Причини летальності серед хворих з гастродуоденальними кровотечами: 2, 2006

Подано результати аналізу історій хвороб пацієнтів спеціалізованого хірургічного стаціонару, госпіталізованих з приводу гастродуоденальних кровотеч, і викладено найбільш поширені причини смертності серед хворих цієї групи. Основними з них є пізнє звернення хворих за медичною допомогою, помилки у діагностиці на догоспітальному та госпітальному етапах. Велике значення у прогнозі важкості перебігу патології має вік хворих, що прямо пропорційно корелює з розмірами виразкового дефекту та смертністю з приводу геморагії. Провідним методом діагностики гастродуоденальної кровотечі є гастродуоденоскопія.

Приведены результаты анализа историй болезни пациентов специализированного хирургического стационара, госпитализированных с гастродуоденальными кровотечениями, и изложено наиболее распространенные причины смертности среди больных этой группы. Основными из них являются позднее обращение больных за медицинской помощью, ошибки в диагностике на догоспитальном и госпитальном этапах. Большое значение в прогнозе тяжести протекания патологии имеет возраст больных, что прямо пропорционально зависит от размеров язвенного дефекта и смертности от геморрагии. Основным методом диагностики гастродуоденального кровотечения является гастродуоденоскопия.

Проблеми післяопераційної злукової непрохідності у дітей : 2, 2006

Висвітлено проблеми післяопераційної злукової непрохідності у дітей та успішне лікуванняя цієї патології за допомогою лапароскопічного методу.

Освещены проблемы послеоперационной совместной непроходимости у детей и успешное лечение этой патологии с помощью лапароскопического метода.

Прогнозування та обгрунтування вибору хірургічного методу лікування хворих похилого і старечого віку на гострий холецистит: 1, 2006

Проаналізовано досвід хірургічного лікування хворих похилого та старечого віку на гострий холецистит. Проведено лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ). Активна хірургічна тактика та своєчасне застосування лапароскопічної холецистектомії у хворих похилого та старечого віку на гострий неускладнений холецистит, значно покращили результати лікування, запобігли виникненню різних ускладнень та зменшили післяопераційну летальність.

Проанализирован опыт хирургического лечения больных пожилого и старческого возраста острым холециститом. Активная хирургическая тактика и своевременное применение лапароскопической холецистэктомии у больных пожилого и старческого возраста острым неосложненным холециститом дали возможность значительно улучшить результаты лечения, предупредить возникновение разных осложнений и уменьшить послеоперационную летальность.

Пошкодження селезінки: спленектомія, органозберігальна операція чи консервативне лікування?: 1, 2006

Проаналізовано лікування пацієнтів із пошкодженням селезінки. Описано показання та деякі технічні елементи виконання операцій у разі пошкодження селезінки. Обгрунтовано переваги органозберігальних операцій. Розглянуто можливість консервативного лікування пошкоджень селезінки I - II ступенів під моніторингом УСГ, КТ і лапароскопії.

Проанализировано лечение пациентов с повреждениями селезенки. Описаны показания и некоторые технические элементы выполнения операций при повреждении селезенки. Рассмотрена возможность консервативного лечения осложнений селезенки I - II степени под мониторингом УСГ, КТ и лапароскопии.

Порівняльний аналіз віддалених результатів оперативного лікування хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки: 1, 2006

Проведено обстеження хворих, які перенесли оперативне втручання з приводу виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Встановлено чітку залежність між способом хірургічного лікування та частотою ускладнень, що виникають внаслідок цього.

Проведены исследования больные, которые перенесли оперативные вмешательства по поводу язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки. Установлено четкую зависимость между способом хирургического лечения и частотой осложнений, которые возникают в результате этого.

Порівняльний аналіз клінічної ефективності різних методів субфасціальної відеоендоскопічної дисекції перфорантних вен при лікуванні хронічної венозної недостатності: 2, 2006

Під час порівняльного аналізу клінічної ефективності різних методів проведення субфасціальної відеоендоскопічної дисекції перфорантних вен встановлено, що однотроакарний доступ є економічнішим у порівнянні з двотроакарним, а це дозволяє розглядати його як переважніший за умов сучасного фінансування клінічних установ України. Водночас, за тривалістю операції та за показниками клінічної ефективності істотних відмінностей між двома цими методами не виявлено. Встановлено, що застосування контрастування судин вітальними фарбниками (метиленовий синій) покращує клінічні показники, зокрема, достовірно знижує частоту післяопераційного больового синдрому у хворих, які перенесли субфасціальну відеоендоскопічну дисекцію перфорантних вен. Високий рівень економічноі клінічної ефективностиі, а також задоволеності пацієнтів результатами лікування дозволяє розглядати однотроакарну субфасціальну відеоендоскопічну дисекцію перфорантних вен як метод вибору у пацієнтів із хронічною венозною недостатністю в стадіях C4a,b -C6 по CEAP.

При сравнительном анализе клинической эффективности разных методов проведения субфасфиальной видеоэндоскопической дисекции перфорантных вен установлено, что однотроакарный доступ есть более экономичным по сравнению с двутраокарным, что позволяет рассматривать его как значительный в условиях современного финансирования клинических заведений Украины. В тоже время, по продолжительности операции и по показателям клинической эффективности сущестивенных отличий между двумя этими методами не выявлено. Установлено, что применение контрастирования сосудов красителями улучшает клинические показатели, снижает частоту послеоперационного болевого синдрома больных, которые перенесли субфасциальную видеоэндоскопическую дисекцию перфорантных вен. Высокий уровень экономической и клинической эффективности, а также хорошие результаты лечения пациентов позволяют рассматривать однотроакарную субфасциальную видеоэндоскопическую дисекцию перфорантных вен как метод выбора у больных хронической венозной недостаточностью в стадиях C4a,b-C6 по CEAP.

Порівняння віддалених результатів лапароскопічної фундоплікації у хворих з ефективною й неефективною консервативною терапією ГЕРХ. Фактори, що впливають на віддалені результати оперативного лікування: 4, 2006

Із 1993 по 2006 рр. в Одеській обласній клінічній лікарні лапароскопічно прооперовано 420 хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). У всіх хворих операції проведено з використанням лапароскопічної техніки: фундоплікацію за Ніссеном виконано у 322-х пацієнтів, фундоплікацію за Ніссеном-Розетті - у 42-х, фундоплікацію за Тупе - у 24-х хворих, фундоплікацію за Ніссеном лапароскопічну ваготомію - у 30-ти хворих. Із 322-х пацієнтів, яким виконано лапароскопічну фундоплікацію за Ніссеном, доопераційну консервативну терапію одержували 80 % (258) хворих, з них у 178-ми пацієнтів одержано досить добрий результат. Однак, після закінчення прийому медикаментів у хворих виникали рецидиви рефлюксної хвороби, що і стало показанням до оперативного лікування. У 80-ти хворих тривала доопераційна консервативна терапія була практично неефективна. На підставі результатів доопераційного консервативного лікування пацієнтів поділили на дві групи, у яких проаналізовано віддалені результати оперативного лікування. Закономірностей впливу результатів доопераційної консервативної терапії на віддалені результати хірургічного лікування не виявлено.

С 1993 по 2006 р. в клинике лапароскопически прооперировано 420 больных с ГЕРХ. У всех 420-ти больных операции выполнены с использованием лапароскопической техники: фундопликация по Ниссену выполнена 322-м больным, фундопликация по Ниссен-Розетти - 42-м, фундопликация по Тупе - 24-м больным, фундопликация по Ниссену лапароскопическая ваготомия - 30-ти больным. Из 322-х пациентов, которым была выполнена лапароскопическая фундопликация по Ниссену, дооперационную консервативную терапию получили 80 % больных, из них у 178-ми пациентов получены хорошие результаты. Однако, после окончания приема медикаментов у больных возникали рецидивы рефлюксной болезни, что и стало показателем дооперативного лечения. У 80-ти больных длительная дооперационная консервативная терапия была практически неэффективна. На основании результатов дооперационного консервативного лечения пациентов поделили на две группы, у которых проводился анализ отдаленных результатов оперативного лечения. Не обнаружено закономерностей влияния результатов дооперативной консервативной терапии на отдаленные результаты хирургического лечения.

Профілактика пошкоджень позапечінкових жовчних шляхів при лапароскопічній холецистектомії: 4, 2006

Описано новий спосіб виконання лапароскопічної холецистектомії. Головним моментом способу є субсерозна коагуляція гілок міхурової артерії. Показано нові хірургічні переваги даного способу, який повинен стати операцією вибору в лікуванні жовчнокам'яної хвороби й її ускладнених форм.

Описан новый способ выполнения лапароскопической холецистэктомии. Основным в способе является субсерозная коагуляция веток желчно-пузырной артерии. Показаны новые хирургические преимущества данного способа. Этот способ должен стать операцией выбора в лечении желчнокаменной болезни и ее осложненных форм.

Ранні ускладнення після операцій на кишечнику: 1, 2006

Проведено аналіз лікування хворих, у яких після різних операцій на кишечнику розвинулися гнійно-деструктивні ураження цього органа, рання спайкова кишкова непрохідність, внутрішньочеревинні абсцеси. Запропоновано ряд способів та удосконалень, що спрямовані на оптимізацію лікування даних патологічних станів. Покращання результатів вирішення данної проблеми полягає у пошуках нових технологій діагностики та лікування, у розширенні методів консервативного лікування деструктивних процесів у кишечнику обструктивного характеру.

Проведен анализ лечения больных, у которых после разных операций на кишечнике развились гнойно-деструктивные поражения этого органа, ранняя спаечная кишечная непроходимость, внутрибрюшинные абсцессы. Предложен ряд способов и усовершенствований, которые направлены на оптимизацию лечения данных патологических состояний. Улучшение результатов в решении данной проблемы состоит в поисках новых технологий диагностики и лечения, в расширении методов консервативного лечения деструктивных процессов обструктивного характера в кишечнике.

Реактивний неспецифічний гепатит і його місце в класифікації хронічних гепатитів та лапароскопічному лікуванні жовчнокам'яної хвороби: 4, 2006

У результаті обстеження тисячі прооперованих лапароскопічним методом хворих з жовчнокам'яною хворобою виділено групу з 298-ми пацієнтів, у яких був діагностований супровідний реактивний гепатит. Показано, що реактивний неспецифічний гепатит (РНГ) - це вторинний запально-дистрофічний процес, який має синдромне значення за багатьох хвороб. З урахуванням його великої частоти в клінічній практиці класифікація WCOG (1994 р.) потребує певних змін і доповнень. Зроблено припущення, що в наступній міжнародній класифікації буде виділено РНГ. Результати досліджень свідчать, що з використанням спеціальних технічних прийомів під час лапароскопічної холецистектомії на фоні хронічного реактивного гепатиту можна мінімізувати частоту геморагічних ускладнень, що знижує ризик операцій. Прояви РНГ, що розвинувся на фоні хронічного калькульозного холециститу, після усунення першопричини хвороби (виконання холецистектомії) зникають самостійно.

В результате обследования 1000-чи оперированных лапароскопическим методом больных желчекаменной болезнью выделена группа из 298-ми больных, у которых был диагностирован сопутствующий реактивный гепатит. В исследовании показано, что реактивный неспецифический гепатит - это вторичный воспалительно-дистрофический процесс, который имеет синдромное значение при многих болезнях. Учитывая его большую частоту в клинической практике, классификация WCOG (1994 р.) требует определенных изменений и дополнений. Очевидно, что в следующей международной классификации будет выделен неспецифический реактивный гепатит. Результаты исследований свидетельствуют, что, используя специальные технические приемы во время лапароскопической холецистэктомии на фоне хронического реактивного гепатита, можно минимизировать частоту геморрагических осложнений, а это снижает риск операции. Проявления реактивного неспецифическогоо гепатита, который развился на фоне хронического калькулезного холецистита, после устранения первопричины болезни (выполнение холецистэктомии) проходят самостоятельно.

Резекція селезінки з використанням зшиваючих апаратів (експерим. дослідж.): 1, 2006

Органозберігаючі оперативні втручання на селезінці у разі травматичних пошкоджень та об'ємних новоутворень останнім часом набувають всебільше розповсюдження, як найбільш фізіологічний підхід до вирішення даного питання. Проведено експериментальні дослідження з використанням зшивальних апаратів у разі резекції селезінки. У ході проведених досліджень показано значну ефективність та перспективність використання даного способу за умов хірургічних стаціонарів різних рівнів, а також легкість та надійність способу, що вивчається.

Органосохраняющие оперативные вмешательства на селезенке при травматических повреждениях и объемах новообразования последнее время все больше распространяются, как наиболее физиологический подход к решению данного вопроса. Проведены экспериментальные исследования с использованием сшивающих аппаратов при резекции селезенки. В качестве лабораторных животных использованы безпородные собаки. В ходе проведенных исследований показана значительная эффективность и перспективность использования данного способа в условиях хирургических стационаров разных уровней, а также легкость и надежность изучаемого способа.

Пункційні, лапароскопічні та традиційні методи лікування псевдокіст підшлункової залози як ускладнення гострого панкреатиту: 4, 2006

Проаналізовано перебіг і результати лікування псевдокіст підшлункової залози гострого панкреатиту з використанням пункційних, лапароскопічних і традиційних методик. Одержані результати свідчать про можливість успішного використання мініінвазивних та ендоскопічних оперативних втручань у лікуванні псевдокіст підшлункової залози. Лапароскопічна санація та дренування порожнини кісти дозволяє проводити мінімізацію інтраопераційної травматизації зони підшлункової залози, запобігає можливості інфікування та сприяє зниженню летальності у даного контингенту пацієнтів.

Проанализировано течение и результаты лечения псевдокист поджелудочной железы как осложнений острого панкреатита с ипользованием пункционных, лапароскопических и традиционных методик. Полученные результаты говорят о возможности успешного использования мини-инвазивных и эндоскопических оперативных вмешательств в лечении псевдокист поджелудочной железы. Лапароскопическая санация и дренирование полости кисты дает возможность минимизации интраоперационной травматизации зоны поджелудочной железы, предупреждает возможность инфицирования и приводит к снижению летальности данного контингента пациентов.

Профілактика тромбоемболічних ускладнень при лапароскопічних операціях на жовчних шляхах: 4, 2006

Розглянуто шляхи периопераційної профілактики розвитку тромбозу глибоких вен (ТГВ) і тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ) у 732-х пацієнтів, яким проведено лапароскопічні операції на позапечінкових жовчних протоках. Профілактика ТГВ і ТЕУ на підставі оцінки ступеня ризику їх можливого розвитку у післяопераційному періоді дозволяє знизити частоту ТГВ до 0,41 %, а ТЕУ до 0,14 %.

Рассмотерны пути периоперационной профилактики развития тромбоза глубоких вен (ТГВ) и тромбоэмболических осложнений (ТЭО) у 732-х пациентов, которым проведены лапароскопические операции на внепеченочных желчных протоках. Профилактика ТГВ и ТЭО на основе оценки степени риска их возможного развития в послеоперационном периоде дала возможность снизить частоту ТГВ до 0,41 % и ТЭО до 0,14 %.

Профілактика ускладнень лапароскопічної холецистектомії: 3, 2006

Проаналізовано дані обстеження і лікування 195-ти хворих на гострий холецистит. У 168-ми з них виконано лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ), у 27-ми проведено конверсійну холецистектомію. Операцією вибору у хворих на гострий неускладнений холецистит у перші 6 - 24 год є лапароскопічна холецистектомія. Запропоновано технічні прийоми та розробки, які значно покращили результати ЛХЕ та зменшили частоту різних інтра- і післяопераційних ускладнень з 3,0 до 0,15 %, а післяопераційну летальність знизили до 3 (1,5 %).

Проанализированы данные обследования и лечения 195-ти больных с острым холециститом. У 168-ми (86,15 %) из них сделано лапароскопическую холецистэктомию (ЛХЭ), у 27-ми (13,84 %) - проведено конверсионную холецистэктомию. Операцией выбора у больных с острым неосложненным холециститом в первые 6 - 24 ч является лапароскопическая холецистэктомия. Предложенные технические приемы и разработки дали возможность значительно улучшить результаты ЛХЭ и уменьшить частоту разных интра- и послеоперационных осложнений с 3,0 до 0,15 % , а послеоперационную летальность снизить до 3 (1,5 %).

Профілактика ускладнень при лапароскопічному лікуванні ехінококозу печінки: 4, 2006

Проаналізовано результати лікування 217-ти пацієнтів, хворих на ехінококоз печінки. У ході лікування 43-м хворим виконано лапароскопічну ехінококектомію. Інтраопераційні ускладнення спостерігалися у 9-ти пацієнтів. Всі вони були усунені з лапароскопічного доступу. Післяопераційні ускладнення (нагноєння залишкової порожнини) діагностовано у трьох хворих. Більшості випадків ускладнень можна запобігти ретельним відбором пацієнтів до лапароскопічного оперативного втручання та чітким виконанням всіх його етапів. Випадки нагноєння залишкової порожнини після ехінококектомії можна успішно лікувати пункційним дренуванням залишкової порожнини під контролем УЗД.

Проанализированы результаты лечения 217-ти пациентов, больных эхинококкозом печени. 43-м больным провели лапароскопическую эхинококкектомию. Интраоперационные осложнения наблюдались у 9-ти больных(17 %). Все они были устранены лапароскопическим доступом. Послеоперационные осложнения диагностировали у трех больных (5,7 %). Большинство случаев осложнений можно предупредить тщательным отбором пациентов к лапароскопическому оперативному вмешательству и четким исполнением всех его этапов. Случаи нагноения остаточной полости после эхинококкэктомии можно успешно лечить пункционным дренированием остаточной полости под контролем УЗИ.

Особливості анатомічних співвідношень органів малого таза в ембріонів щурів при експериментальному формуванні аноректальних та урогенітальних вад: 2, 2006

Проведено експериментальне моделювання аноректальних та урогенітальних вад у ембріонів щурів шляхом внутрішньочеревного введення адріаміцину. Виявлено, що відсутність хвостового жолобка та недорозвинення дорсальної клоакальної мембрани, конфігурація клоаки й уроректальної перегородки, порушення поєднання уроректальної перегородки та клоакальної мембрани впливають на формування аноректальних та урогенітальних вад.

Проведено экспериментальное моделирование аноректальных и урогенитальных нарушений у эмбрионов крыс путем внутрибрюшинного введения адриамицина. Установлено, что отсутствие хвостатого желобка и недоразвития дорсальной клоакальной мембраны, конфигурация клоаки и уроректальной перегородки, нарушения сочетания уроректальной перегородки и клоакальной мембраны влияют на формирование аноректальных и урогенитальных нарушений.

Особливості патогенезу та профілактика розвитку інтестинальної форми абдомінального сепсису та інших післяопераційних ускладнень у хворих з хірургічною патологією живота: 1, 2006

З метою розробки комплексу заходів з профілактики та корекції порушень імуногенезу у хворих з підвищеним операційним ризиком обстежено пацієнти віком від 24 до 76 років. Матеріалом для обстеженнь показників імунітету була сироватка крові, яку одержували загальновизнаним методом. Встановлено залежність порушень імуногенезу від рівня синдрому ендогенної інтоксикації. Запропоновано методику детоксикаційної й імуномоделювальної терапії, загальних лікувальних заходів, в результаті чого рівень післяопераційних ускладнень за останні п'ять років знизився.

С целью разработки комплекса мероприятий по профилактике и коррекции нарушений иммуногенеза у больных с повышенным операционным риском обследованы больные в возрасте от 24 до 76 лет. Материалом для обследований показателей иммунитета была сыворотка крови. Установлена зависимость нарушений иммуногенеза от уровня синдрома эндогенной интоксикации. Предложена методика детоксикационной и иммуномоделированной терапии, общих лечебных мероприятий, в результате чего уровеь послеоперационных осложнений за последние пять лет снизился.

Особливості пілоричного гелікобактеріозу у дітей: 4, 2006

Вивчено ендоскопічні, морфологічні та клінічні особливості захворювань верхніх відділів травного каналу, асоційованих з Helicobacter pylori у дітей. Проведено скринінг-анкетування школярів для з'ясування поширенності основних скарг, характерних для гастродуоденальних захворювань, їх соціальних і побутових особливостей. Визначено порівняльну ефективність основних інвазивних і неінвазивних методів діагностики H. pylory. Найчутливішим методом діагностики H. pylory залишається морфологічний, незважаючи на його недоліки, насамперед, інвазивність.

Изучены эндоскопические, морфологические и клинические особенности заболеваний верхних отделов пищеварительного канала, ассоциированных с Helicobacter pylori у детей. Проведено скрининг-анкетирование школьников для выяснения распространенности основных жалоб, характеристик гастродуоденальных заболеваний, их социальных и бытовых особенностей. Определена сравнительная эффективность основных инвазивных и неинвазивных методов диагностики H. pylori. Наиболее точным методом диагностики H. pylori остается морфологический, несмотря на его недостатки, прежде всего инвазивность.

Органозберігальні операції у хворих з непаразитарними кістами селезінки: 4, 2006

Проаналізовано методи лікування непаразитарних кіст селезінки у 21-го пацієнта. Опрацьовано покази, тактику та хірургічну техніку чотирьох типів органозберігальних операцій на селезінці: енуклеація кісти, резекція (фенестрація) кісти селезінки відкритим або лапароскопічним способами, резекція селезінки, спленектомія з автотрансплантацією селезінкової тканини.

Проведен анализ методов лечения непаразитарных кист селезенки у 21-го пациента. Отработаны показания, тактика и хирургическая тактика четырех типов органосохраняющих операций на селезенке: энуклеация кисты, резекция кисты селезенки открытым или лапароскопическим способом, резекция селезенки, спленэктомия с аутотрансплантацией селезеночной ткани.

Оментит, що симулював пухлину черевної порожнини в дитини 2 років: 2, 2006

Наведено опис випадку оментиту в дитини двох років, який симулював пухлину черевної порожнини. Після проведенного консервативного лікування настало одужання.

Дано описание случая оментиту у ребенка двух лет, который симулировал опухоль брюшной полости. После проведенного консервативного лечения наступило выздоровление.