Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Журнали та продовжувані видання (2) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Індика С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Індика С. Я. Поширеність депресії та зв’язок з іншими факторами ризику серцево-судинних захворювань у пацієнтів після інфаркту міокарда на амбулаторному етапі реабілітації [Електронний ресурс] / С. Я. Індика // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2012. - № 4. - С. 369–372. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2012_4_88 | ||
| 2. |
Індика С. Я. Особливості показників якості життя у хворих після інфаркту міокарда під впливом програми фізичної реабілітації в домашніх умовах [Електронний ресурс] / С. Я. Індика, Н. О. Бєлікова // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2014. - № 3. - С. 83–87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2014_3_20 Наведено результати кількісної оцінки показників якості життя хворих після інфаркту міокарда за сумарним балом, який упродовж дослідження мав більш виражену позитивну динаміку в осіб основної групи, що свідчать про ефективність запропонованої авторської програми фізичної реабілітації для осіб після інфаркту міокарда в післялікарняному періоді за домашніх умов. Проаналізовано джерела занепокоєння хворих, спричинені цією патологією, та виявлено тетраду причин, що набули максимального значення щодо зниження показників якості життя, а саме: необхідність лікуватись, обмеження фізичних зусиль й емоційного напруження, зниження активності в щоденному житті. | ||
| 3. | 
Індика С. Я. Роль освітньої програми у реабілітації хворих після інфаркту міокарда [Електронний ресурс] / С. Я. Індика // Науковий часопис [Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова]. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). - 2015. - Вип. 3(2). - С. 145-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_015_2015_3(2)__48 | ||
| 4. |
Індика С. Динаміка клініко-анамнестичних даних хворих після інфаркту міокарда під впливом застосування авторської програми фізичної реабілітації в домашніх умовах [Електронний ресурс] / С. Індика // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2015. - № 4. - С. 170-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2015_4_42 Наведено результати клініко-анамнестичних даних хворих після інфаркту міокарда (ІМ) в післялікарняний період реабілітації та проаналізовано їх динаміку. У хворих основної групи під впливом авторської програми фізичної реабілітації за домашніх умов установлено істотне зменшення частоти основних суб'єктивних симптомів, а також показників, які доповнюють клінічну картину хвороби та виступають у ролі основних факторів ризику, а саме: зниження маси тіла, рівня загального холестерину, систолічного артеріального тиску. Значне та стабільне зниження вищеназваних показників свідчить про ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації для осіб після ІМ в післялікарняний період. | ||
| 5. |
Бєлікова Н. Особливості підготовки майбутніх фахівців з фізичноговиховання та спорту до рекреаційно-оздоровчоїдіяльності у Польщі [Електронний ресурс] / Н. Бєлікова, С. Індика // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2018. - № 1. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2018_1_3 Нині в Україні існує суспільна необхідність у фахівцях із фізичного виховання та спорту, здатних виконувати рекреаційно-оздоровчу діяльність, що вкрай важливо для пропаганди здорового способу життя, профілактики захворювань і підвищення рівня рухової активності різних верств населення. Особистість фахівця з рекреаційно-оздоровчої діяльності є одним із найважливіших факторів залучення населення до раціональної рухової активності. Критичне осмислення ключових аспектів польського досвіду підготовки таких фахівців слугуватиме потребам розвитку національної галузі фізичної культури й спорту. Визначено та проаналізовано основні тенденції підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту до рекреаційно-оздоровчої діяльності в Польщі. Використано теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, систематизацію, конкретизацію, порівняннята прогнозування. Порівняння нормативних засад працевлаштування фахівців із фізичного виховання та спорту в Україні й Польщі дав змогу встановити їх подібність. В Україні підготовка таких фахівців здійснюється розрізнено в межах спеціалізацій та освітніх програм спеціальностей "Середня освіта (фізична культура)" та "Фізична культура і спорт"; у Польщі - відповідно, у межах спеціалізацій за напрямами "Фізичне виховання" і "Туризм та рекреація". Охарактеризовано Польські освітні стандарти в частині переліку знань, умінь і компетентностей, необхідних для виконання рекреаційно-оздоровчої діяльності. Визначено перелік спеціальностей і спеціалізацій для набуття кваліфікації інструктора фітнесу й рухової рекреації. Наведено приклади їх реалізації польськими закладами вищої освіти, перелік яких визначено з урахуванням вимог ринку праці та наявних можливостей для підготовки таких кадрів. Названу вище кваліфікацію можна здобути також на курсах або післядипломних студіях польських закладів вищої освіти. Найбільш розповсюджені спеціалізації в межах спеціальності "Рухова рекреація": Аквафітнес; Фітнес - силові вправи; Фітнес - сучасні види гімнастики; Корекційна рухова активність. | ||
| 6. |
Ульяницька Н. Особливості програми відновлення психофізіологічних показників у старшокласників-комп'ютерокористувачів [Електронний ресурс] / Н. Ульяницька, С. Індика, О. Андрійчук, О. Якобсон, Н. Грейда, В. Лавренюк // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2020. - № 2. - С. 78-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2020_2_13 Навчання старшокласників, як відомо, характеризується широким використанням комп'ютерів. Установлено, що під впливом роботи за монітором у них змінюються гострота зору, контрастна чутливість, кольорові відчуття, мінімум розділення та сприйняття, які піддаються корекції. Мета статті - дослідити сприйняття простору та увагу в старшокласників під час роботи за монітором комп'ютера й вплив авторської програми відновлення на ці показники, оскільки мінімум розділення та сприйняття, очевидно, визначено функцією кіркових нейронів. Обстежено 56 старшокласників 15 - 16 років з еметропічною рефракцією без офтальмологічних, соматичних та психічних відхилень за допомогою психофізіологічних методик. Для проведення статистичного аналізу використовували непараметричні методи (критерій Вілкоксона-Манна-Уітні). Установлено, що одногодинна робота за монітором комп'ютера призвела до погіршення величина сприймання простору на 27 %. Короткотривалий пасивний відпочинок очей протягом 15 хв практично не змінив величину досліджуваного показника в старшокласників після 60-хвилинного зорового навантаження. Проведення обстежуваними комплексу відновлювальних вправ з елементами дихальної гімнастики після 1-годинної роботи за монітором комп'ютера викликало суттєве зростання сприйняття простору на 22 % і практично досягало вихідного рівня. Дослідження стійкості концентрованої уваги показали, що в школярів старшого шкільного віку до першого рангу віднесено 28,57 % учнів, до другого - 32,14 %, до третього - 25,00 % і до четвертого - 14,29 %. 60-хвилинне зорове навантаження за монітором комп'ютера призвело до зменшення стійкості концентрованої уваги в старшокласників на 46,7 %. П'ятнадцятихвилинний пасивний відпочинок від роботи за монітором комп'ютера впродовж години суттєво не вплинув на стійкість концентрованої уваги в старшокласників. Проведення обстежуваними комплексу відновлювальних вправ з елементами дихальної гімнастики після годинної роботи за монітором комп'ютера викликало суттєве зростання концентрованої уваги (на 43,5 %). Щодо розподілу учнів за рангами при цьому виявлено, що до першого рангу належить 28,57 % обстежених, до другого - 32,14 %, до третього - 28,57 % і до четвертого - 10,71 %. Висновки: отже, робота підлітків за дисплеєм комп'ютера впродовж години призводить до зменшення сприйняття простору й зниження стійкості концентрованості уваги, яка не покращується після пасивного 15-хв відпочинку, але відновлюється після комплексу вправ, які можна рекомендувати для використання як під час виконання самостійної роботи за комп'ютером, так і навчальним закладам для відновлення психофізіологічних функцій і попередження виникнення порушень зорових функцій.Навчання старшокласників, як відомо, характеризується широким використанням комп'ютерів. Установлено, що під впливом роботи за монітором у них змінюються гострота зору, контрастна чутливість, кольорові відчуття, мінімум розділення та сприйняття, які піддаються корекції. Мета статті - дослідити сприйняття простору та увагу в старшокласників під час роботи за монітором комп'ютера й вплив авторської програми відновлення на ці показники, оскільки мінімум розділення та сприйняття, очевидно, визначено функцією кіркових нейронів. Обстежено 56 старшокласників 15 - 16 років з еметропічною рефракцією без офтальмологічних, соматичних та психічних відхилень за допомогою психофізіологічних методик. Для проведення статистичного аналізу використовували непараметричні методи (критерій Вілкоксона-Манна-Уітні). Установлено, що одногодинна робота за монітором комп'ютера призвела до погіршення величина сприймання простору на 27 %. Короткотривалий пасивний відпочинок очей протягом 15 хв практично не змінив величину досліджуваного показника в старшокласників після 60-хвилинного зорового навантаження. Проведення обстежуваними комплексу відновлювальних вправ з елементами дихальної гімнастики після 1-годинної роботи за монітором комп'ютера викликало суттєве зростання сприйняття простору на 22 % і практично досягало вихідного рівня. Дослідження стійкості концентрованої уваги показали, що в школярів старшого шкільного віку до першого рангу віднесено 28,57 % учнів, до другого - 32,14 %, до третього - 25,00 % і до четвертого - 14,29 %. 60-хвилинне зорове навантаження за монітором комп'ютера призвело до зменшення стійкості концентрованої уваги в старшокласників на 46,7 %. П'ятнадцятихвилинний пасивний відпочинок від роботи за монітором комп'ютера впродовж години суттєво не вплинув на стійкість концентрованої уваги в старшокласників. Проведення обстежуваними комплексу відновлювальних вправ з елементами дихальної гімнастики після годинної роботи за монітором комп'ютера викликало суттєве зростання концентрованої уваги (на 43,5 %). Щодо розподілу учнів за рангами при цьому виявлено, що до першого рангу належить 28,57 % обстежених, до другого - 32,14 %, до третього - 28,57 % і до четвертого - 10,71 %. Висновки: отже, робота підлітків за дисплеєм комп'ютера впродовж години призводить до зменшення сприйняття простору й зниження стійкості концентрованості уваги, яка не покращується після пасивного 15-хв відпочинку, але відновлюється після комплексу вправ, які можна рекомендувати для використання як під час виконання самостійної роботи за комп'ютером, так і навчальним закладам для відновлення психофізіологічних функцій і попередження виникнення порушень зорових функцій. | ||
| 7. |
Сітовський А. Вегетативне забезпечення функціонального резерву серця підлітків різних медичних груп [Електронний ресурс] / А. Сітовський, Н. Бєлікова, С. Індика, О. Радченко, В. Романюк, І. Савчук // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2021. - № 2. - С. 79-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2021_2_13 Фізична працездатність підлітків різних медичних груп варіює в досить широких діапазонах. Розподіл учнів на медичні групи за показниками індексу Руф'є не відображає рівня фізичної працездатності школярів. Мета дослідження - розглянути взаємозв'язок вегетативного забезпечення серцевої діяльності, фізичної працездатності та функціонального резерву серця підлітків різних медичних груп. Обстежено 140 школярів 7 - 8-х класів віком 12 - 14 років (середній вік - 12,9 +- 0,65 років). Із них - 58 хлопців (середній вік - 12,9 +- 0,7 років) та 82 дівчини (середній вік - 13,0 +- 0,6 років). Вивчено фізичну працездатність (PWC170), функціонально-резервні можливості серцево-судинної системи (індекс Руф'є), варіабельність ритму серця (ВРС). Статистичний аналіз здійснено за допомогою пакета прикладних програм Statistica-v.10.0. Під час вивчення вегетативного забезпечення серцевої діяльності встановлено достовірні відмінності між основною й спеціальною медичними групами за такими показниками ВРС у спокої: LF norm, n.u., HF norm, n.u., LF/HF, у.о., % LF. Середні показники К30:15 між різними медичними групами не відрізнялися. А їх середні значення перебували в діапазоні 1,0 - 1,25 у.о., що характеризує погіршення функціонального стану організму в усіх медичних групах. Баланс симпатичного й парасимпатичного відділів ВНС, за середніми даними приросту ЧСС в ортопробі, перебували в межах фізіологічної норми (18 - 27 %) і не відрізнявся між різними медичними групами. Висновки: у стані спокою простежено переважання активності симпатичної ланки регуляції в модуляції серцевого ритму підлітків спеціальної медичної групи, порівняно з основною. Однак за активної ортостатичної проби відсутні відмінності між показниками, що характеризують стан ВРС діяльності й реактивність симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. | ||
| 8. |
Бєлікова Н. Якість життя населення, яке постраждало від військових дій [Електронний ресурс] / Н. Бєлікова, С. Індика, А. Цьось, Л. Ващук // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2022. - № 1. - С. 3-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2022_1_3 В умовах військового втручання постає завдання краще зрозуміти людські наслідки збройного конфлікту. Вплив травмуючих подій війни може призвести до зниження якості життя населенняна багато роківнавіть після закінчення реальних бойових подій. Розуміння механізмів впливу факторів ризику може сприяти розробці більш ефективних стратегій втручання в післявоєнних умовах. Мета роботи - здійснити аналіз впливу іноземних військових інтервенцій, що відбувалися у минулому, на коротко- та довготривалу якість життя населення, якого безпосередньо торкнулася війна. У дослідженні використано метод теоретичного аналізу й узагальнення інформації електронних баз даних. Війна впливає на самооцінку здоров'я, фізичні здібності, емоційне та психічне здоров'я всього населення, втягнутого у військовий конфлікт. Серед предикторів зниження якості життя: молодий вік та вік понад 55 років, низький рівень освіти та доходу, втрата сімейних стосунків, наявність психічних розладів, тривалість військового конфлікту. Серед людей, які пережили війну або інший конфлікт у попередні 10 років, кожна п'ята людина (22 %) страждатиме на депресію, тривожність, посттравматичний стресовий розлад, біполярний розлад або шизофренію. Низькаякість життя у людей із посттравматичним стресовим розладом пов'язана з симптомами гіперзбудження. Вимушене переселення впливає на зниженням якості життя у більш пізньому віці та у віддаленому часі. Найнижчу якість життя зафіксовано у внутрішньо переміщених осіб. Як у демократичних, так і в недемократичних країнах іноземне військове втручання знижує фізичну якість життя до 20 % від того показника, який був до втручання. Отримані результати вказують на необхідність постійної уваги суспільства не лише до потреб у сфері здоров'язбереження, а й до добробуту, житла, зайнятості та загальної якості життя для підтримки фізичного, психічного та соціального здоров'я як біженців, так і не біженців в коротко- та довгостроковому вимірах. | ||
| 9. | 
Хомік О. М. Використання платформи microsoft teams для навчання студентів з обмеженими можливостями [Електронний ресурс] / О. М. Хомік, Н. О. Бєлікова, С. Я. Індика, О. М. Ковальчук // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2022. - Т. 87, № 1. - С. 306-319. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2022_87_1_21 | ||
| 10. |
Індика С. Якість життя, пов’язана зі здоров’ям, та концептуальні підходи до її оцінки [Електронний ресурс] / С. Індика, Н. Бєлікова // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2022. - № 4. - С. 11-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2022_4_4 | ||
| 11. |
Бєлікова Н. О. Клінічна практика як засіб формування професійної ідентичності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії [Електронний ресурс] / Н. О. Бєлікова, Н. Я. Ульяницька, С. Я. Індика // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). - 2021. - Вип. 2. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_015_2021_2_9 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |