Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гапонов І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Гапонов І. В. Динаміка змін фекального кальпротектину у хворих з ускладненнями дивертикулярної хвороби ободової кишки [Електронний ресурс] / І. В. Гапонов, В. Є. Кудрявцева // Медицина транспорту України. - 2014. - № 2. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2014_2_19 Мета роботи - вивчити рівень фекального кальпротектину (ФК) у хворих з ускладненнями дивертикулярної хвороби (ДХ) ободової кишки (ОК). Обстежено 43 хворих з ДХ ОК, яких розподілили на 4 групи залежно від виду й тяжкості ускладнень: I група (11 осіб) - із товстокишковою кровотечею, II група (11) - із кровотечою з больовим синдромом, III група (10) - з явищами гострого дивертикуліту, IV група (11) - із ДХ ОК, ускладненою периколічними абсцесами (обмежений перитоніт) або поширеним перитонітом. Дослідження виконували у 1-шу і на 4-ту добу з моменту госпіталізації. 10 осіб склали групу порівняння. З метою кількісної оцінки ФК використано набір реагентів "PhiCal Calprotectin (MRP 8/14) ELISA" (виробник "Immundiagnostik") для імуноферментного визначення концентрації кальпротектину в калі; дослідження виконували відповідно до рекомендацій виробника. Встановлено, що рівень ФК у хворих з ДХ ОК суттєво збільшувався на початкових стадіях розвитку ускладнень та мав тенденцію до нормалізації у разі зупинки кровотечі та стихання явищ запалення. У разі показника (<$E44,27~symbol С~2,58>) мг/кг у контрольній групі у хворих з перитонітом ФК коливався від 569,0 до 905,0 мг/кг. Рівень ФК у випадку ДХ ОК зростав прямо пропорційно розвитку гнійно-запальних ускладнень та погіршенню стану хворих. Висновки: одержані результати свідчать про можливість використання показника ФК як маркера гнійно-запальних ускладнень і кровотечі та прогностичного фактора у разі ДХ ОК. | ||
| 2. | 
Гапонов І. К. Гендерні та вікові особливості порушень особистості у хворих на розсіяний склероз [Електронний ресурс] / І. К. Гапонов, О. О. Бородавко // Український вісник психоневрології. - 2010. - Т. 18, вип. 1. - С. 10-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2010_18_1_4 | ||
| 3. | 
Гапонов В. В. Аналіз результатів лікування хворих з дивертикулярною хворобою кишечнику [Електронний ресурс] / В. В. Гапонов, Т. В. Левченко, І. В. Гапонов, О. В. Полях // Харківська хірургічна школа. - 2014. - № 3. - С. 15-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2014_3_4 | ||
| 4. |
Гапонов І. В. Дивертикулярна хвороба товстої кишки як причина товстокишкових кровотеч [Електронний ресурс] / І. В. Гапонов, К. О. Ярошенко // Медицина транспорту України. - 2014. - № 3. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2014_3_8 Мета роботи - вивчити особливості клініки, діагностики та лікування хворих із дивертикулярною хворобою товстої кишки (ДХ ТК), ускладненою кровотечею, та встановити прогностичні чинники перебігу захворювання. Проведено клінічне та лабораторне обстеження 51 пацієнта з ДХ ТК, ускладненою кровотечею. Хворих розподілено на дві групи: I - з товстокишковою кровотечею (ТКК) легкого та середнього ступеня крововтрати без попередніх клінічних виявів дивертикульозу; II - з ТКК легкого та середнього ступеня крововтрати, що супроводжувалася болем у черевній порожнині. Дослідження виконували в 1-шу та 4-ту добу від моменту госпіталізації. Група порівняння (10 осіб) була репрезентативною за основними якісними показниками. Вміст фактора некрозу пухлини (ФНП-<$E alpha>), інтерлейкіну 6 (ІЛ-6) та інтерлейкіну 10 (ІЛ-10) досліджували у сироватці крові за методом кількісного імуноферментного аналізу. Для уточнення взаємодії про- та протизапальних цитокінів розраховували коефіцієнт співвідношення ФНП/ІЛ-10. Встановлено клінічні особливості й лабораторні ознаки ДХ ТК, ускладненої ТКК. Доведено, що рівень ФНП-<$E alpha>, ІЛ-6 та ІЛ-10 у сироватці крові й цитокіновий індекс ФНП/ФЛ-10 суттєво змінюються від початку ТКК у хворих обох груп та мають статистично вірогідну різницю, якщо кровотеча виникла на тлі гострого дивертикуліту з клінічними виявами. Найінформативнішими для діагностики безсимптомної кровотечі є ІЛ-10 та ФНП/ІЛ-10, для діагностики кровотечі з больовим синдромом - ФНП/ІЛ-10. Запропоновано спосіб визначення ефективності гемостатичної терапії у разі гострих шлунково-кишкових кровотеч, який полягає в тому, що додатково до початку гемостататичної терапії проводять первинне визначення показника ФНП-<$E alpha>, на 4-ту добу від її початку дослідження повторюють і після зменшення концентрації ФНП-<$E alpha> до нормальних значень приймають рішення про припинення терапії, а у разі збільшення вмісту ФНП-<$E alpha> або одержання незмінних результатів терапію продовжують. Висновки: одержані результати свідчать про можливість використання показника ФНП-<$E alpha> як маркера гострих шлунково-кишкових кровотеч та ефективності терапії при ДХ ТК, ускладненій ТКК, а також прогнозувати тривалість гемостатичної терапії. | ||
| 5. | 
Гапонов І. В. Дослідження імунного статусу у хворих з ускладненнями дивертикулярної хвороби ободової кишки [Електронний ресурс] / І. В. Гапонов, В. Є. Кудрявцева // Хірургія України. - 2014. - № 3. - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_3_10 Мета роботи - вивчити зміни вмісту прозапальних і протизапальних цитокінів у хворих з ускладненнями дивертикулярної хвороби ободової кишки (ДХ ОК) та можливість їх використання як прогностичних чинників перебігу захворювання. Обстежено 111 хворих з ДХ ОК, яких розподілено на чотири групи залежно від виду і тяжкості ускладнень: 1-ша група (n = 28) - товстокишкова кровотеча, 2-га група (n = 23) - кровотеча з больовим синдромом, 3-тя група (n = 36) - явища гострого дивертикуліту, 4-та група (n = 24) - ДХ ОК, ускладнена параколічними абсцесами (обмежений перитоніт) та поширеним перитонітом. Дослідження виконували у 1-шу та на 4-ту добу після госпіталізації. 10 осіб залучено до групи порівняння. Вміст цитокінів (ФНП-<$E alpha>, інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), інтерлейкіну-10 (ІЛ-10)) у сироватці крові визначено методом кількісного імуноферментного аналізу за допомогою діагностичних тест-систем ЗАТ "Вектор-Бест" (Росія) відповідно до інструкцій виробника. Встановлено, що вміст ФНП-<$E alpha>, ІЛ-6, ІЛ-10 та цитокіновий дисбаланс у хворих з ДХ ОК суттєво змінюються на початкових стадіях розвитку ускладнень і мають тенденцію до нормалізації при зупинці кровотечі та стиханні явищ запалення. Наявність у пацієнтів запалення, кровотечі, гнійних ускладнень ДХ ОК корелює з віком (<$E rho~=~0,44>; p << 0,05), рівнем у сироватці крові прозапальних (ФНП-<$E alpha> (<$E rho~=~0,5>; p << 0,05), ІЛ-6 (<$E rho~=~0,37>; p << 0,05)) і протизапального (ІЛ-10 (<$E rho~=~-0,4>; p << 0,05)) цитокінів, величиною цитокінового дисбалансу (<$E rho~=~0,59>; p << 0,05). Достовірного зв'язку ускладнень зі статтю не виявлено. Висновки: у хворих з ДХ ОК, ускладненою гнійно-запальними процесами та кровотечею, встановлено підвищення рівнів прозапальних цитокінів ФНП-<$E alpha> та ІЛ-6 більш ніж у 2,5 разу, зниження вмісту протизапального цитокіну ІЛ-10 в 1,1 - 5,3 разу. На тлі лікування на 4-ту добу відзначено тенденцію до нормалізації вмісту прозапальних цитокінів: зниження рівня ФНП-<$E alpha> на 23,6 - 31,2 % та ІЛ-6 на 23,98 - 35,18 %. Величина відношення ФНП-<$E alpha>/ІЛ-10, яка суттєво зростає при розвитку ускладнень ДХ ОК, є маркером перебігу захворювання. | ||
| 6. | 
Фотіна Т. І. Удосконалення схеми ветеринарно-санітарних заходів для зниження мікробного тиску у свинарських господарствах [Електронний ресурс] / Т. І. Фотіна, Л. В. Нагорна, О. В. Фотін, І. В. Гапонов // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2013. - Т. 15, № 1(4). - С. 206-211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_1(4)__41 | ||
| 7. | 
Нагорна Л. В. Визначення чутливості мікрофлори до антибактеріальних препаратів [Електронний ресурс] / Л. В. Нагорна, О. В. Фотін, І. В. Гапонов // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Ветеринарна медицина. - 2012. - Вип. 1. - С. 99-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2012_1_29 | ||
| 8. |
Нагорна Л. В. Моніторингові дослідження бактеріозів у свинарських господарствах Сумської області [Електронний ресурс] / Л. В. Нагорна, О. В. Фотін, І. В. Гапонов, Н. В. Максименко // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Ветеринарна медицина. - 2012. - Вип. 7. - С. 123-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2012_7_36 | ||
| 9. | 
Гапонов В. В. Діагностика дивертикулярної хвороби товстої кишки [Електронний ресурс] / В. В. Гапонов, І. А. Теличко, Н. В. Матешук, Л. В. Юрченко, І. В. Гапонов, П. П. Ковальчук // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 2(1). - С. 83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_2(1)__24 | ||
| 10. | 
Василовський В. В. Лекомцева Є.В. Тепловий білок тау як новий біомаркер психо-аксонального пошкодження головного мозгу у хворих на розсіяний склероз [Електронний ресурс] / В. В. Василовський, І. К. Гапонов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Психологія. - 2013. - № 1065, Вип. 52. - С. 172-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2013_1065_52_40 | ||
| 11. | 
Волошина Н. П. Значення часових етапів при різних типах перебігу розсіяного склерозу для формування прогнозу [Електронний ресурс] / Н. П. Волошина, В. В. Василовський, Т. В. Негреба, В. М. Кіржнер, І. К. Гапонов, Т. М. Погуляєва, М. Є. Черненко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 7. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2021_17_7_3 Мета дослідження - розробити систему оцінки характеру прогнозу на основі клініко-математичного аналізу показників, що виникають на різних етапах при різних типах перебігу розсіяного склерозу (ПРС). Використані клінічні (клініко-неврологічний і метод анкетування - за анкетою, розробленою у відділі аутоімунної і дегенеративної патології нервової системи ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України") і математико-статистичні (метод пермутації) методи. За допомогою методу пермутації (перестановочного тесту) в групах хворих з різними типами перебігу обчислювалися відмінності в середніх значеннях клінічних показників, що характеризують ПРС на різних часових етапах: доклінічному етапі, етапі дебюту, рецидивному етапі для рецидивуючого й вторинно-прогредієнтного перебігу, етапі прогресування - для вторинно- і первинно-прогредієнтного. На цій підставі було виділено клінічні показники, які з високою вірогідністю (рівень зв'язку 0,95) на кожному часовому етапі ПРС визначають кінцевий варіант прогнозу захворювання. Обстежено 280 хворих, серед них: 80 (50 жінок і 30 чоловіків) - з рецидивуючим перебігом, 140 (80 жінок і 60 чоловіків) - із вторинно-прогредієнтним і 60 (30 жінок та 30 чоловіків) - із первинно-прогредієнтним. Проведені дослідження показали, що сприятливий прогноз при рецидивуючому перебігу з високою вірогідністю зустрічався при поєднанні таких клінічних показників, як легка тяжкість дебюту, повна ремісія після дебюту, легкі рецидиви, що розвиваються швидкими темпами, і тривалі ремісії між рецидивами на рецидивному етапі; невизначений прогноз - за наявності дебютів середньої тяжкості, стовбурової симптоматики в дебюті, тяжких і середньої тяжкості рецидивів і тенденції до обтяження й подовження рецидивів на рецидивному етапі. Несприятливий прогноз при вторинно-прогредієнтному перебігу вірогідно пов'язаний з перенесеною вітряною віспою на доклінічному етапі в преморбідному анамнезі, блискавичними темпами розвитку дебюту, неухильним варіантом прогресування, що перебігає без клінічно окреслених періодів стабілізації; невизначений прогноз - із швидкими темпами розвитку дебюту. Несприятливий прогноз при первинно-прогредієнтному перебігу був тісно асоційований з перенесеною тяжкою черепно-мозковою травмою на доклінічному етапі в преморбідному анамнезі, мозочковою симптоматикою в дебюті, формуванням етапу прогресування безпосередньо після дебюту, минаючи етап стабілізації, неухильним варіантом прогресування на етапі прогресування; невизначений прогноз - із перенесеними герпетичними інфекціями на доклінічному етапі в преморбідному анамнезі, легкою тяжкістю дебюту, формуванням етапу прогресування після періоду стабілізації, що настала слідом за дебютом, поступальним варіантом прогресування на етапі прогресування, який перебігає у вигляді чергування періодів повільного накопичення неврологічного дефіциту, що має, як правило, локальний акцент. Висновки: отже, за допомогою клініко-математичного аналізу було показано, що формування альтернативних варіантів прогнозу при різних типах ПРС відбувається шляхом вибіркового залучення до єдиного патерну клінічних показників, які мають діагностичне значення на різних часових етапах перебігу захворювання. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |