних гастроентеритів.

Про захворюваність на парентеральні гепатити в Донецькій області у 2013 році

У Донецькій області відзначено несприятливу епідеміологічну ситуацію щодо парентеральних вірусних гепатитів. Проведено епідеміологічний аналіз захворюваності на парентеральну вірусну інфекцію в регіоні в 2013 р. Показники захворюваності на гострі та хронічні парентеральні гепатити в Донецькій області становили відповідно 10,2 та 17,3 на 100 тис. населення. Визначено несприятливий прогноз та шляхи підвищення ефективності протиепідемічних заходів щодо вірусних гепатитів В і С.

Особливості показників білкових фракцій у хворих на деструктивний хіміорезистентний туберкульоз легень на початку лікування

Вивчено особливості показників білкових фракцій у хворих на деструктивний хіміорезистентний туберкульоз легень залежно від клінічної форми та профілю резистентності мікобактерій туберкульозу на початку лікування. Дослідження показників білкових фракцій проведено в 62 хворих на деструктивний хіміорезистентний туберкульоз легень. Встановлено, що найбільш прогностично несприятливий перебіг захворювання у пацієнтів із деструктивним туберкульозом легень із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу з фіброзно-кавернозною формою.

Гостра EBV-інфекція у дорослих: етіологія, епідеміологія, патогенез, клініка та лабораторна діагностика

Останніми роками значно підвищився рівень захворюваності на гостру EBV-інфекцію що, швидше за все, пов'язане не стільки з епідеміологічним підйомом, скільки з покращанням методів діагностики. Поліморфність клінічної картини, легкі та стерті форми, труднощі, що доволі часто виникають у діагностиці захворювання, дають підстави вважати, що офіційно зареєстрована захворюваність в Україні не відображає істинної поширеності інфекції. Реакції Пауля - Буннелля та Хоффа - Бауера, засновані на виявленні поліклональних гетерофільних антитіл, останнім часом розглянуто скоріше в історичному аспекті. У практичній медицині використовують специфічні методи діагностики: поліклональну ланцюгову реакцію та імуноферментний аналіз. Як експрес-тест для діагностики гнійно-деструктивних ускладнень рекомендовано визначення С-реактивного білка в сироватці крові. Активність імунопатологічного процесу визначається за допомогою вмісту <$E beta 2>-макроглобуліну.