Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (23) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гнатенко Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Бекетова Г. В. Диетотерапия при синдроме ацетонемической рвоты у детей [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, Т. Н. Гнатенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 438-447. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__67 Синдром ацетонемической рвоты (САР) у детей, являясь актуальной, но малоизученной нозологией, требует углубленного изучения для определения точных причин и механизмов его развития и усовершенствования лечебных и профилактических мероприятий. Цель работы - обзор и анализ современных публикаций зарубежной и отечественной литературы для обобщения и структурирования информации по САР с обоснованием диетотерапии этого состояния в зависимости от типа кристаллурии. Приведены структурированные практические рекомендации по диетотерапии САР в приступный и межприступный периоды с учетом подтвержденных механизмов патогенеза кетоацидоза в зависимости от типа кристаллурии. Выводы: своевременное включение обоснованной диетотерапии в комплексную коррекцию метаболических нарушений при САР у детей способствует нормализации естественным путем обменных процессов, кетогенеза и гиперурикемии. | ||
| 2. |
Гнатенко Т. М. Ретроспективний аналіз особливостей перебігу синдрому ацетонемічного блювання у дітей [Електронний ресурс] / Т. М. Гнатенко, Г. В. Бекетова, Н. І. Шпеко, Н. І. Надточій // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 250-256. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__37 У зв'язку з поширеністю, ранньою маніфестацією, частою необхідністю госпіталізації та ризиком формуванням соціально-значимої патології в дорослому віці синдром ацетонемічного блювання (САБ) у дітей є актуальною проблемою сучасної педіатрії. Мета роботи - провести порівняльний ретроспективний аналіз клінічного перебігу САБ у дітей за десятирічний період часу для уточнення поширеності, вікових та статевих особливостей патології, тригерних факторів розвитку ацетонемічного кризу. Ретроспективний аналіз медичної звітної архівної документації: історій хвороби дітей, госпіталізованих у відділення старшого дитинства ДКЛ № 9 м. Київ: 664 і 748 історій в 2002 - 2012 рр. відповідно. Визначено частоту зустрічаємості САБ у госпіталізованих дітей та зміна цього показника за десятирічний період. Проаналізовано вікові та статеві особливості САБ у обстежених дітей. Для статистичної оцінки був проведений розподіл дітей з САБ на групи за статевим і віковим критерієм (від 1-го до 3-х років, від 3-х до 6-ти років, від 6-ти до 10-ти років та старше 10-ти років), для аналізу достовірності даних застосовувався t-критерій Стьюдента для непарних вибірок з дотриманням усіх умов його застосування. Виявлено збільшення частоти виявлення САБ в 5 разів за десятирічний період часу (2002 - 2012 рр.), а також феномен так званого "омолодження" САБ: середній вік пацієнта з <$E5,6~symbol С~0,5> років у 2002 р. змістився до <$E4,1~symbol С~0,2> року в 2012 р. (p << 0,05). В 2002 р. більшість хворих (76,67 %) з САБ були у віці від 3-х до 10-ти років, а в 2012 р. більшість (80,24 %) склали пацієнти віком від 1-го до 6-ти років. За 10 років виявлено суттєве збільшення частоти САБ у дітей віком від 1-го до 3-х років, з них у дівчаток - в 15, а у хлопчиків - в 9 разів. У дітей віком 3 - 6 років частота САБ зросла в 6 - 7 разів без статевого диференціювання, цей же вік є піковим по виникненню кризів САБ серед госпіталізованих. | ||
| 3. |
Шпеко Н. І. Ефективність і безпека комбінованих мукоактивних відхаркувальних засобів при гострих репіраторних інфекціях у дітей [Електронний ресурс] / Н. І. Шпеко, Г. В. Бекетова, Мохаммед Алі Мустак, Т. М. Гнатенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 389-395. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__60 Особливості респіраторного тракту у дітей та багатокомпонентний патогенез кашлю зумовлюють проблему вибору мукоактивних препаратів. Мета роботи - вивчити ефективність і безпечність використання комбінованованого відхаркувального засобу та амброксолвмісного препарату в лікуванні гострих вірусних інфекцій (ГРІ) у дітей. Обстежено 106 дітей віком 5 - 10 років з ГРІ. Активність мукоциліарного кліренсу оцінювали сахариновим тестом. Спірометрія виявляла наявність прихованого бронхоспазму. Для оцінки безпеки препаратів проводили холтерівське моніторування ЕКГ. Відмічено зменшення частоти кашлю з найбільш значимим покращанням на 5-й день лікування комбінованим відхаркувальним препаратом (<$E1,04~symbol С~0,4> балів, і <$E0,78~symbol С~0,2> балів). У 96,6 % дітей основної групи нормалізувався показник сахаринового тесту на 5 - 6-й день лікування, в групі контролю - лише в 68,3 % хворих (p << 0,05). До прийому препарату в групі контролю об'єму форсованого видиху за першу секунду був <$E87,0~symbol С~17,04~%>, а через годину - <$E98,4~symbol С~12,8~%>. В групі порівняння достовірної різниці в показниках до та після прийому не було. Під час лікування патологічних змін з боку серцево-судинної системи не виявлено. Висновки: прийом комбінованого відхаркувального препарату більш ефективний, ніж амброксолвмісного. Зменшено тривалість захворювання, усунено гіперреактивність бронхів, одержано більш швидку позитивну динаміку тяжкості та частоти кашлю, усунено нічний кашель у 97,3 %, відновлено мукоциліарний кліренс на 5 - 6-й день у 96,6 % хворих за відсутності негативного впливу на стан серцево-судинної системи. | ||
| 4. |
Бекетова Г. В. Сучасні особливості глікемічного профілю дітей з синдромом ацетонемічного блювання [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, Т. М. Гнатенко, Н. І. Шпеко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 233-239. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__40 Синдром ацетонемічного блювання (САБ) у дітей є актуальною проблемою сучасної педіатрії. Основним патогенетичним фактором формування кетонемічних (ацетонемічних) станів в організмі людини є відносна, або абсолютна недостатність вуглеводів. Мета роботи - провести порівняльний ретроспективний аналіз глікемічного профілю дітей з САБ за 10-річний період часу для уточнення особливостей глікемії на фоні ацетонемічного кризу. Ретроспективний аналіз медичної звітної архівної документації: 2139 історій хвороб дітей, госпіталізованих у відділення старшого дитинства ДКЛ № 9 м. Київ: 664 в 2002, 692 в 2004, та 748 в 2012 рр. відповідно. Ацетонемічний криз діагностовано в 30-ти (4,5 %) випадках в 2002 рр., в 65-ти (9,4 %) - в 2004, та в 167-ми (22,3 %) випадках в 2012 р. відповідно. Кетонемія підтверджувалася наявністю кетонурії. Рівень кетонурії визначали за напівкількісним методом: шляхом визначення рівня кетонів у сечі за допомогою 5 % розчину нітропруссиду. Всі госпіталізовані з САБ діти мали виражену кетонурію. Визначено та проаналізовано рівні показників глікемії та їх розподілення в вікових групах. Рівень глюкози крові визначався за допомогою глюкозооксидазного методу. Для статистичної оцінки проведено розподіл дітей з САБ на групи за рівнем глікемії (до 2,75 ммоль/л; 2,75 - 3,2 ммоль /л; 3,3 - 5,5 ммоль/л) та за віком (1 - 3 роки, 3 - 6 років, 6 - 10 років, та старше 10-ти років), для аналізу достовірності даних застосовувався t-критерій Стьюдента для непарних вибірок з дотриманням усіх умов його застосування. За проаналізований період часу виявлено, що нормоглікемія в розпалі ацетонемічного кризу була характерна для переважної більшості пацієнтів. За 2002 р. нормальний рівень глюкози був у 96,67 % випадках кризів САБ, в 2004 р. у 96,92 % випадках, та в 90,42 % випадках в 2012 р. Гіпоглікемію за САБ було виявлено значно рідше: лише у 3,33 % випадках в 2002 р., в 3,08 % випадках в 2004 р. та в 9,58 % випадках в 2014 р. Аналізуючи вікові особливості рівнів глікемії за САБ встановлено, що гіпоглікемії є характерними для дітей молодшого віку, що ймовірно пов'язано з віковою лабільністю метаболічних процесів. Середній вік дитини з гіпоглікемічної та нормоглікемічної груп становив відповідно <$E3,78~symbol С~0,26> та <$E5,58~symbol С~0,75> роки (<$Eroman p~<<~0,05>). Важливість визначення рівня глікемії полягає в наступному обгрунтуванні вибору адекватної ре гідратаційної терапії кризу САБ у дитини. | ||
| 5. |
Гнатенко Т. М. Кристалурії як прояв обмінних порушень у дітей з синдромом ацетонемічної блювоти [Електронний ресурс] / Т. М. Гнатенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 546-550. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_87 Синдром ацетонемічного блювання (САБ) у дітей є актуальною проблемою сучасної педіатрії. В розвитку синдрому значимим вважається порушення обміну сечової кислоти, що зокрема проявляється уратурією. Мета роботи - провести ретроспективний аналіз частоти виявлення та типу кристалурій у дітей з САБ для уточнення сучасних особливостей перебігу патології. Ретроспективний аналіз медичної звітної архівної документації: 162 історії хвороб дітей з ацетонемічним синдромом, пролікованих у відділенні старшого дитинства ДКЛ № 9 м. Києва у 2014 р. Кристалурія підтверджувалася наявністю солей в загальному аналізі сечі, зібраної під час ацетонемічного кризу. Було визначено та статистично проаналізовано частоту різних видів кристалурій, як прояв обмінних порушень під час ацетонемічного кризу. Ретроспективний аналіз 162-х історій хвороб довів, що кристалурії є частим (до 40,0 % випадків) проявом метаболічних порушень за САБ. Оксалурії виявлялися достовірно більше (25,0 %), ніж інші види кристалурії. Суттєво рідше було виявлено фосфат- та уратурію. Змішані кристалурії також зустрічалися нечасто (до 5 %). Вказане свідчить, що за ацетонемічного кризу часто виявляються обмінно-сольові порушення, а висока частота оксалурій може бути сучасною особливістю порушень за САБ, та потребує поглибленого вивчення можливого патогенезу. Важливість визначення кристалурії полягає в наступному обгрунтуванні адекватної водно-дієтичної корекції для зменшення ризику обмінних порушень, характерних для дітей з САБ і може входити в диференційовану програми їх лікування. | ||
| 6. |
Бекетова Г. В. Гострі риносинуїти у дітей: особливості використання назальних деконгестантів у лікуванні захворювання [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, І. П. Горячева, О. В. Солдатова, Н. І. Головня, Т. М. Гнатенко, Н. В. Буряк, М. В. Зборщик, Н. В. Жук, Г. М. Лісовська, В. А. Бондаренко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 580-585. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_93 | ||
| 7. |
Бекетова Г. В. Визначення органічних кислот в сечі методом газової хроматографії-мас-спектрометрії у дітей з синдромом ацетонемічного блювання [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, О. Я. Гречаніна, Т. М. Гнатенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 26. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_26_4 Синдром ацетонемічного блювання (САБ) - це поширена маловивчена патологія дитячого віку, в етіології та патогенезі якої значну роль відіграють метаболічні порушення. Мета роботи - визначити доцільність та інформативність дослідження органічних кислот в сечі за допомогою методу газової хроматографії-мас-спектрометрії (ГХ-МС) для уточнюючої діагностики метаболічних порушень у дітей з рецидивуючим САБ. Проведено визначення органічних кислот в сечі дітей під час ацетонемічного кризу за методом газової хроматографії-мас-спектрометрії (ГХ-МС). В дослідження було включено 30 дітей віком від 3-х до 10-ти років, з рецидивуючим ацетонемічним синдромом, що знаходилися на лікуванні у відділенні № 2 Дитячої клінічної лікарні № 9 м. Київ та стаціонарному відділенні медичного центру "Добробут". Визначення органічних кислот в сечі під час ацетонемічного кризу за методом ГХ-МС виявилося доцільним і високоінформативним для уточнюючої діагностики метаболічних порушень. У процесі дослідження найбільш часто зустрічалися зміни метаболітів, що є характерними для зменшення активності циклу Кребса, кетозу, порушення окиснення жирних кислот. З такою ж частотою виявлялися зміни метаболітів кісткової і сполучної тканини/і, або дефіциту вітаміну C - у 20-ти (66 %) випадків. Виявлено значиму частоту випадків - у 12-ти (40 %) хворих - дефіциту магнію. Зміни метаболітів, характерні для дефіциту вітамінів групи B визначалися у 15-ти (50 %) випадків. Виявлені особливості свідчать про зміни енергетичного метаболізму та можуть бути мішенню для вибору метаболічної корекції під час рецидивуючого САБ. | ||
| 8. | 
Гнатенко Т. М. До питання дієтотерапії синдрому ацетонемічного блювання в дітей [Електронний ресурс] / Т. М. Гнатенко // Здоровье ребенка. - 2016. - № 5.1. - С. 107-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_5 Синдром ацетонемічного блювання (недіабетичний кетоацидоз) - це поширена мультифакторіальна патологія дитячого віку, значну роль при якій відіграють метаболічні порушення. Дієтотерапія є одним із ключових ланок терапії ацетонемічного кризу. Мета роботи - визначити доцільність включення спеціалізованого дитячого харчування ПедіаШур 1.5 у комплексну терапію синдрому ацетонемічного блювання в дітей, оцінити динаміку основних клінічних проявів. У дослідження були включені 30 дітей віком від 5 до 10 років із рецидивуючим ацетонемічним синдромом. Усі 30 дітей мали клінічні прояви ацетонемічного кризу у вигляді блювання, нудоти, відсутності апетиту, слабкості, кетонурії. Діти були розподілені в 2 групи: основну (середній вік дітей 5,90 +- 0,52 року) і контрольну (середній вік дітей - 6,0 +- 0,4 року). Усі діти одержували терапію відповідно до протоколів МОЗ, перебували на гіпокетогенній дієті. Терапія дітей основної групи була доповнена застосуванням ПедіаШур 1.5, по 1 пляшці на день у декілька прийомів курсом 10 днів. Проведено статистичний аналіз порівняння тривалості кетонурії, динаміки клінічних проявів в основній і контрольній групах. Нутритивна корекція у вигляді застосування ПедіаШур 1.5 у комплексній терапії ацетонемічного кризу дозволила статистично вірогідно скоротити тривалість основних клінічних проявів: нудоти, блювання, слабкості, кетонурії. Переносимість ПедіаШур 1.5, згідно з опитуванням батьків, оцінювалася позитивно в усіх випадках. Небажаних ефектів або побічних реакцій на тлі прийому ПедіаШур 1.5 у дослідженні виявлено не було. Висновки: одержані результати свідчать про доцільність застосування ПедіаШур 1.5 у комплексній терапії синдрому ацетонемічного блювання в дітей, що сприяє більш швидкому купіруванню основних клінічних проявів. | ||
| 9. | 
Гнатенко Т. М. Особливості рівня стресу та дефіциту магнію у дітей з синдромом ацетонечної блювоти [Електронний ресурс] / Т. М. Гнатенко // Здоров'я суспільства. - 2017. - Т. 6, № 1-2. - С. 122-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2017_6_1-2_45 | ||
| 10. |
Бекетова Г. В. Клініко-метаболічні особливості у дітей з рецидивуючим синдромом ацетонемічної блювоти і корекція виявлених порушень [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, Т. М. Гнатенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2017. - Вип. 28. - С. 354-362. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2017_28_47 Синдром ацетонемічного блювання (САБ) у дітей - це актуальна патологія дитячого віку, що маніфестує періодичними ацетонемічними кризами та часто має рецидивуючий перебіг. Мета роботи - визначити ефективність застосування лікувального високоенергетичного дитячого харчування та магнезіотерапії в комплексній протирецидивній терапії САБ у дітей. В дослідження було включено результати обстежень 94 пацієнтів з рецидивуючим САБ (основна група - I), та 30 умовно здорових дітей відповідного віку (група порівняння - II). Для визначення ефективності оптимізованої терапії пацієнтів групи I було розподілено на 2 підгрупи: Iа (n = 30) і хворі, які одержували оптимізовану базисну терапію, та підгрупу Iб (n = 20) склали пацієнти тільки на базисній терапії. Всім дітям проводилися тестування по виявленню дефіциту магнію, оцінка фенотипових проявів дисплазії сполучної тканини (ДСТ), психологічне тестуванння. Метаболічні порушення діагностувалися за допомогою методу газової хроматографії-масспетрометрії сечі. В дослідженні враховувались динаміка клінічних проявів кризу САБ та дані катамнезу через 1 та 6 міс. Доведено, що кризовий період САБ характеризується багатокомпонентними метаболічними порушеннями із залученням білкового (68,0 %), жирового (72,0 %) та вуглеводного (56,0 %) видів обміну речовин. Провідними компонентами кетогенезу є збільшення рівня окиснення жирних кислот (72,0 %), метаболітів амінокислот (68,0 %), особливо з розгалуженим ланцюгом і зменшення активності циклу Кребса (70,0 %). Рецидивуючий САБ найчастіше (61,7 %) виявляється у дітей з фенотиповими ознаками недиференційованої ДСТ, що в 38,0 % хворих супроводжується збільшенням гідроксипроліну дипептиду. Виявлено показники-індикатори недостатності магнію (56,0 %) та вітаміну B | ||
| 11. |
Бекетова Г. В. Навчально-методичні аспекти підготовки фахівців на післядипломному рівні з впровадження міжнародної стратегії з інтегрованого ведення хвороб дитячого віку [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, Н. В. Алексєєнко, І. П. Горячева, О. В. Солдатова, Т. М. Гнатенко, М. І. Нехаєнко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 30. - С. 44-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_30_7 Мета роботи - вдосконалення навчально-методичних підходів до підготовки педіатрів та лікарів по спеціальності "Сімейна медицина" щодо використання у практичній діяльності міжнародної стратегії ВООЗ/ЮНІСЕФ "Інтегроване ведення хвороб дитячого віку". В 2017 р. на кафедрі підготовано і проведено цикл тематичного удосконалення (ТУ) по стратегії "Інтегроване ведення хвороб дитячого віку", навчальний план і програму якого затверджено НМАПО ім. П. Л. Шупика, після ТУ проведено анкетування слухачів для оцінювання освоєння і важливості застосування стратегії. Висновки: обгрунтовано необхідність впровадження в план післядипломної професійної підготовки педіатрів, лікарів сімейної медицини міжнародної стратегії ВООЗ/ЮНСЕФ з інтегрованого ведення хвороб дитячого віку та наведено основні методичні підходи до її практичного впровадження як навчальної технології. | ||
| 12. |
Бекетова Г. В. Сучасні підходи до якісного підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників на кафедрі дитячих і підліткових захворювань [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, І. П. Горячева, О. В. Солдатова, Г. П. Мозгова, Н. В. Алексєєнко, М. І. Нехаєнко, К. Б. Савінова, Т. М. Гнатенко, О. А. Голоцван // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2019. - Вип. 33. - С. 19-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2019_33_5 Досвід підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищих медичних учбових закладів до- і післядипломної освіти демонструє дефіцит у них інформації щодо практичних аспектів інноваційних форм викладання клінічних дисциплін. Тому підвищення мотивації та практичне удосконалення викладання навчального матеріалу з використанням сучасних інноваційних форм залишаються актуальними і необхідними для науково-педагогічних працівників. Мета роботи - підвищення якості практичних навичок науково-педагогічних працівників у використанні інноваційних форм викладання клінічних дисциплін у вищих медичних закладах до- і післядипломної освіти. Для ефективного впровадження у педагогічний процес викладання клінічних дисциплін створено навчальний план і програму стислострокових (очного та очно-заочного з елементами дистанційної освіти) циклів тематичного удосконалення "Практичні аспекти інноваційних форм викладання клінічних дисциплін для науково-практичних працівників закладів медичної освіти". На вказаних циклах використовуються такі сучасні форми навчання, як клінічний тренінг, мультидисциплінарні розбори хворих у формі "клінічних дуетів" із залученням декількох викладачів, які мають спеціалізацію з суміжних дисциплін, "клінічні дуелі", обмін досвідом у формі "круглого столу". За даними анкетування інформація, одержана на циклі ТУ "Практичні аспекти інноваційних форм викладання клінічних дисциплін для науково-практичних працівників закладів медичної освіти" надає змогу науково-педагогічним працівникам більш ефективно здійснювати процес навчання у медичних закладах до- і післядипломної освіти. Висновки: навчання на циклах ТУ "Практичні аспекти інноваційних форм викладання клінічних дисциплін для науково-практичних працівників закладів медичної освіти" підвищує ефективність навчального процесу та сприяє створенню єдиного інформаційного простору для науково-педагогічних працівників вищих медичних закладів до- і післядипломної освіти. | ||
| 13. | 
Бекетова Г. В. Синдром ацетонемической рвоты у детей: клинико-метаболические и психологические особенности, современные возможности лечения (клиническая лекция) [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, Т. Н. Гнатенко // Педиатрия. Восточная Европа. - 2018. - Т. 6, № 1. - С. 73-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedeaseu_2018_6_1_9 | ||
| 14. | 
Гнатенко Т. Система завдань для моделювання професійної успішності студентів-фармацевтів засобами інтерактивних технологій [Електронний ресурс] / Т. Гнатенко // Молодь і ринок. - 2023. - № 2. - С. 156-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2023_2_32 | ||
| 15. | 
Гнатенко Т. С. Використання інноваційних технологій навчання у ЗВО в умовах змішаного навчання [Електронний ресурс] / Т. С. Гнатенко, Н. В. Лисенко // Health & Education. - 2023. - Вип. 1. - С. 14-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/heduc_2023_1_5 | ||
| 16. | 
Гнатенко Т. Реалізація моделі та організаційно-методичних умов неперервної професійної підготовки майбутніх фахівців фармацевтичного профілю [Електронний ресурс] / Т. Гнатенко // Освітні обрії. - 2021. - № 2. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/obrii_2021_2_19 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |