Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (15) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бердник І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Бердник В. П. Роль морфологічних дисциплін в підготовці фахівців напряму "Ветеринарна медицина" [Електронний ресурс] / В. П. Бердник, І. Ю. Бердник, О. О. Бублик // Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет". Сер. : Ветеринарні науки. - 2008. - Вип. 111. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkau_2008_111_6 | ||
| 2. | 
Бердник В. П. Результати випробування на курчатах-бройлерах препаратів, виготовлених на основі розчину полтавського бішофіту. Повідомлення 1. Результати клінічних та деяких фізіологічних дослджень [Електронний ресурс] / В. П. Бердник, О. О. Бублик, І. Ю. Бердник, В. І. Щербак, Т. М. Марченко, О. В. Сугак // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2016. - № 1-2. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2016_1-2_10 Наведено результати вивчення впливу на клінічні та фізіологічні показники курчат-бройлерів у період від 4- до 43-добового віку препаратів, виготовлених на основі РПБ, застосованих із кормом та водою. За період досліду курчата мали задовільний клінічний стан. Найбільш виражене вірогідне підвищення у порівнянні з контролем гемопоезу і рівнів гемоглобіну та приростів живої маси тіла у 43-добовому віці було у курочок на 303,9 г і півників - на 271 г після застосування лише одного препарату - РПНФ, що надає підстави рекомендувати його до випробування в умовах господарств у 1 - 2-кратних дозах як добавку до раціону годівлі курчат-бройлерів. | ||
| 3. |
Бердник В. П. Засоби і методи специфічної профілактики мікоплазмозу свиней [Електронний ресурс] / В. П. Бердник, О. О. Бублик, І. Ю. Бердник, В. І. Щербак // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2015. - № 3. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2015_3_18 Вивчено метод специфічної профілактики мікоплазмозу свиней в Україні. Результати численних досліджень показують, що в господарствах України збудниками мікоплазмозу свиней (МС) частіше всього є M. hyorhinis, M. agrinini, M. hyosynoviae і рідше M. hyopneumoniae та Acholeplasma (A.) laidlawii. Звідси виходить, що вакцини треба готувати з застосуванням штамів названих видів мікоплазм і ахолеплазми. Застосування вакцин з інактивованих збудників мають значно нижчу ефективність у порівнянні з неінактивованими вакцинами, які вводять у дихальні шляхи. | ||
| 4. | 
Свінціцький А. С. Клінічний випадок первинного склерозивного холангіту в дівчини 28 років [Електронний ресурс] / А. С. Свінціцький, К. М. Ревенок, І. В. Корендович, І. Є. Голишева, І. О. Бердник // Практикуючий лікар. - 2016. - т. 5, № 3. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2016_5_3_7 | ||
| 5. |
Бердник В. П. До ювілею факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії [Електронний ресурс] / В. П. Бердник, С. М. Кулинич, І. Ю. Бердник // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2017. - № 3. - С. 144-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2017_3_36 | ||
| 6. | 
Бульда В. І. Використання телемедичних технологій у менеджменті артеріальної гіпертензії [Електронний ресурс] / В. І. Бульда, В. М. Богомаз, І. О. Бердник // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 1(2). - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_1(2)__5 | ||
| 7. |
Бердник В. П. Історія пошуку методів приготування селективних поживних середовищ для культивування мікоплазм [Електронний ресурс] / В. П. Бердник, І. Ю. Бердник, В. О. Ушкалов // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 1. - С. 202-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_1_27 Приведений аналіз результатів пошуку методів приготування селективних поживних мікоплазменних середовищ (СПМС) за 120 років, виконаний науковцями декількох поколінь різних країн світу, зокрема й авторів цієї статті. Вперше мікоплазму - збудника контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби - виростили E. Nocard, E. R. Roux et al. (1898) у м'ясопептонному бульйоні (МПБ), що був у колодійному мішечку, вшитому в очеревинну порожнину кролика. Перші варіанти середовищ мали як основу МПБ чи бульйон Мартена і сироватку крові тварин, переважно коней. D. G. Edward (1947) запропонував добавляти в них ще і екстракт дріжджів. R. M. Chanock et al. (1962) в середовище ввели сироватку крові коней, екстракт дріжджів, лактальбумін гідролізат і ДНК. На ньому вони вперше виростили збудника атипової пневмонії людей - агента Ітона, який вважали вірусом. Це було могутнім стимулом подальшого вивчення властивостей мікоплазм і особливостей захворювань, до яких вони призводять - мікоплазмозів людей, тварин, птиці, рептилій, риб, членистоногих і рослин. Для їх діагностики запропоновано низку методів - від мікробіологічного (мікоплазмологічного, культурального) до генетичних і молекулярних на зразок полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Але базовим, "золотим стандартом" є лише мікоплазмологічний, решта - додатковими. Тільки з його допомогою можна одержати культури мікоплазм, вивчити їх біологічні властивості, виготовити з них діагностикуми та вакцини. На його виконання необхідно мати СПМС, які б забезпечували мікоплазми пластичним матеріалом і енергією, та знати умови для їх успішного культивування. Культуру M. penetrans ізолювали S. C. Lo et al. (1991, 1992) з проб сечі людини, зараженої вірусом імунодефіциту, через 29 років після ідентифікації агента Ітона. Це змусило думати, що на сьогодні хоч і вдалось культивували понад 200 видів класу Mollicutes, вони є лише частиною тієї кількості, які існують у природі. Тому пошуки їх у різних господарів треба продовжувати, але із застосуванням більш досконалих СПМС. Для цього випробувано їх декілька сотень і зроблено висновок - не вдається виготовити універсальне середовище для всіх описаних їх видів, бо вони мають різні потреби щодо живлення та умов культивування. Поки що неможливо було виростити in vitro фітоплазм, Haemobartonella і Eperythrozoon.Приведений аналіз результатів пошуку методів приготування селективних поживних мікоплазменних середовищ (СПМС) за 120 років, виконаний науковцями декількох поколінь різних країн світу, зокрема й авторів цієї статті. Вперше мікоплазму - збудника контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби - виростили E. Nocard, E. R. Roux et al. (1898) у м'ясопептонному бульйоні (МПБ), що був у колодійному мішечку, вшитому в очеревинну порожнину кролика. Перші варіанти середовищ мали як основу МПБ чи бульйон Мартена і сироватку крові тварин, переважно коней. D. G. Edward (1947) запропонував добавляти в них ще і екстракт дріжджів. R. M. Chanock et al. (1962) в середовище ввели сироватку крові коней, екстракт дріжджів, лактальбумін гідролізат і ДНК. На ньому вони вперше виростили збудника атипової пневмонії людей - агента Ітона, який вважали вірусом. Це було могутнім стимулом подальшого вивчення властивостей мікоплазм і особливостей захворювань, до яких вони призводять - мікоплазмозів людей, тварин, птиці, рептилій, риб, членистоногих і рослин. Для їх діагностики запропоновано низку методів - від мікробіологічного (мікоплазмологічного, культурального) до генетичних і молекулярних на зразок полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Але базовим, "золотим стандартом" є лише мікоплазмологічний, решта - додатковими. Тільки з його допомогою можна одержати культури мікоплазм, вивчити їх біологічні властивості, виготовити з них діагностикуми та вакцини. На його виконання необхідно мати СПМС, які б забезпечували мікоплазми пластичним матеріалом і енергією, та знати умови для їх успішного культивування. Культуру M. penetrans ізолювали S. C. Lo et al. (1991, 1992) з проб сечі людини, зараженої вірусом імунодефіциту, через 29 років після ідентифікації агента Ітона. Це змусило думати, що на сьогодні хоч і вдалось культивували понад 200 видів класу Mollicutes, вони є лише частиною тієї кількості, які існують у природі. Тому пошуки їх у різних господарів треба продовжувати, але із застосуванням більш досконалих СПМС. Для цього випробувано їх декілька сотень і зроблено висновок - не вдається виготовити універсальне середовище для всіх описаних їх видів, бо вони мають різні потреби щодо живлення та умов культивування. Поки що неможливо було виростити in vitro фітоплазм, Haemobartonella і Eperythrozoon. | ||
| 8. | 
Бердник І. Ефективність застосування телемоніторингу артеріального тиску у пацієнтів з нормальною та надлишковою масою тіла [Електронний ресурс] / І. Бердник // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 1. - С. 32-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2021_1_6 | ||
| 9. | 
Древіцька О. О. Фізична терапія в комплексному лікуванні жінок літнього віку, хворих на ревматоїдний артрит (огляд літератури) [Електронний ресурс] / О. О. Древіцька, В. І. Бульда, Л. В. Буцька, В. А. Черняк, І. О. Бердник // Терапевтика імені професора М. М. Бережницького. - 2023. - Т. 4, № 1. - С. 28-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/terap_2023_4_1_7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |