Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (5)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (15)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Євстахевич І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 13
Представлено документи з 1 до 13
1.

Виговська Я. І. 
Рефрактерна імунна тромбоцитопенічна пурпура (патогенез, перспективи лікування) [Електронний ресурс] / Я. І. Виговська, І. Й. Євстахевич, Н. Ф. Бужерак, Л. В. Шевченко, О. В. Книш, Ю. Л. Євстахевич, В. Ф. Інденко, В. Є. Логінський // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2011. - № 4. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujgt_2011_4_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.681 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Лебедь Г. Б. 
Клінічне значення популяційної структури лімфоїдних клітин селезінки у хворих на імунну тромбоцитопенічну пурпуру [Електронний ресурс] / Г. Б. Лебедь, Я. І. Виговська, І. Й. Євстахевич, А. А. Мазурок, Ю. Л. Євстахевич, В. Є. Логінський // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 2. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_2_13
3.

Вальчук М. О. 
Цитогенетичні дослідження клітин лімфатичних вузлів черевної порожнини при їх лапароскопічній біопсії у хворих на злоякісні лімфоми [Електронний ресурс] / М. О. Вальчук, В. Ф. Інденко, О. В. Зотова, А. С. Лук’янова, Ю. С. Кароль, І. Й. Євстахевич, Р. Воронєцка, Б. Пєньковска-Ґреля, В. Є. Логінський // Онкология. - 2013. - т. 15, № 2. - С. 128-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2013_15_2_10
Мета роботи - оцінити придатність пухлинного матеріалу, одержаного під час лапароскопічної (відеохірургічної) діагностичної біопсії ізольовано уражених лімфатичних вузлів (ЛB) черевної порожнини і заочеревинного простору, для цитогенетичного дослідження і визначити його діагностичну цінність. Методи: діагностичну біопсію проведено за оригінальною, опрацьованою в ДУ "ІПКТМ НАМН України" методикою, спрямованою на забезпечення легшого доступу до уражених ЛВ та запобігання післяопераційній кровотечі, у 32-х хворих. Діагноз лімфоїдної неоплазії (ЛН) на основі гістологічного й імунофенотипічного дослідження біопсійного матеріалу встановлено у 62,5 % пацієнтів. Цитогенетичні дослідження (аналіз каріотипу та FTSH) клітин ЛВ проведено в 11-ти хворих на В-клітинні ЛН. Виявлено низку хромосомних аберацій: за хронічної лімфоцитарної лейкемії/лімфомі з малих лімфоцитів - del(ll)(q23); +8, +12; у разі фолікулярної лімфоми - t(2;18;5)(pll;q21;q21); у випадку дифузної B-великоклітинної лімфоми - add(14q); add(6)(p22). У FISH-дослідженні визначили делецію гена ATM за хронічної лімфоцитарної лейкемії/лімфоми з малих лімфоцитів, реаранжування генів BCL2 та IgK у разі фолікулярної лімфоми, ампліфікацію генів IGH, BCL6, BCL2 за дифузної B-великоклітинної лімфоми. Висновок: встановлено доцільність застосування лапароскопічної біопсії у випадку ізольованого ураження ЛВ черевної порожнини для своєчасної діагностики ЛН.
Попередній перегляд:   Завантажити - 618.669 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Тушницький О. М. 
Вплив глюксилу на ферменти та показники пігментного обміну крові онкохворих у післяопераційному періоді [Електронний ресурс] / О. М. Тушницький, І. Й. Євстахевич, Т. Г. Фецич, Р. Р. Ярема, Б. О. Кондрацький // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. - 2010. - т. 11, № 2. - С. 63-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujem_2010_11_2_21
Попередній перегляд:   Завантажити - 105.543 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Красівська В. В. 
Властивості патологічних інгібіторів зсідання крові з антифосфоліпідною активністю у хворих на імунну тромбоцитопенічну пурпуру [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, І. Й. Євстахевич, О. В. Стасишин, В. Є. Логінський // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 407-418. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__56
У частини хворих на імунну тромбоцитопенічну пурпуру (ІТП) у 25 % - 73 % випадків можуть виявлятись неспецифічні антитіла, зокрема, антифосфоліпідні антитіла/вовчаковий антикоагулянт (АФЛА/ВА), що викликає труднощі диференціації ІТП з іншими формами симптоматичних імунних тромбоцитопеній. З іншого боку, у 2/3 хворих з АФЛА та зниженою кількістю тромбоцитів, у яких відсутні клінічні прояви антифосфоліпідного синдрому (АФС), помилково діагностується ІТП. З метою з'ясування типу патологічного інгібітору (ВА), який виникає у хворих на ІТП з наявністю антифосфоліпідної активності, досліджено кінетику реакції його нейтралізації нормальною плазмою. Щодо наявності ВА було обстежено 54 хворих на ІТП. Діагностику ВА здійснювали на основі подовження часу зсідання у фосфоліпід-залежних коагуляційних тестах за алгоритмом згідно міжнародних рекомендацій (Subcommittee on lupus anticoagulant/antiphospholipid antibodies SSC-ISTH та Британським гематологічним товариством). У хворих з підозрою на наявність ВА визначали активність фактора VIII (ФVIII), фактора IX (ФIX) та інгібіторні нейтралізуючі антитіла до ФVIII, ФIX. У 5 пацієнтів з виявленим ВА було досліджено характер інгібіції на основі подовженого активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) до інкубації суміші плазми хворого з нормальною плазмою (у зростаючій концентрації) та після її інкубації протягом 1 год з побудовою відповідного графіка. Антифосфоліпідну активність (ВА) виявлено у 14,8 % обстежених хворих на ІТП. Нейтралізуючі інгібіторні антитіла до ФVIII та ФIX в обстежених хворих на ІТП з антифосфоліпідною активністю були відсутні. Під час визначення типу інгібітору на основі модифікованого корекційного тесту (тест II етапу) з трьохетапної послідовності тестів для виявлення активності ВА, у всіх хворих на ІТП з ВА за концентрації нормальної плазми у суміші 25 % (1:4) та 50 % (1:1) не відбувалось нормалізації подовженого АЧТЧ. Всі криві відображають негайну інгібіторну дію ВА, яка проявляється одразу після змішування плазми хворого з нормальною плазмою без інкубації суміші, та майже повну відсутність нейтралізації цього інгібітора нормальною плазмою після годинної інкубації. Висновки: у хворих на ІТП з виявленим ВА кінетика реакції нейтралізації інгібіторного впливу на зсідання нормальною плазмою у тесті АЧТЧ є комплексною (II порядку), яка притаманна аутоімунним антитілам II типу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 376.861 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Барілка В. А. 
Секреція фактора некрозу пухлин(TNF),трансформуючого фактора БЕТА 1 (TGF ?1) та природна уитотоксичність у хворих на злоякісні лімфоми з ураження селезінки [Електронний ресурс] / В. А. Барілка, В. Л. Матлан, Ю. Л Євстахевич, І. Й Євстахевич, Є. В. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 23-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.056 Mb    Зміст випуску     Цитування
7.

Євстахевич Ю. Л. 
Клінічна ефективність та віддалені результати спленектомії при хронічній лімфоцитарній лейкемії [Електронний ресурс] / Ю. Л. Євстахевич, І. Й. Євстахевич, О. Я. Виговська, Г. Б. Рехтман, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 78-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.862 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Інденко В. Ф. 
Спосіб дренування черевної порожнини після проведення лапароскопічної холецистектомії [Електронний ресурс] / В. Ф. Інденко, М. П. Стрийків, І. Й. Євстахевич, Ф. П. Інденко, Ю. Л. Євстахевич // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2010. - Vol. 14, № 3. - С. 50-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2010_14_3_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 405.261 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Євстахевич Ю. Л. 
Спленектомія в лікуванні хронічних лімфопроліферативних неоплазій, ускладнених автоімунною гемолітичною анемією [Електронний ресурс] / Ю. Л. Євстахевич, І. Й. Євстахевич, М. М. Семерак, О. Я. Виговська, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2017. - Вип. 39. - С. 62-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2017_39_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 398.563 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Євстахевич Ю. Л. 
Показання до спленектомії при В-клітинній лімфоїдній неоплазії і її результати [Електронний ресурс] / Ю. Л. Євстахевич, І. Й. Євстахевич, О. Я. Виговська, М. М. Семерак, В. Є. Логінський // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 8. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_8_11
Мета роботи - узагальнити показання до спленектомії у хворих з В-лімфопроліферативною неоплазією і оцінити її ефективність. Спленектомію виконано у 41 хворого з хронічною лімфоцитарною лейкемією (ХЛЛ), у 46 хворих з лімфомою маргінальної зони селезінки (ЛМЗС), у 27 хворих з волосистоклітинною лейкемією (ВКЛ). Спленектомія за наявності сумнівів дає змогу діагностувати варіант лімфоїдної неоплазії. Результатом операції є видалення значного об'єму пухлини, усунення абдомінальної компресії, припинення гемолізу, нормалізація числа тромбоцитів, зниження або зникнення потреби в цитостатичній терапії. Безпосереднього позитивного результату досягнуто у 92,7 % хворих з ХЛЛ, у 95,7 % хворих з ЛМЗС, у 81 % хворих з ВКЛ. Висновки: спленектомію при лімфоїдній неоплазії виконують за діагностичними і/або лікувальними показаннями. Спленектомія з лікувальною метою показана за наявності резистентної до цитостатичної терапії масивної спленомегалії з явищами абдомінальної компресії, гемоцитопенії імунного або гіперспленічного характеру, регіональної портальної гіпертензії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 153.508 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Євстахевич Ю. Л. 
Спленектомія в лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії [Електронний ресурс] / Ю. Л. Євстахевич, І. Й. Євстахевич, М. М. Семерак, В. Є. Логінський // Український радіологічний журнал. - 2019. - Т. 27, вип. 3. - С. 172-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2019_27_3_4
Спленектомію проведено у 41 хворого на хронічну лімфоцитарну лейкемію (ХЛЛ). Показаннями до спленектомії в представленій групі хворих були значна спленомегалія з абдомінальним дискомфортом, супутня імунна гемоцитопенія за відсутності ефекту від цитостатичної терапії, явища гіперспленізму, спонтанний розрив селезінки з внутрішньочеревною кровотечею. Спленектомія виявилась ефективною у 38 (93 %) пацієнтів із ХЛЛ: видалено великий об'єм пухлинної маси, ліквідовано абдомінальний дискомфорт, за супутньої автоімунної гемолітичної анемії припинився гемоліз, а у випадку імунної тромбоцитопенії піднявся рівень тромбоцитів і зник геморагічний синдром. Післяопераційна летальність становила 2,4 %. Найгірші віддалені результати спленектомії спостерігали у хворих на ХЛЛ із супутнім синдромом Еванса - Фішера. Медіана загального виживання у цих пацієнтів дорівнювала лише 49,5 міс.Спленектомію проведено у 41 хворого на хронічну лімфоцитарну лейкемію (ХЛЛ). Показаннями до спленектомії в представленій групі хворих були значна спленомегалія з абдомінальним дискомфортом, супутня імунна гемоцитопенія за відсутності ефекту від цитостатичної терапії, явища гіперспленізму, спонтанний розрив селезінки з внутрішньочеревною кровотечею. Спленектомія виявилась ефективною у 38 (93 %) пацієнтів із ХЛЛ: видалено великий об'єм пухлинної маси, ліквідовано абдомінальний дискомфорт, за супутньої автоімунної гемолітичної анемії припинився гемоліз, а у випадку імунної тромбоцитопенії піднявся рівень тромбоцитів і зник геморагічний синдром. Післяопераційна летальність становила 2,4 %. Найгірші віддалені результати спленектомії спостерігали у хворих на ХЛЛ із супутнім синдромом Еванса - Фішера. Медіана загального виживання у цих пацієнтів дорівнювала лише 49,5 міс.
Попередній перегляд:   Завантажити - 416.558 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Євстахевич Ю. Л. 
Спленектомія у лікуванні лімфоми з клітин мантії [Електронний ресурс] / Ю. Л. Євстахевич, М. О. Вальчук, І. Й. Євстахевич, М. М. Семерак, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2019. - Вип. 40. - С. 94-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2019_40_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 523.057 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Виговська Я. І. 
Клінічний випадок хвороби Кастлемана з ураженням печінки та селезінки [Електронний ресурс] / Я. І. Виговська, І. Й. Євстахевич, З. В. Масляк, М. М. Семерак, Ю. Л. Євстахевич, Н. В. Книш, Х. Р. Тхір // Український медичний часопис. - 2021. - № 5. - С. 67-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2021_5_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 288.297 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського