Адсорбційна тензіореометрія шлункового соку у хворих на пептичні гастродуоденальні виразки: 1, 2004

Отмечено, что при язвенной болезни физико-химические параметры желудочного сока (динамическое поверхностное натяжение, вязкоэластичность и релаксация) зависят от пола и возраста больных, длительности заболевания, наличия гастроэзофагеального и дуоденогастрального рефлюксов, выраженности фиброэзофагогастродуоденоскопических и морфологических признаков поражения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки. На фоне этиопатогенетического лечения больных с пептическими гастродуоденальными язвами повышаются уровни поверхностной активности желудочного сока в области средних времен существования поверхности.

Апоптоз и его роль в патогенезе сердечно-сосудистых заболеваний. Современное состояние вопроса: 2, 2004

Узагальнено світові літературні дані про роль апоптозу в патогенезі та прогресуванні захворювань серцево-судинної системи. Детально розглянуто відомі на сьогодні групи фізіологічних активаторів та інгібіторів апоптозу, а також перспективи медикаментозного впливу на процеси апоптозу.

Артериальная гипертензия и ишемическая болезнь сердца - эндотелиальная дисфункция: современное состояние вопроса: 1, 2004

Узагальнено існуючі закордонні та вітчизняні роботи як клінічного, так і експериментального характеру, стосовно ролі ендотеліальної дисфункції, як можливого ланцюга між розвитком і прогресуванням ішемічної хвороби серця й артеріальної гіпертензії. Особливу увагу надано патогенетичному ендотелійрегулювальному впливу оксиду азотана на судинну стінку та його ролі як медіатора й ефектора різноманітних гомеостатичних і патологічних процесів. Також розглянуто головні питання терапевтичного застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) як препаратів, які можна застосовувати з метою регулювання ендотеліальної дисфункції.

Блокаторы рецепторов ангиотензина II в лечении больных с артериальной гипертензией: 1, 2004

Наведено сучасні уявлення про принципи лікування хворих з артеріальною гіпертензією. Розглянуто аспекти застосування блокаторів рецепторів ангіотензину II у цієї категорії пацієнтів.

Вирусно-алкогольная природа хронических гепатитов и их коррекция: 2, 2004

Показано високу клінічну ефективність препарату "Гепатофальк планта" в лікуванні хронічного гепатиту поєднаної вірусно-алкогольної етіології з мінімальним ступенем активності патологічного процесу в печінці у хворих, яким не показана інтерферонотерапія. Результати дослідження засвідчили, що препарат має гепатопротектерну, антиоксидантну, імуномодулювальну дію. Засіб не має побічної дії, його добре переносять хворі, що дає можливість проводити додаткові курси терапії за амбулаторних умов під контролем ПЦР.

Влияние антигипертензивной терапии метопрололом (эгилоком) на показатели качества жизни: 2, 2004

Вивчено вплив антигіпертензивної терапії метопрололом на показники якості життя у хворих з м'якою та помірною артеріальною гіпертензією. Обстежено 27 пацієнтів, які приймали метопролол (егілок, "Eric") у дозі 50 - 200 мг. Показники якості життя оцінено в 2-х експериментальних точках - до лікування і в день оцінки ефективності монотерапії егілоком (21-й день). В основній групі пацієнтів спостерігалося достовірне зниження або нормалізація рівня AT, що корелювало з достовірним підвищенням показників якості життя за шкалами фізичного функціонування, рольового фізичного функціонування, рольового емоційного функціонування.

Влияние карведилола на липидный спектр крови и процессы перикисного окисления липидов у больных с постинфарктным кардиосклерозом: 1, 2004

Відображено дозозалежний вплив карведілолу на ліпідний спектр крові (знижує рівні загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності та підвищує рівні ліпопротеїдів високої щільності), відзначено, що антиоксидантні властивості карведілолу проявляються під час призначення малих доз препарату, підвищення дози не призводить до посилення впливу карведілолу на процеси перекисного окиснення ліпідів.

Вплив екологічних чинників на виникнення та розвиток захворювань органів дихання та інших хвороб: 2, 2004

Отображена роль факторов внешней среды в возникновении заболеваний органов дыхания и других соматических болезней. Описано отрицательное влияние на организм человека химических веществ (хлор- и фосфорорганические вещества, вещества с мышьяком, окись азота и окись серы, аммиак), пыли, загазованности, курения, радиоактивного излучения. Сильно нагретый микроклимат, гипоксия, повышенное барометрическое давление вызывают изменение в центральной и периферической гемодинамике. Важная роль отводится курению, которое снижает эластичность легочной ткани. Указано, что радиационное излучение содействует возникновению патологических процессов в органах дыхания (ринитов, фарингитов, ларингитов, трахеитов, бронхитов и бронхопневмоний). Подчеркнуто, что охрана и оздоровление окружающей среды - это основная проблема в Украине и во всем мире, которая приведет к уменьшению заболеваемости населения.

Вплив ципрофібрату (ліпанору) на вираженість післяхарчової ліпемії у хворих на ішемічну хворобу серця: 2, 2004

Исследовано возможное влияние ципрофибрата (липанора) на выраженность постпищевой липемии (ППЛ) у пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) со смешанной дислипопротеидемией (ДПЛ). Обследованы 19 мужчин в возрасте от 35-ти до 53-х лет (средний возраст <$E 43,4~symbol С~3,7> года), находившихся на лечении в клинике Института терапии АМН Украины по поводу ИБС, стабильной стенокардии напряжения II - III функциональных классов. У всех пациентов выявлена смешанная ДЛП IIб типа по классификации Fredrickson D.S. Ципрофибрат (липанор) назначали в суточной дозе 100 мг через 30 мин после ужина в течение 8-ми недель на фоне стандартной антиангинальной терапии нитратами и <$E beta>-адреноблокаторами. Всем больным до и после лечение препаратом воспроизведены стандартная жировая нагрузка (СЖН) по методу J. R. Patsch и субмаксимальная физическая нагрузка (СМФН) на велоэргометре в период ППЛ. Концентрации общего холестерина (ОХС), триглицеридов (ТГ), холестерина липопротеидов высокой плотности (ХС ЛПВП) в сыворотке крови определяли ферментативным методом на автоанализаторе трижды: натощак, через 4 ч после СЖН и в течение 5 мин после прекращения СМФН на велоэргометре в период ПХЛ. Содержание холестерина в составе липопротеидов низкой плотности (ХС ЛПНП), липопротеидов очень низкой плотности (ХС ЛПОНП), коэффициент атерогенности (КА) рассчитывали по соответствующим стандартным формулам. Применение цитрофибрата в суточной дозе 100 мг через 30 мин после ужина в течение 8 недель для коррекции IIб типа ДЛП способствовало достоверному (<$E roman P~<<~0,05>) повышению уровня ХС ЛПВП натощак на 5,1 %, достоверному снижению в сыворотке крови натощак О

ХС на 14,0 % (<$E roman P~<<~0,05>), ТГ - на 27,9 % (<$E roman P~<<~0,01>), ХС ЛПОНП - на 27,9 % (<$E roman P~<<~0,01>), ХС ЛПНП - на 14,8 % (<$E roman P~<<~0,05>), КА - на 21,5 % (<$E roman P~<<~0,05>). Ципрофибрат препятствовал повышению ОХС и ХС ЛПНП после еды соответственно на 10,7 % (<$E roman P~>>~0,05>) и 12,4 % (P = 0,05), ТГ и ХС ЛПОНП - на 16,2 % (<$E roman P~>>~0,05>, различия недостоверны). Препарат препятствовал снижению ХС ЛПВП после еды (показатель сохранялся в пределах нормы 40,6 + 0,8 мг/дл и даже превышал исходный до лечения на 5,7 % (<$E roman P~<<~0,05>)). При воспроизведении СМФН в период ППЛ через 8 недель приема ципрофибрата наблюдалось уменьшение выраженности гипертриглицеридемии на 26,3 % (<$E roman P~<<~0,05>) и гиперхолестеринемии - уровень ОХС снизился на 18,4 % (<$E roman P~<<~0,05>), концентрация ХС ЛПНП - на 20,2 % (<$E roman P~<<~0,05>), ХС ЛПОНП - на 26,3 % (<$E roman P~<<~0,05>), уровень ХС ЛПВП повысился на 4,5 % (<$E roman P~<<~0,05>). Ципрофибрату следует отдавать предпочтение в коррекции и профилактике смешанной ДЛП натощак и после еды, а также в случаях, когда она сохраняется или усиливается после СМФН, выполненной в постпищевой период. Ципрофибрат - эффективное гиполипидемическое средство при смешаной ДЛП, которая сопровождается снижением ХС ЛПВП натощак, а также, когда последнее провоцируется СЖН или усугубляется СМФН, воспроизведенной в постпищевой период.

Гендерные особенности изменения показателей вариабельности сердечного ритма под влиянием гипербарической оксигенации у пациентов с ишемической болезнью сердца: 2, 2004

Зазначено, що застосування гіпербаричної оксигенації (ГБО) в разі ішемічної хвороби серця (ІХС), крім усунення гіпоксії, впливає на автономну нервову систему (АНС). Досліджено гендерні (статеві) розбіжності стану АНС на підставі зміни показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) у пацієнтів з ІХС під впливом ГБО з метою добору її оптимального протоколу. У 69-ти чоловіків і 56-ти жінок з різними формами ІХС проведено дослідження зміни ВСР під час сеансів ГБО, нормобаричної оксигенації (НБО) і під час дихання атмосферним повітрям. Чоловіки з ІХС мають більший тонус симпатичної нервової системи (СНС), а жінки - парасимпатичної нервової системи (ПНС). ГБО в чоловіків підвищує загальну потужність ВСР, а в жінок - переважно тонус ПНС. НБО в чоловіків незначно збільшує тонус ПНС і гуморальну регуляцію, а в жінок - тонус ПНС. Під час дихання повітрям у чоловіків спостережено посилення тонусу СНС і не виявлено істотних змін у показниках ВСР у жінок. Є істотні гендерні розбіжності в зміні показників ВСР у пацієнтів з ІХС під впливом тиску в барокамері, гіпероксії та горизонтального положення.

Динамика уровня интерлейкина-6 у больных с острым инфарктом миокарда при лечении ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента: 1, 2004

У 102-х хворих на гострий інфаркт міокарда визначено рівень інтерлейкіну-6 (ІЛ-6). Хворі приймали інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту. Одержані результати свідчать, що призначене за стандартною схемою лікування хворим на гострий інфаркт міокарда зменшує відповідну запальну реакцію за рахунок зниження рівня ІЛ-6 у сироватці крові хворих.

Инфаркт легкого: диагностика и лечение: 2, 2004

Вивчено 95 історій хвороб осіб, що лікувалися у пульмонологічному стаціонарі в 1996 - 2002 рр. з приводу тромбоемболії легеневої артерії, (ТЕЛА) ускладненої інфарктом легень. Проаналізовано причини ТЕЛА, вказано захворювання, під маскою яких лікували хворих на інфаркт легень, розглянуто основні симптоми цього захворювання, оцінено наслідки хвороби.

Инфекционный эндокардит: стандарты диагностики и особенности течения на современном этапе: 1, 2004

Розглянуто питання епідеміології, етіології та патогенезу інфекційного ендокардиту; наведено особливості виявів клінічної симптоматики на сучасному етапі. Охарактеризовано перебіг інфекційного ендокардиту в осіб похилого віку, наркоманів і молодих. Роботу проілюстровано прикладами спостережень.

Кардиозащитное действие блокады липоксигеназного пути метаболизма арахидоновой кислоты при остром коронарном синдроме с подъемом сегмента ST: влияние на размер некроза, параметры гемодинамики и результаты программируемой стимуляции желудочков сердца: 2, 2004

Обстежено 73 хворих на гострий інфаркт міокарда із зубцем Q, яким з перших годин захворювання проводили або традиційну терапію, що включала реваскуляризацію міокарда (стрептокіназа або первинна ангіопластика), гепарин, бета-блокатори, нітрати, дезагреганти (44 хворих), або додатково інгібітор 5-ліпоксигенази флаваноїд кверцетин (29 хворих). На підставі вивчення особливостей перебігу захворювання, формування зони некрозу, параметрів гемодинаміки, результатів інвазивного електрофізіологічного дослідження серця (програмованої стимуляції шлуночків) доведено кардіозахисну дію кверцетину в разі гострого інфаркту міокарда, що виявляється в обмеженні розміру ураження міокарда, зменшенні вираження больового синдрому, частоти реєстрації гострої лівошлуночкової недостатності на сьому - десяту добу, запобіганні ранньої систолічної та діастолічної дилатації порожнини лівого шлуночка, що супроводжувалося підвищенням електричної стабільності міокарда та зменшенням здатності до індукції шлуночкових тахікардій. Результати дають підстави розглядати кверцетин як перспективний агент у лікуванні гострої коронарної оклюзії, який позитивно впливає на детермінанти найближчого та віддаленого прогнозу захворювання, що може бути основою подальших досліджень.

Клиническая оценка информативности функциональных тестов при хронических алкогольном и билиарном панкреатитах: 1, 2004

Наведено результати порівняльного аналізу діагностичної інформативності різних функціональних тестів для оцінки зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у хворих на хронічні алкогольний і біліарний панкреатити. Вивчено чутливість беззондового та зондового тестів. Особливу увагу приділено діагностичному значенню фекальної панкреатичної еластази-1. Визначено діагностичну цінність цих тестів у разі хронічного рецидивного панкреатиту алкогольної та біліарної етіології.

Клиническая фармакология препаратов висмута и перспективы их использования для лечения пептических язв: 2, 2004

Викладено основні механізми дії різних препаратів вісмуту, що їх призначають для лікування захворювань, асоційованих з H. pylori. Показано переваги колоїдного субцитрату вісмуту - де-нолу у порівнянні з іншими сполуками вісмуту. Наведено альтернативні схеми антигелікобактерної терапії на основі де-нолу.

Коррекция гипергомоцистеинемии у больных ишемической болезнью сердца: 1, 2004

Вивчено зв'язок між гіпергомоцистеїнемією та клінічними проявами ішемічної хвороби серця; корекцію гіпергомоцистеїнемії за допомогою вітамінного комплексу, що включає фолієву кислоту та вітаміни B6 і B12. Обстежено 41-го хворого на ішемічну хворобу серця. Середній вік <$E 54~symbol С~1,5> років. Контрольну групу склали 20 пацієнтів. У сироватці крові хворих вивчено рівень холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності. Рівень плазменного гомоцистеїну оцінено за допомогою методу імуноферментного аналізу. Усіх пацієнтів розподілено на дві групи: 1-а група - пацієнти з рівнем гомоцистеїну до 15 мкмоль/л (29 осіб); 2-а група - пацієнти з рівнем гомоцистеїну понад 15 мкмоль/л (12 осіб). Окрім базової терапії (<$E beta>-блокатори, нітрати, інгібітори АПФ, аспірин), усім пацієнтам призначено біовіталь (комплекс вітамінів B6, B12, фолієвої кислоти). Серед пацієнтів 2-ї групи спостерігалося на 42,5 % більше хворих, що страждають стабільною стенокардією III - IV функціонального класу у порівнянні з пацієнтами 1-ї групи. Позитивні результати терапії спостерігалися в обох підгрупах: у 1-й групі рівень гомоцистеїну зменшився з <$E 11,78~symbol С~2,01> мкмоль/л до <$E 10,68~symbol С~2,66> мкмоль/л (<$E roman р~<<~0,05>); в 2-й групі - з <$E 18,48~symbol С~5,11> мкмоль/л до <$E 14,42~symbol С~3,15> мкмоль/л (<$E roman P~<<~0,05>). Гіпергомоцистеїнемія є незалежним фактором ризику атеросклерозу, що може провокувати судинні ушкодження. Підвищення рівня плазменного гомоцистеїну більш ніж 15 мкмоль/л призводить до більш важкого перебігу ішемічної хвороби серця, підвищує ризик розвитку інфаркту міокарда.

Застосування вітамінного комплексу "Біовіталь", що включає фолієву кислоту та вітаміни B6, B12, може бути одним із засобів корекції гіпергомоцистеїнемії у хворих на ішемічну хворобу серця.

Лечение квамателом больных с острыми атаками хронического панкреатита: 2, 2004

Надано новітні погляди на причини виникнення й особливості перебігу гострого та хронічного панкреатитів. Детально проаналізовано принципи терапії гострих атак хронічного панкреатиту препаратами різних фармакологічних груп. Особливу увагу приділено властивостям блокатора H2-гістамінових рецепторів - фамотидину (квамателу) та його місцю в системі комплексного лікування.

Морфологические изменения поверхностного желудочного эпителия при хроническом неатрофическом гастрите и возможности их коррекции фосфалюгелем: 1, 2004

Наведено морфологічну характеристику поверхневого шлункового епітелію та мітотичний індекс паросткової зони шлункових залоз у разі хронічного H. pylori-негативного неатрофічного пангастриту до та після курсу лікування фосфалюгелем. Показано ефективність використання цього препарату для корекції епітеліальних ушкоджень поверхні шлунка.

Морфологічні особливості слизової оболонки шлунка при дуоденальній виразці у хворих на гіпертонічну хворобу: 1, 2004

Отмечено, что 30-ти больным с дуоденальной язвой (ДЯ) в сочетании с гипертонической болезнью (ГБ) II стадии, 32-м - с ДЯ без сопутствующей патологии и 20-ти здоровым лицам проведено рутинное морфологическое исследование воспаления, активности, доли стромы и иммуногистохимическое определение коллагена IV типа в базальных мембранах слизистой оболочки желудка. Установлено, что как при изолированной ДЯ, так и при ее сочетании с ГБ, инфекция Н. pylori поражает преимущественно антральный отдел желудка. Во всех случаях выявлен активный хеликобактерный гастрит, который при сочетании ДЯ и ГБ характеризуется менее выраженной нейтрофильной инфильтрацией антрального отдела и увеличением доли стромы в теле желудка. У больных ДЯ в сочетании с ГБ часть стромы и уровень коллагена IV типа взаимосвязан со степенью выраженности воспаления и активности в слизистой оболочке желудка. При изолированном течении ДЯ воспалительные изменения влияют только на долю стромы.