Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (8)Реферативна база даних (36)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Бурка О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 46
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Бурка О. 
Міжмолекулярна взаємодія лауретсульфату натрію з бензетоній хлоридом у водних розчинах [Електронний ресурс] / О. Бурка, З. Яремко, Л. Федушинська, М. Солтис // Вісник Львівського університету. Сер. : Хімічна. - 2013. - Вип. 54(2). - С. 389–396. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_kh_2013_54(2)__29
На підставі концентраційних залежностей рН середовища, оптичної густини, питомої електропровідності водних бінарних розчинів лауретсульфату натрію та бензетоній хлориду з'ясовано роль кулонівської і гідрофобної взаємодій у розвитку асоціативних та агрегативних процесів. Виявлено, що у випадку протилежно заряджених поверхнево-активних речовин (ПАР) для концентрацій, менших від критичної концентрації міцелоутворення, ці взаємодії підсилюють одна одну і сприяють розвитку асоціативних та агрегативних процесів у системі за схемою парної взаємодії. Для концентрацій ПАР, вищих від критичної концентрації міцелоутворення, агрегативні процеси зумовлені, головно, взаємодією за участю міцел однієї ПАР з молекулами іншої та подальшим почерговим формуванням бішарів із молекул обох ПАР.
Попередній перегляд:   Завантажити - 216.661 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Яремко З. 
Формування просторової структури осадів суспензій діоксиду титану в бінарних розчинах поліметакрилової кислоти та поверхнево-активних речовин [Електронний ресурс] / З. Яремко, Л. Федушинська, О. Бурка, Р. Петришин, М. Солтис // Вісник Львівського університету. Сер. : Хімічна. - 2014. - Вип. 55(2). - С. 486–493. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_kh_2014_55(2)__26
Попередній перегляд:   Завантажити - 341.201 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Закордонський В. 
Фазова поведінка та реологія сумішей додецилсульфату натрію та бензетоній хлориду у водних розчинах [Електронний ресурс] / В. Закордонський, Р. Кос, О. Бурка, М. Солтис // Вісник Львівського університету. Серія хімічна. - 2015. - Вип. 56(2). - С. 399-407. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_kh_2015_56(2)__29
Вивчено оптичні та реологічні властивості змішаних розчинів протилежно заряджених іонних ПАР - аніонного додецилсульфату натрію та катіонного бензетоній хлориду. Змішування додецилсульфату натрію з бензетоній хлоридом супроводжується фазовим розшаруванням системи з появою, залежно від складу розчину, опалесценції, інтенсивної муті, а за стехіометричного співвідношення компонентів - осаду. Досліджені системи мають нелінійний характер реологічної поведінки В'язкість змішаних розчинів різко зростає зі збільшенням сумарної концентрації та вмісту катіонного бензетоній хлориду в системі.
Попередній перегляд:   Завантажити - 395.545 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Бурка О. М. 
Постановка проблеми підготовки реабілітологів до використання фізкультурно-оздоровчих технологій [Електронний ресурс] / О. М. Бурка // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. - 2017. - № 3. - С. 247-254. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2017_3_37
Попередній перегляд:   Завантажити - 222.177 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Бурка О. М. 
Показники готовності майбутніх фізичних терапевтів до використання фізкультурно-оздоровчих технологій [Електронний ресурс] / О. М. Бурка // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2017. - Вип. 54. - С. 101-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2017_54_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 365.403 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Бурка О. М. 
Педагогічні умови формування готовності майбутніх фізичних терапевтів до використання фізкультурно-оздоровчих технологій [Електронний ресурс] / О. М. Бурка // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2017. - Вип. 55. - С. 116-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2017_55_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 231.702 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Бурка О. А. 
Мікоплазма геніталіум – таємний руйнівник [Електронний ресурс] / О. А. Бурка, Н. Ф. Лигирда // Здоровье женщины. - 2018. - № 6. - С. 10-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_6_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.728 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Бурка О. М. 
Динаміка готовності майбутніх фізичних терапевтів до використання фізкультурно-оздоровчих технологій [Електронний ресурс] / О. М. Бурка // Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки. - 2018. - Вип. 82(3). - С. 115-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2018_82(3)__25
Попередній перегляд:   Завантажити - 317.823 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Бурка О. М. 
Система оцінки рівня якості підготовки майбутніх фізичних терапевтів до використання фізкультурно-оздоровчих технологій [Електронний ресурс] / О. М. Бурка // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. - 2018. - № 4(2). - С. 184-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2018_4(2)__26
Попередній перегляд:   Завантажити - 215.843 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Цюпко О. 
Кондуктометричне дослідження термодинамічних характеристик міжмолекулярної взаємодії натрій діоктилсукцинатосульфонату за наявності поліметакриливої кислоти та полівінілового спирту [Електронний ресурс] / О. Цюпко, О. Бурка, М. Солтис // Вісник Львівського університету. Серія хімічна. - 2018. - Вип. 59(2). - С. 433-443. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_kh_2018_59(2)__25
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.352 Mb    Зміст випуску     Цитування
11.

Бурка О. М. 
Етапи формування готовності майбутніх фізичних терапевтів до використання фізкультурно-оздоровчих технологій [Електронний ресурс] / О. М. Бурка // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2017. - Вип. 56-57. - С. 89-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2017_56-57_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 884.674 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Бурка О. А. 
Сучасні підходи до скринінгу на наявність раку шийки матки [Електронний ресурс] / О. А. Бурка, Т. М. Тутченко // Здоровье женщины. - 2019. - № 2. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_2_4
Ураховуючи суттєві зміни у підходах до профілактики раку шийки матки (РШМ), які відбуваються протягом останніх десятиріч, розглянуто поняття первинного, вторинного та третинного рівнів профілактичних заходів щодо онкологічної патології загалом, сутності та мети скринінгових досліджень, вимог до діагностичних тестів, які можуть використовуватись як скринінгові. Висвітлено сучасні підходи до цервікального скринінгу як ключової складової вторинної профілактики РШМ, особливостей існуючих скринінгових програм, заснованих на первинному визначенні високоонкогенних штамів вірусу папіломи людини ізольовано та у поєднанні з цитологічним дослідженням.
Попередній перегляд:   Завантажити - 243.766 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Бурка О. А. 
Роль лабораторних досліджень у діагностиці причин аномальних маткових кровотеч [Електронний ресурс] / О. А. Бурка, Т. М. Тутченко // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_3_12
Наведено аналіз даних перегляду класифікаційної системи аномальних маткових кровотеч (АМК), здійсненого FIGO у 2018 р. Відповідно до цієї класифікаційної системи виділяють 9 груп етіологічних факторів АМК, розділених на 2 категорії: переважно структурні (поліп, аденоміоз, міома матки, злоякісні процеси) і переважно функціональні (коагулопатії, овуляторна дисфункція, ендометріальна патологія, некласифіковані причини). У цьому випадку є характерним превалювання тих чи інших причин у різні вікові періоди життя жінок, часто спостерігається поєднання декількох причин. Розглянуто сучасні можливості лабораторної діагностики овуляторних дисфункцій, а також патології ендометрія, зокрема хронічного ендометриту - часто недооціненої причини АМК.
Попередній перегляд:   Завантажити - 320.423 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Бурка О. А. 
Лабораторна оцінка етіології патологічних вагінальних виділень [Електронний ресурс] / О. А. Бурка, Т. М. Тутченко // Здоровье женщины. - 2019. - № 4. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_4_16
Патологічні вагінальні виділення (ПВВ) є однією з найпоширеніших скарг у жінок різного віку. Сьогодні гінекологи все частіше стикаються з проблемою, коли за відсутності лабораторного підтвердження вульвовагінального кандидозу, бактеріального вагінозу та ІПСШ жінки пред'являють скарги на дискомфорт, зумовлений вагінальними виділеннями. Причинами ПВВ можуть бути як інфекційні, так і неінфекційні процеси та їх поєднання. Проаналізовано складність діагностики причин появи ПВВ; продемонстровано, яким чином застосування адекватного обсягу сучасних лабораторних методів діагностики у поєднанні з розумінням багатогранності складових запального процесу відіграє вирішальну роль у з'ясуванні етіології ПВВ і виборі оптимальної лікувальної тактики.
Попередній перегляд:   Завантажити - 516.239 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Бурка О. А. 
Парвовирус В19 в практике акушера-гинеколога [Електронний ресурс] / О. А. Бурка, И. В. Сидорова // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - № 4. - С. 53-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2018_4_10
Парвовирус В19 (PV B19, инфекционная эритема, "пятая болезнь", "синдром пощечины") - это патогенный для человека одноцепочечный ДНК-содержащий вирус из семейства парвовирусов, который размножается в эритроидных клетках-предшественниках и вызывает их гибель. Репликация вируса происходит преимущественно в клетках-предшественниках эритроидного ряда (эритробластах), мегакариоцитах и макрофагах костного мозга, селезенки, а также клетках эндотелия плаценты, в тканях миокарда, печени, легких, почек и синовиальных оболочках плода. Лица, у которых генетически отсутствует Р-антиген (1 из 200 тыс. человек), устойчивы к заражению парвовирусом B19. Риск первичного инфицирования во время беременности в зависимости от эпидемиологической ситуации составляет от 1,5 до 14,5 %. У 70 % инфицированных беременных женщин не будет клинических проявлений заболевания. Риск вертикальной передачи парвовируса В19 составляет 35 %. До 85 % всех случаев фетальной водянки составляет неиммунная водянка плода. С ее развитием связаны три основных механизма: внутрутробная анемия, сердечная недостаточность и гипопротеинемия. При поражении парвовирусом В19 неиммунная водянка плода развивается до 27 % случаев, наиболее часто - в гестационном возрасте 10 - 20 недель. Рекомендовано обследовать беременных, которые контактировали с больными парвовирусом В19, или у которых есть подобные клинические проявления заболевания, с целью определения их иммунного статуса. Диагностика на парвовирус В19 выполняется в случаях развития неиммунной водянки плода или его внутриутробной гибели. МЛ "ДИЛА" предлагает европейское качество результатов исследований - иммуноблот IgM и IgG. Широкий выбор биологического материала для проведения ПЦР-исследования на парвовирус В19 (кровь, слюна, хорион и другие виды биоматериала: мазок из ротовой полости, ликвор, амниотическая жидкость, биоптат костного мозга). Возможность проведения дифференциации иммуноглобулинов матери и новорожденного. Высокая точность количественного исследования результатов: чувствительность 92,2 %, специфичность 100 %.
Попередній перегляд:   Завантажити - 257.05 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Шумицький А. В. 
Лабораторна оцінка ризиків розвитку злоякісних новоутворень молочної залози та яєчників [Електронний ресурс] / А. В. Шумицький, О. А. Бурка, І. В. Сідорова // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - № 3. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2018_3_8
У більшості випадків онкологічні захворювання є спадковими: для раку молочної залози - 5 - 10 % і для раку яєчників - 10 - 17 %, і пов'язані з носійством мутацій в певних генах, отриманих від одного з батьків. Генетичне тестування дозволяє ідентифікувати схильність до спадкових форм раку і спрямувати зусилля на профілактику та ранню діагностику онкологічних захворювань. BRCA1 і BRCA2 є основними генами, які беруть участь у розвитку спадкового синдрому раку молочної залози і яєчників. Мутаціями саме в генах BRCA1 і BRCA2 обумовлені 20 - 50 % спадкових форм раку молочної залози, 90 - 95 % випадків спадкового раку яєчників у жінок, а також до 40 % випадків раку молочних залоз у чоловіків. Мутації в генах BRCA1 та BRCA2 обумовлюють підвищений ризик виникнення раку молочних залоз та яєчників. У носіїв мутацій цих генів рак молочних залоз має морфологічні, молекулярні та імунофенотипні особливості. На відміну від спорадичного, BRCA-асоційований рак молочної залози характеризується вищим ступенем злоякісності. Розглянуто два найпоширеніших методи виявлення мутацій генів BRCA1 та BRCA2, які на сьогоднішній день застосовуються в світовій лабораторній діагностиці. Перший метод - це метод полімеразно-ланцюгової реакції в режимі реального часу, який використовується для виявлення мутацій найбільш розповсюджених геноваріантів. Другий метод - секвенування "нового покоління" (Next-Generation Sequencing, NGS), тобто метод повного секвенування геному для виключення носійства частих і рідкісніших мутацій. Крім того, автори наводять рекомендації низки провідних американських організацій та МОЗ України щодо термінів скринінгу на рак молочної залози в залежності від віку та спадкових/генетичних ризиків розвитку онкозахворювання. Медична лабораторія "ДіЛА" пропонує виявлення найбільш розповсюджених серед європейської популяції мутацій геноваріантів BRCA1 та BRCA2, а також надає можливість визначити не тільки генетичні ризики розвитку раку, а й провести оцінку прогресування та моніторинг лікування за допомогою визначення онкомаркерів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 241.461 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Суханова А. А. 
Епідеміологія ВПЛ-інфекції в Україні [Електронний ресурс] / А. А. Суханова, І. В. Сідорова, Г. І. Сиротинська, О. А. Бурка // Репродуктивна ендокринологія. - 2016. - № 6. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2016_6_7
Представлені дані щодо розповсюдженості вірусу папіломи людини (ВПЛ) в Україні на основі аналізу понад 40 тисяч жінок різного віку, обстежених у Медичній лабораторії "ДІЛА" за період від 2014 до 2016 року. Вивчені особливості структури виявлення високоонкогенних генотипів вірусу папіломи людини при інтраепітеліальних ураженнях шийки матки легкого, середнього та важкого ступенів. Серед усіх обстежених кількість жінок, в яких було виявлено вірус папіломи людини, склала 34 %, більшість з яких (65 %) були інфіковані високоонкогенними генотипами ВПЛ, причому в 90 % випадків це виявилася мікст-інфекція. Структура виявлення різних високоонкогенних генотипів ВПЛ в Україні є наступною: 16-й генотип - 23 %, 53-й генотип - 16 %, 31-й генотип - 14 %, 33-й генотип - 11 %, 66-й генотип - 11 %, 68-й генотип - 11 %. Найбільша питома вага ВПЛ-інфікованих жінок припадає на молодий вік (молодше за 20 років та 20 - 29 років). Окрім того, була виявлена цікава закономірність: що важчим є ступінь ураження епітелію, то менший спектр виявлення високоонкогенних генотипів. Якщо при інтраепітеліальних ураженнях легкого ступеня (CIN I) було зафіксовано більше 11 різновидів генотипів, то при середньому ступені (CIN II) - до 10, а при важких інтраепітеліальних ураженнях (CIN III) - тільки 3 генотипи. До того ж, зі збільшенням важкості інтраепітеліальних уражень зменшується кількість випадків мікст-інфекцій. Незалежно від тяжкості інтраепітеліальних уражень найбільшу частку складає 16-й генотип: 24 % при інтраепітеліальному ураженні легкого ступеня, 61 % - при інтраепітеліальному ураженні середнього ступеня та та 70 % - при важких інтраепітеліальних ураженнях. Далі серед найпоширеніших - 31-й, 33-й та 18-й генотипи. Можна припустити, що в Україні саме 16-й, 31-й, 33-й та 18-й генотипи асоційовані з інтраепітеліальними неоплазіями різного ступеня тяжкості, тобто інфіковані цими генотипами жінки складають групу високого ризику.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.01 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Бурка О. А. 
Trichomonas vaginalis: контроверсійні питання [Електронний ресурс] / О. А. Бурка, І. В. Сідорова // Репродуктивна ендокринологія. - 2017. - № 6. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2017_6_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 803.747 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Тутченко Т. М. 
Зміна акцентів у структурі пренатальних інфекцій, або що таке SCORTCH? [Електронний ресурс] / Т. М. Тутченко, О. А. Бурка, О. В. Коломієць, Г. І. Іщенко, В. М. Харченко // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 4. - С. 101-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2020_4_17
Проблема пренатальних інфекцій (ПІ) не втрачає своєї актуальності. Зважаючи на епідеміологічні дані про зростання частоти сифілісу в багатьох країнах, проведено огляд сучасних алгоритмів діагностики цього захворювання у вагітних і новонароджених. Представлені характеристики сучасних лабораторних методів серологічного скринінгу вагітних на сифіліс та їх оптимальні комбінації, однією з яких є первинний скринінг за допомогою трепонемного тесту "загальні антитіла до сифілісу" з підтвердженням позитивного результату імуноблотом. Враховуючи суперечливий характер підходів до профілактики інших ПІ та їхніх наслідків, в даному огляді представлено актуальні рекомендації країн, де здійснюється скринінг і активне ведення таких інфекцій, як цитомегаловірус (ЦМВ) і токсоплазмоз. Незважаючи на доведену значимість ЦМВ як чинника ПІ, аналогічний скринінгу на сифіліс універсальний пренатальний скринінг не практикується в жодній з країн через відсутність пренатального лікування з доведеною ефективністю. За національним протоколом Німеччини серостатус (титри IgG, IgM) до ЦМВ визначається на ранніх термінах вагітності. Підтвердженням вродженої ЦМВ-інфекції (ВЦМВІ) є позитивний результат ПЛР в амніотичній рідині після 20 - 21 тижня гестації. Всі діти, народжені матерями з лабораторно підтвердженою ЦМВІ, і діти з підтвердженою ВЦМВІ підлягають спеціальному обстеженню і менеджменту. Основним методом лабораторної діагностики ВЦМВІ в новонародженого є ПРЛ на ЦМВ в сечі. Розглянуті основні підходи до профілактики вродженого токсоплазмозу, що практикуються у Франції з 90-х років і демонструють ефективність. Таким чином, незважаючи на те, що ефективне пренатальне лікування можливе не при всіх пренатальних інфекціях, їхня діагностика за допомогою комплексу сучасних лабораторних і інструментальних методів є визначальною для здоров'я дитини, оскільки дозволяє застосувати відповідний алгоритм специфічного лікування і спостереження від народження.
Попередній перегляд:   Завантажити - 261.854 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Тутченко Т. М. 
Час зменшити відсоток звичного невиношування вагітності неясного генезу [Електронний ресурс] / Т. М. Тутченко, О. А. Бурка, В. С. Самілик, О. В. Трохимович, О. І. Кротик, О. Л. Громова // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 5. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2020_5_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 471.147 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського