Штучна зарядна довга лінія з демпфувальними резисторами / Н. В. Руденко, О. Г. Плющ, О. І. Говорун

Розглянуто процеси у штучних зарядних довгих лініях, які використовуються в імпульсних модуляторах різних радіотехнічних приладів. Зауважено, що головною проблемою, з якою стикаються розробники зарядних ліній є забезпечення потрібної форми імпульсу під час розряджання лінії через узгоджене навантаження. У попередній статті для покращення форми цього імпульсу було запропоновано використовувати демпфувальний резистор, під'єднаний паралельно до першої індуктивності лінії. При цьому було продемонстровано, що в разі оптимального вибору параметрів демпфувального резистора та першої ємності лінії максимальне відносне відхилення амплітуди імпульсу модулятора від очікуваного значення зменшується майже в 12 разів. Для вивчення можливості подальшого зменшення відхилення амплітуди імпульсу від очікуваного значення запропоновано також використовувати демпфувальний резистор, під'єднаний паралельно до другої індуктивності лінії. Для проведення зазначених досліджень було вдосконалено розроблену раніше імітаційну комп'ютерну модель із урахуванням додавання до схеми лінії резистора паралельно до другої індуктивності. Випробування вдосконаленої імітаційної комп'ютерної моделі з двома демпфувальними резисторами довело, що під час під'єднання резистора паралельно до другої індуктивності лінії та налаштування значення другої ємності лінії відносне відхилення амплітуди імпульсу від очікуваного значення зменшуються від 0,8 до 0,5 відсотків. Зазначене поліпшення форми імпульсу вбачається достатньо значним, зважаючи на несуттєву вартість елементів, які додаються до штучної зарядної довгої лінії. Запропонована і випробувана за допомогою розробленої та вдосконаленої імітаційної комп'ютерної моделі штучна довга лінія може бути застосована в імпульсних модуляторах різноманітних радіотехнічних засобів, у телекомунікаційних мережах та радіолокації. Особливо це стосується тих імпульсних модуляторів, що живлять підсилювачі потужності, чутливі до відхилення значень напруги імпульсного джерела живлення.

Інваріантний підхід до зменшення перехідної складової фазової помилки системи синхронізації в режимі стеження за носійною частотою / В. І. Кравченко, М. Ю. Невгод

Розглянуто системи фазової синхронізації радіотехнічних пристроїв техніки зв'язку. Викладено результати теоретичних досліджень у напрямку розроблення, аналізу та вдосконалення відомих і синтез нових схем синхронізації, що характеризуються високою завадостійкістю, точністю і швидкодією з простотою конструкції. Досліджено можливість щодо застосування інваріантного підходу для синтезу комбінованої системи фазової синхронізації когерентного демодулятора за умови забезпечення швидкодії, підвищення точності і стійкості роботи системи в перехідних режимах стеження за носійною частотою. Сформульовано аналітичні співвідношення та розроблено модель, яка на основі інваріантного підходу дає змогу визначити вид і параметри розімкненого зв'язку в комбінованій системі синхронізації за умови підвищення порядку астатизму системи до необхідного значення, що забезпечує зменшення значень сталих динамічних похибок системи, а також підвищує стійкість та динамічність системи в перехідних режимах приймання вхідного сигналу. Здобуті результати обурунтували такі висновки. Уведення в розімкнений канал комбінованої системи синхронізації фізично реалізованих ланок забезпечує властивість інваріантності системи з підвищеним порядком астатизму. Застосування як розімкнений зв'язок частотного дискримінатора уможливлює підвищення порядку астатизму комбінованої системи синхронізації системи до другого порядку. Розімкнений канал, виконаний як паралельне (послідовне) введення двох ланок частотного дискримінатора із запропонованою в роботі передатною функцією, дає змогу підвищити порядок астатизму до третього і вищого порядку та не впливає на стійкість системи в перехідних режимах стеження за носійною частотою. Значенням коефіцієнтів передатної функції ланки простого розімкненого зв'язку можна досягти мінімізації перехідної складової фазової помилки системи синхронізації когерентного демодулятора.

Стохастична модель визначення безарбітражності і повноти інформаційної системи / І. В. Замрій, Є. Д. Паткін

Розглянуто N-періодну множину інформаційних станів з одним ризиковим і одним безризиковим процесами. Проаналізовано та знайдено умови повноти та безарбітражності множини сигналів інформаційних систем, запропоновано новий метод відшукання ймовірності втрати сигналу в спеціальному вигляді, знайдено умови, за яких множина інформаційних станів не є повною.

Розвиток сучасної глобальної інформаційної інфраструктури на основі системи персонального супутникового зв'язку / С. Б. Гордієнко

Інформаційна індустрія - це основна галузь сучасної економіки. Процеси інформатизації зумовлюють якісні зміни власне самого суспільства в бік набуття сталих ознак сучасного інформаційного суспільства, технологічною основою якого є глобальна інформаційна інфраструктура (ГІІ). ГІІ забезпечує можливість вільного доступу до інформаційних ресурсів кожному жителю планети та надає набір комунікаційних послуг, які забезпечують відкриту множинність застосувань, охоплює всі види інформації та надає можливість її отримання в будь-якому місці, у будь-який час, за прийнятною ціною і з прийнятною якістю. Створенню глобальної інформаційної інфраструктури сприяють побудова та ефективне функціонування наявних систем супутникового зв'язку. Супутниковий зв'язок, який є перспективною складовою сучасної інфраструктури кіберпростору, якісно змінює всю індустрію телекомунікацій та впливає на звичний устрій життя. Системи персонального супутникового зв'язку мають відчутні переваги порівняно із системами рухомого зв'язку. Нині прогнозується використання нових космічних апаратів із покращеними характеристиками, які надаватимуть практично весь спектр послуг супутникового зв'язку. Лідером у створенні та реалізації спектра обслуговування системами космічного зв'язку є американське приватне підприємство, яке працює в галузі будівництва космічного транспорту - Exploration technologies Corporation (SpaceX). Компанія також розробляє проєкт "Starlink" щодо побудови і запуску на певні орбіти сузір'я супутників зв'язку. Всього SpaceX має намір запустити близько 12 тис. Супутників, що робить компанію найбільшим супутниковим оператором у світі. Утворена в такий спосіб нова система зв'язку зможе надавати доступ до широкосмугового (високошвидкісного) інтернету у віддалених від комунікацій місцях. Щодо потенційних варіантів застосування Starlink, керівництво компанії "SpaceX" вказує на ризикований характер бізнесу широкосмугового супутникового зв'язку на низькій навколоземній орбіті і додає, що SpaceX планує використовувати свої супутники "Starlink" не тільки для забезпечення широкосмугового підімкнення до мережі "інтернет" у віддалених районах Землі, а й для зв'язку на інших планетах.

Оцінювання цифрових каналів зв'язку із заданими характеристиками вірогідності / Б. О. Шмігель, А. П. Бондарчук

У класичній теорії телекомунікацій показником надійності є ймовірність інформаційної бітової помилки. У сучасних міжнародних стандартах і рекомендаціях існує ієрархія показників якості каналу зв'язку на основі вимірювань, яка не пов'язана з класичною теорією завадостійкості. Процедури вимірювання показників якості передавання інформації можливі лише в разі використання вже наявної телекомунікаційної системи. Застосування класичної теорії завадостійкості дає змогу забезпечити відповідність енергетичних параметрів необхідним показникам якості майбутньої системи зв'язку.

Метод трансформації моделі організаційно-технічної системи в модель інформаційної системи / В. П. Колумбет, К. П. Сторчак

Різноманітні системи та процеси прийняття рішень мають свої особливості. Передусім ці проблеми складно описати алгоритмічно. Рішення ухвалюються за певними сценаріями, для опису яких доцільно використовувати бази знань і технології експертних систем. У разі автоматизації діяльності особи, що ухвалює рішення, можна застосовувати програмні інтелектуальні агенти. Тому для таких процесів інформаційна система має містити систему підтримки прийняття рішень, яка допоможе особі, що ухвалює рішення, на основі наявної інформації правильно визначити проблему та вибрати оптимальне вирішення. Слід зазначити, що не всі алгоритми і сценарії поведінки піддаються повній формалізації. Іноді потрібна безпосередня участь особи, яка ухвалює рішення. Для організаційно-технічних систем характерні процеси прийняття рішень, які передбачають роботу зі знаннями, формалізуються сценаріями та деколи припускають узгодження рішень. Ефект від інформатизації буде набагато вищим, якщо розв'язувати задачу автоматизації спільно із завданням удосконалення бізнес-процесів. На певному етапі аналізу технічного завдання та бізнес-процесів потрібно розробити концептуальну модель - визначити й описати основні об'єкти і взаємозв'язки між ними з метою формалізації предметної сфері організаційно-технічної системи, яку надалі потрібно трансформувати в концептуальну модель інформаційної системи. Розглянуто метод трансформації моделі організаційно-технічної системи в модель інформаційної системи, сформовану як сукупність діаграм функціонального та об'єктно-орієнтованого підходу на основі використання концептуальних моделей предметної сфери. Такий метод дає можливість побудувати взаємнооднозначну відповідність між концептуальною моделлю предметної сфери організаційно-технічної системи та моделлю інформаційної системи.

Цифрова трансформація діяльності оператора телекомунікацій на основі систем операційної та бізнес-підтримки / Д. Г. Маяраш, В. В. Жебка, В. О. Корецька, К. О. Гордієнко

Основні фактори збільшення доходів операторів зв'язку - розвиток нових послуг та підвищення їх якості. Доходи операторів телекомунікаційних мереж залежать також від своєчасного реагування на зміни попиту та ефективності роботи мережі. Тому важливого значення набуває система підтримки операційної та бізнес-діяльності оператора, завдяки яким можна досягти більшої ефективності в процесі впровадження нових послуг. Ці системи оптимізують роботу телекомунікаційних мереж, мінімізуючи витрати та сприяючи зростанню прибутку. Зараз на ринку телекомунікацій існує кілька тенденцій, які спонукають операторів до впровадження операційних систем і систем бізнес-підтримки. По-перше, ринок традиційних операторів уже насичений, тому корпоративні прибутки зростають не стрімкими темпами. Саме тому питання підвищення ефективності роботи є достатньо важливим. По-друге, оператори переходять від мереж TDM до мереж наступного покоління, побудованих на базі NGN-технології, а оскільки технології NGN є більш складними в експлуатації та наданні послуг, постає питання про важливість упровадження операційних систем і систем бізнес-підтримки на етапі планування концепції мережі з використанням NGN. Сьогодні оператори також часто віддають перевагу аутсорсингу послуг із керування мережею, оскільки кожному окремому оператору невигідно купувати одні й ті самі рішення в одних і тих самих постачальників. Реалізацію систем операційної та бізнес-підтримки спрямовано на впорядкування процесів керування операторами, а саме: процесів експлуатації та обслуговування, оптимізацію процесів за критеріями, вибраними відповідно до цілей замовника. Тому невстановлення критеріїв керування й функціонування може призвести до відмови того чи іншого компонента, що істотно впливає на швидкість, якість і надійність послуги.

Актуальність та перспектива розвитку Privileged Access Management рішень / Г. І. Гайдур, С. О. Гахов, В. Є. Дмітрієв, М. І. Ганченко

Досліджено інциденти кібербезпеки, пов'язані з порушенням прав привілейованих користувачів, та розвиток ринку PAM-рішень за останні п'ять років - 2017 - 2022. Розглянуто процес безпечного та впевненого надання дозволів на доступ до інформаційних систем організації із забезпеченням і відстеженням безпечної діяльності користувачів у бізнес-мережі та хмарному середовищі компанії. Визначено актуальність та потребу в керуванні та контролі доступу адміністраторів, а також вивчено тенденції зростання ринку послуг PAM. Сформульовано перспективи розвитку стратегії впровадження PAM-рішень для або у хмарні середовища. Застосовано методи прогнозування на основі аналізу ринку та висновків із поданих звітів міжнародних компаній щодо розвитку рішень PAM та підвищення попиту на такі системи в майбутньому, а також спостереження тенденцій переходу діяльності огранізацій у хмарне середовище із розвитком хмарних послуг: IaaS, PaaS, SaaS. розглянуто звіти CIS Controls, OWASP, Balabit, Gartner, Allied Marked Research та дослідження світових вендорів: Heimdal security, Microsoft, IBM, що дало змогу дійти необхідних висновків та довести доцільність застосування і підвищення попиту на PAM-системи в найближчі десять років та обгрунтувати перспективність і потребу в упровадженні нової стратегії розвитку PAM у хмарі через інтеграцію та розмиття кордонів з IAM. Наукова новизна здобутих результатів дослідження ринку свідчить про те, що зацікавленість PAM-рішеннями з боку замовників, котрі усвідомлюватимуть потребу в засобах контролю доступу адміністраторів, визначає подальший розвиток та конкурентоспроможність таких систем. Збільшення площ атак, підвищені ризики безпеки, необхідність іти в ногу з сучасними робочими бізнес-процесами - усе це вимагає впровадження нових рішень PAM із підвищеним рівнем безпеки, автоматизацією, а також інтегрування для забезпечення комплексного захисту інформації, що стане невід'ємною частиною загальної стратегії інформаційної та кібернетичної безпеки як підприємств, так і державних установ.

Розроблення комп'ютерних ігор із використанням технологій ігрового штучного інтелекту / Ю. І. Катков, О. Ю. Ільїн, І. В. Резніченко, В. О. Вишнівський

Розглянуто актуальні питання пошуку нових ефективних методів і вдосконаленню теперішніх доволі поширених способів розроблення комп'ютерних ігор із використанням технологій штучного інтелекту (ШІ). Головну увагу приділено пошуку та підвищенню ефективності застосування інструментів для побудови комп'ютерних ігор завдяки впровадженню сучасних технологій. Наведено таку постановку завдання: застосування наявних наукових досліджень у галузі ШІ - один із вірних шляхів розв'язання складних завдань в ігровій індустрії. Відомо, що вимоги сьогоднішніх гравців до комп'ютерної гри є досить вагомими, тому розробникам потрібно зосереджувати свою увагу на таких нововведеннях, які можуть забезпечити впровадження нових технологій ігрового ШІ. Для цього потрібно проаналізувати способи побудови гри, розробити алгоритми оцінювання поточного рівня вмінь гравця, щоб запропоновувати йому під час гри ситуації, які надають більше цікавості ігровому процесу. Вирішення завдання дає змогу зменшити обчислювальну складність та підвищити якість рішень, що приймаються, у реальному масштабі часу. Для досягнення цієї мети в статті виконано: опис методів використання технологій ігрового ШІ, розглянуто логіку реалізації цієї гри різними методиками, розкрито питання чи є ігровий штучний інтелект підгалуззю великої галузі ШІ, описано способи машинного навчання та надано пояснення чому машинне навчання не завжди доцільно використовувати в процесі розроблення ігор, описано основні напрямки розвитку ігрового ШІ в подальшому розробленні комп'ютерних ігор, а також розглянуто принцип побудови ігор із використанням алгоритму оцінювання вмінь гравця та ігрового рушія Unity.

Використання Circuit Breaker у програмному забезпеченні з мікросервісною архітектурою / А. М. Тушич

Мікросервіси - це стиль архітектури, в якому одна програма створюється як набір невеликих програм, кожна з яких працює у своєму власному процесі та взаємодіє з іншими за допомогою простих і швидких протоколів передавання даних. Крім безлічі переваг цей спосіб проєктування архітектури має важливий недолік: якщо в системі запущено багато окремих сервісів, будь-який програмний вузол може вийти з ладу, спричинюючи каскад помилок. Щоб запобігти поширенню каскадного завершення мікросервісів, застосовують Circuit Breaker - бібліотеку відмовостійкості, що описує стратегію запобігання каскадному збою на різних рівнях програми та відстежує методи невдалих викликів відповідних служб. Описано схеми використання Circuit Breaker та рекомендації щодо їх коректної роботи.

Дослідження методів підвищення енергоефективності в мережах Інтернету речей (IоT) / Д. В. Кращенко

Останнє десятиліття стало свідком зростання кількості пристроїв із підтриманням інтернету. Інтернет речей (IoT) набуває дедалі більшого поширення в повсякденному житті, об'єднуючи невпинно зростаючу різноманітність фізичних об'єктів. ключове бачення IoT полягає в тому, щоб забезпечити взаємодію величезної кількості розумних пристроїв разом, в інтегрованій та взаємопов'язаній гетерогенній мережі. В межах статті зроблено короткий екскурс з історії та еволюції мережі "Інтернет". Висвітлено технології, на яких базується IoT, та встановлено факт, що безпроводова сенсорна мережа (WSN) є одним із важливих елементів IoT, описано взаємозв'язок між WSN та Інтернетом речей. Загалом статтю присвячено дослідженню розроблення методів енергоефективності для WSN. Після виявлення джерел втрат енергії було розглянуто дослідження, в яких перевіряються найбільш актуальні методи мінімізації споживання енергії IoT і WSN. Надано підсумок та рекомендації щодо широкого діапазону енергоефективних методів, які допоможуть у майбутніх дослідженнях.

Моделювання впливу негативних внутрішніх факторів на показники роботи системи синхронізації когерентного демодулятора супутникової телекомунікації в сталих та перехідних режимах оцінювання носійної частоти / В. І. Кравченко, М. Ю. Невгод, А. Г. Захаржевський

Вивчено системи фазової синхронізації радіотехнічних пристроїв техніки зв'язку. Мета статті - теоретичні дослідження в напрямку розроблення, аналізу та вдосконалення відомих і синтез нових схем фазової синхронізації, що характеризуються високою завадостійкістю, точністю і швидкодією з простотою конструкції. Задача, що розв'язується - дослідити можливості замкненої та комбінованої систем синхронізації щодо роботи за умов шумів та збурень внутрішнього характеру на фоні зовнішнього адитивного гауcсівського шуму та доплерівського зміщення частоти. Подано модель, яка дає змогу дослідити вплив негативних внутрішніх факторів на показники роботи системи синхронізації когерентного демодулятора супутникової телекомунікації в сталих та перехідних режимах оцінювання носійної частоти. За її допомогою здійснено аналіз систем синхронізації замкненого типу під час роботи за умов впливів негативних внутрішніх факторів та показано її невідповідність щодо мінімізації дисперсії фазової помилки і підвищення динаміки під час стеження за носійною частотою. Проведено уточнення процесу синтезу розімкненого зв'язку в комбінованій системі синхронізації та запропоновано аналітичні залежності, які уможливлюють уточнення методики синтезу розімкненого зв'язку для комбінованої системи синхронізації з врахуванням впливу внутрішніх негативних факторів. Установлено, що за умов впливу негативних внутрішніх факторів для комбінованої системи синхронізації через добирання параметрів пропорційно-інтегрувального фільтра можна досягти розширення шумової смуги пропускання вхідного сигналу і цим забезпечити необхідну динаміку системи та досягти збереження оптимального значення дисперсії фазової помилки в ній.

Синтез оптимального когерентного приймання багатопозиційних сигналів у сучасних мобільних мережах / Н. В. Блаженний, О. І. Говорун, К. В. Полонський

Наведено результати досліджень оптимального когерентного приймання багатопозиційних сигналів у сучасних мобільних мережах. Реалізація алгоритмів та пристроїв забезпечує максимально можливу завадостійкість тоді, коли всі можливі варіанти переданого сигналу на вході демодулятора апріорно відомі з високою точністю інформаційного параметра. Завдяки зменшенню апріорних відомостей про прийнятий сигнал можна синтезувати інші методи приймання, оптимальні за відповідних умов. Розглянуто алгоритми когерентного оброблення багатопозиційних з амплітудно-фазовою модуляцією та амплітудно-фазорізницевою модуляцією сигналів, які зручні для багатоканальних (багаточастотних) систем з ортогональними канальними сигналами. У багатоканальних системах для розподілу ортогональних сигналів використовується процедура обчислення проєкцій прийнятого сигналу на два взаємно ортогональних коливання з довільною початковою фазою. Запропоновані алгоритми когерентного оброблення сигналів не потребують підстроювання фази опорних коливань канальних сигналів і дають змогу досить просто реалізувати як ортогональний розподіл сигналів, так і їх когерентне приймання.

Інтерполяція за методом нерегулярної тріангуляційної мережі у просторовому аналізі / М. Р. Семенчук

Просторовий аналіз надає можливість отримати додаткову інформацію з геопросторових даних проведенням операцій з їх обчислення. Зазвичай просторовий аналіз здійснюється на ГІС- платформах, які є програмним забезпеченням, наприклад arcGiS, QGiS тощо. Ці програмні продукти мають спеціалізовані інструменти просторового аналізу для статистики об'єктів або для геооброблення. Одним із таких інструментів є інтерполяція, що дає змогу створювати неперервну поверхню за вибірковими значеннями точок. Проте використання цього інструменту залежить від сфери застосування (наприклад, гідрологія, екологія тощо). кожен користувач ГІС-платформи сам визначає інструменти, що використовуються залежно від того, які проблеми йому потрібно розв'язати. Крім того, складність просторового аналізу постає і у виборі методу інтерполяції, оскільки кожен із них має свої особливості. Найпоширенішим методом є TIN, тобто метод нерегулярної тріангуляційної мережі, відповідно до якого будується поверхня методом тріангуляції набору точок або вершин, що є формою векторних цифрових геопросторових даних. Також цей метод містить критерії делоне, де коло, описане навколо кожного трикутника, не має всередині точок початкового набору даних. Розглянуто переваги та недоліки методу TIN, а також функції аналізу поверхонь на ГіС-платформах у межах функціоналу методу. Наведено рекомендації щодо вибору методу інтерполяції для просторового аналізу, оскільки деякі з них є більш точними та корисними, ніж інші, але обчислення потребує більше часу. На практиці вибір конкретного методу інтерполяції повинен залежати від вибіркових даних, типу поверхонь, які мають бути згенеровані, і рівня припущення помилок оцінювання.

Оцінювання алгоритму оптимального когерентного приймання OFDM-сигналів із багатопозиційною амплітудно-фазовою модуляцією / К. В. Полонський

Розглянуто питання оптимального когерентного приймання OFDM-сигналів із багатопозиційною амплітудно-фазовою модуляцією за умов апріорної невизначеності стану телекомунікаційної мережі. Визначено, що сучасні телекомунікаційні системи через складність їх поведінки, зумовлену характером випадкових зовнішніх впливів, потребують інваріантних процедур оптимального приймання та оброблення вхідного сигналу. Досліджено процедуру ранжування вхідних відліків, яка перетворює їх на послідовність цілих чисел - рангів, залежних від відносного рівня даного відліку серед спостережуваної множини, яка має найбільш широкий спектр інваріантних властивостей. На її основі розроблено алгоритми оптимального когерентного приймання OFDM-сигналів із багатопозиційною амплітудно-фазовою модуляцією. Запропоновані алгоритми розв'язують задачу когерентного приймання багатопозиційного АФМ-сигналу як за наявності спеціального синхросигналу, так і за умов його відсутності. Водночас приймання та оброблення когерентного сигналу за запропонованим алгоритмом за наявності синхросигналу полягає в тому, що усереднення здійснюється на інтервалі синхросигналу. У разі приймання без наявності синхросигналу у відповідному алгоритмі усереднення здійснюється на плинному інтервалі в N посилок, що передують посилці, котра обробляється в даний момент. Апробацію таких алгоритмів реалізовано на основі когерентного оброблення 16-позиційних OFDM-сигналів з амплітудно-фазовою модуляцією. Розглянуті алгоритми когерентного оброблення багатопозиційних АФМ чи АФРМ-сигналів особливо зручні для багатоканальних (багаточастотних) систем з ортогональними канальними сигналами, оскільки в цих системах для розподілу ортогональних сигналів використовується та сама процедура обчислення проєкцій прийнятого сигналу на два взаємно ортогональних коливання з довільною початковою фазою.

Оптимізація оброблення інформації за допомогою сучасних комп'ютерних технологій у роботі логістичних центрів / А. В. Лемешко, А. А. Балвак

Щоб залишатися успішними на ринку й ефективно вести складське господарство, все більше великих та середніх підприємств запроваджують та відчувають переваги від роботи з хмарними системами керування складами (WMS). Підрядні фірми швидко встановлюють та налаштовують під виконання потреб замовника програмне забезпечення на своїх серверах, а також забезпечують його підтримання та оновлення. Власникам складів більше не потрібно турбуватися про розміщення серверів, забезпечення електроживлення, утримання великих IT-команд тощо. Завдяки можливостям самостійно збирати великі обсяги даних алгоритми машинного навчання та штучного інтелекту покращуються з набуттям досвіду й відповідно адаптуються до різних ситуацій, а отже, все частіше впроваджуються в процеси керування складами. Це допомагає аналізувати залишки та постачання, оптимально планувати заповненість складів, збір товарів на відвантаження, а також кількість та посади працівників, яких потрібно вивести на зміни, тощо. Технологія RFID (Radio Frequency Identification) полягає в нанесенні на кожну одиницю товару спеціальної позначки, в якій зашифровано дані про вагу, обсяг, приймання, зберігання, тощо. Технологія поступово витісняє паперові носії зі штрих-кодами. Завдяки впровадженню цих вирішень спрощується облік, знижується кількість помилок, оскільки переміщення, знаходження та відвантаження товарів легко відстежити, у такий спосіб пришвидшуючи приймання товарів на складах і маркетах. Удосконаливши методи машинного навчання, технології комп'ютерного зору дадуть змогу правильно розпізнавати товари, порівнюючи їх із шаблонами, які завчасно було внесено в базу даних, порахувати кількість одиниць і відокремити пошкоджені. Розглянуто технології, які значно полегшують оброблення товарів у сучасних логістичних центрах. Описано переваги, недоліки та причини, через які ще не всі вирішення можна впровадити, оскільки поки що не вдалося досягти прийнятної точності та ціни.

Асимптотичні характеристики багатоканальних систем доступу з ортогональною фільтрацією / Л. П. Клобукова, А. І. Торошанко

Розглянуто цифрові схеми модуляції, в яких використовується певна кількість ортогональних підносійних з еквідистантним розташуванням (так звана технологія OFDM). Як науково-технічне підгрунтя проблеми взято теорію радіотехнічних кіл та сигналів. Проаналізовано спектри дискретних сигналів, досліджено вплив порушень умов теореми котельникова та асимптотику похибок відновлення вихідних неперервних сигналів. Розроблено методи формування складених сигналів із довільним частотним рознесенням підносійних. Показано, що при узгодженні величини частотного зсуву базисних функцій розкладання в ряд та ширини спектра основної та бічних пелюсток у спектрі вихідного сигналу можна розраховувати на мінімальний вплив взаємних завад та міжсимвольної інтерференції складеного сигналу. Встановлено, що метод ортогонального частотного мультиплексування каналів (OFDM) дає змогу значно підвищити пропускну здатність системи безпроводового зв'язку. Крім того, у разі динамічної зміни навантаження в безпроводових мережах мінімізується вплив частотних колізій та збільшення рівня внутрішньосистемних завад. Графічний аналіз результатів розкладання в ряд за квазіортогональною системою базисних функцій свідчить, що похибки відновлення вихідних сигналів можуть досягати неприйнятних значень. Установлено також, що в разі розкладання в неортогональний ряд із більшою кількістю членів ситуація з відновленням вихідних сигналів стає трохи придатнішою, але ніяких гарантій монотонного покращення ситуації з похибками відновлення не можна дати в принципі. Ця проблема потребує додаткових досліджень аналітичного характеру.

Розроблення класифікації інструментів системного адміністрування серверів / Ю. І. Катков, В. П. Лисак, В. В. Вишнівський

Розглянуто актуальне питання пошуку методів застосування інструментів системного адміністрування серверів, які надають можливість керувати та обслуговувати серверну інфраструктуру хмарного середовища. Поставлено задачу: визначити класифікацію інструментів системного адміністрування серверів, потрібних для ефективного системного адміністрування серверів хмарного середовища. Відомо, що системний адміністратор відповідає за виконання завдань щодо керування та обслуговування серверної інфраструктури, яка допомагає компанії досягти своїх бізнес-цілей. Для виконання різноманітних завдань потрібно ухвалювати рішення щодо вибору засобів адміністрування серверів із множини наявних або створення нових. Звідси виникають складнощі з вибором найбільш ефективних засобів для розв'язання завдань та опису цих інструментів. Особливо це важливо, коли настають питання навчання системних адміністраторів, тобто необхідно досягти певних цілей навчання, після завершення якого адміністратор зможе: описати функції центру адміністрування, правила ефективного використання засобів пакетів інструментів для системного адміністрування, кросплатформні інструменти адміністрування, інструменти для автоматизації виконання окремих завдань адміністрування; застосовувати різноманітні аналізатори та сніфери адміністрування, засоби віддаленого адміністрування сервера для керування серверами; визначати порядок диспетчеризації серверів; знаходити для використання спеціальне програмне забезпечення для обслуговування й налаштовування множини комп'ютерних систем і мереж моніторингу, а також різноманітних утиліт, застосунків та менеджерів для адміністрування. Для розв'язання такого завдання запропоновано метод визначення ознак для проведення класифікації множини інструментів адміністрування через встановлення типів системних адміністраторів: адміністратор бази даних; адміністратор серверів; адміністратор мережі; адміністратор безпеки; вебадміністратор; системний інженер; інженер з надійності. Окреслено перелік груп типових завдань: адміністрування користувачів та груп користувачів; адміністрування засобів забезпечення безпеки системи; адміністрування локальних та мережних принтерів; моніторинг подій та ресурсів; архівування та відновлення даних. Запропоновано класи інструментів автоматизації задач системного адміністрування: пакети інструментів для системного адміністрування, кросплатформні інструменти адміністрування, інструменти у вигляді автоматизації окремих завдань адміністрування. Здійснено аналіз класів інструментів для системного адміністрування. Показано, що знання інструментів для системного адміністрування необхідне для усунення несправності, тестування, зв'язку та виправлення систем, потрібних для продовження роботи. За допомогою правильних інструментів робота стає менш виснажливою, оскільки багато завдань можна виконати за допомогою цих інструментів для системного адміністрування.

Оцінювання поточного стану інфокомунікаційної мережі на основі аналізу часових рядів / Л. П. Крючкова, Д. О. Тарасенко

Керування інфокомунікаційними мережами (ІКМ), що функціонують у різних фізичних середовищах і зовнішніх умовах, є дуже важливою проблемою як з позицій розроблення системи керування, так і з позицій реалізації керування в процесі функціонування ІКМ. Розглянуто метод ситуаційного керування ІКМ як найбільш перспективний для забезпечення ефективного керування в реальному масштабі часу за умов деструктивних впливів. Сутність методу полягає у виборі керувальних рішень із визначеного набору допустимих керувальних впливів за результатами оцінювання поточного стану ІКМ. Мета публікації - формування загального підходу до оцінювання поточного стану ІКМ на основі аналізу часових рядів. Елементами новизни поданого рішення є розгляд відомої проблеми забезпечення завадостійкості ІКМ як проблеми керування ситуаціями за умов завад, а також використання шаблонних послідовностей, що описують умови функціонування мережі.

Architecture of the digital twin for the new safe confinement of the ChNPP = Архітектура цифрового двійника нового безпечного конфайнменту ЧАЕС / P. P. Loboda, I. S. Starovit

Розглянуто проєктування архітектури цифрового двійника нового безпечного конфайнменту (НБК) ЧАЕС, який було збудовано для забезпечення захисту людей та навколишнього середовища від ядерної та радіоактивної небезпеки і надання можливості вилучати радіоактивні матеріали та здійснювати інші заходи щодо перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему. Потреба в ефективному керуванні термогазодинамічними процесами та оцінюванні радіаційного стану в НБК під час нестаціонарних погодних умов вимагає наявності спеціалізованих інформаційних технологій. Проведено аналіз функціональних можливостей та структури сучасної інтегрованої системи керування НБК і було запропоновано доповнити її функціональність можливостями візуалізації та прогнозування через розроблення цифрового двійника, за допомогою якого буде можливе ефективне вирішення задач моніторингу та прогнозування стану об'єкта й ухвалення керувальних рішень, що в цілому забезпечить фізичну ядерну безпеку об'єкту і радіаційну безпеку персоналу. Виконано огляд основних типів цифрових двійників та наявних підходів до побудови їх архітектури, обгрунтовано вибір архітектури цифрового двійника НБК. Грунтуючись на аналізі характеристик НБК як складної багаторівневої системи сформовано головні вимоги до цифрового двійника і на їх основі розроблено його узагальнену структуру. Запропонована архітектура цифрового двійника є багаторівневою і побудована за модульним принципом, що дає змогу гнучко її доповнювати залежно від потреб. Вона містить рівні базового керування процесами, інтеграції з наявною системою керування, базових підсистем, підсистем моделювання та ухвалення рішень та інтегрований інтерфейс для взаємодії з особами, що ухвалюють рішення. Для розроблення складових цифрового двійника рекомендується використати мікросервісну архітектуру на основі захищених протоколів передавання інформації.