Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (16) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Герзанич С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Герзанич С. О. Фактор перинатального впливу на психічний розвиток дітей дошкільного віку [Електронний ресурс] / С. О. Герзанич // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2010. - Вип. 38. - С. 143-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2010_38_34 | ||
| 2. | 
Медведєв С. Ю. Особливості поглинання іонізуючого випромінювання в біосистемах на квантово-фізичному рівні [Електронний ресурс] / С. Ю. Медведєв, В. Ф. Гедеон, С. О. Герзанич // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Фізика. - 1999. - Вип. 4. - С. 69-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufiz_1999_4_16 | ||
| 3. | 
Герзанич С. О. Пізнавальна функція дітей дошкільного віку, народжених від матерів із різним йодним забезпеченням під час вагітності [Електронний ресурс] / С. О. Герзанич // Український вісник психоневрології. - 2010. - Т. 18, вип. 4. - С. 61-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2010_18_4_14 | ||
| 4. | 
Мулеса О. Ю. Принципи і задачі інформаційно-аналітичного супроводу процесів пренатального консультування [Електронний ресурс] / О. Ю. Мулеса, В. Є. Снитюк, С. О. Герзанич // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2015. - № 3(2). - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2015_3(2)__6 Розглянуто особливості застосування інформаційних технологій в процесі пренатального консультування та диспансерного ведення вагітних. Виконано системний аналіз проблеми. Здійснено декомпозицію процесу надання медичних консультацій на окремі підзадачі. Показано, що дані задачі можна віднести до задач прогнозування, класифікації об'єктів, ідентифікації невідомих залежностей. Побудовано математичні моделі та визначено спектр математичних методів їх розв'язання. | ||
| 5. |
Герзанич С. О. Аутоімунна активність у післяродовому періоді серед жінок із різною йодною забезпеченістю [Електронний ресурс] / С. О. Герзанич // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2009. - Вип. 35. - С. 115-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2009_35_30 | ||
| 6. | 
Герзанич С. О. Алгоритм прогнозування невиношування вагітності в умовах природного йодного дефіциту [Електронний ресурс] / С. О. Герзанич, О. Ю. Мулеса // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 48-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_8_12 Запропоновано алгоритм прогнозування невиношування вагітності у II триместрі за умов йодної недостатності, в основу роботи якого закладено врахування клініко-лабораторних факторів впливу, зокрема змінених параметрів йодно-тиреоїдного гомеостазу (ЙТГ). Мета дослідження - розроблення та апробація можливості практичного застосування алгоритму, який на підставі аналізу кількісних та якісних параметрів із високою достовірністю надає змогу робити клінічні висновки та на їх підставі прогнозувати ризик невиношування у II триместрі вагітності. Обстежено 80 вагітних, що проживають в умовах природного йодного дефіциту (50 жінок, у яких було діагностовано мимовільний аборт у II триместрі вагітності, і 30 жінок, у яких дана вагітність закінчилась строковими пологами). Параметри ЙТГ оцінювали за показниками йодурії, вільного тироксину та титру антитіл до тиреопероксидази. В основі алгоритму застосовано патометричну процедуру розпізнавання з розрахунком інформативності параметрів і прогностичних коефіцієнтів і побудовою диференційно-прогностичної таблиці. Результатом правильної роботи алгоритму став обгрунтований висновок про необхідність комплексного врахування параметрів ЙТГ під час оцінювання ризику невиношування вагітності. Встановлено, що самостійне прогностичне значення даних показників щодо високого ризику невиношування реалізується лише з урахуванням сукупності їх відхилень та за рівня йодурії << 49 мкг/л. Відповідно за рівня йодурії >> 50 мкг/л, що відповідає легкому ступеню йодного дефіциту, або відсутності такого (>> 100 мкг/л) самостійне прогностичне значення гіпотироксинемії та високого титру антитіл до тиреопероксидази не є статистично значущим. Запропонований алгоритм із високим рівнем чутливості та специфічності надає можливість прогнозувати ризик невиношування вагітності у II триместрі. Показано високу прогностичну значущість відхилень параметрів, що характеризують ЙТГ, яка реалізується повною мірою за умов йодного дефіциту середнього-тяжкого ступеня. | ||
| 7. | 
Герзанич С. О. Взаємодія факторів ризику невиношування вагітності в умовах природного йодного дефіциту [Електронний ресурс] / С. О. Герзанич, О. Ю. Мулеса, Н. О. Лоя, Н. В. Гецко // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2019. - № 4. - С. 4-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2019_4_3 Наведено методику оцінки прогностичного значення різних факторів ризику невиношування вагітності (НВ) у першому триместрі в жінок, мешканців ендемічної зони, зі зміненими параметрами йодно-тиреоїдного гомеостазу (ЙТГ). Мета роботи - визначити прогностичне значення факторів ризику НВ і вивчити їх взаємодію при ранньому самовільному аборті в жінок із порушенням ЙТГ. Пацієнти та методи. Обстежено 77 жінок, які проживають в умовах природного йодного дефіциту (47 жінок із самовільним абортом у першому триместрі вагітності і 30 жінок, в яких ця вагітність закінчилася строковими пологами). Високу прогностичну інформативність для розвитку НВ мали 9 клініко-лабораторних показників, із яких 4 (йодурія, ТТГ, рівень вільного тироксину і титр АТ-ТПО) характеризували ЙТГ. Шляхом застосування послідовного аналізу Вальда з оцінкою інформативності ознак побудовано алгоритм прогнозування НВ. Результати. Змінені параметри ЙТГ, обумовлені як дефіцитом йоду, так і аутоімунним компонентом, асоціюються зі збільшенням частоти НВ. Їх самостійне прогностичне значення реалізується лише при рівні йодурії << 49 мкг/л. Відповідно, при рівнях йодурії, що відповідають легкому ступеню йодного дефіциту або відсутності такого, самостійне прогностичне значення параметрів ЙТГ не є статистично значущим і реалізується лише в поєднанні з іншими факторами ризику. Це обумовлює необхідність комплексного преконцепційного дослідження параметрів ЙТГ при оцінці ризику Н В із метою досягнення еутиреоїдного стану на час настання вагітності. Запропоновано методику диференційованої оцінки ризику НВ як з урахуванням ролі окремих факторів, так і їх впливу в сукупності, зокрема, взаємодії тиреоїдних і нетиреоїдних факторів ризику. Висновки: наведений алгоритм та методика його інтерпретації показали високу значущість параметрів ЙТГ для прогнозування ризику НВ у першому триместрі. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 8. | 
Герзанич С. О. Пренатальний моніторинг в умовах природного йодного дефіциту [Електронний ресурс] / С. О. Герзанич // Репродуктивное здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2009_1_29 | ||
| 9. |
Герзанич С. О. Епідеміологічна оцінка зобогенної ситуації серед вагітних – мешканок ендемічних територій [Електронний ресурс] / С. О. Герзанич // Репродуктивное здоровье женщины. - 2008. - № 5. - С. 108-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2008_5_26 | ||
| 10. |
Дашкевич В. Є. Функціональний стан щитовидної залози при невиношуванні вагітності в умовах різної йодної забезпеченості [Електронний ресурс] / В. Є. Дашкевич, С. О. Герзанич, Л. М. Булик // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 2. - С. 84-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2007_2_24 Дана оценка состояния йодного обеспечения беременных и небеременных женщин репродуктивного возраста, а также изучена функция щитовидной железы у женщин с различной степенью йодурии. Установлено, что оптимальные показатели, отображающие тиреоидный гомеостаз беременных, наблюдаются при адекватном йодном обеспечении (100 - 200 мкг/л). При беременности, протекающей в условиях ограниченных поступлений йода, участвуют компенсаторные механизмы освобождения внутренних запасов йода. | ||
| 11. | 
Лоя Н. О. Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із дефіцитом вітаміну D [Електронний ресурс] / Н. О. Лоя, О. О. Корчинська, С. О. Герзанич, Н. В. Гецко // Запорожский медицинский журнал. - 2020. - Т. 22, № 4. - С. 440-445. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2020_22_4_3 Цель работы - изучить особенности течения беременности и родов у женщин с дефицитом витамина D. Приведены результаты исследований особенностей течения беременности и родов у женщин с дефицитом витамина D. Сформированы две группы: основная - 50 беременных женщин с дефицитом витамина D и контрольная группа (КГ) - 50 соматически здоровых беременных с нормальным уровнем 25(ОН)D. Для выполнения поставленных задач проведен забор периферической крови для определения уровня 25(ОН)D в сыворотке трижды: в 10 - 12, 20 - 22 и 30 - 32 недели гестации. Установлено, что наиболее распространенным осложнением дефицита витамина D была угроза прерывания беременности, наблюдавшаяся у 28 (56,0 %) женщин основной группы (ОГ) и у 6 (12, 0 %) женщин КГ, p << 0,05. Угроза преждевременных родов наблюдалась у 19 (38,0 %) женщин ОГ и 7 (14,0 %) женщин КГ, p << 0,05. Преэклампсия легкой степени тяжести была диагностирована у 18 (36,0 %) женщин ОГ и у 4 (8,0 %) женщин КГ, p << 0,05; Преэклампсия средней степени тяжести - у 9 (18,0 %) женщин ОГ и у одной из женщин КГ, преэклампсия тяжелой степени - у 2 (4,0 %) женщин ОГ, не была характерной для женщин КГ. На основании проведенного глюкозо-толерантного теста у пациенток ОГ установлен диагноз гестационный диабет (ГД) у 16 (32,0 %) беременных во II триместре, а у 7 (14,0 %) - в III триместре. Установлено, что ГД сопровождался ожирением I степени у 7 (14,0 %) женщин ОГ. Бактериальный вагиноз в сроке 10 - 12 недель был диагностирован у 18 беременных у 15 (30,0 %) женщин ОГ и у 3 (6,0 %) - КГ, p << 0,05. В сроке 20 - 22 недель в 28 беременных: у 21 (42,0 %) женщины ОГ и у 7 (14,0 %) - КГ, p << 0,05. В сроке 30 - 32 недель диагностирован у 37 беременных: у 26 (52,0 %) женщин ОГ и у 11 (22,0 %) - КГ, p << 0,05. Асимметричная форма задержки внутриутробного роста плода 1 степени выявлена у 6 (12,0 %), 2 степени - у 4 (8,0 %) беременных ОГ, ни одного случая - в КГ. Выводы: на сегодня установлена многогранность функций витамина D, с одной стороны, и наличие ряда акушерских и перинатальных осложнений, а именно: гестационный диабет, ранние и поздние самопроизвольные аборты, преждевременные роды, бактериальный вагиноз, сформировавшиеся на фоне недостаточности и дефицита витамина D, подтверждающие актуальность проблемы. Полученные данные свидетельствуют, что скрининговое обследование беременных на содержание витамина D в сыворотке крови во время беременности позволит вовремя откорректировать его уровень и будет способствовать снижению частоты акушерских, перинатальных осложнений. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |