Персоніфікована медицина як глобальна об'єднуюча мета розвитку страхової та системної медицини

Розглянуто проблеми аналізу можливостей знаходження ресурсів для забезпечення фінансування галузі охорони здоров'я, в першу чергу, шляхом впровадження страхової медицини. Підкреслено, що глобальною метою стратегічного розвитку страхової та системної медицини має стати персоналізована медицина. Проаналізовано аспекти виникнення морального ризику. Визначено мету впровадження онтологій медичних знань.

Автоматизована експертна система оцінювання результатів обстеження молочних залоз для контактної цифрової термографії

Проблеми ранньої діагностики раку молочної залози (МЗ) пов'язані з якістю та тривалістю життя жінок. Одним із шляхів розв'язання цієї проблеми є проведення скринінгу і профілактичного обстеження жінок, починаючи з 35-річного віку. Контактна цифрова термографія МЗ відповідає вимогам для первинного обстеження МЗ, проте оцінювання результатів термографії потребує підготовки кваліфікованих спеціалістів. Розв'язання проблеми спрощення та прискорення оцінювання результатів термографії може бути здійснено за рахунок розроблення програмного комплексу для автоматизованого оцінювання термограм. Проведено аналіз 685 записів термограм жінок, віком від 18 до 86 років, яким за результатом комплексного обстеження було виставлено кінцевий діагноз. Для оцінювання розподілу поля температур МЗ використано алгоритм оцінювання показника Херста для фракталів високої розмірності. Під час проведення статистичного аналізу виявлено інформативні показники, що описують поле температур МЗ, які надають змогу провести дискримінацію норми та патології. На виділених ознаках побудовано математичну модель прогнозування ризику патології МЗ. Автоматизовану систему аналізу реалізовано в нелінійних нейромережевих моделях, що надало змогу з 90,2 % чутливістю та 85,1 % специфічністю прогнозувати ризик патології. Отже, розроблено автоматизовану систему, що дозволяє з використанням методу термографії виявляти патологію МЗ під час проведення скринінгових досліджень підготовленим медичним працівником із сестринською або фельдшерською освітою, сімейним лікарем.

Логіка підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії зі спеціалізації "Медична та біологічна інформатика і кібернетика"

Представлено освітню програму та навчальний план підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні за всіма формами навчання для спеціалізації "Медична та біологічна інформатика і кібернетика". Навчання в аспірантурі та поза нею відбувається відповідно до Закону України "Про вищу освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 261 "Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)" та від 30.12.2015 № 1187 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти". Кінцеві цілі з навчальної дисципліни "Медична та біологічна інформатика і кібернетика" спрямовані на здобуття глибинних знань зі спеціальності, за якою здобувач проводить дослідження, зокрема засвоєння основних концепцій, розуміння теоретичних і практичних проблем, оволодіння термінологією з досліджуваного наукового напряму тощо. Відомо, що навчальний план відповідно до наказу МОН України є нормативним документом (стандартом) закладу вищої освіти. Проте освітня програма та навчальний план складено на кафедрі медичної інформатики, що є опорною в системі післядипломної медичної освіти, тому запропоновані документи можуть розглядатись як уніфікована освітня програма та навчальний план.

Перспективы и проблемы использования технологий Big Data в медицине

Представлен анализ внедрения технологий Big Data в клинической и экспериментальной медицине, системе менеджмента здравоохранения, фармации и клинических исследованиях. Приведенные данные свидетельствуют об эффективности использования данных технологий для существенного улучшения качества медицинского обслуживания населения. Основными целями применения Big Data в медицине является создание максимально полных реестров медицинских данных, обменивающихся между собой информацией, использование накопленной информации для прогнозирования возможности развития заболеваний и их профилактики у каждого конкретного пациента, предотвращение эпидемий, создания системы ценообразования и оплаты, новых бизнес-моделей, использование предиктивного моделирования при разработке лекарственных средств, внедрение электронных карт пациента, которые были бы доступны каждому врачу, что дает возможность внедрения персонализированной медицины. Доказано, что внедрение технологий Big Data в медицине может быть достигнуто при широком использовании представления медико-биологической информации в цифровом виде. Показана целесообразность и необходимость обеспечения ее оперативной передачи, в том числе по каналам мобильной связи, указаны нерешенные вопросы в применении Big Data (неструктурированность данных, избыточность и риск искажения информации, неполное соответствие требованиям доказательной медицины, правовые, морально-этические, страховые аспекты).

Системные взаимодействия в микроРНК в патогенезе сердечно-сосудистых заболеваний

Обзорно-аналитическая статья посвящена анализу роли микроРНК (miRNAS) в модуляции экспрессии генов в биологических событиях, в первую очередь, при сердечно-сосудистых заболеваниях (ССЗ). Приведены отдельные микроРНК, оказывающие системное регулирующее влияние на экспрессию целевых генов таких процессов, как гипертония миокарда, фиброз и апоптоз. Проанализирована группа микроРНК, которая может иметь особое значение в онтогенезе ССЗ, так как они модулируют экспрессию генов целевых кластеров, участков многих патологических сердечно-сосудистых реакций. Обзор иллюстрирует вовлечение микроРНК в сетевое взаимодействие внутриклеточных сигнальных путей и позиционирует важную регуляторную кооперацию микроРНК в ССЗ. Постулируется, что накопленные данные относительно роли микроРНК в патогенезе болезней, в первую очередь, в патогенезе ССЗ являются основой для последующих инновационных решений в области разработки методов диагностики и системной терапии на основе использования посттрансляционных регуляторов. Циркулирующие микроРНК могут быть предложены в качестве перспективных диагностических и прогностических биомаркеров ССЗ, таких как инфаркт миокарда, атеросклероз, ишемическая болезнь сердца, сердечная недостаточность и других.

Системная биология старения: моделирование молекулярных механизмов развития возрастных заболеваний. Концептуальный аналитический обзор

Феномен старения включает группу взаимосвязанных процессов, происходящих на организменном, тканевом, клеточном и молекулярно-генетическом уровнях. Давно высказывалось предположение, что старение тесно связано со сложной динамикой физиологических систем, поддерживающих гомеостаз и, в частности с дисрегуляцией регуляторных молекулярных сетей. В данной работе представлены доказательства важности динамики таких сложных систем при старении и того, что физиологическая дисрегуляция (постепенное разрушение способности сложных регуляторных сетей поддерживать гомеостаз) является эмерджентным свойством этих сетей, играющим важную роль в старении. Задачей настоящего обзора является обобщение имеющихся концепций об основных детерминантах старения и долголетия, а также рассмотрение тенденций развития математических моделей процессов старения. Показано, что отсутствие интегрированных трансляционных исследований на пути развития системной медицины и системной биологии является одним из основных факторов, ограничивающих предоставление современных средств в решении проблемы борьбы со старением. Среди основных факторов старения обращено внимание на то, что воздействие на митохондрии представляется привлекательной перспективой для достижения улучшения здоровья и продолжительности жизни, поскольку омоложение старых митохондрий может оказаться важной терапевтической стратегией для улучшения здоровья пожилых людей. Постулируется также, что скорость и простота интеграции современных программных комплексов для моделирования биологических систем позволяют исследователям изучать большие модели, включая их взаимодействие в многомерных форматах с ансамблями небольших моделей.

Застосування кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем

Проведено огляд кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем, що є новим поколінням інформаційно-вимірювальних систем із використанням у конструкції біологічних матеріалів, які забезпечують їх високу селективність. Проведено класифікацію досліджуваних систем відносно чутливих елементів і можливості використанням різних режимів фізико-хімічного перетворення вимірювальної величини. Розглянуто такі види кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем: електрохімічні; оптичні; на основі оксиду кремнію, кварцу та скла; на основі наноматеріалів; генетично кодовані або синтетичні флуоресцентні; мікробні, розроблені за допомогою синтетичної біології та генетичної інженерії. Досліджувані системи порівняно за технологією, специфічністю, порогом виявлення, тривалістю аналізу, вартістю та портативністю. Розглянуто методи виготовлення електрохімічних кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем. Окремо наведено методи виготовлення, шляхом модифікування поверхні металевих і вуглецевих електродів із використанням біоматеріалів, таких як ферменти, антитіла або ДНК. Наведено оптичні досліджувані системи, що реалізуть свою дію за допомогою іммобілайзерів і можуть виготовлятися із золота, матеріалів на основі вуглецю, кварцу або скла. Описано найбільш важливі напрями використання кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем у лікувальних і діагностичних закладах, зокрема для моніторингу рівня глюкози у крові пацієнтів із цукровим діабетом, а також для розроблення нових лікарських засобів, біозондування та біомедицини. Зроблено висновок, що досліджувані системи з наноматеріалів на основі оксиду кремнію володіють найбільш високим потенціалом щодо застосування для біовізуалізаціі, біосенсорного аналізу та лікування онкологічнх захворювань. Розглянуто мічені кіберфізичні біосенсорні й імуносенсорні системи з використанням генетичного кодування або синтетичної флуоресценції, що надало змогу вивчати біологічні процеси, в тому числі, різні молекулярні перетворення всередині клітин. Наведено переваги візуалізації in vivo за допомогою досліджуваних систем малих молекул з метою кращого розуміння клітинної активності та механізму дії ДНК, РНК та мікро-РНК. Описано клітинні біосенсорні й імуносенсорні системи, що можна застосовувати для моніторингу біохімічної потреби в кисні, токсичності в навколишньому середовищі, для виявлення пестицидів і важких металів, спостереженні за екологічною ефективністю під час виробництва електроенергії. Зроблено висновок, що для створення високочутливих мініатюрних пристроїв потрібне розроблення різних мікро- і нано-кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних платформ із залученням інтегрованих технологій, які використовують електрохімічний або оптичний біоелектронні принципи з комбінацією біомолекул або біологічних матеріалів, полімерів і наноматеріалів.

Трансформування знань з атерогенезу: використання наноасоційованих біотехнологій і мережевого аналізу

Розглянуто питання змінення знань про виникнення, розвиток і можливості профілактики атеросклерозу. Показано, що концепція про роль запалення як тригера ядра серцево-судинних захворювань на даний час має першочергове значення. Постулюється також, що мікроби можуть впливати на атерогенез різними прямими або непрямими засобами, тому, їх слід враховувати як фактори, сприяючі прогресуванню атеросклерозу. Отже, концепція сприяє подальшому дослідженню в зазначеній області. Запропоновано думку, що печінковий рецептор LXRs лежить на перетині ліпідного обміну, вродженого імунітету, запалення та практично всіх основних шляхів розвитку атеросклеротичних уражень і серцево-судинних захворювань. Важливо зосередити увагу на процесах нано опосередкованого виявлення та терапевтичного контролю розвитку атеросклерозу за допомогою таргетування клітин (макрофагів інтими, "пінистих" клітин, ендотеліоцитів) і процесів (неоангіогенезу, протеолізу, апоптозу, тромбозу, метаболізму ліпопротеїнів високої щільності (HDL) і запалення).

Физиологические эффекты света с преобразованной фуллереном пространственной структурой

Экспериментально показано, что преобразованный фуллереном поляризованный (аппарат биоптрон) или рассеянный (очки Tesla HyperLight Eyewear) свет вызывают достоверные физиологические изменения, выявленные в антиноцицептивной сфере, ЦНС и ВНД. Выявлено достоверное ослабление болевой реакции (анальгетическое действие) и увеличение продолжительности сна (успокаивающее действие). Многомесячное пребывание животных под фуллереновым освещением выявило замедление развития некоторых признаков старения. Мозаика ЭЭГ-активности свидетельствовала о развитии более созерцательного отношения к интроспективным эмоциональным переживаниям прошлых событий при активном вовлечении их в образное моделирование гипотетического будущего. Установлено, что в естественных условиях преобразованный фуллереном свет облегчает выполнение зрительно-моторных тестов. При длительной корректурной нагрузке фуллереновый свет, способствовал увеличению скорости переработки информации в зрительном анализаторе, повышал внимание и ослаблял утомляемость. Качество выполнения интенсивной умственной нагрузки возрастало. Моделирование "ослепления" водителя по данным сенсомоторных реакций на фоне ЭЭГ мозга человека выявило увеличение скорости межполушарных информационных процессов и повышение качества и эффективности принимаемых решений.

Методи ідентифікації динамічної моделі реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження у хворих на інфаркт міокарда в процесі реабілітації

Прогнозування динаміки пульсу та артеріального тиску під дією фізичного навантаження є ключовим завданням під час планування процесу реабілітації пацієнта після перенесених серцево-судинних подій, і, в першу чергу, інфаркту міокарда. На сьогоднішній день її розв'язують емпірично, однак, розроблення адекватної математичної моделі прогнозування основних гемодинамічних показників надала б змогу уникнути суб'єктивізм оцінок і підвищити надійність прогнозу, безпеку й ефективність реабілітаційної технології. З метою формування судження про зміну стану пацієнта під дією фізичного навантаження у процесі реабілітації реалізовано систему моделювання рівнів пульсу й артеріального тиску за допомогою пакету прикладних програм для математичного моделювання. Її основними підсистемами є обробка та ідентифікація даних, формування прогнозних даних. Для перевірки адекватності побудованої моделі використано засіб перевірки толерантності до фізичного навантаження. Одержані результати свідчать про адекватність побудованої математичної моделі для аналізованого етапу процесу реабілітації. Максимальний рівень похибок за весь період спостереження склав 9,5 % щодо пульсу та 5,2 % щодо артеріального тиску. Отже, розроблена математична модель динаміки пульсу та артеріального тиску під дією фізичного навантаження в підгостру фазу реабілітації надає змогу прогнозувати реакцію організму на дозоване фізичне навантаження. Метод ідентифікації сукупності диференціальних рівнянь, що моделюють таку динаміку під дією фізичного навантаження на основі модифікованого градієнтного методу Левенберга - Марквадта, доповненого процедурою вибору початкових значень коефіцієнтів, підтверджує адекватність розробленої математичної моделі.

Сетевая основа функционирования биологических осцилляторов - триггеров колебательных цепей в клетках и бесклеточных системах. Аналитический обзор

В аналитическом исследовании рассмотрены экспериментальные и теоретические изыскания в области количественного системного анализа роли биологических осцилляторов - триггеров колебательных цепей в клетках и бесклеточных системах. Биологические осцилляторы управляют всплесками активности нейронов, клеточными циклами, паттернами сна и пробуждения, а также многими другими важными процессами в живых системах. Предполагается, что количественные исследования функционирования биологических осцилляторов помогут в предупреждении и лечении многих заболеваний человека. За последние десятилетия развитие методов в области системной и синтетической биологии позволило наметить пути к расшифровке фундаментальных механизмов, лежащих в основе функционирования этих осцилляторов. Показано, что существенное значение в дальнейшем определении механизмов функционирования биологических осцилляторов приобретает системная и синтетическая биология. Хотя в исследованиях по функционированию биологических осцилляторов и был достигнут определенный прогресс в выявлении особенностей работы естественных и искусственных осцилляторов, повышающих надежность и качество управления ритмами биологических реакций, однако роль многих других второстепенных модификаций остается малоизученной. Для ее понимания необходимы дальнейшие как теоретические, так и экспериментальные исследования. Крайне важной в продвижении системной и синтетической биологии становится роль развития инструментов и методов биоинформатики, а уже устоявшиеся количественные подходы системной и синтетической биологии в трансдисциплинарном подходе с привлечением современных методик других областей знаний.

Застосування метрики Хаусдорфа для визначення нетипових кардіоциклів у тривимірному фазовому просторі координат векторкардіограми

Сигнал електрокардіограми відноситься до циклічних сигналів, у яких, на відміну від періодичних сигналів, можна виділити подібні, але не тотожні цикли. Тому під час розроблення діагностичних алгоритмів застосовують процедури усереднення. Реальні електрокардіограми можуть мати значні спотворення окремих кардіоциклів, тому виникає потреба у визначенні нетипових циклів. Запропоновано алгоритм застосування метрики Хаусдорфа для визначення нетипових кардіоциклів електрокардіограми, поданої у тривимірному фазовому просторі координат.

Генерация процессов самоорганизации и самосборки в биологической тканевой инженерии и регенеративной медицине

В аналитическом исследовании рассмотрены самоорганизация и самосборка как процессы бескаркасной тканевой инженерии. Описаны характеристики и преимущества каждого процесса, а также представлены ключевые примеры тканей, созданных с использованием этих процессов на основе бескаркасных тканеинженерных платформ, с целью наметить рекомендации для будущих разработок тканевой инженерии в условиях клиники. Постулируется, что одним из наиболее перспективных направлений исследований следует признать процесс самосборки, приводящий к формированию функциональной ткани клеточным способом, не требующим внешнего ввода энергии. В то же время обоснование и идентификация оптимальной по заданному критерию системы формирования сложной ткани - свободной от скаффолда или основанной на скаффолде - представляет нетривиальную задачу сочетания различных систем и независимых типов клеток.

Застосування метрики Хаусдорфа для визначення нетипових кардіоциклів у тривимірному фазовому просторі координат векторкардіограми

Сигнал електрокардіограми відноситься до циклічних сигналів, у яких, на відміну від періодичних сигналів, можна виділити подібні, але не тотожні цикли. Тому під час розроблення діагностичних алгоритмів застосовують процедури усереднення. Реальні електрокардіограми можуть мати значні спотворення окремих кардіоциклів, тому виникає потреба у визначенні нетипових циклів. Запропоновано алгоритм застосування метрики Хаусдорфа для визначення нетипових кардіоциклів електрокардіограми, поданої у тривимірному фазовому просторі координат.

Огляд методів ультразвукової діагностики дисплазії кульшового суглобу та визначення найбільш прийнятних із них для комп'ютерного прогнозування захворювання

Зроблено огляд методів ультразвукової діагностики дисплазії кульшового суглобу (ДКС) та визначення найбільш прийнятних із них для комп'ютерного прогнозування захворювання. Основними методами ультразвукового дослідження для діагностики кульшового суглобу є методи Графа, Розендаля, Харке й Моріна, Терьєсена, Дальстрьома. Окрім наведених методів, успішно розвиваються динамічні методи ДКС, засновані на вже відомих методах. Показано, що використання комп'ютерних технологій має перспективи в діагностицідисплазії кульшового суглобу. Система діагностики та класифікації ДКС заснована на суб'єктивному оцінюванні кісткового трикутника вертлюжної западини і даху хряща, а також на вимірах кута даху вертлюжного хряща (<$Ebeta> кута) та кута нахилу вертлюжної западини (<$Ealpha> кута), метод Графа. Крім того, діагностика ДКС може бути зроблена за іншими методами. Описано вимірювання охоплення головки стегнової кістки, як в методі Моріна. Для комп'ютерного аналізу найбільш прийнятні методи, що використовують вимірювання геометрії елементів кульшового суглобу. Методи Графа з модифікацією за методом Розендаль, метод Харке - Моріна, метод Терьесена, на думку авторів, найбільше підходять із розглянутих, для комп'ютерного оброблення, вимірювання та комп'ютерного розпізнавання ДКС немовляти.

Комплексний статистичний аналіз даних медичних спостережень за дітьми з гострою хірургічною патологією

Запропоновано методику комплексного статистичного аналізу даних спостережень за станом дітей із хірургічною патологією двох вікових груп. Наведено результати програмної реалізації розробленого алгоритму. Виявлено терапевтичний ефект від застосування кожного з трьох лікарських засобів - розчину на основі глюкози з додаванням електролітів, кристалоїдних розчинів Рінгера лактат та малат. Наведено порівняльну характеристику дії лікарських засобів у різних вікових групах пацієнтів.

Combined processing of blood glucose self-monitoring = Комбінована обробка даних самостійного моніторингу рівня глюкози в крові

Самостійний моніторинг рівня глюкози у крові протягом довгого періоду є одним із засобів моніторингу стану здоров'я. Дані проведеного дослідження надають змогу корегувати лікування та спосіб життя людей, хворих на діабет. Тренди, мінливість і сезонність серій є базовими для запровадження таких рішень, для чого пропонується використовувати комбіновану обробку даних. Така обробка включає в себе сингулярно-спектральний аналіз (ССА) з використанням графіків Пуанкаре та дослідження статистичної автокореляційної функції (АКФ). Об'єкт дослідження - 67-річний чоловік з довгою історією хвороби на діабет другого типу (T2D). Тести проводились тричі на тиждень за схемою "понеділок - середа - п'ятниця". Загальний час виміру складає 176 тиж, тому часова серія має довжину в N = 528 семплів. У результаті автокореляційна функція спрогнозувала сезонність серії. Сума плавного тренду, найменші коливання та залишки (шуми) і є моделлю серії. Такий підхід є стандартним для ССА. Знайдено плавний тренд зі зміною. Найменший період (плюс сезонність) близький до шести місяців. Аналіз графіку Пуанкаре показує випадкову природу короткострокової варіабельності серій, тоді як довгострокова має сезонність як основне джерело. Тренд має випуклу форму. Виявлено затримку між початком лікування інсуліном та точкою зміни. Ця затримка близька до періоду найменших коливань (близько шести місяців). Результати сингулярно-спектрального аналізу, графіків Пуанкаре та досліджень автокореляційної функції узгоджуються між собою.

Перспективы и проблемы использования технологий Big Data в медицине

Представлен анализ внедрения технологий Big Data в клинической и экспериментальной медицине, системе менеджмента здравоохранения, фармации и клинических исследованиях. Приведенные данные свидетельствуют об эффективности использования данных технологий для существенного улучшения качества медицинского обслуживания населения. Основными целями применения Big Data в медицине является создание максимально полных реестров медицинских данных, обменивающихся между собой информацией, использование накопленной информации для прогнозирования возможности развития заболеваний и их профилактики у каждого конкретного пациента, предотвращение эпидемий, создания системы ценообразования и оплаты, новых бизнес-моделей, использование предиктивного моделирования при разработке лекарственных средств, внедрение электронных карт пациента, которые были бы доступны каждому врачу, что дает возможность внедрения персонализированной медицины. Доказано, что внедрение технологий Big Data в медицине может быть достигнуто при широком использовании представления медико-биологической информации в цифровом виде. Показана целесообразность и необходимость обеспечения ее оперативной передачи, в том числе по каналам мобильной связи, указаны нерешенные вопросы в применении Big Data (неструктурированность данных, избыточность и риск искажения информации, неполное соответствие требованиям доказательной медицины, правовые, морально-этические, страховые аспекты).

Огляд методів ультразвукової діагностики дисплазії кульшового суглобу та визначення найбільш прийнятних із них для комп'ютерного прогнозування захворювання

Зроблено огляд методів ультразвукової діагностики дисплазії кульшового суглобу (ДКС) та визначення найбільш прийнятних із них для комп'ютерного прогнозування захворювання. Основними методами ультразвукового дослідження для діагностики кульшового суглобу є методи Графа, Розендаля, Харке й Моріна, Терьєсена, Дальстрьома. Окрім наведених методів, успішно розвиваються динамічні методи ДКС, засновані на вже відомих методах. Показано, що використання комп'ютерних технологій має перспективи в діагностицідисплазії кульшового суглобу. Система діагностики та класифікації ДКС заснована на суб'єктивному оцінюванні кісткового трикутника вертлюжної западини і даху хряща, а також на вимірах кута даху вертлюжного хряща (<$Ebeta> кута) та кута нахилу вертлюжної западини (<$Ealpha> кута), метод Графа. Крім того, діагностика ДКС може бути зроблена за іншими методами. Описано вимірювання охоплення головки стегнової кістки, як в методі Моріна. Для комп'ютерного аналізу найбільш прийнятні методи, що використовують вимірювання геометрії елементів кульшового суглобу. Методи Графа з модифікацією за методом Розендаль, метод Харке - Моріна, метод Терьесена, на думку авторів, найбільше підходять із розглянутих, для комп'ютерного оброблення, вимірювання та комп'ютерного розпізнавання ДКС немовляти.

Генерация процессов самоорганизации и самосборки в биологической тканевой инженерии и регенеративной медицине

В аналитическом исследовании рассмотрены самоорганизация и самосборка как процессы бескаркасной тканевой инженерии. Описаны характеристики и преимущества каждого процесса, а также представлены ключевые примеры тканей, созданных с использованием этих процессов на основе бескаркасных тканеинженерных платформ, с целью наметить рекомендации для будущих разработок тканевой инженерии в условиях клиники. Постулируется, что одним из наиболее перспективных направлений исследований следует признать процесс самосборки, приводящий к формированию функциональной ткани клеточным способом, не требующим внешнего ввода энергии. В то же время обоснование и идентификация оптимальной по заданному критерию системы формирования сложной ткани - свободной от скаффолда или основанной на скаффолде - представляет нетривиальную задачу сочетания различных систем и независимых типов клеток.