Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (14)Журнали та продовжувані видання (2)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (32)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Акопян Г$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 33
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Осадчук З. В. 
Сучасна діагностика спадкового гемохроматозу [Електронний ресурс] / З. В. Осадчук, Г. Р. Акопян, Г. В. Макух, І. Б. Ковалів, Н. І. Кіцера, Г. С. Чайковська // Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 5. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2013_5_9
Мета роботи - провести селективний скринінг хронічної печінкової патології та молекулярно-генетичне дослідження випадку гемохроматозу. Проаналізовано клінічні дані та параклінічні показники 45 хворих, переважно дорослого віку, з хронічною гепатобіліарною та поєднаною патологією, які перебували на стаціонарному лікуванні у гастроентерологічних відділеннях лікарень м. Львів. Врахування комплексу клініко-параклінічних ознак і генетичних особливостей пацієнтів надало змогу сформувати підгрупу осіб, у яких доцільно було визначити рівень сироваткового заліза для селективного скринінгу. У дослідженні використано методи: молекулярно-генетичний, клінічний, клініко-генеалогічний, медико-статистичний. Дослідження мутацій C282Y та H63D гена HFE проведено за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції, рестрикційного аналізу й електрофорезу в агарозному гелі. Одержані сигнали порівняно з маркерами довжин і детектовано розміри одержаних фрагментів. У 2 (10 %) хворих виявлено мінорну мутацію H63D гена гемохроматозу у гетерозиготному стані, в 1 (5 %) - мінорну мутацію H63D гена HFE у гомозиготному стані (H63D/H63D), що є доказом спадкового гемохроматозу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 131.422 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Пацкун Е. Й. 
Споріднені шлюби в структурі реєстру Закарпатського медико-генетичного кабінету [Електронний ресурс] / Е. Й. Пацкун, Г. Р. Акопян // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2009. - Вип. 7. - С. 54-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2009_7_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 637.469 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Акопян Г. Р. 
Показники обміну гомоцистеїну як один із критеріїв серцево­судинного ризику у хворих на ішемічну хворобу серця [Електронний ресурс] / Г. Р. Акопян, І. М. Назарько, Є. В. Андрєєв // Серце і судини. - 2014. - № 3. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2014_3_8
Мета роботи - вивчити рівні показників обміну гомоцистеїну (ГЦ) у пацієнтів із хронічною ішемічною хворобою серця (ІХС) з різним ступенем ризику серцево-судинних ускладнень у порівнянні зі здоровими особами. У 51 пацієнта (40 (78,4 %) чоловіків і 11 (21,6 %) жінок, середній вік (<$E46,9~symbol С~4,5>) року) з діагнозом ІХС і стабільної стенокардії напруження I - IV функціонального класу визначали рівень ГЦ у сироватці крові за допомогою набору реактивів виробництва Axis-Shield (Велика Британія) та імуноферментного аналізатора Stat Fax 2100 (США), цистеїну в сироватці крові - за модифікованим методом Гайтонде, метіоніну в сироватці крові - методом Салівана. Підвищеним рівнем ГЦ вважали його зростання понад 10 мкмоль/л. Ризик серцево-судинних ускладнень у хворих на іІС оцінювали відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2013). Результати порівнювали з показниками 53 здорових осіб, зіставних за віком і статтю. До групи низького ризику ввійшли 25 (49 %) пацієнтів з ІХС, до групи високого - 26 (51 %). Середній рівень ГЦ у пацієнтів з ІХС вірогідно перевищував такий у здорових осіб ((<$E9,75~symbol С~2,04>) і (<$E8,26~symbol С~1,13>) мкмоль/л відповідно; p << 0,05). Середній рівень метіоніну не відрізнявся у хворих на ІХС із низьким і високим ризиком ((<$E9,75~symbol С~2,04>) і (<$E8,26~symbol С~1,13>) мкмоль/л відповідно; p << 0,05), але в обох групах був вірогідно більшим, ніж у контрольній групі ((<$E17,44~symbol С~2,59>) мкмоль/л; p << 0,05). У хворих на ІХС з високим серцево-судинним ризиком встановлено вірогідні залежності між рівнями ГЦ та цистеїну, а також між рівнями метіоніну та цистеїну (r2 = 0,52, t2 = 0,008, p << 0,01 і r2 = -0,49, t2 = 0,014, p << 0,05 відповідно) на відміну від хворих на ІХС з низьким ризиком (t1 = 0,61, t2 = 0,53 за t5 % << 0,05). Висновки: гіпергомоцистеїнемію встановлено в 19,2 % пацієнтів з ІХС та високим рівнем ризику серцево-судинних ускладнень і її відсутність у здорових осіб, зіставних за віком і статтю. У хворих на ІХС з високим ризиком серцево-судинних ускладнень на відміну від здорових осіб, зіставних за віком і статтю, наявний прямий лінійно-кореляційний зв'язок середньої сили між концентраціями ГЦ та цистеїну і обернена лінійна залежність середньої сили між рівнями метіоніну та цистеїну.
Попередній перегляд:   Завантажити - 99.745 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Тиркус М. Я. 
Частота генетичних факторів резистентності до ВІЛ/СНІД серед осіб західного регіону України [Електронний ресурс] / М. Я. Тиркус, Г. В. Макух, І. М. Дмитрук, Г. Р. Акопян // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2014. - Т. 12, № 2. - С. 210-216. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2014_12_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 416.848 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Кушнірук В. О. 
Динаміка ультраструктурних аберацій каріотипу стовбурових клітин людини лінії 4BL, виявлених за допомогою ARRAY CGH [Електронний ресурс] / В. О. Кушнірук, Г. Р. Акопян, Д. О. Микитенко, Н. Л. Гулеюк, В. Д. Зукін, Л. Л. Лукаш // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2015. - Т. 16. - С. 216-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2015_16_47
Попередній перегляд:   Завантажити - 835.509 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Третяк Б. І. 
Молекулярно-генетичний аналіз поширених мутацій гена АТМ у пацієнтів з підозрою на атаксію-телеангіектазію [Електронний ресурс] / Б. І. Третяк, Г. В. Макух, Н. І. Кіцера, Л. В. Костюченко, Г. Р. Акопян // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2015. - Т. 16. - С. 251-254. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2015_16_54
Попередній перегляд:   Завантажити - 435.045 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Чорна Л. Б. 
Алельний поліморфізм генів MTHFR, MTR та MTRR у пацієнтів із щілинами верхньої губи та/або піднебіння і їхніх матерів [Електронний ресурс] / Л. Б. Чорна, Г. Р. Акопян, Г. В. Макух, І. М. Федорик // Цитология и генетика. - 2011. - Т. 45, № 3. - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2011_45_3_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 102.644 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Григорян В. А. 
Применение Канефрона Н при мочекаменной болезни [Електронний ресурс] / В. А. Григорян, А. В. Амосов, Е. А. Султанова, Е. В. Шпоть, Г. Е. Крупинов, Г. Н. Акопян // Здоровье мужчины. - 2011. - № 4. - С. 121-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2011_4_31
Мочекаменная болезнь (МКБ) - болезнь обмена веществ, вызванная различными эндогенными и/или экзогенными причинами, нередко носящая наследственный характер, характеризующаяся образованием камней в мочевыводящей системе. Минувшие три десятилетия ознаменовались значительными шагами в диагностике и лечении МКБ. Выявлены и изучены многочисленные факторы риска данного заболевания. В клиническую практику внедрены высокотехнологичные, высокоэффективные и в то же время малоинвазивные методы дезинтеграции камней. С появлением мультиспиральной компьютерной томографии (МСКТ) определение числа и локализации камней не представляет трудностей вне зависимости от их химического и фазового состава. Однако поток пациентов, страдающих МКБ, не становится меньше. Причина этого - отсутствие преемственности между стационарной и амбулаторной урологическими службами, а также четких и эффективных рекомендаций по профилактике рецидивного камнеобразования. В результате проведенного исследования установлено, что применение канефрона Н имеет большие перспективы в комплексной динамической метафилактике МКБ. Препарат не только повышает эффективность первичной медикаментозной терапии, но и способствует достижению более длительной ремиссии заболевания.
Попередній перегляд:   Завантажити - 100.666 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Дмитрук І. М. 
Алельний поліморфізм генів задіяних в процесах метилування ДНК в батьків дітей з de novo мутаціями ахондроплазії чи гіпохондроплазії [Електронний ресурс] / І. М. Дмитрук, Г. В. Макух, М. Я. Тиркус, Г. Я. Акопян // Вісник проблем біології і медицини. - 2016. - Вип. 2(3). - С. 188-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2016_2(3)__40
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.26 Mb    Зміст випуску     Цитування
10.

Акопян Г. Р. 
Порівняльний аналіз каріотипу нової лінії клітин людини 4BL6 в умовах тривалого культивування. Плоїдність хромосомного набору [Електронний ресурс] / Г. Р. Акопян, Н. Л. Гулеюк, В. О. Кушнірук, Д. О. Микитенко, А. П. Яцишина, Л. Л. Лукаш // Цитология и генетика. - 2013. - Т. 47, № 5. - С. 55-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2013_47_5_10
Тривале культивування клітин людини, в тому числі стовбурових, може призвести до істотної трансформації каріотипу та генетичної нестабільності. Мета роботи - порівняти цитогенетичне дослідження каріотипу нової лінії стовбурових клітин людини 4BL на 160-му і 205-му пасажах. При стандартному цитогенетичному дослідженні спостерігали нулісомію або моносомію хромосом 10 - 13, моносомію хромосом 4, 8, 11, 15, 17, 21, X; t(1; 11), t(5; 15), t(12; 15), t(16; 21), шість регулярних маркерних хромосом. Модальний клас каріотипу на 160-му і 205-му пасажах становив 42 - 43 хромосоми. В динаміці пасажування виявили зростання частоти поліплоїдних клітин (з 2,8 до 36 %), зникнення біляга-плоїдних клітин (22,1 % на 160-му пасажі) та зменшення рівня передчасного розділення хроматид (з 5 до 1,5 %). Припускаємо стабілізацію каріотипу клітинної лінії 4BL на 205-му пасажі і вважаємо, що для об'єктивної ідентифікації числа хромосом модального класу, хромосомних аномалій і прогнозування напрямку каріотипічної еволюції клітин людини 4BL in vitro слід провести додаткові молекулярно-цитогенетичні дослідження.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.511 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Осадчук З. В. 
Формування групи ризику щодо хвороби Гоше серед пацієнтів, які перебувають на обліку в дитячій поліклініці м. Львова [Електронний ресурс] / З. В. Осадчук, С. О. Печеник, Г. Р. Акопян, І. Б. Ковалів, Н. І. Кіцера // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 4(2). - С. 206-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_4(2)__42
Попередній перегляд:   Завантажити - 157.132 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Осадчук З. В. 
Комплексна діагностика спадкового гемохроматозу [Електронний ресурс] / З. В. Осадчук, Г. Р. Акопян, Г. В. Макух, І. Б. Ковалів, Н. І. Кіцера, Н. М. Ячмінська // Український медичний часопис. - 2014. - № 4. - С. 133-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_4_29
Зазначено, що комплексна діагностика спадкового гемохроматозу має базуватися на селективному скринінгу пацієнтів із хронічною гепатобіліарною патологією з урахуванням розроблених критеріїв. Результатом проведених досліджень стало виявлення у 21,6 % хворих мінорної мутації H63D гена гемохроматозу (HFE) у гетерозиготному стані, а у 2,7 % - мінорної мутації H63D гена HFE у гомозиготному стані (H63D/H63D), що є вагомим доказом спадкового гемо хроматозу. Запровадження тестування генетичних маркерів схильності до спадкової патології людини, зокрема до спадкового гемохроматозу, є перспективним напрямком, який необхідно розвивати.
Попередній перегляд:   Завантажити - 230.644 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Кенс О. В. 
Алельні поліморфізми С-590Т гена IL4 та С-159Т гена CD14 як імовірні генетичнімаркери підвищеної схильності до розвитку повторних епізодівострого обструктивного бронхіту у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Кенс, Г. Р. Акопян, Н. С. Лук'яненко, В. І. Бергтравм // Современная педиатрия. - 2016. - № 8. - С. 129-133 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_8_25
Мета роботи - пошук молекулярно-генетичних маркерів підвищеної схильності дітей до повторних епізодів гострого обструктивного бронхіту (ГОБ). Обстежено 31 дитину віком від 2 до 8 років із частими гострими респіраторними захворюваннями, які перебігали з повторними епізодами ГОБ. Групу контролю склали 35 дітей такого самого віку, що хворіли на гострий бронхіт не частіше 1 - 2 разів на рік. Результати молекулярно-генетичного дослідження порівняно з даними 50 осіб, взятих за допомогою методу випадкової вибірки, які ввійшли до загальнопопуляційної контрольної групи. Доведено, що наявність у генотипі дитини поліморфного локусу С-590Т гена IL4 утричі підвищує ризик повторних епізодів ГОБ. Не зареєстровано достовірно вищої частоти генотипів СС, СТ і ТТ поліморфного локусу С-159Т гена CD14. З метою прогнозування у дітей генетично детермінованої схильності до повторних епізодів ГОБ рекомендовано проведення молекулярно-генетичного тестування генотипів СТ і СС поліморфного локусу С-590Т гена IL4.
Попередній перегляд:   Завантажити - 153.416 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Осадчук З. В. 
Фенотипові особливості хворих із синдромом Марфана, які проконсультовані у Львівському міжобласному медико-генетичному центрі у 2001-2016 роках [Електронний ресурс] / З. В. Осадчук, Г. Р. Акопян, М. В. Влох, І. Б. Ковалів, Н. І. Кіцера // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Вип. 2. - С. 204-208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2017_2_46
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.796 Mb    Зміст випуску     Цитування
15.

Печеник С. О. 
Особливості активності глутатіон-S-трансферази в організмі дітей в умовах дії різних факторів забруднення довкілля [Електронний ресурс] / С. О. Печеник, Н. С. Лук'яненко, Г. Р. Акопян, Н. Р. Косцик, Н. В. Віштак // Одеський медичний журнал. - 2007. - № 3. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2007_3_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 226.144 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Гнатейко О. З. 
Перші результати організації масового скринінгу на вроджений гіпотиреоз у Західному регіоні України [Електронний ресурс] / О. З. Гнатейко, Г. Р. Акопян, З. В. Осадчук, В. І. Шуварська, С. Ю. Логуш, Н. І. Кіцера, С. О. Печеник // Одеський медичний журнал. - 2007. - № 6. - С. 42-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2007_6_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 163.676 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Кенс О. В. 
Алельний поліморфізм С-590Т гена IL4 як ймовірний генетичний маркер підвищеної схильності до розвитку повторних епізодів гострого обструктивного бронхіту у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Кенс, Н. В. Виштак, Г. Р. Акопян, В. І. Бергтравм // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 3. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2016_50_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 140.631 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Акопян Г. Р. 
Баланс ДНК у хромосомах стовбурових клітин людини лінії 4BL [Електронний ресурс] / Г. Р. Акопян, В. О. Кушнірук, Д. О. Микитенко, Н. Л. Гулеюк, Ю. Кременська, Л. Л. Лукаш // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 4. - С. 79-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2016_50_4_12
У попередніх цитогенетичних дослідженнях нової клітинної лінії людини 4BL на час досягнення 205-го пасажу охарактеризовано плоїдність хромосомного набору і деякі регулярні структурні перебудови. З метою вивчення природи регулярної моносомії окремих гомологічних пар застосовано методи array CGH і FISH. Структурні перебудови виявлено в усіх хромосомних парах, які відзначились моносомією за даними класичного цитогенетичного аналізу. Найбільшими виявились зміни у хромосомах 2, 4, 10, 13 і 17. Вірогідною причиною моносомії хромосомних пар 4, 10, 13 і 17 є масивна втрата генетичного матеріалу. Моносомія другої пари хромосом зумовлена суттєвою трансформацією одного з гомологів по типу множинних дуплікацій та утворення деривату der(2)t(2;?) (q21;?). Завдяки застосуванню array CGH вдалося конкретизувати ділянки структурних перебудов у хромосомах 2, 4, 10, 13 і 17, що надає змогу провести більш точну ідентифікацію за допомогою багатоколірної FISH. Одержані результати підтверджують гіпотезу щодо скоординованого виникнення делецій і дуплікацій та їх стабілізувального впливу на трансформовані хромосоми.
Попередній перегляд:   Завантажити - 936.391 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Григорян В. А. 
Применение Канефрона Н при мочекаменной болезни [Електронний ресурс] / В. А. Григорян, А. В. Амосов, Е. А. Султанова, Е. В. Шпоть, Г. Е. Крупинов, Г. Н. Акопян // Здоровье мужчины. - 2018. - № 1. - С. 88-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2018_1_19
Мочекаменная болезнь (МКБ) - болезнь обмена веществ, вызванная различными эндогенными и/или экзогенными причинами, нередко носящая наследственный характер, характеризующаяся образованием камней в мочевыводящей системе. Минувшие три десятилетия ознаменовались значительными шагами в диагностике и лечении МКБ. Выявлены и изучены многочисленные факторы риска данного заболевания. В клиническую практику внедрены высокотехнологичные, высокоэффективные и в то же время малоинвазивные методы дезинтеграции камней. С появлением мультиспиральной компьютерной томографии (МСКТ) определение числа и локализации камней не представляет трудностей вне зависимости от их химического и фазового состава. Однако поток пациентов, страдающих МКБ, не становится меньше. Причина этого - отсутствие преемственности между стационарной и амбулаторной урологическими службами, а также четких и эффективных рекомендаций по профилактике рецидивного камнеобразования. В результате проведенного исследования установлено, что применение канефрона Н имеет большие перспективы в комплексной динамической метафилактике МКБ. Препарат не только повышает эффективность первичной медикаментозной терапии, но и способствует достижению более длительной ремиссии заболевания.
Попередній перегляд:   Завантажити - 685.446 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Душар М. І. 
Синдром "котячого ока" без атрезії ануса, з ампліфікацією генів ADA2 та IL17RA (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / М. І. Душар, Г. Р. Акопян, Г. В. Макух, М. В. Влох, Л. В. Костюченко // Современная педиатрия. - 2019. - № 2. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_2_12
Синдром "котячого ока" - рідкісна хромосомна патологія з дуже різноманітною клінічною картиною. Характерними симптомами синдрому є колобома райдужної оболонки ока, преаурикулярні шкірні тяжі або фістули, аномалії ануса, вроджені вади серця та нирок. Мета роботи - уточнення діагнозу у дитини із вродженою вадою серця та стигмами дизембріогенезу. Діагноз базується на виявленні додаткової маркерної хромосоми, яка походить з 22 хромосоми. Наведено клінічне спостереження 4-річної дівчинки з синдромом "котячого ока" без атрезії ануса. Діагноз встановлено методом секвенування нового покоління (next generation sequencing, NGS). У регіоні 22q11.1 ідентифіковано 4 копії генів ADA2 і IL17RA. Наведено випадок демонструє кореляцію між генетичною перебудовою та проявами фенотипу. Подвоєння не цілого плеча dup(22)(q 11), а лише проксимального регіону довгого плеча 22 хромосоми, де локалізовані дупліковані гени ADA2 і IL17RA, зумовлює такі прояви фенотипу: ВВС, преаурикулярні шкірні тяжі, колобому райдужної та судинної оболонок та сітківки ока, затримку мовленнєвого розвитку, імунодефіцит, без атрезії ануса.
Попередній перегляд:   Завантажити - 130.706 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського