Комбінаційна модель системи управління з послідовними диференціювальним та інтегрувальним коригуючими пристроями

Розглянуто можливості використання послідовних фазовипереджувальних диференціювального та інтегрувального коригуючих пристроїв. Розроблено комбінаційну модель послідовних коригуючих пристроїв постійного струму для використання в системах управління сучасних телекомунікаційних мереж.

Аналіз програмного забезпечення для прогнозування забруднення річок небезпечними речовинами

Розглянуто проблему забруднення річок, основні джерела забруднення та особливості поширення забруднення у разі надзвичайної ситуації. Проаналізовано та визначено особливості програмних продуктів Qual2K, MONERIS, Aquatox. На основі проведеного аналізу наведених програмних продуктів та низки інших встановлено їх спільну загальну проблему - обмеження швидкого опрацювання під час уведення значних масивів змінних даних, зокрема характеристик локації і русла водойм, динаміки прогнозування поширення забруднення, що потребує залучення додаткових служб, часу та коштів для отримання необхідної інформації. Встановлено, що вирішенням цього питання може бути web-додаток RESit. Основною метою цього додатку є вимірювання концентрації в даній точці у разі надзвичайної ситуації. Визначено, що web-додаток RESit може використовуватися службами надзвичайних ситуацій та іншими екологічними службами для забезпечення організаційних заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків забруднення води у водоймах, спричинених викидами техногенного та природного характеру.

Технологія блокчейн та її практичне застосування

Технологія блокчейн (blockchain) виникла нещодавно, але вже здобула популярності і має потенційно велику значимість для проведення різних операцій завдяки своїй захищеності і надійності. Основна сфера її застосування - економіка, зокрема криптовалюта, але потенційно технологія може бути корисною для різних галузей, і більшість її можливостей очікує на використання саме на практиці. Наведено короткий огляд технології, принципи її роботи і можливе застосування в різних сферах.

Методика визначення координат стаціонарних джерел радіовипромінювання в умовах багатопозиційного приймання локаційної інформації

Проаналізовано вплив руху приймальних елементів системи моніторингу на її функціональні можливості щодо просторово-часового оброблення сигналів від апріорно невідомих стаціонарних джерел радіовипромінювання та сформульовано методику визначення координат їх розміщення в пасивному режимі моніторингу з ненапрямленим прийманням. Запропоновано метод переслідування "ведучий-ведений" на інтервалі часу моніторингу для рівнозначного визначення пеленгів на джерела радіовипромінювання в пасивному режимі під час руху радіоприймачів із апріорно визначеною просторовою конфігурацією.

Еволюція захисту безпроводової технології Wi-Fi

Еволюція технології безпроводових мереж щодо надійності та швидкості її сприйняття пішла на користь як споживачам, так і бізнесу. Таке стрімке зростання розвитку безпроводових мереж зумовило необхідність бути постійно доступними. Обговорено перспективи впровадження інформаційних та телекомунікаційних технологій в Україні та світі, де мережі потребують технічних знань та допомоги стосовно правильного налаштування повністю надмірних Wi-Fi вирішень із використанням переваг найсучасніших функцій безпроводових технологій. Запропоновано порівняння двох технологій.

Важливість упровадження 5G

Обгрунтовано важливість упровадження технології 5-го покоління мобільного зв'язку та приділено увагу розгортанню мереж 5G. Проаналізовано останні дослідження і публікації стосовно технології 5G. Розроблено вимоги до стандарту 5-го покоління.

Застосування штучного інтелекту на великих підприємствах для підвищення продуктивності

Досліджено новітні тренди використання технологій штучного інтелекту великими підприємствами та визначено їх переваги. Під час дослідження виокремлено найефективніші інструменти штучного інтелекту, завдяки яким можна підвищити продуктивність та ефективність діяльності підприємства. Виявлено проблеми штучного інтелекту, які можуть вплинути на діяльність підприємства, а також запропоновано шляхи їх подолання. Сценарії запобігання можливим проблемам дають змогу ефективно використовувати потенціал штучного інтелекту.

Математична модель перетворення неперервних сигналів у цифровий вигляд

Розглянуто методику перетворення неперервних сигналів у дискретні, а в подальшому в цифрові сигнали. Проаналізовано кожний із трьох етапів реалізації цього перетворення. Доведено, що на практиці неможливо реалізувати дельта-функцію, яка є основою даного перетворення. Тому в реальних умовах як перетворення здійснюється заміна неперервного сигналу на короткий прямокутний або на дуже короткий імпульс. Під час розв'язання задачі дискретизації (імпульсного перетворення сигналу) постають три основних запитання: по-перше, як саме необхідно вибирати інтервал дискретизації; по-друге, яка точність заміни неперервного сигналу на послідовність його відліків; і, по-третє, який максимально допустимий інтервал дискретизації, у разі якого ще можливо відновити (за необхідності) неперервний сигнал. Здійснено обгрунтування відповіді на ці запитання. Отримано математичні залежності для середньоквадратичних похибок перетворень. Доведено, що дискретизація неперервного сигналу за теоремою Котельникова пов'язана з помилкою, котра має дві складові, одна з яких пов'язана з обмеженим спектром, а друга - з обчисленням скінченного числа членів ряду в розкладі. На етапі здійснення підрахунків було встановлено, що оптимальною системою числення, яка дає мінімальну кількість елементів запису імпульсів, є система з основою е. Обгрунтовано, що вибір основи системи перетворення здійснюється на підставі технологічних вирішень за основою, яка наближена до числа е.

Проблеми впровадження CRM-систем

Описано вразливість елементів CRM-системи, яка є одним із сучасних інструментів підвищення ефективності роботи з партнерами підприємства. Застосування CRM-системи має об'єктивні переваги, вона уможливлює підвищення ефективності роботи персоналу із залученням й утриманням клієнтів, об'єднання маркетингу з організаційними і технічними засобами, що в свою чергу дозволяє збільшити продуктивність і прибуток підприємства. Уважно розглянуто організаційні проблеми у процесі впровадження CRM-систем на підприємстві.

Основні принципи організації мереж NGN та їх архітектура

Проведено аналіз особливостей архітектури телекомунікаційних мереж в умовах переходу до Глобальної інформаційної інфраструктури. Досліджено побудову інфокомунікаційних мереж наступного покоління NGN, в яких закладено ідею створення універсальної конвергентної мережі зв'язку.

Розробка концепції мобільності в розумному місті на основі інтелектуальних систем

Визначено головні недоліки в сучасній дорожній системі всередині міста, міжміського сполучення та транзитного значення, а також їх негативний вплив на розвиток туристичної, експортно-імпортної та виробничої галузей. Проаналізовано, як саме інформаційні системи здатні покращити інфраструктуру міст та як вони залежать від появи на території України мереж 5-го покоління. Сформульовано план вдосконалення дорожнього стану та запропоновано перелік головних телекомунікаційних технологій, які прискорять появу розумних міст в Україні.

Формалізація задачі керування в інтелектуальних інформаційних технологіях на принципах нечіткої логіки

Запропоновано підходи до формалізації задач керування на принципах нечіткої логіки з використанням функцій належності багатьох аргументів. Наведено формальний опис змінних, подання правил нечітких продукцій та підходи до завдання обмежень задачі керування, зокрема тих, що мають "розмитий" характер. Результати роботи можуть бути використано у процесі розробки інтелектуальних інформаційних технологій для автоматизації завдань керування складними системами.

Модель сильних та слабких зв'язків користувачів у соціальних мережах

Побудовано модель сильних та слабких зв'язків користувачів у соціальних мережах за таких припущень: Сила впливу одного фактора на інший за даним шляхом залежить від довжини цього шляху (тобто кількості ребер у ньому). Чим більше паралельних впливів (за різними шляхами) існує між факторами, тим сильніший вплив між ними. Метод аналізу впливів грунтується на таких припущеннях: Сила впливу одного фактора на інший за даним шляхом залежить від довжини цього шляху (тобто кількості ребер у ньому). Чим більше паралельних впливів (за різними шляхами) існує між факторами, тим сильніше вплив між ними. Для порівняння різних стратегій визначення впливів користувачів розглядаються різні варіанти оцінної функції. Більш детальні характеристики взаємодії факторів виявлено в процесі використання нечітких когнітивних карт. Розглянуто модель нечіткого когнітивного графа впливів та ваги ребер. Розв'язано такі завдання: отримання прогнозу розвитку ситуації (пряма задача) та знаходження керуючих впливів (зворотна задача).

Метод оцінювання параметрів імпульсного сигналу на основі кореляційно-регресійного аналізу

Розроблено математичну модель статистичного оцінювання параметрів імпульсного сигналу на основі регресійного аналізу, який набув широкого застосування для визначення параметрів, котрі ідентифікують засоби негласного отримання інформації (закладки), з метою оцінювання ймовірності відшукання сигналів від прихованих пристроїв, що відрізняються один від одного за технічними характеристиками та принципом дії. Регресійний аналіз дозволяє визначити емпіричну формулу, що описує залежність виявлення сигналу, джерелом якого є засоби негласного отримання інформації від параметрів, завдяки яким розпізнаються типи пристроїв. За допомогою кореляційно-регресійного методу розроблено методику оцінювання взаємовпливу сигналів від засобів негласного отримання інформації, що дає можливість моделювати процеси пошуку засобів негласного знімання інформації (закладок) за наявності багатьох змінних. Дану методику підтверджено за результатами застосування критеріїв Фехнера та Пірсона для здобутих експериментальних даних. Обидва критерії оцінювання дали практично однакові висновки стосовно вірогідності моделювання, що свідчить про адекватність моделі та повністю відповідає практичному аспекту пошуку закладок.

Метод формализации знаний о задачах управления воздушным движением, решаемых в центрах управления воздушным движением

При разработке открытых экспертных систем различного назначения особую роль играет способ формализации и представления знаний. Решению задачи разработки метода формализации знаний для открытой экспертной системы реального времени посвящена данная статья. Внимание уделено вопросам разработки базы знаний, логическим взаимосвязям в такой базе, исследованы возможности сокращения ее объема без нарушения логической целостности, а также обеспечения логического вывода на такой базе в реальном масштабе времени. Результатом данной статьи является разработанный метод формализации знаний о задачах управления воздушным движением.

Управління фінансовими ризиками за допомогою машинного навчання

Проаналізовано фінансові ризики: процес їх виявлення та управління. Визначено етапи управління ризиками. Досліджено розвиток фінансової сфери та аспекти, що на неї впливають. Розглянуто розвиток машинного навчання та Big Data, а також їх використання в фінансовій сфері. Наведено переваги і недоліки такого використання. Досліджено моделі оцінювання ризику. Запропоновано удосконалення алгоритмів машинного навчання. Проаналізовано методи машинного навчання, встановлено їх особливості. Визначено та обгрунтовано переваги простих методів порівняно зі складними.

Основні напрямки підвищення функціональної стійкості системи управління центру обробки даних

Розглянуто поняття "функціонально стійка система" і "функціонально стійке управління" центрів обробки даних. Термін "функціональна стійкість" визначається стосовно вирішення частинних завдань: синтезу алгоритму виявлення відмов і синтезу алгоритму парирування відмов. Розроблено алгоритми забезпечення функціональної стійкості системи управління центру обробки даних та визначення реального технічного стану системи, які утворюють дворівневу систему діагностування відмов і дозволяють здійснити діагностування з різною якістю за різний час, що узгоджується з ієрархічною концепцією організації засобів забезпечення функціональної стійкості систем управління центрів обробки даних. Перспективними напрямками подальших досліджень може бути розробка нових та удосконалення існуючих методик підвищення рівня функціональної стійкості систем управління центрів обробки даних на основі багатокритеріального синтезу функціонально стійких систем управління, які автономно функціонують за умов впливу зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих факторів.

Особливості використання фізичного діагностування при побудові інтелектуальної системи діагностики радіоелектронної техніки

Досягнення науково-технічного прогресу в галузі мікроелектроніки вже давно уможливили перехід від аналогової техніки до цифрової. Роботоздатність об'єктів радіоелектронної техніки визначається кількома факторами, одним із яких є діагностичне забезпечення, до складу якого входять методи і засоби діагностування, обслуговуючий персонал та документація. Методам діагностування приділяється особлива увага під час побудови нових зразків техніки, оскільки вони традиційно відстають від засобів діагностування. Для визначення технічного стану сучасної техніки реалізовано методи функціонального і тестового діагностування, основним недоліком яких є ускладнене їх використання щодо визначення реального технічного стану цифрових пристроїв, а також його прогнозування. Раніше авторами було запропоновано фізичне діагностування на основі енергостатичного, енергодинамічного та електромагнітного методів, вільних від недоліків методів функціонального і тестового діагностування. Комплексне використання зазначених методів дозволяє істотно підвищити вірогідність діагностування, що особливо важливо для об'єктів критичної інфраструктури. Проведені форсовані випробування радіоелектронних компонентів на надійність дали змогу дістати залежності значень діагностичного параметра від часу, порівняння яких з отриманими при діагностуванні в процесі експлуатації дозволяє визначати реальний технічний стан, а також здійснювати його прогнозування. Оброблення діагностичної інформації з урахуванням результатів форсованих випробувань буде проводитись інтелектуальною системою центрів обробки діагностичної інформації, які являють собою другий рівень запропонованої автоматизованої системи технічного діагностування. Її впровадження як складової системи технічного обслуговування і ремонту радіоелектронної техніки дозволить автоматизувати процеси отримання та оброблення діагностичної інформації, збільшити коефіцієнт готовності об'єктів радіоелектронної техніки та заощадити значні державні кошти, які витрачаються на резервування окремих блоків, зокрема АЕС.

Безперебійне електроживлення центрів обробки даних

Розглянуто підвищення надійності роботи джерел безперебійного живлення центрів обробки даних. Обгрунтовано потребу в нових підходах до створення та вдосконалення структур і законів функціонування різноманітних типів перетворювачів електричної енергії, що входять до складу джерел безперебійного живлення. Запропоновано методи боротьби із завадами: побудовою структури системи гарантованого електропостачання, використанням окремого живлення навантажень за допомогою перетворювального обладнання та особливих вимог до кабелів. Сформульовано методи захисту складових центрів обробки даних.

Аналіз ризиків упровадження інтелектуальних послуг у критичних інфраструктурах

Розглянуто інтелектуальні послуги, створювані і надавані в критичній інфраструктурі складної організаційної системи. Поставлено завдання стосовно визначення ризиків упровадження інтелектуальних послуг для критичних інфрастурктур. Грунтуючись на аналізі сутності інтелектуальних послуг, зроблено висновки про критерії систематизації видів інтелектуальних послуг. Визначено три види інтелектуальних послуг: освіти, охорони здоров'я, ділові (консалтингу). Проаналізовано теоретичні підходи щодо визначення місця інтелектуальних послуг у системі секторів економіки на основі гіпотези п'яти секторів сучасних економічних систем. Встановлено ознаки для ідентифікації інтелектуальних послуг: знаннямісткий і нересурсомісткий характер процесу виробництва цих послуг; похідний характер послуг від матеріальних товарів; високий ступінь індивідуалізації; значна частка доданої вартості; здатність до трансформації та адаптації. Запропоновано критерії оцінювання якості інтелектуальних послуг: невідчутність послуг, невіддільність від виробництва, мінливість (непостійність) якості виконання послуги, недовговічність (нездатність до зберігання), відсутність володіння. Досліджено фактори-стресори впливу інтелектуальних ділових послуг на критичну інфраструктуру. Обгрунтовано необхідність урахування специфіки створення і просування інтелектуальних ділових послуг; виявлено тенденції та проблеми розвитку інтелектуальних ділових послуг.