Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (13) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Горох Є$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 21 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Присяжнюк А. Є. Організація в Україні аналітичних епідеміологічних досліджень радіаційних ризиків розвитку лейкемій внаслідок Чорнобильської катастрофи [Електронний ресурс] / А. Є. Присяжнюк, А. Ю. Романенко, Д. А. Базика, З. П. Федоренко, В. В. Чумак, М. М. Фузік, Н. А. Гудзенко, Л. О. Гулак, Є. Л. Горох // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2013. - т. 19, № 4. - С. 482-489. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2013_19_4_17 | |||
| 2. | 
Фузік М. М. Вікові та гендерні особливості захворюваності на рак щитоподібної залози в Україні залежно від доз опромінення щитоподібної залози радіоактивним йодом внаслідок аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / М. М. Фузік, А. Є. Присяжнюк, й. Шибата, А. Ю. Романенко, З. П. Федоренко, А. ГудзенкоН., Л. О. Гулак, Н. К. Троцюк, Є. Л. Горох, О. М. Хухрянська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 144-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_17 | |||
| 3. | 
Лехан В. М. Основні засади створення вертикально інтегрованої системи індикаторів якості медичної допомоги [Електронний ресурс] / В. М. Лехан, О. М. Ліщишина, А. П. Гук, Н. П. Ярош, В. Г. Майданник, І. В. Шпак, М. М. Островерхова, А. М. Морозов, А. В. Степаненко, Є. Л. Горох, О. О. Дудіна // Україна. Здоров'я нації. - 2011. - № 1. - С. 63-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2011_1_14 Висвітлено основні принципи і підходи до формування системи індикаторів, які можуть використовуватися для оцінки якості медичного обслуговування на різних рівнях системи охорони здоров'я. Встановлено, що індикатори якості медичної допомоги є потужним інструментом удосконалення діяльності медичної служби та підвищення якості медичної допомоги. Однак, як будь-який інший інструмент, він може застосовуватися неадекватно. Існує можливість систематичних похибок та укриття інформації в тих випадках, коли значення індикаторів стають підставою для організаційного тиску, управлінських і кадрових рішень. Оцінка якості та надійності методологій і вхідних даних, які використовуються при обчисленні індикаторів, має передувати будь-яким порівнянням та аналізу значень індикатора. | |||
| 4. |
Ліщишина О. М. Вимірювання якості медичної допомоги: проблеми імплементації кращої світової практики в Україні [Електронний ресурс] / О. М. Ліщишина, Є. Л. Горох // Україна. Здоров'я нації. - 2010. - № 2. - С. 121-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2010_2_20 | |||
| 5. |
Ліщишина О. М. Етапи розробки індикаторів якості медичної допомоги [Електронний ресурс] / О. М. Ліщишина, А. В. Степаненко, Є. Л. Горох // Україна. Здоров'я нації. - 2010. - № 4. - С. 85-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2010_4_17 | |||
| 6. | 
Бліхар В. Є. Аналіз медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги та обґрунтування шляхів їх удосконалення [Електронний ресурс] / В. Є. Бліхар, А. М. Морозов, І. В. Шпак, М. К. Хобзей, А. В. Степаненко, О. М. Ліщишина, М. Н. Островєрхова, Є. Л. Горох, О. О. Шилкіна // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2010. - № 4. - С. 72-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_2010_4_16 | |||
| 7. | 
Федоренко З. П. Сучасний стан діагностики, лікування та реєстрації карциноми in situ шийки матки [Електронний ресурс] / З. П. Федоренко, Л. І. Воробйова, Є. Л. Горох, О. В. Сумкіна, Л. Б. Куценко // Клиническая онкология. - 2012. - № 2. - С. 11-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2012_2_4 | |||
| 8. |
Федоренко З. П. Особливості розвитку захворюваності на рак сечостатевих органів в Україні після аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / З. П. Федоренко, Л. О. Гулак, А. Ю. Рижов, Є. Л. Горох, О. В. Сумкіна, Л. Б. Куценко // Клиническая онкология. - 2013. - № 1. - С. 87-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2013_1_18 | |||
| 9. |
Щепотін І. Б. Захворюваність населення України на злоякісні новоутворення органів травного каналу після аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / І. Б. Щепотін, З. П. Федоренко, Л. О. Гулак, А. Ю. Рижов, Є. Л. Горох, О. В. Сумкіна, Л. Б. Куценко // Клиническая онкология. - 2013. - № 2. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2013_2_4 | |||
| 10. |
Щепотін І. Б. Медико-біологічні та організаційні аспекти смертності від злоякісних новоутворень органів травного каналу після аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / І. Б. Щепотін, З. П. Федоренко, Л. О. Гулак, А. Ю. Рижов, Є. Л. Горох, О. В. Сумкіна, Л. Б. Куценко // Клиническая онкология. - 2013. - № 3. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2013_3_4 | |||
| 11. |
Щепотін І. Б. Використання показника виживаності як критерію оцінки якості онкологічної допомоги населенню [Електронний ресурс] / І. Б. Щепотін, З. П. Федоренко, Л. О. Гулак, А. Ю. Рижов, Є. Л. Горох, О. В. Сумкіна, Л. Б. Куценко // Клиническая онкология. - 2013. - № 4. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2013_4_5 | |||
| 12. |
Федоренко З. П. Застосування популяційної виживаності як критерії оцінки онкологічної допомоги хворим на рак сечостатевих органів [Електронний ресурс] / З. П. Федоренко, Л. О. Гулак, А. Ю. Рижов, Є. Л. Горох, О. В. Сумкіна, Л. Б. Куценко // Клиническая онкология. - 2014. - № 3. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2014_3_5 Досліджено стан онкологічної допомоги хворим на рак сечостатевих органів в Україні в цілому та на територіях, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема. Для оцінки використано основні показники, що характеризують стан лікувально-діагностичного процесу. Уперше як інтегральний критерій якості медичної допомоги запропоновано виживаність хворих. Для дослідження використано базу даних Національного канцер-реєстру України. Визначення рівня виживаності дозволило об'єктивно оцінити стан організації медичної допомоги хворим зі злоякісними новоутвореннями сечостатевих органів; встановлено, що при щорічному зростанні показника ранньої діагностики раку та зниженні занедбаності захворювання 1- та 5-річна виживаність в Україні загалом і контамінованих областях зокрема залишається низькою та у 1,5 - 2 рази нижчою за аналогічний показник в країнах Європи та США. Виявлено, що найбільш критичним за критерієм 5-річної виживаності є стан надання онкологічної допомоги пацієнтам із раком сечостатевих органів у Рівненській та Житомирській областях. Результати дослідження є науковим обгрунтуванням доцільності застосування на практиці критерію популяційної виживаності хворих для об'єктивізації оцінки стану онкологічної допомоги, оскільки традиційно використовувані МОЗ України показники нерідко коригуються для підвищення рейтингу регіону. | |||
| 13. |
Федоренко З. П. Контингенти хворих на злоякісні новоутворення в Україні — оцінка повноти та якості інформації [Електронний ресурс] / З. П. Федоренко, А. В. Гайсенко, Л. О. Гулак, А. Ю. Рижов, Є. Л. Горох, О. В. Сумкіна, Л. Б. Куценко // Клиническая онкология. - 2011. - № 3. - С. 4-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2011_3_3 | |||
| 14. |
Федоренко З. П. Нові підходи до оцінки стану онкологічної допомоги населенню [Електронний ресурс] / З. П. Федоренко, Л. О. Гулак, Є. Л. Горох, А. Ю. Рижов, О. В. Сумкіна, Л. Б. Куценко // Клиническая онкология. - 2015. - № 3. - С. 3-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2015_3_2 Проведено вивчення показників, які характеризують стан онкологічної допомоги хворим на рак шлунка, товстої кишки, грудної та передміхурової залози в регіонах України. Встановлено, що рівень занедбаності злоякісного процесу, летальності до року хворих на рак, охоплення спеціальним лікуванням у більшості регіонів не відповідає показнику 5-річної виживаності. При цьому летальність до року у 1,5 - 2,0 раза перевищує рівень занедбаності раку, що свідчить про штучне заниження останнього показника; високий рівень охоплення хворих спеціальним лікуванням при низькому рівні занедбаності не супроводжується відповідною 5-річною виживаністю. 5-річна популяційна виживаність хворих на рак в Україні у 1,5 - 3,0 раза нижча, ніж у країнах Європи для досліджуваних нозологічних форм злоякісних новоутворень (ЗН). Найнижчу 5-річну виживаність в Україні зареєстровано у хворих на рак шлунка, а найвищу - при ЗН грудної залози, проте її рівень значно нижчий, ніж у країнах Європи. Найбільш разючу відмінність у 5-річній виживаності зафіксовано при ЗН передміхурової залози: цей показник у країнах Європи перевищує 90,0 %, а в Україні навіть не наближається до 60,0 %, причому в окремих областях не досягає і 25,0 %. Проведені дослідження довели, що найбільш об'єктивним критерієм стану надання онкологічної допомоги населенню є показник 5-річної виживаності, який відображає практично всі аспекти лікувально-діагностичного процесу в регіоні та може бути рекомендований для впровадження в онкологічну практику. | |||
| 15. |
Федоренко З. П. Оцінка простеженості контингентів хворих зі злоякісними новоутвореннями жіночих репродуктивних органів в Україні [Електронний ресурс] / З. П. Федоренко, Л. О. Гулак, А. Ю. Рижов, Є. Л. Горох, О. В. Сумкіна, Л. Б. Куценко // Клиническая онкология. - 2017. - № 2. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2017_2_10 Вперше проведено дослідження простеженості хворих зі злоякісними новоутвореннями (ЗН) жіночих репродуктивних органів з метою оцінки якості диспансеризації пацієнтів онкологічного профілю на основі персоніфікованої інформації Національного канцер-реєстру України. Показники простеженості обчислювалися як питома вага хворих із датою останнього контакту у 2015 р. серед тих, у реєстраційній карті яких зазначено статус "перебуває під спостереженням". Проведено дослідження рівня простеженості 401 585 жінок, які перебували на обліку онкологічних закладів України станом на 1 січня 2016 р., діагноз у яких було встановлено у період 1950 - 2015 рр. Виявлено, що зареєстрована у 2015 р. інформація про життєвий статус хворих на рак грудної залози з діагнозом, встановленим у 1950 - 1999 рр., наявна лише у 44,8 % випадків; навіть у пацієнток пізнішого періоду діагностування захворювання (2000 - 2014 рр.) показник простеженості не перевищував 52,3 %. Рівень простеженості хворих на рак жіночих статевих органів у цілому (1950 - 2015 рр.) становив 55,7 %, у тому числі пацієнток зі ЗН тіла та шийки матки він сягав 48,2 та 50,3 %; простеженість хворих зі ЗН яєчника та вульви - 48,9 та 44,0 % відповідно. У когорті 1950 - 1999 рр. встановлення діагнозу цей показник в середньому не перевищував 41,3 %, тобто майже 60,0 % цих хворих у 2015 р. не були охоплені заходами диспансеризації, та у реєстраційних картах відсутні відомості про їхній життєвий статус у цьому році. Найнижчі рівні простеженості зареєстровано у пацієнток зі ЗН вульви - 34,7 % та яєчника - 39,2 %; у найбільших за чисельністю групах - ЗН тіла та шийки матки - рівні простеженості не перевищували 41,1 та 42,3 % відповідно. За даними дослідження виявлено порушення вимог диспансерного нагляду за хворими онкологічного профілю та недоліки в реєстрації їх поточного життєвого статусу. Результати дослідження сприяють отриманню достовірної інформації про стан ураження населення ЗН, що необхідно для визначення пріоритетів в організації протиракової боротьби в Україні. | |||
| 16. |
Федоренко З. П. Стан організації онкологічної допомоги хворим зі злоякісними новоутвореннями чоловічих сечостатевих органів в Україні [Електронний ресурс] / З. П. Федоренко, Л. О. Гулак, А. Ю. Рижов, Є. Л. Горох, О. В. Сумкіна, Л. Б. Куценко // Клиническая онкология. - 2017. - № 3. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2017_3_9 Проведено поглиблене вивчення на основі персоніфікованих даних Національного канцер-реєстру України когорти хворих зі злоякісними новоутвореннями (ЗН) чоловічих сечостатевих органів з метою оцінки якості онкологічної допомоги. Найбільша за чисельністю в досліджуваній когорті - група хворих зі ЗН передміхурової залози (ПЗ) з грубим показником захворюваності у 2015 р. 41,0<$E symbol Р>/ooo; на другому місці - ЗН сечового міхура (СМ) - 20,6<$E symbol Р>/ooo; на третьому - ЗН нирки - 16,5<$E symbol Р>/ooo. Встановлено, що при ЗН ПЗ частота хірургічного лікування знизилася з 45,0 % у 2005 р. до 39,0 % у 2015 р.; частота використання лише хірургічного методу при ЗН нирки й СМ зросла відповідно з 40,2 до 51,9 % і з 34,8 до 47,2 % з одночасним зменшенням застосування комбінованого та комплексного підходу. Характерною особливістю спеціального лікування при ЗН ПЗ є значна питома вага гормонотерапії (23,9 %), при ЗН СМ - хіміо- та променевої терапії (36,1 %). Понад 50 % отримують медичну допомогу в закладах онкологічного профілю або загальнолікувальної мережі з ліжками для пацієнтів онкологічного профілю; 5 - 10 % хворих були проліковані у клініках науково-дослідних інститутів; майже 30 % хворих початкове лікування надано у лікувальних закладах без онкологічних ліжок, які не спроможні забезпечити дотримання уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги пацієнтам зі ЗН. Внаслідок цього віддалені результати лікування за критерієм 5-річної виживаності на 20 - 25 % відрізняються залежно від закладу надання медичної допомоги та особливо програють порівняно з аналогічними у країнах Європи. Аналіз популяційної 5-річної виживаності хворих на рак сечостатевих органів показав, що цей показник становить 51,9 % при ЗН ПЗ, 42,5 % - при ЗН нирки та 54,7 % - при ЗН сечового міхура. В областях цей показник при ЗН ПЗ сягає лише 21,2 % у Рівненській області, 30,6 % - у Чернігівській та 32,3 % - у Житомирській; при ЗН нирки 37,8 % - у Чернівецькій, 35,2 % - у Тернопільській, 38,7 % - у Закарпатській; при ЗН СМ у Рівненській області - 32,7 %, у Тернопільській - 41,4 %. Тоді як у країнах Східної Європи 5-річна виживаність хворих зі ЗН ПЗ становить 72,8 %, нирки - 57,6 %, СМ - 63,8 %; у країнах Північної Європи - 84,3; 55,3 та 72,1 % відповідно.Вивчення стану онкологічної допомоги населенню радіаційно забруднених областей порівняно із загальноукраїнським рівнем продемонструвало, що забезпеченість ліжками, розрахованими для лікування пацієнтів онкологічного профілю, нижча за норму в 1,4 - 2,6 раза, у зв'язку з чим понад 30 % хворих на рак лікуються у загальнолікувальній мережі. Ліжка в онкологічних стаціонарах функціонують з перевантаженням - 354 - 370 днів, замість нормативних 340 днів. Охоплення жіночого населення мамографічним скринінгом в усіх областях, окрім Волинської та Рівненської, у 1,6 - 3,0 раза нижче за середньоукраїнський рівень, у зв'язку з чим занедбаність раку грудної залози досягає 28,0 %. Охоплення цитологічним скринінгом населення контамінованих областей на 15,5 - 42,0 % нижче, ніж у цілому по Україні, що зумовлює високий рівень занедбаності раку шийки матки, який перевищує 18,0 %. Поліпшення стану протиракової боротьби в контамінованих областях має базуватися на підвищенні матеріально-технічного та кадрового забезпечення, вдосконаленні стану лікувально-діагностичного процесу. | |||
| 17. |
Федоренко З. П. Злоякісні новоутворення в дитячій популяції України — досвід застосування міжнародної класифікації ICCC-3 [Електронний ресурс] / З. П. Федоренко, Л. О. Гулак, Є. Л. Горох, А. Ю. Рижов, О. В. Сумкіна, Л. Б. Куценко // Клиническая онкология. - 2017. - № 4. - С. 4-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2017_4_2 Створення центрального банку персоніфікованої інформації про хворих онкологічного профілю, в тому числі й дітей, дозволило отримувати об'єктивні дані та здійснювати постійний контроль за розвитком онкологічної ситуації в дитячій популяції України. Проведені дослідження забезпечили можливість оцінити основні параметри розвитку онкоепідеміологічного процесу в дитячій популяції України та окремих адміністративних територій з урахуванням локалізації, статі та вікової категорії хворих. Встановлено, що захворюваність на злоякісні новоутворення (ЗН) дитячого населення зберігає сталу тенденцію до зростання при помірному зниженні рівня смертності. Найвищий рівень захворюваності реєструють у дітей першого року життя, у подальшому спостерігається незначне зниження показника захворюваності у дітей віком 1 - 14 років, а у віці 15 - 19 років рівень захворюваності починає зростати. Захворюваність на ЗН дитячого населення формується, перш за все, за рахунок лейкемій, лімфом, пухлин центральної нервової системи, епітеліальних новоутворень, злоякісних пухлин кісток та сарком міяких тканин. Такий прискіпливий аналіз даних став можливим завдяки впровадженню інформаційної технології Національного канцер-реєстру на всій території України. Як міжнародний стандарт аналізу й представлення епідеміологічних даних про ЗН дитячого віку в роботу Національного канцер-реєстру імплементована класифікація дитячих злоякісних пухлин ICCC-3, що дозволяє отримувати коди ICCC-3 для всіх записів, наявних в Національному канцер-реєстрі, представляти дані України для міжнародних досліджень, а також проводити аналіз дитячої захворюваності, смертності та виживаності за цією класифікацією у розрізі регіонів, статево-вікових груп, часових інтервалів та інших параметрів. | |||
| 18. | 
Богомаз В. М. Індикатори якості медичної допомоги та їх роль в управлінні охороною здоров’я [Електронний ресурс] / В. М. Богомаз, Є. Л. Горох, О. М. Ліщишина, O. M. Новічкова, Г. Росс, А. В. Степаненко // Український медичний часопис. - 2010. - № 1. - С. 7-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2010_1_4 Визначено проблеми впровадження індикаторів якості у сучасну медичну практику та перспективні напрямки розвитку системи індикаторів в Україні. Аналіз грунтується на міжнародному досвіді та його можна використовувати як для керівництва нинішньою, так і майбутньою діяльністю щодо оцінки та контролю якості медичної допомоги. Оцінено, яким чином індикатори якості відображають рівень якості медичної допомоги у медичному закладі; проаналізовано види індикаторів і критерії їх відбору для документування та поліпшення якості медичної допомоги на благо пацієнтів. | |||
| 19. |
Присяжнюк А. Є. Епідеміологія раку молочної залози в Україні з урахуванням факторів ризику Чорнобильської аварії [Електронний ресурс] / А. Є. Присяжнюк, Д. А. Базика, А. Ю. Романенко, З. П. Федоренко, М. М. Фузік, Н. А. Гудзенко, Н. К. Троцюк, Л. О. Гулак, Є. Л. Горох, А. Ю., Хухрянська О. М., Даневич С. А. Рижов // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2019. - Вип. 24. - С. 150-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2019_24_11 Мета роботи - оцінка можливого впливу аварії на Чорнобильській АЕС на рівень захворюваності на рак молочної залози (РМЗ) у жіночого населення України в цілому і в окремих групах постраждалих. Об'єкт дослідження: жіноче населення України в цілому і окремі групи постраждалих - жінки-учасниці ліквідації наслідків аварії (УЛНА) у 1986 - 1987 рр., евакуйовані із зони відчуження та мешканки найбільш забруднених радіонуклідами територій. Досліджено статистичні, математичні, картографічні. Поточне дослідження, що охоплює значний часовий період (1976 - 2016 рр.), виявило стійку часову і територіальну агломерацію областей з більш високим рівнем захворюваності на РМЗ в південних і південно-східних регіонах України. Нижчий - у західних і північних регіонах. Спостережено стабільне зростання рівня захворюваності, але в останні роки це зростання уповільнилось. Епідеміологічна ситуація щодо захворюваності на РМЗ жіночого населення України впродовж 30 років після Чорнобильської аварії в цілому залишається стабільною. Разом з тим відмічено істотне зростання частоти цієї патології в групах постраждалого населення, особливо жінок - УЛНА. Висновки: визначено стійку агломерацію областей з високими рівнями захворюваності на півдні та південному сході, низькими - на заході та півночі країни. Динаміка захворюваності на РМЗ в Україні в цілому характеризується стійким зростанням, хоча в останні роки її темпи дещо знизились. Серед окремих груп населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС (УЛНА, евакуйовані жінки із зони відчуження, мешканки найбільш забруднених радіонуклідами територій), тільки у жінок-ліквідаторів 1986 - 1987 рр. участі відмічено суттєве зростання захворюваності на РМЗ, яке перевищує національні показники у 1,3 - 1,6 раза. | |||
| 20. |
Присяжнюк А. Є. Радіаційні ризики раку щитоподібної залози в учасників ліквідації аварії на ЧАЕС з урахуванням альтернативних оцінок доз зовнішнього опромінення [Електронний ресурс] / А. Є. Присяжнюк, Н. К. Троцюк, Н. А. Гудзенко, В. В. Чумак, О. В. Баханова, М. М. Фузік, Ю. М. Бєляєв, З. П. Федоренко, Є. Л. Горох, А. Ю., Базика Д. А., Хухрянська О. М. Романенко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2018. - Вип. 23. - С. 200-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2018_23_16 Мета роботи - оцінити радіаційні ризики раку щитоподібної залози (ЩЗ) впродовж періоду 1986 - 2012 рр. (за більш ніж 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС): надлишковий абсолютний (EAR), надлишковий відносний (ERR) та атрибутивний (AR) ризики в українській когорті 150 813 ліквідаторів чоловічої статі з України. Досліджувана когорта чисельністю 150 813 осіб громадян України чоловічої статі, які в період 1986 - 1990 рр. брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА на ЧАЕС, "ліквідаторів"), сформована на базі даних Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ДРУ). Ідентифікація випадків захворювання на рак ЩЗ (216 випадків) здійснювалась шляхом зіставлення (лінкіджу) баз даних ДРУ та Національного канцер-реєстру України. На основі порівняння показників захворюваності на рак ЩЗ в досліджуваній когорті з національними показниками частоти цієї патології було розраховано стандартизовані рівні захворюваності. Показники надлишкового абсолютного ризику на 104 людино-років-Грей (EAR/104 PY-Gy), надлишкового відносного ризику на 1 Грей опромінення (ERR/Gy) та атрибутивної частки ризику на 1 Грей опромінення (AR/Gy) було визначено з урахуванням ймовірної дози опромінення на ЩЗ. За основу взято офіційні оцінки доз зовнішнього опромінення УЛНА на ЧАЕС, опубліковані в доповіді UNSCEAR 2008, та результати реконструкції дози на червоний кістковий мозок для когортної вибірки за методом RADRUE. Для розрахунку радіаційних ризиків ці значення доз зведено до ймовірної дози зовнішнього опромінення ЩЗ. Наведено результати довгострокового етапу дослідження (1986 - 2012 рр.) частоти та радіаційних ризиків раку ЩЗ в досліджуваній когорті (150 813) ліквідаторів чоловічої статі. В когорті за досліджуваний період 1986 - 2012 рр. було ідентифіковано 216 випадків раку ЩЗ із загальним показником захворюваності - SIR 3,35 (95 % довірчий інтервал (CI): 2,51 - 3,80). Упродовж усіх років спостереження у досліджуваній когорті мали місце суттєво підвищені показники захворюваності у порівнянні з національними. Дослідження внеску зовнішнього опромінення показали підвищені показники ризику раку ЩЗ в цій численній групі населення для обох дозових оцінок - EAR/10<^>4 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |