Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Губіна В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Губіна В. М. Аналіз факторів, що впливають на ефективність експортної діяльності підприємства [Електронний ресурс] / В. М. Губіна // Управління розвитком. - 2013. - № 17. - С. 3-5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uproz_2013_17_3 | ||
| 2. | 
Губіна В. Г. Особливості речового складу та розподіл речовини у хвостосховищах ГЗК Кривбасу [Електронний ресурс] / В. Г. Губіна // Геохімія та рудоутворення. - 2009. - № 27. - С. 116-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2009_27_34 | ||
| 3. | 
Губіна В. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків регіону в умовах зростання відкритості національної економіки [Електронний ресурс] / В. Губіна // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2009. - № 5. - С. 39-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknteu_2009_5_5 | ||
| 4. | 
Губіна В. В. Інновації як фактор конкурентоспроможності в харчовій промисловості [Електронний ресурс] / В. В. Губіна. // Ефективна економіка. - 2013. - № 7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2013_7_71 | ||
| 5. |
Губіна В. Г. Особливості речовинного складу відходів збагачення залізистих кварцитів Кривбасу [Електронний ресурс] / В. Г. Губіна, В. С. Заборовський // Геохімія та рудоутворення. - 2015. - Вип. 35. - С. 56-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2015_35_9 | ||
| 6. | 
Губіна В. Г. Про речовинний склад червоних шламів [Електронний ресурс] / В. Г. Губіна, Г. Г. Губін, Т. П. Ярош // Вісник Криворізького національного університету. - 2015. - Вип. 40. - С. 78-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2015_40_17 Світові родовища бокситів сильно відрізняються за хіміко-мінералогічним складом, що обумовлює застосування різних технологій їх переробки й одержання червоних шламів різного складу. На прикладі українських підприємств ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" і ВАТ "Запорізький алюмінієвий комбінат" розглянуто речовинний склад червоних шламів глиноземного виробництва з метою вирішення питання їх подальшого використання. У процесі тривалого зберігання шламів у шламосховищах змінюються їх властивості. Під час накопичення відходи піддаються впливу компонентів, які знаходяться в повітрі (кисень, діоксид вуглецю, агресивні техногенні речовини, що утворюються в технологічних процесах), природних і техногенних вод і мікроорганізмів. Приведені результати порівняльного аналізу фазово-мінералогічного складу свіжих червоних шламів, шламів, що зберігалися в шламонакопичувачі від декількох місяців до 30 років, а також спеціально відібраних шламів, що зберігалися в лабораторії в умовах, близьких до природних. Це дозволило виявити хіміко-мінералогічні особливості таких шламів. Завдяки своєму речовинному складу червоні шлами треба розглядати не просто як відходи глиноземного виробництва, а як вторинну техногенну сировину, що потребує комплексної переробки до отримання з них товарних продуктів. Червоні шлами можна ефективно використовувати в чорній металургії, будівельній, скляній промисловості та сільському господарстві. Комплексний підхід до переробки вторинної сировини дозволить витягати і використовувати цінні для України кольорові метали і забезпечувати підвищення екологічної безпеки територіальних комплексів і відповідних технологій. | ||
| 7. | 
Губіна В. Г. Магнітні властивості слабомагнітних мінералів залізистих кварцитів Кривбасу [Електронний ресурс] / В. Г. Губіна, Г. М. Курочкін, Г. Г. Губін, М. К. Короленко // Геохімія техногенезу. - 2020. - Вип. 4. - С. 58-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2020_4_8 З метою зменшення втрат металу після подрібнення в процесі збагачення проведено вивчення магнітних властивостей мінералів і визначено здатність до флокуляції мономінеральних фракцій слабомагнітних породоутворювальних мінералів окиснених кварцитів Кривбасу. Досліджено мономінеральні фракції гематиту, мартиту, гетиту, сидериту і кварцу, які не є абсолютно чистими, а містять включення інших мінералів, включаючи тонковкраплений магнетит, який не розкривається навіть у класі -5 мкм. Так, кварц може містити від 0,03 до 0,7 % магнетиту. Залишкова намагніченість та коерцитивна сила тонких частинок кварцу розміром 5 мкм у 2 рази є більшими за ті ж показники у частинок гетиту. Це є однією з причин засмічення магнітних продуктів. Проведені експериментальні дослідження підтвердили наявність процесу флокулоутворення в процесі збагачення. У продуктах із підвищеною масовою часткою магнетиту в полях напруженістю до 800 кА/м утворюються флокули з частинок магнетиту. Тяжіння слабкомагнітних частинок до них є незначним. При збільшенні індукції поля флокули притягуються між собою, на них поступово налипають частинки слабкомагнітних мінералів, особливо за напруженості понад 400 кА/м, а за 800 кА/м це вже більш об'ємні агрегати-флокули, побудовані паралельними ланцюжками в напрямку поля. Зі зменшенням розмірів частинок гематиту, мартиту та гетиту тяжіння у флокули відбувається за менших відстаней між ними. Спільне намагнічування великих і дрібних частинок полегшує флокулоутворення, особливо в полі 800 кА/м. Результати досліджень пояснюють порівняно низькі показники магнітного збагачення окиснених кварцитів, а дані з флокуляції слабкомагнітних мінеральних часток допомагають поліпшити показники збагачення. | ||
| 8. | 
Губіна В. Г. Хімічний склад поточних хвостів збагачення магнетитових кварцитів Криворізького басейну [Електронний ресурс] / В. Г. Губіна, В. В. Покалюк, В. Г. Верховцев, В. Г. Яценко, В. С. Заборовський // Мінералогічний журнал. - 2023. - Т. 45, № 1. - С. 59-71. | ||
| 9. |
Верховцев В. Г. Зміни магнітних властивостей магнетитових кварцитів Інгулецького родовища Кривбасу в процесі збагачення [Електронний ресурс] / В. Г. Верховцев, В. В. Покалюк, В. Г. Губіна, В. П. Снісар, Т. С. Антоненко, Г. О. Земсков // Геохімія техногенезу. - 2022. - Вип. 7. - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2022_7_9 Для руд, що підлягають магнітній сепарації, магнітні властивості мінералів і руд є головними, що визначають особливості технологічного процесу збагачення. Зміна магнітних характеристик мінералів і руд унаслідок подрібнення впливає на ефективність флотації, магнітної й електростатичної сепарації, фільтрації та інших технологічних процесів. Вивчення цих змін у процесах переробки корисних копалин є актуальним для вдосконалення раціональних схем та методів переробки і комплексного використання мінеральної сировини. Головна тенденція змін магнітних властивостей корисної копалини (магнетитових кварцитів), яка фіксується нами під час подрібнення і відповідного зменшення розміру зерен мінералів (зокрема, зерен магнетиту), - це поступове зменшення питомої намагніченості насичення, що є наслідком кристалохімічних змін магнетиту в ході технологічного процесу тонкого подрібнення руди. Такі зміни ми відносимо до якісних, бо вони безумовно впливають на результат технологічного процесу - отримання концентрату з максимально можливим вмістом заліза. На етапі мокрого збагачення фіксуються істотні якісні зміни магнітних властивостей як загалом корисної копалини, тобто - поступове зменшення питомої намагніченості насичення вихідної руди під час подрібнення в кульових млинах з подальшим розділенням на магнітний концентрат і немагнітні хвости, так і поступове зменшення питомої намагніченості насичення агрегатів магнетиту в результаті порушення його доменної структури та часткового окиснення з утворенням нових мінеральних фаз - магеміту і гематиту / мартиту. Мінеральні новоутворення - магеміт і гематит / мартит - унаслідок багатостадійної магнітної сепарації потрапляють здебільшого у відходи збагачення, завдяки чому забезпечується можливість отримання концентрату високої якості з максимальним вмістом заліза. Поряд зі змінами намагніченості нами зафіксовано закономірне поступове зменшення температури Кюрі промпродуктів у процесі збагачення магнетитових залізистих кварцитів. | ||
| 10. |
Губіна В. Г. Пропозиції щодо складування відходів гірничозбагачувальних комбінатів у відпрацьованих просторах кар’єрів [Електронний ресурс] / В. Г. Губіна, Г. Г. Губін // Геохімія техногенезу. - 2022. - Вип. 7. - С. 114-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2022_7_24 XX століття висунуло свої особливі вимоги до гірничо-переробної промисловості, пов'язані з енерго- та ресурсозбереженням. Традиційні технології з видобутку і збагачення корисних копалин суперечать засадам збереження навколишнього середовища та безпеки людей, які створили цю технологію. Мільйони кубометрів забруднених газів і води, відвали пустих порід, шламосховища, порожнини, порушення ландшафту - все це негативні наслідки функціонування гірничо-переробного комплексу. Величезні ями кар'єрів і високі дамби переповнених хвостосховищ разом із вибухами на кар'єрах і шахтах - явище вже геологічного характеру, яке загрожує катастрофічними наслідками, якщо буде запущено пусковий механізм їх взаємодії. В роботі у концептуальному плані викладено погляд на можливий розвиток виробництва на прикладі гірничозбагачувальних залізорудних комбінатів. Запропоновано сумісне внутрішньокар'єрне відвалоутворення розкривних порід із сухими або значно зневодненими відходами збагачення у відпрацьованих просторах кар'єрів, за якого хвости збагачення, розкривні та вмісні породи пошарово укладають у вироблений простір, забезпечуючи заповнення хвостами пустот між фрагментами розкривних і вмісних порід. Значно зневоднені відходи збагачення пропонуємо отримувати шляхом згущення на поличних згущувачах, після чого здійснювати фільтрування на пресфільтрах. Сухі хвости можна отримувати шляхом переходу збагачувальних фабрик на метод сухого (безводного) подрібнення і збагачення залізорудної сировини, який припускає проєктування короткої одностадійної технологічної схеми подрібнення і збагачення залізистих кварцитів. Ці технології допоможуть істотно знизити витрату електроенергії й забезпечити безпечну експлуатацію хвостосховищ, які перестануть бути складними гідротехнічними спорудами. Це сприятиме запобіганню забруднення вод і прилеглих територій, а також відчуженню земель. | ||
| 11. |
Губіна В. Г. Сучасний стан відвалів Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату [Електронний ресурс] / В. Г. Губіна // Геохімія техногенезу. - 2023. - Вип. 9. - С. 43-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2023_9_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |