Rehabilitation institution in the legislation of the Republic of Moldova / V. Ursu

The purpose of the article is to analyze the norms of the Criminal Procedure Code of the Republic of Moldova, which regulate the establishment and operation of rehabilitation institutions for persons who are suspected, accused or convicted of criminal offenses. Method. The research methodology is based on the principles of systematicity and objectivity. The content of the studied problem led to the use of a range of general scientific, philosophical and special legal methods. Results. The definition of rehabilitation is given. The ways of its application in accordance with the norms of the current legislation are established. the criminal procedure law does not contain exact provisions that would regulate a concrete procedure for the rehabilitation separate persons. It is established that by its legal nature rehabilitation is a form of state responsibility to the citizen. This interpretation is based on the idea of the content of legal-criminal relations between the state and the person, according to which the person (as the subject of this report) is not only obliged to comply with criminal prohibitions, but also has the right to ask the state to respect its repressive power. It is argued that the state not only has the right to punish a person for violating legal / criminal prohibitions, but is also obliged to respect the limits of its repressive power. Scientific novelty. It is established that given the need to ensure and protect the rights and freedoms of the individual is a top priority in the development of the rule of law, it is important to address issues related to rehabilitation of persons in contact with the law, namely: define rehabilitation bodies of the Register of Judicial and Criminal Information of the Republic of Moldova (there are cases when the information in the register is not true and citizens are forced to personally collect information in courts, prosecutors, etc.), on the grounds that rehabilitation / disappearance of criminal history cancels all incapacities and decadence of rights related to criminal history, and is a state duty to citizens. Practical significance. The results of the study can be used in further research and improvement of criminal procedure legislation.

Supervision and control over observance of labour legislation by State Labour Service of Ukraine = Нагляд та контроль Державною службою України за виконанням трудового законодавства / I. Lagutina

Мета роботи - дослідження ролі державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю у забезпеченні гідної праці. Методика. Дослідження базується на аналізі та узагальненні наявного практичного, науково-теоретичного матеріалу та формуванні відповідних висновків. У дослідженні були використані такі методи наукового пізнання: логіко-семантичний, системно-функціональний, структурно-логічний, нормативно-догматичний, метод узагальнення. Результати. Встановлено, що ефективність нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю забезпечується багатьма факторами: регулярністю, правильним вибором мети, реальним усуненням порушень, наявністю чіткої правової регламентації контрольно-наглядової діяльності. Наукова новизна. Встановлено, що нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливою і необхідною формою захисту трудових прав, свобод та законних інтересів працівників. За допомогою цієї форми захисту трудових прав та законних інтересів працівників вирішуються наступні завдання: забезпечення неухильного виконання нормативно - правових актів у сфері праці; досягнення якості виконання прийнятих рішень; своєчасне вживання заходів із усунення виявлених порушень; виявлення позитивного досвіду і впровадження його в практику. Практичне значимість полягає у можливості використання матеріалів у правозастосовчій діяльності - для вдосконалення практики застосування норм чинного законодавства у сфері забезпечення трудових прав; навчальному процесі - при викладанні дисциплін: "Трудове право України", "Employment Protection", "Labour Rights Protection in European Union Countries".

Theoretical foundations of Russian imperialism as a danger to the constitutional order of Ukraine and world order = Теоретичні основи російського імперіалізму як небезпеки конституційному ладу України та світовому правопорядку / R. Lutskyi, O. Push

Проаналізовано причини, передумови, геополітичні та геоісторичні цілі агресії Росії проти України. З'ясовано реакцію Заходу на російську геостратегію реваншу. Доведено, що гібридна війна породила глибоку кризу світової системи безпеки, яка ведеться з лютого 2014 року, коли почалася російсько-українська війна. Російська Федерація, порушивши норми та принципи міжнародного права, двосторонні та масштабні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим та Севастополь. Методологія. Методологічну основу статті складають сукупність світоглядно-філософських, наукових засад і підходів та спеціально-наукових методів пізнання міжнародно-правових явищ і геополітичних процесів, що відбуваються у світі. Самостійне використання цих методів забезпечувало можливість вирішення поставлених завдань серед яких головним являється доведення загрози Росії міжнародному правопорядку. На основі чого було зроблено фундаментальний висновок про те, що путінська Росія повинна розпастися як імперія для того, щоб був відновлений світовий закон і порядок. Результати. Росія без оголошення війни напала на Україну і знову поставила під сумнів міжнародний порядок в Європі, починаючи з 24 лютого 2022 року, коли лідер російської держави оголосив про початок "спеціальної військової операції" щодо України. Єї метою він назвав "демілітаризацію" країни. Збройні сили Російської Федерації почали обстрілювати міста України та її військову і цивільну інфраструктуру по всій території нашої держави. Передувало цьому божевіллю 21 лютого 2022 року, коли президент Росії Володимир Путін визнав незалежність Донецької та Луганської народних республік. Проте російсько-українське протиставлення має глибоке історичне коріння. Поглинення України та її людських ресурсів - одним з ключових завдань розвитку проєкту російського імперіалізму. Сучасний процес формування та розвитку путінської Росії завжди супроводжувався війни з Україною. Росія мала на меті знищити нашу молоду державу. Історія взаємовідносин українського та російського народів - це літопис воєн, визвольних змагань українців та послідовної політики русифікації та асиміляції нашого народу.

Імплементація принципів, норм і стандартів міжнародного митного права: індивідуальний та спільний рівні / С. М. Перепьолкін

Мета дослідження - винесення на обговорення вітчизняних юристів-міжнародників пропозиції запровадити використання у наукових і навчальних працях класифікації імплементації принципів, норм і стандартів міжнародного митного права на два види: індивідуальну та спільну. Методологія. Задля досягнення мети дослідження проаналізовано наукові підходи до розуміння імплементації норм міжнародного права та класифікації її видів. Досліджено імплементаційні статті розроблених під егідою Ради митного співробітництва міжнародних митних договорів, рекомендації та резолюції, конвенцій держав - членів Європейського Союзу, чинних міжнародних договорів та інших актів законодавства України з питань митної справи. Результати. Обгрунтовано, що індивідуальну імплементацію поряд із державами можуть здійснювати також: окремі митні території, які мають повну автономію у здійсненні зовнішньої торгівлі; митні союзи; економічні союзи; міжнародні організації та інші учасники міжнародних митних відносин. Спільна імплементація принципів, норм і стандартів міжнародного митного права здійснюється двома й більше його суб'єктами одночасно. із цією метою суб'єкти міжнародного митного права можуть звертатись до широкого спектра правотворчих, організаційних, координаційних, інформаційних і контрольних засобів. Наукова новизна. Доведено, що класифікація імплементації принципів, норм і стандартів міжнародного митного права на індивідуальну та спільну, на відміну від її диференціації на внутрішньодержавну та міжнародну, найбільш точно відображає усі види суб'єктів міжнародного митного права, здатні брати участь у такій діяльності. Практична значимість. Запровадження класифікації імплементації принципів, норм і стандартів на індивідуальну та спільну, сприятиме подальшому розвитку наукових досліджень у даному напрямку, а також розробці однозначного розуміння імплементації посадовими особами органів державної влади України.

Інститут громадських об'єднань у системі забезпечення прав людини в Україні: конституційно-правовий аспект / І. Й. Магновський

Мета роботи - аналіз в конституційно-правовому аспекті громадських об'єднань як конституційного інституту суспільного характеру, визначення його ролі та значення у системі забезпечення прав людини в Україні, з'ясування особливостей утворення та заходи ефективної діяльності зазначеної інституції. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. У процесі дослідження визнано, що рушійною силою демократичного, правового процесу є зростання активної громадянської позиції, яка постає основою утворення громадських об'єднань, котрі є базовою складовою громадянського суспільства. Інститут громадських об'єднань є важливою складовою системи конституційного права України. залучення громадян до участі у прийнятті політичних рішень є одним із головних принципів прямої демократії. Зосереджено увагу на вдосконаленні законодавчої бази діяльності інституту громадських об'єднань. Наукова новизна. У процесі дослідження встановлено, що громадські об'єднання як інституції, слід відносити до невід'ємної частини громадянського суспільства у становленні демократії; впроваджувати конституційно-правові механізми взаємодії з інститутом громадських об'єднань та виявляти їх реальну практичну результативність для забезпечення прав та потреб людини в соціумі. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності під час функціонування інституту громадських об'єднань у системі забезпечення прав людини.

Історико-правовий аспект становлення зовнішньої функції України: від додержавних утворень до козацтва / О. В. Горбаченко

Висвітлено часи від додержавних утворень, що мали місце ще до утворення відомої Київської Русі до часів козацтва та прослідкувати їх способи ведення переговорів, закріплення домовленостей договорами чи ж шлюбами, які напрямки зачіпали. Спробуємо висвітлити різні періоди існування Київської Русі за різних князів, їх діяльність та її вплив на зовнішні відносини. Висвітлимо часи її нащадка - Галицько-Волинське князівство, що роками підтримувала традиції свого предка, часи Козацтва, постать Б. Хмельницького, пошук соратників та збереження від розтягання світом колись соборних земель. Методика. Методика передбачає аналіз наявних науково-теоретичних матеріалів та формування рекомендацій, що відповідають вимогам часу. Методи. В ході проведення даного наукового дослідження були використані такі методи наукового пізнання, як історичний, порівняльний, аналізу та синтезу, функціональний. Результати. Відмічаємо, що питання історико-правового аспекту становлення зовнішніх функцій держави до яких сьогодні відносять: захист суверенітету; інтеграція в міжнародне співтовариство самодостатніх демократичних держав; зовнішньоекономічна діяльність; дипломатична співпраця з іншими державами; міжнародне співробітництво з питань охорони навколишнього середовища; боротьба з міжнародним тероризмом, "відмиванням" коштів, отриманих злочинним шляхом, наркобізнесом, торгівлею людьми і нелегальною міграцією має давні традиції й виступає дзеркальним відображенням того ж довгого та складного шляху, як і історія становлення самої держави, проте завжди є актуальним та вкрай важливим на етапі проведення правового аналізу в загальній системі юридичних наук та насамперед в науці теорії та історії держави і права. Встановлено, що вимоги до учасників міжнародних відносин було сформовано ледь не разом з формуванням тодішніх державних утворень, які практично не є зміненими й сьогодні, доречніше вказати, що вони є еволюційними. Не менш важливим є факти духовності, вольовничості та мудрості державного керманича, від якого залежить і міжнародно-правова діяльність і становище. Наукова новизна. Сучасний світ переживає наразі нелегкі часи в умовах глобальних зрушень та перетворень, що тягне за собою ряд наслідків до яких чимало держав, як і саме міжнародне право не є пристосованим. В українській науковій літературі практично в комплексі не досліджується проблематика оновлення міжнародно-правового функціонування, що є вкрай актуальним питанням як в цілому, так і для України зокрема, котра стала на шлях кардинального оновлення свого міжнародно-функціонального гардеробу. Саме тому для вироблення як найактуальніших рекомендацій по оновленню ситуації сьогоднішнього дня ми проводимо дослідження від початку створення державності. Практична значимість. Результати даного дослідження можуть бути підгрунтям для подальшого дослідження даного історично-правового напрямку та в ході проведення лекційних та семінарських занять з дисципліни "Теорія та історія держави і права".

Верховенство права у сфері правової теорії і практики України / М. С. Кельман, Р. М. Кельман

Мета роботи - дослідження верховенства права як принципу в діяльності судової влади в таких аспектах, як з'ясування витоків ідеї верховенства права, співвідношення концепцій верховенства права і судової влади, аналіз відповідної доктрини в Україні. Методи: діалектичний, герменевтичний, прогностичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, метод моделювання, декомпозиції, комплексного аналізу, міжгалузевий метод юридичних досліджень, логічні методи, що були використані як інструментарій для досягнення поставленої мети. Результати. Застосовуючи принцип верховенства права, суддя має пам'ятати про нього як про глобальну мету правосуддя - панування верховенства права в суспільстві. Вирішення кожного спору й будь-якого правового конфлікту має бути спрямоване на дотримання цього принципу. Наукова новизна. З практичної позиції верховенство право визначає місце судів у системі публічної влади, яке має засвідчувати не лише реальний розподіл влади, а й спроможність судової влади обмежувати дискреційні повноваження законодавчої та виконавчої влади і в такий спосіб гарантувати захист від свавілля. Це можливо лише за умови незалежності суду (і процедур правосуддя) від інших гілок влади. Такий підхід до взаємозв'язку поділу влади (традиційно - елементу концепції правової держави) зближує концепції верховенства права та ідеї правової держави в сучасних умовах.

Використання біженцями електронних доказів у цивільному процесі / О. М. Калашник, Д. О. Саган

Мета роботи - аналіз норм чинного законодавства, які врегульовують питання подання біженцями до суду та дослідження судами електронних доказів в цивільному процесі, окреслення наявних проблем використання електронних доказів у судовому провадженні та аналіз судової практики застосування судами електронних доказів. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків. Під час дослідження використовувались методи наукового пізнання: порівняльно-правовий, логіко-семантичний, функціональний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визнано, що використання електронних доказів, з одного боку, спростило біженцям процедуру доведення, а з іншого боку, все ж залишаються проблеми. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що для повноцінного використання електронних доказів в Україні доцільно доопрацювати інформаційно-телекомунікаційні системи судів, забезпечити суди відповідною матеріально-технічною базою, яка б дозволяла безперешкодно досліджувати електронні докази. Практична значимість. Значення дослідження визначається тим, що наукові результати створюють основу для вдосконалення законодавства щодо використання біженцями електронних доказів в Україні.

Вплив концепції незначущості приватних інтересів людини і громадянина на систему державного управління / Є. О. Жукова

Мета дослідження - визначення особливостей впливу радянської концепції незначущості приватних інтересів людини і громадянина порівняно з інтересами держави на систему державного управління. Методика. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи наукових досліджень, які базувалися на системному підході до вивчення явищ та процесів. Використовувалися історико-правовий та порівняльно-правовий методи, а також метод документального аналізу. Результати. Обгрунтовано, що системі управління часів входження Українських земель до складу СРСР було притаманне: нехтування принципом гуманізму, знецінення визначених у Конституціях СРСР і УРСР прав і свобод людини і громадянина; двоєдиний характер державного управління, в якому поєднувалися реальні владні повноваження єдиної у державі правлячої партії, і похідні від перших повноваження органів влади і місцевого самоврядування, які носили вторинний характер і не могли суперечити волі і рішенням комуністичної партії; заорганізованість та формальний характер багатьох управлінських процесів, що пояснювалося плановою економікою та відсутністю приватної власності на засоби виробництва і неможливістю внаслідок цього задіяти саморегулівні механізми ринкової економіки; відсутність ефективного зворотного зв'язку між вирішенням важливих питань державної політики і їх схваленням або несхваленням громадянами. Наукова новизна. Визначено особливості радянської концепції державного управління в аспекті її впливу на рівень захисту прав і свобод людини та громадянина, рівень соціальної активності та відповідальності суспільства. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у подальших адміністративно-правових дослідженнях проблематики публічного управління, під час підготовки лекцій та навчальних занять з адміністративного права.

Галицько-Волинська держава: етимологія поняття, органи влади та їх статус / Л. М. Ілин

Мета дослідження - встановлення достовірності і правових підстав застосування по відношенню до державного утворення, що існувало на теренах Галичини і Волині у ХII - ХIII ст. назв князівство чи королівство. Методологічну основу дослідження склав комплекс загальнонаукових, спеціальнонаукових і філософських методів, а також принципи історизму та об'єктивності. Ключовим став метод т історичної ретроспективи та компаративіський підхід, які дозволили визначити особливості та етимологію понять "держава", "королівство", "князівство". Встановлено, що наявні в українській історико-правовій науці підходи до назви державного утворення, що існувало на теренах Галичини і Волині у ХII - ХIV ст. - "князівство", "королівство", "держава", є свідченням того, що ця проблематика є малодослідженою і потребує детальної уваги науковців. По-перше, доцільно впорядкувати, як саму термінологію так і підходи до розуміння ключового етапу національного державотворення. Констатовано, що усталена практика одночасного і паралельного застосування понять Галицько-Волинське князівство, Галицько-Волинська держава і навіть Королівство Руське, не опирається на існуючі правові, політичні та історичні обставини. Єх застосування відбувається, як правило у вигляді синонімів, що є не зовсім правильно з наукової точки зору. При цьому, владні титули "короля" і "князя" є рівнозначними, а їх формальною відмінністю є символ влади - корона, адже достовірних відомостей про схожий елемент влади на Русі немає. Наукова новизна. Надано аналіз етимологічних і наукових підходів до понять "Галицько-Волинське князівство", "Галицько-Волинська держава" і "Королівство Руське", визначаються правові підстави застосування кожного з них. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів.

Генетична інформація як новітня ознака дискримінації / І. М. Жаровська

Аналіз новітньої форми дискримінації особи - за генетичною інформацією, з'ясувати особливості правового регулювання протидії дискримінації в іноземному законодавстві у відносинах зі страховими організаціями та роботодавцями. Методика включає синергетичний підхід, що вказує на новизну та невизначеність новітніх правових явищ, що виникли з розвитком генетики та біомедицини. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, порівняння, нормативно-правовий, історичний. Україна потребує оновлення правового регулювання у сфері протидії дискримінації. Розвиток генетики та медицини розкрив можливості отримання широкого спектру генетичної інформації. Право повинно регулювати сферу можливого застосування інформації та грунтуватися на принципі добровільної згоди на її отримання та індивідуального права на розголошення інформації. Генетична інформація може бути використана роботодавцями для надання прерогативи певним категоріям працівників та страховими компаніями для отримання вищого рівня фінансової вигоди через ущемлення людей з недоліками генетичного коду. Для протидії такого роду дискримінації пропонується імплементувати позитивний досвід США щодо створення спеціалізованого законодавства. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що розвиток правової політики у сфері протидії та запобігання дискримінації за генетичною інформацією має полягати в комплексному правовому регулюванні питання як з позиції медичних, так і цивільно-правових, сімейних, трудових правовідносин. Результати дослідження може бути використано у правотворчій діяльності як пропозиція доповнення антидискримінаційного законодавства та медичного права.

Громадський контроль як фактор демократизації публічного управління в умовах реалізації державних реформ / Н. М. Надвірнянська, М. О. Чічеріна

Мета роботи - формулювання авторських підходів щодо розуміння правової природи громадського контролю в сфері публічного управління в контексті розбудови в Україні громадянського суспільства та правової держави. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визнано, що головними завданнями громадського контролю повинна бути організація розгляду заяв, звернень громадян, зацікавлених у наданні їм допомоги органами громадського контролю; сприяння недопущенню або усуненню раніше допущених порушень Конституції України, законів, державної дисципліни об'єктами громадського контролю; визначення суспільної оцінки порушень або безпеки, обумовлених визначеними видами діяльності. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що актуальним в умовах реформування системи державного управління є активізація децентралізованого виду контролю як різновиду контролю, який базується на соціальних нормах, цінностях, традиціях і корпоративній культурі. Результати дослідження можуть бути використані під час розробки положень, висновків та рекомендацій щодо громадського контролю за діяльністю органів публічної влади, які можуть бути реалізованими і становити основу здійснення публічного контролю як засобу оптимізації системи державного управління України.

Державно-правові погляди Л. Лук'яненка / Л. Б. Федик

Мета дослідження - виявлення особливостей державно-правових поглядів Л. Лук'яненка крізь призму сучасного державотворення. Пріоритетними методами дослідження стали: історико-правовий - використано для розуміння еволюції ідей Л. Лук'яненка про державу та право та зв'язку ідей з державотворчою та правотворчою діяльністю, конкретно-пошуковий - при аналізі, актуалізації та класифікації архівних і друкованих джерел, формально-юридичний метод застосовувався при дослідженні теоретико-правової спадщини Л. Лук'яненка. Виявлено основні положення державно-правових поглядів Л. Лук'яненка. Визначальними серед них є ідея пріоритету людини над державою та обмеження функцій держави до вирішення суперечок у сфері дотримання прав людини, демократія - це рівновага між народом і владою. Демократія є необхідною умовою становлення громадянського суспільства. Останнє ж формується на основі структуризації суспільства. Особливо у демократичній державі відіграють сильні політичні партії, які репрезентують інтереси різних соціальних груп та до певної міри обмежують владу. Наукова новизна. Досліджено погляди Л. Лук'яненка на державу та право. Визначальними серед державно-правових поглядів є ідея національної еліти, демократії і громадянського суспільства, побудовані на понятті обмежені ролі держави на користь природніх прав людини, та пріоритеті міжнародного законодавства у сфері прав людини відносно національного. У дослідженні показані погляди Л. Лук'яненка на формування громадянського суспільства та демократичної держави. Практична значимість. Проблеми розглянуті у роботі можуть сприяти подальшому дослідженню державно-правових поглядів Л. Лук'яненка, допоможуть наповнити "українським історичним змістом" таких категорій правової науки як "держава", "демократія", "громадянське суспільство".

Деякі проблемні аспекти дослідження питань, поставлених перед судовим експертом, що стосуються овердрафтного кредитування юридичних осіб / Ю. М. Перцович

Мета роботи - висвітлення деяких проблемних аспектів у процесі складання висновку експерта з питань, пов'язаних з овердрафтним кредитуванням юридичних осіб. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу й формулювання відповідних висновків і рекомендацій. Під час дослідження використовувались такі методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. У процесі дослідження виділено деякі проблемні аспекти дослідження питань, поставлених перед судовим експертом, що стосуються овердрафтного кредитування юридичних осіб. Сформовано типовий перелік документів, необхідних для отримання кредиту овердрафт та основні принципи, на яких грунтуються вимоги до позичальника. Наукова новизна. Доповнено критерії класифікації овердрафту. Узагальнено перелік документів, необхідних для отримання кредиту й сформовано основні принципи, на яких базуються вимоги до позичальника. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані судовими експертами в економічній судово-експертній діяльності під час складання висновків експерта, пов'язаних із кредитуванням юридичних осіб стосовно продукту "Овердрафт".

Динаміка регулятивної функції українського права в контексті європейської та міжнародної правової гармонізації / Р. В. Зварич, Б. Л. Гривнак

Мета роботи - комплексний теоретико-правовий аналіз основних проблем процесу динаміки регулятивної функції українського права в контексті європейської інтеграції та міжнародної правової гармонізації. Методика. При проведенні дослідження використано наступні теоретичні методи наукового пізнання: метод наукового аналізу; системно-структурний; історико-правовий; аксіологічний; порівняльно-правовий; формально-юридичний та метод узагальнення. Результати. Висвітлено процес трансформації регулятивної функції сучасного українського права у контексті його зближення з правом ЄС та міжнародним правом. В процесі дослідження доведено, що у питаннях євроінтеграційного курсу провідна роль належить принципам реалізації регулятивної функції та регулятивного впливу. Зокрема, втілення принципу примату міжнародного права є для України певною політико-правовою гарантією стабільних відносин з країнами Європи і світу, а також правовим засобом захисту її законних інтересів. На основі головного принципу пріоритету норм міжнародного права повинні розвиватися такі похідні принципи взаємодії правових систем Ради Європи та України, як: принцип верховенства права; принцип взаємопов'язаності та взаємодоповнюваності права Ради Європи та України; принципи співробітництва, добросовісного виконання зобов'язань перед Радою Європи та принцип взаємного захисту прав людини. Наукова новизна. За результатами дослідження встановлено, що регулятивна функція права, незважаючи на звуження сфери її застосування на внутрідержавному рівні та у рамках національних правових систем, отримала розширення сфери застосування на міжнародно-правовому та європейському рівнях, а особливо - на рівні права Європейського Союзу. При цьому, в останньому випадку вона найтісніше взаємодіє з інтегративною функцією. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути корисні для подальших загальнотеоретичних і прикладних досліджень проблем динаміки регулятивної функції українського права в контексті європейської та міжнародної правової гармонізації.

Загальна концепція щодо часу реалізації права на захист / П. Д. Гуйван

Мета роботи - дослідження актуальної проблематики з питання часових вимірів суб'єктивного цивільного права та можливостей його захисту у разі правопорушення. Адже у суспільстві вельми актуальною є проблематика своєчасного здійснення суб'єктивного права. Тож, строк є необхідним та невід'ємним елементом змісту матеріального цивільного права, визначеність з даного приводу надасть також певності у застосуванні необхідного юридичного захисного інструментарію. Методи. В роботі з методологічної точки зору висловлена обгрунтована критика тези, що із закінченням перебігу позовної давності припиняється регулятивне право і таким чином припиняється сам предмет захисту. Результати. Вказана концепція не охоплює усіх випадків порушення суб'єктивного цивільного права, зокрема, вона не здатна обгрунтувати належний захист речового права у випадках, коли порушується одне з правомочностей власника, приміром право володіння чи користування. Бо сам факт правопорушення у таких випадках не припиняє право власності. Відтак наголошується, що юридичний аналіз коментованих темпоральних координат має здійснюватися не в межах існування охоронюваного (регулятивного) права, а в межах охоронного, тобто того, що виникло внаслідок правопорушення. Наукова новизна. Сучасний розвиток цивілістичної доктрини дозволяє дійти висновку, що суб'єктивне матеріальне право реалізується в межах регулятивного правовідношення, а у разі порушення останнього виникає нове окреме охоронне зобов'язання, у межах якого здійснюється, захист, зокрема, шляхом позовного домагання. При цьому очевидно, що судовим примусом не вичерпується охоронна властивість права. В більшості випадків несудових способів правової охорони закон не обмежує застосування кредитором таких засобів у часі. Практична значимість. У праці встановлено, що право на реалізацію охоронного повноваження, яке входить до змісту відповідного охоронно-правового зобов'язання, існує протягом тривалості самого права, крім випадків, коли законом прямо встановлений спеціальний строк його чинності. Порушене матеріальне право після закінчення позовної давності не залишається зовсім незахищеним, хоча ступінь його захисту дещо знижується.

Законодавча основа реалізації процесу виробництва та використання інуліну в нашій державі / В. І. Боцюрко, Р. П. Луцький, В. Д. Касіянчук, М. П. Луцька

Мета дослідження - проведення аналізу чинного законодавства у сфері виробництва і використання інуліну, а також у встановленні правових механізмів удосконалення засадничих основ позитивного права в практичній площині виробничого процесу. Методика. Задля досягнення поставленої мети проводили комплексний аналіз наявної інформації стосовно аналізованої проблеми і сформували на їхній основі висновки та пропозиції. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: діалектичний, системно-структурний, термінологічний, системно-функціональний, історичний, нормативно-догматичний, метод узагальнення. Результати. У результаті проведених досліджень встановлено лікувально-профілактичні властивості інуліну, а також проведено аналіз сучасних технологічних методів його виробництва. Наукова новизна. Вперше здійснено систематизування та узагальнення рівнів правового регулювання у сфері виробництва і використання інуліну, зокрема в контексті застосування цього продукту як сировини для виробництва продукції функціонального харчування з метою зміцнення імунної системи і ефективної боротьби з різного роду захворюваннями. Практична значимість. Результати досліджень можуть бути використані в правотворчій і правозахисній діяльності з питань організації виробництва і використання інуліну для приготування продукції функціонального харчування і в медичній практиці.

Запровадження органів земського самоврядування в українських губерніях Російської імперії у другій половині XIX ст. та їх правове становище / Є. О. Бутирін

Мета роботи - проаналізувати запровадження земств в українських губерніях Російської імперії, виявити порядок їх формування, з'ясувати джерела фінансування та визначити їх функції. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного, історико-правового матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, теоретичного дослідження, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. У процесі дослідження визнано, що Положення 1864 р. не реформувало старий земський адміністративний механізм, а створило якісно нову систему місцевої влади, у якій було реалізовано відмову держави від управління "несуттєвими" для нього господарськими справами повіту та губернії, спираючись на такі базові принципи, як: виборність, строковість, всестановість земського представництва, майновий ценз, самостійність виключно в межах господарської діяльності. Наукова новизна. У процесі дослідження встановлено, що саме завдяки земствам, з їх виборністю, розпочався процес формування земських партій - тимчасових об'єднань, які гуртували навколо певного ватажка землевласників, фабрикантів, промисловців. За своєю політичною орієнтацією ці угруповання мали або консервативно-поміщицький, або ліберально-буржуазний характер, і в залежності від цього визначався й характер губернських та повітових земств. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій діяльності під час подальшої реформи органів місцевого самоврядування та місцевих органів державної влади.

Зарубіжний досвід судового контролю за виконанням рішень у цивільному судочинстві / І. В. Жукевич

Мета роботи - проаналізувати судовий контроль за виконанням рішень у цивільному судочинстві зарубіжних країн, виявити механізм судового контролю за виконанням рішень у цивільному судочинстві, з'ясувати найбільш ефективні заходи впровадження зарубіжного судового контролю у цивільному судочинстві України. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу судового контролю у зарубіжних країнах та формулювання відповідних висновків та рекомендацій щодо його подальшого практичного впровадження у цивільному судочинстві України. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визнано, що судовий контроль в Україні застосовується тільки у разі оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавців. Незважаючи на його формальне закріплення, дієвим він стане у разі запровадження реально механізму його застосування з урахуванням позитивного досвіду зарубіжних країн. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що оновлення теоретико-методологічних засад запровадження судового контролю за виконанням рішень у цивільному судочинстві України має відбуватися з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду його функціонування у наступних країнах: Англії, США, Польщі, Німеччини, Франції, в яких судовий контроль за виконанням рішень є невід'ємною частиною діяльності органів судової влади. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності під час здійснення судового контролю у цивільному процесі України.

Захист прав інтелектуальної власності в соціальних мережах / І. Я. Бабецька

Мета роботи - визначення поняття "захист прав інтелектуальної власності", "права у соціальних мережах", "охоронюваний законом інтерес" та з'ясування питання про механізм охорони та захисту прав інтелектуальної власності у соціальних мережах. Обгрунтовано тезу про поняття "охорони" та "захисту" прав інтелектуальної власності, здійснено класифікацію інтересів за різними критеріями. Досліджено юридичну природу захисту прав інтелектуальної власності у соціальних мережах. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, діалектичний, формально-логічний, системно-функціональний, системно-структурний. Результати: в процесі проведеного дослідження визначено поняття "охорона прав інтелектуальної власності". Доведено, що соціальні мережі мають свій досить широкий суб'єктний склад. Соціальна мережа є безоплатною можливістю для оприлюднення своїх творів авторами серед значної кількості користувачів, що у свою чергу створює можливість порушення прав авторів у соціальних мережах від несанкціонованого впливу. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що коли йдеться про забезпечення балансу публічних і приватних інтересів сторін в авторському праві, то серед іншого мається на увазі запровадження в міжнародному та національному законодавстві спеціальних норм вільного використання творів у соціальних мережах. Проблема використання соціальних мереж як засобу оприлюднення творів потребує подальшого грунтовного детального дослідження щодо визначення механізму способів захисту вказаних інтересів. Практична значимість. Результати дослідження можна використати у правотворчій діяльності з метою правового врегулювання суспільних відносин у сфері охорони прав інтелектуальної власності.