Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)Реферативна база даних (8)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Грайворонська І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Грайворонська І. В. 
Металургійні шлаки як сорбенти [Електронний ресурс] / І. В. Грайворонська // Технологічний аудит та резерви виробництва. - 2012. - № 6(2). - С. 31-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tatrv_2012_6(2)__16
Попередній перегляд:   Завантажити - 101.1 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Хоботова Е. Б. 
Сорбційні властивості металургійних шлаків [Електронний ресурс] / Е. Б. Хоботова, І. В. Грайворонська // Вісник Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. - 2019. - Вип. 84. - С. 88-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vhad_2019_84_15
З метою обгрунтування принципової можливості використання в якості сорбенту металургійного шлаку виробництва сплаву FeNi Побузького феронікелевого комбінату, проведено дослідження мінерального, елементного і радіонуклідного складу шлаку. Показано відсутність токсичних елементів, наявність у складі алюмосилікатів кальцію і магнію (мінерал діопсид), наявність аморфного стану речовин, відповідність вимогам норм радіаційної безпеки (I клас радіаційної небезпечності), стабільність у рідкій фазі. Вивчено сорбційну активність шлаку по відношенню до органічних сполук на прикладі барвника метиленового синього (МС). Визначено оптимальні умови активації шлаку: активуючий агент - розчин 0,5 М H2SO4; температура 20 <$E symbol Р>C. Величина адсорбції шлаку за 10 діб досягає максимального значення 0,194 мг/г, що відповідає 96,9 % очищення розчину від МС за відсутності його десорбції. Шлак проявляє сорбційну активність по відношенню до органічних сполук за рахунок великої площі поверхні й наявності аморфної фази і може застосовуватися як адсорбент у технологічних процесах.
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.649 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Грайворонська І. В. 
Використання металургійних шлаків в якості сорбентів поверхнево-активних речовин [Електронний ресурс] / І. В. Грайворонська, Е. Б. Хоботова, М. М. Кірієнко // Інженерія природокористування. - 2019. - № 3. - С. 110-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Iprk_2019_3_17
Визначено елементний, оксидний, мінералогічний та радіонуклідний склад металургійних шлаків. Встановлено клас радіаційної небезпеки досліджених шлаків. Визначено питомі поверхні шлакових сорбентів. Теоретично і експериментально обгрунтовані принципи визначення сорбційної активності металургійних шлаків. Показана можливість використання шлаків з основним мінералом діопсидом в якості сорбентів для очищення води. Активність сорбції шлаку обумовлена високим вмістом діопсид в аморфному стані. Показана можливість сорбції шлаком органічних речовин. За хімічним складом і радіаційними характеристиками шлак може бути використаний в якості технічного матеріалу. Показано прояв сорбційної активності металургійного шлаку. Сорбційні властивості обумовлені наявністю аморфного стану речовини. Визначено можливість використання шлаків при сорбційній обробці вод в технологічних циклах. Для очищення стічних вод від поверхнево-активних речовин на рівні високих концентрацій запропонована раціональна протиточно-ступінчата адсорбційна схема періодичної дії. Представлені ресурсозберігаючі розробки, що дозволяють розширити сировинну базу для виробництва сорбентів, поліпшити екологічну ситуацію регіонів за рахунок запобігання скиду промислових стічних вод при впровадженні систем оборотного водопостачання підприємств.Визначено елементний, оксидний, мінералогічний та радіонуклідний склад металургійних шлаків. Встановлено клас радіаційної небезпеки досліджених шлаків. Визначено питомі поверхні шлакових сорбентів. Теоретично і експериментально обгрунтовані принципи визначення сорбційної активності металургійних шлаків. Показана можливість використання шлаків з основним мінералом діопсидом в якості сорбентів для очищення води. Активність сорбції шлаку обумовлена високим вмістом діопсид в аморфному стані. Показана можливість сорбції шлаком органічних речовин. За хімічним складом і радіаційними характеристиками шлак може бути використаний в якості технічного матеріалу. Показано прояв сорбційної активності металургійного шлаку. Сорбційні властивості обумовлені наявністю аморфного стану речовини. Визначено можливість використання шлаків при сорбційній обробці вод в технологічних циклах. Для очищення стічних вод від поверхнево-активних речовин на рівні високих концентрацій запропонована раціональна протиточно-ступінчата адсорбційна схема періодичної дії. Представлені ресурсозберігаючі розробки, що дозволяють розширити сировинну базу для виробництва сорбентів, поліпшити екологічну ситуацію регіонів за рахунок запобігання скиду промислових стічних вод при впровадженні систем оборотного водопостачання підприємств.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.686 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Хоботова Е. Б. 
Радіоактивність бетонів як багатокомпонентних будівельних матеріалів [Електронний ресурс] / Е. Б. Хоботова, І. В. Грайворонська, М. М. Кірієнко // Інженерія природокористування. - 2020. - № 1. - С. 117-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Iprk_2020_1_16
Оцінка радіоактивності та радіологічних небезпек, пов'язаних із багатокомпонентними будівельними матеріалами (БМ), є необхідною, так як останнім часом у виробництві БМ використовуються промислові відходи, які можуть бути концентраторами природних радіонуклідів. БМ є джерелами gamma-випромінювання та надходження радону. Проблема дослідження - радіоактивні властивості багатокомпонентних бетонів і розрахунок дозових навантажень для людини при використанні бетонів. Гамма-спектрометричним методом визначено питомі активності <^>226Ra, <^>232Th і <^>40K у 7 зразках бетону. За величиною ефективної питомої активності Cеф. << 370 Бк/кг досліджувані зразки бетону відносяться до I класу радіаційної небезпеки і можуть використовуватися в будівництві без обмежень. Ефективна еквівалентна доза опромінення за 50 років для людей, які проживають у бетонних приміщеннях, менше сумарної дози опромінення населення за рахунок природних радіонуклідів і проведення медичних процедур 170 мЗв. Однак по розрахованим середнім річним тканинним (легеневим) доз опромінення людини за рахунок радону для вентильованих і невентильованих приміщень і по величині дози за рахунок gamma-випромінювання виявлено зразки бетонів, які не можуть бути рекомендовані до застосування в цивільному будівництві. Показано, що за даними про радіоактивність зразків і масового вкладу їх окремих компонентів можливо визначити варіювання змісту інших компонентів бетону. Будівельні матеріали є джерелами радону всередині будівель. Радіонукліди радону та їх дочірні продукти розпаду обумовлюють ризик опромінення через альфа-випромінювання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 370.955 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Грайворонська І. В. 
Гранульований доменний шлак як сорбент органічних барвників [Електронний ресурс] / І. В. Грайворонська, Е. Б. Хоботова, В. В. Даценко, І. А. Черепньов // Інженерія природокористування. - 2020. - № 4. - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Iprk_2020_4_10
Визначено властивості гранульованого доменного шлаку "АрселорМіттал Кривий Ріг", що зумовлюють його сорбційну активність. У складі фракцій шлаку ідентифіковані мінерали: окерманіт Ca2MgSi2O7, геленіт Ca2Al(Al,Si)2O7, ранкініт Ca3Si2O7, псевдоволластоніт CaSiO3, мервініт Ca3MgSi2O8, мікроклін КAlSi3O8, кальцит CaCO3, ольдгаміт CaS з вмістом алюмосилікатів кальцію і магнію >> 50 %. Деякі фази знаходяться в аморфному сорбційно-активному стані. Показано доцільність активації водою протягом 1 доби, в результаті якої на поверхні утворюються та дисоціюють гідроксильні та гідрофільні силанольні групи з формуванням негативного заряду поверхні шлакових частинок, що характерно для алюмосилікатів Ca і Mg, а також мінералів кальциту та ольдгаміту. Форма ізотерми адсорбції свідчить про утворення полімолекулярних шарів органічного барвника метиленового синього (МС), що збільшує ефективність шлакового сорбенту. Величина адсорбції МС не менш 2 мг/г. Показано відсутність десорбції МС зі шлаку, що забезпечує безпеку як захоронення відпрацьованого сорбенту, так і його утилізації як наповнювача будівельних матеріалів. Доведено радіаційну безпеку шлаку. Питома ефективна активність фракцій шлаку не перевищує 370 Бк/кг, що надає можливість його використання як технічних матеріалів без обмежень. Запропоновано технологічну схему адсорбційної очистки стічних вод підприємств органічного синтезу та текстильної промисловості, що містять органічні барвники, за допомогою шлакового сорбенту. Стадії технологічного процесу: надходження шлаку з відвалу, аналіз мінерального складу шлаку, водна активація шлаку, статична сорбція барвників у відстійнику, подальша утилізація шлаку та надходження очищених вод у первинне виробництво. Технологія передбачає видалення органічних барвників із стічних вод та їх повторне використання, що забезпечує замкненість циклу оборотного водоспоживання, відсутність витрат хімічних реагентів на активацію шлакового сорбенту, поліпшення екологічної ситуації в місцях розташування шлакових відвалів за рахунок використання шлаків як сорбентів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 519.545 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Хоботова Е. Б. 
Радіаційні властивості відходів виробництва [Електронний ресурс] / Е. Б. Хоботова, І. В. Грайворонська, Н. Г. Гончарова, Г. А. Ляшенко // Інженерія природокористування. - 2021. - № 2. - С. 123-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Iprk_2021_2_20
Проблема отримання екологічно безпечних матеріалів особливо важлива при використанні відходів, які концентрують в собі природні радіонукліди (ПРН), які становлять небезпеку для здоров'я людини і навколишнього середовища. До подібних концентраторів ПРН відносяться відходи вуглевидобувної і теплоенергетичної галузі. Мета роботи - визначення радіонуклідного складу фракцій відходів вуглевидобутку і паливних золошлаків і їх відповідність нормам радіаційної безпеки України і міжнародним радіологічними показниками. У складі паливних золошлаків і відвальних порід вуглевидобутку виявлені ПРН: 226Ra, 232Th та 40K. Вміст радіонуклідів варіює за фракціями відходів. Основний внесок у величину ефективної питомої активності Cеф відходів вносять 226Ra та 232Th. Найбільший розкид питомих активностей за фракціями паливних золошлаків і горілих порід вуглевидобутку характерний для 226Ra. Всі досліджені відходи відносяться до I класу радіаційної небезпеки (Cеф << 370 Бк/кг) і можуть використовуватися в будівництві без обмежень. Згідно з міжнародними радіологічними показниками перевищено значення індексу використання активності практично для всіх досліджених відходів. Гамма-випромінювання горілої породи шахти "Ольховатська" (фракція << 0,63 мм) перевищує рекомендовані межі за величиною індексу внутрішньої небезпеки і гамма-індексу. Величини еквівалентної активності 226Ra і альфа-індексу свідчать, що досліджені золошлаки і відвальні породи не становлять небезпеки підвищеної еманації радону і дочірніх продуктів його розпаду у повітря приміщення. Концентрація радону, що надходить у повітря приміщення, не перевищує 200 Бк/м<^>3. Потужність поглиненої дози на відкритому повітрі для досліджених відходів і річна ефективна еквівалентна доза вище середньосвітових значень, відповідно: 58 нГр/год. та 0,07 мЗв, але нижче значення, рекомендованого МАГАТЕ для населення, 1 мЗв/рік. Надлишковий довічний канцерогенний ризик вище середньосвітового значення 0,29 x 10<^>-3, але нижче межі 0,05, встановленої МКРЗ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 385.867 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського