Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Реферативна база даних (39) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ашиток Н$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 64 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Ашиток Н. Синергетичний підхід до осмислення проблем професійної підготовки соціальних педагогів [Електронний ресурс] / Н. Ашиток // Молодь і ринок. - 2013. - № 6. - С. 24-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2013_6_4 Проаналізовано ідею застосування синергетичного підходу до визначення шляхів оптимізації соціально-педагогічної освітньої системи. Обгрунтовано необхідність відходу від традиційного навчального процесу, натомість - врахування особистісної унікальності кожної людини, широкого спектра шляхів саморозвитку кожного студента, вільного особистісного вибору у питаннях мотивації професійного самозростання фахівця, що сприятиме ефективності його майбутньої професійної діяльності.Проанализирована идея применения синергетического подхода к определению путей оптимизации социально-педагогической образовательной системы. Обоснована необходимость ухода от традиционного учебного процесса, взамен - учет личностной уникальности каждого человека, широкого спектра путей саморазвития каждого студента, свободного личностного выбора в вопросах мотивации профессионального самовозрастанию специалиста, что будет способствовать эффективности его будущей профессиональной деятельности.Analyzed the idea of using the synergetic approach to identify ways of optimizing the social and pedagogical educational system. Substantiated the necessity of getting away from the traditional educational process, instead of offering a personal account of the uniqueness of each person, a wide range of ways of self-development of each student, free personal choice in matters of self-expansion motivation professional specialist that will contribute to the effectiveness of his future career. | |||
| 2. |
Ашиток Н. Особи з обмеженими можливостями на ринку освітніх послуг [Електронний ресурс] / Н. Ашиток // Молодь і ринок. - 2013. - № 8. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2013_8_8 Проаналізовано проблему інтеграції осіб з обмеженими можливостями у сучасному українському суспільстві. Розглянуто нормативно-правову і законодавчу базу, що стосується одержання освіти людьми з обмеженими можливостями. Відзначено, що інклюзивна освіта є одним зі шляхів вирішення проблем цих осіб. Зазначено про необхідність врахування та реалізації потенційних можливостей навчання та розвитку незалежно від фізичних чи психічних обмежень.Проанализирована проблема интеграции лиц с ограниченными возможностями в современном украинском обществе. Рассмотрена нормативно-правовая и законодательная база, касающаяся получения образования людьми с ограниченными возможностями. Отмечено, что инклюзивное образование является одним из путей решения проблем этих лиц. Подчеркнута необходимость учета и реализации потенциальных возможностей обучения и развития независимо от физических или психических ограничений.Analyzed the problem of the integration of persons with disabilities in the Ukrainian society. Examined the legal and legislative framework regarding education by people with disabilities. Noted that inclusive education is one of the solutions to the problems of these individuals. Noted the need to integrate and realize the potential of learning and development, regardless of physical or mental limitations. | |||
| 3. | 
Ашиток Н. І. Формування мовної картини світу у контексті гуманістичної освітньої парадигми [Електронний ресурс] / Н. І. Ашиток // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2012. - № 1. - С. 96-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2012_1_26 | |||
| 4. |
Скотна Н. В. Вища освіта в епоху глобалізації [Електронний ресурс] / Н. В. Скотна, Н. І. Ашиток // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2013. - № 2. - С. 88-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2013_2_22 Проаналізовано феномен глобалізації, тенденції розвитку вищої освіти за умов глобалізації та інтернаціоналізації; запропоновано їх порівняльну характеристику та визначено різницю між поняттями "глобалізація" та "інтернаціоналізація" стосовно вищої освіти. Стверджується, що розв'язання проблем трансформації освіти можливе лише на рівні загальнодержавної стратегії, розробленої та прийнятої на підставі визначення пріоритетів, які відповідають загальнолюдським цінностям. Розвиток глобалізаційних тенденцій у сфері освіти поряд з об'єктивною необхідністю підвищення конкурентоспроможності економіки та людського потенціалу потребує вдосконалення модернізації змісту, економічної та інституціональної організації освіти у напрямку відповідності світовим і європейським стандартам. Проте акцент на активне включення освіти у ринкові відносини у сучасній Україні означає агресивну комерціалізацію та прагматизацію у разі усунення держави від фінансування освітніх структур та формування соціального замовлення у сфері освіти на комерційній основі. Крім того, глобалізація орієнтує освіту на відтворення уніфікованих моделей глобальної транснаціональної культури і подальшу дистанційованість від духовних цінностей національної культури, що приховує загрозу не лише втрати унікальних освітніх технологій національної культури, а й звуження ролі системи освіти у процесі відтворення української культурної ідентичності. І все ж ні вища освіта в країнах зарубіжжя, ні система вищої освіти України не можуть залишатися закритими від зовнішнього (глобального) впливу, і тому світові інтегративні процеси необхідно враховувати кожній національній вищій освіті. Проте це не означає неминучу втрату освітньої своєрідності. Попри незворотність самої глобалізації як об'єктивного складного і багаторівневого інтеграційного процесу всеохоплюючого планетарного масштабу, напрямки її подальшої трансформації можуть конкретизуватися відповідно до історичних, етнокультурних та інших особливостей розвитку кожної країни, які повинні загальнолюдських цінностей з метою побудови національної системи освіти, виходячи із внутрішніх потреб і інтересів та враховуючи світові тенденції. | |||
| 5. |
Ашиток Н. І. Проблема вибору комунікативної парадигми освіти [Електронний ресурс] / Н. І. Ашиток // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2009. - № 2. - С. 129-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2009_2_32 | |||
| 6. |
Ашиток Н. І. Праксеологічна мовна картина світу про аграріїв у філософсько-освітньому аспекті [Електронний ресурс] / Н. І. Ашиток // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2010. - № 1. - С. 108-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2010_1_27 Досліджено зміни в праксеологічній мовній картині світу (назви людей, що працюють в сільському господарстві) та з'ясовано їх причини в контексті розвитку економіки і освіти. | |||
| 7. |
Ашиток Н. І. Мовна картина світу у філософсько-освітньому аспекті [Електронний ресурс] / Н. І. Ашиток // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2010. - № 2. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2010_2_9 Вперше визначено мовну картину світу у філософсько-освітньому дискурсі, вивчено взаємодію раціональної й ірраціональної форм пізнання у процесі становлення даної картини, її роль у формуванні креативної, гуманітарно-спрямованої мовної картини світу, проаналізовано специфіку її утворення на рівні загального (національна мова), окремого (мова соціальної групи) й одиничного (мовна картина світу особистості). Науковий, фізично-трудовий та морально-етичний компоненти мовної картини охарактеризовано як засоби репрезентації концептуальної картини світу, яка осягається молодим поколінням в контексті основних напрямів навчально-виховного процесу - раціонального, фізично-трудового, морально-етичного. Обгрунтовано ефективність суб'єкт-суб'єктної освітньо-виховної парадигми у процесі становлення мовної картини світу, показано своєрідність утворення даної картини як чинника захисту національної ідентичності молодого покоління за умов глобалізації.Розглянуто специфіку формування сучасної мовної картини світу в свідомості молоді у філософсько-освітньому контексті, досліджено проблеми, які виникають під час цього процесу. | |||
| 8. |
Ашиток Н. І. Наукова картина світу у філософсько-освітньому аспекті [Електронний ресурс] / Н. І. Ашиток // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2011. - № 1. - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2011_1_11 Розглянуто специфіку формування наукової мовної картини світу у свідомості молоді у філософсько-освітньому аспекті, досліджено проблеми, які виникають під час цього процесу. | |||
| 9. | 
Ашиток Н. І. Освітній аспект проблеми формування здорового способу життя [Електронний ресурс] / Н. І. Ашиток // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2013. - № 3. - С. 3-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2013_3_3 З'ясовано закономірності функціонування та розвитку фізичної культури в системі освіти, а також особливості формування здорового способу життя підростаючого покоління. Визначено зміст роботи щодо формування фізичної культури та здорового способу життя дітей. Для успішної діяльності з покращання здоров'я слід активізувати зусилля людей, які повинні турбуватися про себе. Саме тому зміни на краще є можливими за умови формування (передусім у закладах освіти) у свідомості людей уявлення про їх активну участь у розв'язанні питань збереження власного здоров'я, формування у свідомості уявлення про доцільність дотримання здорового способу життя. | |||
| 10. |
Ашиток Н. І. Проблеми фізичного виховання в Україні та способи їх соціально-педагогічного розв’язання [Електронний ресурс] / Н. І. Ашиток // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2012. - № 2. - С. 3–9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2012_2_3 Основне завдання цієї праці - проаналізувати проблеми зі станом здоров'я дітей в Україні й показати способи його покращання. Особливе місце та відповідальність за оздоровчу діяльність відводиться освітній системі, а тому саме цю систему розглянуто. Ефективність формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнів і педагогів до здоров'язберігального навчального процесу, формування в дітей активної позиції щодо зміцнення й збереження власного здоров'я. Аналіз діяльності загальноосвітніх закладів України дозволив виділити складники цієї діяльності, яка повинна поєднувати різноманітні форми та види роботи: корекцію порушень здоров'я з використанням комплексу оздоровчих заходів без відриву від навчального процесу; форми організації навчально-виховного процесу з урахуванням їх психологічного та фізіологічного впливу на учнів; розробку й реалізацію навчальних програм із формування в учнів навичок дотримання здорового способу життя та профілактики шкідливих звичок; заходи, що сприяють збереженню й зміцненню здоров'я вчителів й учнів; створення умов для їх гармонійного розвитку тощо. | |||
| 11. |
Ашиток Н. І. Здоров’я людини як соціальна цінність в освітньо-мовному контексті [Електронний ресурс] / Н. І. Ашиток // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2010. - № 1. - С. 3–7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2010_1_3 | |||
| 12. |
Ашиток Н. І. Фізичне виховання дітей у контексті гуманістичної парадигми [Електронний ресурс] / Н. І. Ашиток // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2012. - № 3. - С. 3–6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2012_3_3 Розглянуто теоретичні питання, пов'язані з фізичною культурою особистості в контексті гуманістичної парадигми освіти. Проблема здоров'я та здорового способу життя завжди була й буде пріоритетною в розвитку будь-якого суспільства. Для формування повноцінного, багатогранного розвитку особистості неодмінною складовою частиною виступає здоров'я людини. Аспекти здоров'я людини - духовний, соціальний, психологічний, інтелектуальний, емоційний, фізичний й особистісний - однаково важливі та взаємопов'язані. | |||
| 13. |
Ашиток Н. І. Фізичне виховання обдарованих дітей у контексті гуманістичної парадигми [Електронний ресурс] / Н. І. Ашиток // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2012. - № 4. - С. 3-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2012_4_3 Проаналізовано та узагальнено досягнення дослідників проблеми фізичного особистісно орієнтованого виховання в контексті гуманістичної парадигми. Збереження й зміцнення здоров'я сприяє виконанню людиною своїх функцій через діяльність з оздоровлення умов життя - праці, відпочинку, побуту. Основним завданням освіти є виховання гармонійно розвинутої особистості. У цьому разі слід приділяти належну увагу і фізичному, і моральному розвитку. | |||
| 14. |
Ашиток Н. Гуманістична парадигма в умовах кризових явищ в освіті [Електронний ресурс] / Н. Ашиток // Молодь і ринок. - 2014. - № 10. - С. 19-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2014_10_6 Розглянуто та проаналізовано соціальний характер проблем, пов’язаних з освітою. Досліджено витоки нової парадигми освіти. Обгрунтовано взаємозв’язок знаннєвої, технократичної та культурологічної парадигм, які не суперечать одна одній, оскільки самі знання – це компонент культури, а техніка також є феноменом культури, "матеріальним тілом культури, найбільш характерним атрибутом сучасної цивілізації, яку називають техногенною". Констатовано пріоритет гуманістичної парадигми, у контексті якої освітній процес розуміється як створення оптимальних психолого-педагогічних умов, що сприяють повноцінному розвитку кожного з учасників освітнього процесу: самостановленню, саморозвитку, самоактуалізації, самореалізації позитивних якостей всіх дітей – носіїв певної культури. Охарактеризовано базові суперечності сучасної системи освіти, зокрема: між традиціями та новаторством, необхідністю впровадження педагогічних інновацій і прагненням збереження національних освітніх надбань; необхідністю застосування знань для досягнення максимального професійного результату й обмеженістю здібностей дітей під час процесу їх сприйняття; завданнями професійної діяльності та характером навчально-пізнавального процесу; індивідуальними відмінностями молодого покоління та масовістю його підготовки. Розкрито значення гуманістичної освітньої парадигми у вирішенні сучасних освітніх проблем. Подано сутність терміну "парадигма". Здійснено порівняльну характеристику знаннєвої, технократичної та культурологічної парадигм. Рассмотрен и проанализирован социальный характер проблем, связанных с образованием. Исследованы истоки новой парадигмы образования. Обоснована взаимосвязь знаниевой, технократической и культурологической парадигм, не противоречащих друг другу потому, что сами знания – это компонент культуры, а техника также является феноменом культуры. Констатирован приоритет гуманистической парадигмы, в контексте которой образовательный процесс понимается как создание оптимальных психолого-педагогических условий, способствующих полноценному развитию каждого из участников образовательного процесса: самостановлению, саморазвитию, самоактуализации положительных качеств подрастающего поколения – носителей определенной культуры. Охарактеризованы базовые противоречия современной системы образования, в частности: между традициями и новаторством, необходимостью внедрения педагогических инноваций и стремлением сохранения национальных образовательных достижений; необходимостью применения знаний для достижения максимального профессионального результата и ограниченностью способностей детей в процессе их восприятия; задачами профессиональной деятельности и характером учебно-познавательного процесса; индивидуальными различиями молодого поколения и массовостью его подготовки. In the epoch of globalization people with special needs feel a negative influence of numerous social problems connected with education. This article addresses the problem of humanism in education, which is quite relevant. Claim of a new paradigm of education is grounded. | |||
| 15. |
Ашиток Н. Мовна соціалізація дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / Н. Ашиток // Молодь і ринок. - 2014. - № 4. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2014_4_6 Викладено авторське бачення вирішення проблеми соціалізації осіб з психофізичними порушеннями, рівень інтелектуального розвитку яких відповідає усталеним нормам. Виділено групи дітей з певними розладами розвитку за відповідними показниками, обґрунтовано роль і значення розвитку мовної соціалізації для дітей цих груп, зокрема, на когнітивному рівні – це оволодіння навичками мовлення; на діяльнісному рівні – певний рівень автоматизації дій; на енциклопедичному рівні – єдність вербального та реального рівнів пізнання світу; на міжособистісному – виявляється в рівні комунікативних навичок; на соціальному – формування мовних знань, які трансформують мовленнєву діяльність; культурний рівень – загальний рівень розвитку культури особистості. Підкреслено актуальність дистанційної роботи для цієї категорії осіб в структурі трудових ресурсів країни.Изложено авторское видение решения проблемы социализации лиц с психофизическими нарушениями, уровень интеллектуального развития которых соответствует принятым социальным нормам. Выделены группы детей с определенными расстройствами развития по соответствующим показателям. Обоснована роль и значение развития языковой социализации для детей этих групп, в том числе: на когнитивном уровне – это овладение навыками речи; на деятельностном уровне – определенный уровень автоматизации действий; на энциклопедическом уровне – единство вербального и реального уровней познания мира; на межличностном – уровень развития коммуникативных навыков; на социальном – формирование языковых знаний, которые трансформируют речевую деятельность; на культурном уровне – общий уровень развития культуры личности. Подчеркнута актуальность дистанционной работы для этой категории лиц в структуре трудовых ресурсов страны.The concept of linguistic personality and linguistic socialization in the information society disclosed in the article. The features of forming of linguistic personality of children with special needs are analyzed. | |||
| 16. |
Ашиток Н. Соціалізація дітей з особливими потребами в контексті підготовки соціальних педагогів [Електронний ресурс] / Н. Ашиток // Молодь і ринок. - 2014. - № 12. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2014_12_5 | |||
| 17. |
Ашиток Н. Мовна картина світу як фактор соціалізації [Електронний ресурс] / Н. Ашиток // Молодь і ринок. - 2010. - № 5. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2010_5_9 | |||
| 18. |
Ашиток Н. Мовна картина світу як засіб національної ідентифікації в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / Н. Ашиток // Молодь і ринок. - 2010. - № 7-8. - С. 89-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2010_7-8_20 | |||
| 19. |
Ашиток Н. Мовна картина як система репрезентації світу [Електронний ресурс] / Н. Ашиток // Молодь і ринок. - 2010. - № 10. - С. 79-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2010_10_18 У філософсько-освітньому контексті розглянуто специфіку формування мовної картини світу (МКС), в змісті якої виділено два рівні: референтно-узагальнювальний рівень, тісно пов'язаний з концептуальною картиною світу, і категоріально-узагальнювальний. Відзначено, що МКС впливає на світогляд особистості, але формує її сам світ, з одного боку, і незалежна від мови концептуальна точка зору людини на нього, з іншого. МКС має свої особливості організації та закони розвитку, а саме: зв'язок звукових оболонок з новими значеннями визначається вже існуючою системою відношень між комплексами звуків і референтами. Актуалізовано значення слова як елемента лексико-семантичної системи мови, яке реалізується у складі тієї або іншої лексичної парадигми. Обгрунтовано тезу домінування МКС, набутої у часи становлення особистості і яка є основою та інструментом для пізнання світу, в той же час, сформована у процесі соціалізації МКС є базовою для філософської, хімічної, фізичної та інших картин світу.В философско-образовательном контексте рассмотрена специфика формирования языковой картины мира (ЯКМ), в содержании которой выделено два уровня: референтно-обобщающий уровень, тесно связанный с концептуальной картиной мира, и категориально-обобщающий. Отмечено, что ЯКМ влияет на мировоззрение личности, но формирует его сам мир, с одной стороны, и независимая от языка концептуальная точка зрения человека на него, с другой. ЯКМ имеет свои особенности организации и законы развития, а именно: связь звуковых оболочек с новыми значениями определяется уже существующей системой отношений между комплексами звуков и референтами. Актуализировано значение слова как элемента лексико-семантической системы языка, которое реализуется в составе той или иной лексической парадигмы. Обоснован тезис доминирования ЯКМ, приобретенной во времена становления личности, и которая является основой, а также инструментом для познания мира; в то же время, сформированная в процессе социализации ЯКМ является базовой для философской, химической, физической и других картин мира.In the article the specific of forming of linguistic picture of the world is examined in consciousness of young people in philosophical-educational context, problems which arise up during this process are marked. | |||
| 20. |
Ашиток Н. Комунікативна компетентність як чинник професійного становлення соціального педагога [Електронний ресурс] / Н. Ашиток // Молодь і ринок. - 2012. - № 3. - С. 63-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2012_3_15 Зроблено висновок, що однією з нагальних освітніх проблем сьогодення є належна професійна підготовка молоді, важливим показником якої є зв’язок комунікативної компетентності з фаховою підготовкою особистості, зумовлений тим, що практична соціально-педагогічна діяльність проблематична без ефективної реалізації комунікативної функції соціальними педагогами. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |