Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (52) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гудз І$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 32 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Гудз І. М. Роль кросектомії в рецидиві варикозної хвороби [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, В. З. Лавринець, О. І. Гудз, І. В. Дмитрів, М. М. Багрій // Серце і судини. - 2012. - № 4. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2012_4_10 Мета роботи - вивчити роль кросектомії у розвитку рецидиву варикозної хвороби (ВХ) і розробити шляхи запобігання цьому процесу. Проаналізовано лікування 68 хворих, прооперованих з приводу ВХ за наявними стандартами. За класифікацією СЕАР, всі обстежені відповідали категорії C2-C4EpAsPr. Залежно від завдань дослідження їх розподілено на дві групи: 1-ша (основна) - 32 хворих, у яких під час кросектомії (КЕ) використано власну методику формування анатомічного бар'єра для запобігання можливому неоангіогенезу (НА) в зоні сафено-стегнового з'єднання (ССЗ); 2-га (контрольна) - 36 хворих, у яких проведено традиційну КЕ із перев'язуванням вен шовним матеріалом, що не розсмоктується. Для вивчення можливої ролі варикозно зміненої стінки кукси великої підшкірної вени у розвитку процесів НА у частини хворих взяли фрагменти вказаної вени із зони ССЗ для морфологічного дослідження. Після виписування зі стаціонару хворим призначено компресійну терапію протягом 3 міс і тривалий прийом флеботропних препаратів. За рекомендаціями доказової медицини, препаратом вибору є оригінальна мікронізована очищена фракція флавоноїдів. Контрольні обстеження проведено через 12, 24 і 36 міс. У цьому випадку, крім клінічного обстеження, заповнення опитувальника CIVIQ, обов'язково виконували кольорове дуплексне сканування зони ССЗ з метою виявлення можливого неорефлюксу. Контрольними ультразвуковими дослідженнями встановлено, що протягом трьох років після венекзерезу з причини некоректної КЕ в ділянці ССЗ у контрольній групі частота виявлення патологічних рефлюксів сягала 16,6 %, тоді як у основній - 3,12 %. Вияви неоваскуляризації за традиційного проведення КЕ констатовано ще у 16,6 %, водночас як у основній групі завдяки застосуванню бар'єрної техніки не зафіксовано жодного випадку НА. Таким чином, майже у кожного третього хворого, прооперованого з використанням традиційної техніки венекзерезу, в ділянці КЕ спостережено вияви неорефлюксу. Зареєстровані під час обстеження ознаки патологічних рефлюксів у ділянці ССЗ тільки в третині випадків супроводжувалися клінічно значущими ознаками рецидиву ВХ. | |||
| 2. | 
Федорків М. Б. Прогнозування гострого панкреатит-асоційованого пошкодження легень на основі визначення вмісту деяких цитокінів [Електронний ресурс] / М. Б. Федорків, І. М. Гудз, І. М. Шевчук // Клінічна хірургія. - 2013. - № 7. - С. 28-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_7_9 Проаналізовано результати обстеження 68 хворих, госпіталізованих з приводу гострого панкреатиту протягом 48 год з моменту його виникнення. В усіх пацієнтів визначено вміст цитокінів (ІЛ-8, ІЛ-10, ФНП-<$Ealpha>) в крові шляхом імуноферментного аналізу. Розроблено алгоритм прогнозування гострого панкреатит-асоційованого пошкодження легень на основі визначення вмісту цитокінів. | |||
| 3. | 
Гудз І. М. Вплив оперативного лікування на якість життя пацієнтів із посттромботичною хворобою нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, В. А. Оринчак, Г. В. Дорошенко // Хірургія України. - 2013. - № 1. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_1_10 У порівняльному аспекті оцінено результати хірургічних методів лікування хворих на посттромботичну хворобу (ПТХ) на підставі річного спостереження за якістю життя (ЯЖ). Проаналізовано результати оперативного лікування 50 пацієнтів з ПТХ нижніх кінцівок (C5 - C6, Es, As, p, d, Pr). Хворих рандомізовано на дві приблизно однакові за глибиною порушень венозної гемодинаміки групи: першу групу склали 25 пацієнтів, яким застосовано традиційні методи оперативного втручання - усунення вертикального та горизонтального рефлюксів (кросектомія та венекзерез), другу групу - 25 пацієнтів, у яких кросектомію та венекзерез було поєднано із закритим роз'єднанням перфорантних вен та паратибіальною фасціотомією. Післяопераційне ведення хворих обох груп передбачало постійну адекватну компресійну терапію, а також медикаментозне лікування (з урахуванням рекомендацій доказової медицини, хворі тривало приймали оригінальну мікронізовану очищену фракцію флавоноїдів (МОФФ)). ЯЖ вивчено з використанням опитувальника CIVIQ до оперативного втручання та через 1 рік після операції. Висновки: за допомогою опитувальника CIVIQ можна оцінити порушення ЯЖ у пацієнтів з ПТХ. Проведення адекватного оперативного втручання у комбінації з компресійною терапією та тривалим прийомом МОФФ сприяє значному покращанню ЯЖ хворих на ПТХ. Застосування паратибіальної фасціотомії та закритого роз'єднання перфорантних вен у комплексі оперативного лікування хворих на ПТХ (C5 - C6) є більш ефективним щодо покращання ЯЖ у порівнянні з традиційною хірургічною корекцією порушень венозного кровоплину. | |||
| 4. | 
Гудз І. М. Ефективність імпульсної плантарної компресії як методу профілактики післяопераційних венозних тромбозів [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. О. Ткачук-Григорчук // Шпитальна хірургія. - 2014. - № 1. - С. 104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2014_1_37 Обстежено 60 хворих, які перенесли лапароскопічну холецистектомію з приводу ЖКХ. Метод ІПК є більш ефективним у цілому і значно ефективнішим у разі використання у хворих старших вікових груп та у хворих із високим ІМТ. | |||
| 5. |
Гудз І. М. Особлива роль цілостазолу в лікуванні пацієнтів з виявами переміжної кульгавості згідно з рекомендаціями доказової медицини [Електронний ресурс] / І. М. Гудз // Хірургія України. - 2014. - № 1. - С. 107-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_1_18 Проаналізовано дані доказової медицини щодо консервативного лікування пацієнтів з периферійними оклюзійними захворюваннями в стадії переміжної кульгавості. Наведено дані досліджень, які патогенетично обгрунтовують доцільність призначення цілостазолу для лікування цієї категорії пацієнтів. Результати багатоцентрових рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень свідчать про клінічні та економічні переваги цілостазолу над пентоксифіліном та іншими вазоактивними препаратами під час лікування пацієнтів з виявами переміжної кульгавості. Існує велика доказова база щодо безпечності тривалого призначення цілостазолу. | |||
| 6. |
Гудз І. М. Лікування варикозної хвороби з позицій доказової медицини [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. І. Гудз // Шпитальна хірургія. - 2009. - № 3. - С. 106-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2009_3_31 | |||
| 7. |
Гудз І. М. Вплив цилостазолу на віддалені результати ендоваскулярних та реконструктивних втручань на магістральних артеріях [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. І. Гудз // Серце і судини. - 2015. - № 1. - С. 116-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_1_17 Наведено огляд останніх даних літератури щодо розширення показань до застосування цилостазолу у хворих із судинною патологією. Констатовано, що тривале призначення цього препарату сприяє зниженню ризику розвитку рестенозу та пов'язаних із ним ускладнень після ендоваскулярних та реконструктивних втручань як на стегново-підколінному сегменті, так і на сонній артерії. | |||
| 8. |
Гудз І. М. Гемостазіологічні показники після лапароскопічної холецистектомії з приводу гострого холециститу [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. О. Ткачук–Григорчук, О. Л. Ткачук // Клінічна хірургія. - 2016. - № 1. - С. 38–40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_1_13 У 60-ти хворих за різних форм гострого холециститу визначали показники коагулометрії та тромбоеластографії (ТЕГ). До операції показники коагулометрії у міру збільшення тяжкості захворювання мали тенденцію до гіперкоагуляції. Найбільш суттєві зміни показників спостерігали після виконання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ). У хворих за тяжкої операції відзначали прискорену кінетику тромбоутворення, про що свідчили показники ТЕГ. Ризик виникнення кровотечі обмежує застосування медикаментозної тромбопрофілактики. | |||
| 9. |
Гудз О. І. Стан агрегації тромбоцитів як один із чинників ризику під час виконання дистальних артеріальних реконструкцій [Електронний ресурс] / О. І. Гудз, О. Л. Ткачук, І. М. Гудз // Серце і судини. - 2015. - № 3. - С. 86-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_3_10 Мета роботи - вивчити зміни функціонального стану тромбоцитів і можливості їх медикаментозної корекції у процесі виконання шунтувань артерій підколінно-гомілкового сегмента для зниження ризику розвитку раннього тромбозу зони реконструкції. Обстежено 33 пацієнти (середній вік (<$E51,4~symbol С~11,3>) року), у 20-ти з них із виявами хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок (ХКІНК) виконано шунтування артерій гомілки. З метою мінімізувати вилив операційної травми й анестезії на агрегаційні властивості крові контрольну групу сформували із 13-ти хворих з варикозною хворобою нижніх кінцівок без трофічних розладів, яким було виконано плановий венекзерез. В обох групах в інтраопераційний період вивчали агрегаційні властивості крові. У пацієнтів із ХКІНК констатовано підвищення агрегаційних властивостей крові. Проведення дистального шунтування призводило до посилення процесів активації тромбоцитів: через 10 хв після роз'єднання колатерального кровоплину ступінь агрегації тромбоцитів зростав у 3,31 разу (<$Eroman p~<<~0,02>), швидкість агрегації - у 3,32 разу (<$Eroman p~<<~0,01>), час досягнення максимальної агрегації збільшувався на 9,4 % (без достовірності), активність фактора Віллебранда - в 1,74 разу (<$Eroman p~<<~0,05>) у порівнянні з контрольною групою. Утримання ішемії протягом 20 хв призводило до посилення агрегаційних властивостей крові і досліджувані показники не повернулися до норми через 10 хв після відновлення кровоплину в кінцівці. Водночас інтраопераційне проведення інфузії аргініну гідрохлориду сприяло нормалізації ступеня агрегації тромбоцитів, час досягнення максимальної агрегації не зазнав суттєвих змін, швидкість агрегації тромбоцитів була в 1,21 разу нижче, ніж у контрольній групі, активність фактора Віллебранда знизилася на 10,6 % (<$Eroman p~<<~0,05>) у порівнянні з вихідним рівнем. У цілому ж унаслідок застосування донатора оксиду азоту не відбулася нормалізація показників агрегаційного стану тромбоцитів, але спостерігалася позитивна динаміка як під час утримання ішемії кінцівки, так і після відновлення кровоплину. Висновки: у хворих із ХКІНК спостерігають виражені порушення функціонального стану тромбоцитів: збільшення швидкості, ступеня та часу їх агрегації, активності фактора Віллебранда у порівнянні з нормальними показниками. Під час проведення дистального шунтування процеси агрегації тромбоцитів посилюються. Запропонований підхід (інтраопераційну інфузію донатора оксиду азоту аргініну гідрохлориду) можна розглядати як один із варіантів корекції активного стану тромбоцитів. | |||
| 10. | 
Гудз І. М. Особливості профілактики та лікування тромбозу глибоких вен у вагітних і породіль згідно з останніми рекомендаціями АССР [Електронний ресурс] / І. М. Гудз // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 3(1). - С. 118-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_3(1)__46 Виходячи з позицій доказової медицини, керівництвом для лікарів усього світу щодо профілактики та лікування тромботичних захворювань була публікація CHEST-8-ме видання АССР (асоціації грудних лікарів Америки). На початку 2012 р. з'явилось нове, 9-те видання даної асоціації. Наведено рекомендації згаданої асоціації щодо профілактики та лікування тромбозу глибоких вен у вагітних і породіль. | |||
| 11. |
Гудз І. М. Порівняння ефективності різних способів профілактики тромбоемболічних ускладнень при лапароскопічних хірургічних втручаннях [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. О. Ткачук-Григорчук // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 1(1). - С. 20-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_1(1)__8 Для профілактики тромбоемболічних ускладнень під час лапароскопічних операцій доцільно застосовувати механічні методи. Новим засобом профілактики є апарат імпульсної пневматичної компресії (ІПК). Мета дослідження - порівняння ефективності даного методу з еластичним бинтуванням. Обстежено 60 хворих. Для вимірювання базової та пікової швидкості венозного кровотоку використано ультразвукову доплерометрію. Проведено порівняння суб'єктивної оцінки пацієнтами двох методів за відчуттям болю та дискомфорту. Метод ІПК збільшив швидкість венозного кровотоку в 11 разів, у порівнянні із залишковим тиском в задній великогомілковій вені і в 3 рази в підколінній вені. Еластичне бинтування збільшує швидкість венозного кровотоку в задній великогомілковій вені у 5 разів, а у підколінній вені удвічі. Новий пристрій викликає менший больовий синдром і дискомфорт, у порівнянні з еластичним бинтуванням. | |||
| 12. |
Гудз І. М. Особливості викладання елективного курсу "Судинна хірургія" в умовах кредитно-модульної системи навчання [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, Ю. М. Диб’як, І. В. Дмитрів, М. М. Волошин // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 3. - С. 119-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_3_44 Відображено особливості навчально-методичного забезпечення елективного курсу "Судинна хірургія", спрямовані на підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, розвитку іх професійних здібностей, навичок дослідницької роботи, посилення мотивації навчання, активного залучення студентів до навчального процесу. | |||
| 13. |
Гудз І. М. Медико-соціальні аспекти високих ампутацій у хворих на облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. І. Гнатищак // Галицький лікарський вісник. - 2014. - Т. 21, число 4. - С. 119-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2014_21_4_46 Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок залишається однією із основних причин розвитку ішемії кінцівки, наслідком чого може бути висока ампутація нижньої кінцівки (БАНК). Не дивлячись на велику кількість публікацій за даною тематикою, медичні і соціальні наслідки впливу БАНК на подальшу долю пацієнтів вивчено недостатньо. В окремих дослідженнях констатовано суттєвий вплив матеріального становища, рівня освіти, а також доступності до кваліфікованої судиннохірургічної допомоги на показник БАНК. Оскільки дане втручання проводиться у мультиморбідних хворих, то показник смертності протягом наступних 30-ти днів складає в середньому біля 10 % (його можна прогнозувати за рядом периоперативних критеріїв). У 6 - 10 % пацієнтів також констатують ускладнення з боку післяопераційної рани, окремою проблемою залишається вираженість "фантомного" болю, в найближчі роки високим залишається небезпека втрати і єдиної кінцівки. | |||
| 14. |
Гудз І. М. Тактика ведення хворих із "переміжною" кульгавістю - що змінилось в лікуванні за останні роки [Електронний ресурс] / І. М. Гудз // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 1. - С. 120-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_1_40 Проведено аналіз останніх даних доказової медицини стосовно діагностично-лікувальної тактики у пацієнтів із периферійними артеріальними оклюзійними захворюваннями в стадії "переміжної" кульгавості (ПК). Представлені рекомендації міжнародних товариств щодо корекції факторів ризику, вибору медикаментозного лікування, а також встановлення показів до проведення реваскуляризуючих втручань у пацієнтів із проявами ПК. | |||
| 15. |
Гудз І. М. Зміни показників коагуляційного профілю при планових лапароскопічних операціях [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. О. Ткачук-Григорчук, О. Л. Ткачук // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 4(1). - С. 13-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_4(1)__5 Пневмоперитонеум може бути фактором ризику венозного тромбоемболізму. Однак до цього часу відсутній обгрунтований алгоритм профілактики тромботичних ускладнень при лапароскопічних оперативних втручаннях. Мета роботи - оцінка впливу лапароскопічної операції на показники коагуляції з урахуванням ряду інших факторів ризику. Досліджено показники коагулограми а також тромбоеластографії у хворих при проведенні лапароскопічної холецистектомії. Виявлено незначне зростання коагуляційного потенціалу під впливом лапароскопічної операції. Вік хворого, індекс маси тіла та тривалість операції виявляють кореляційний зв'язок з ознаками гіперкоагуляції. Найсильніший вплив на показники коагуляційного профілю має тривалість операції. У хворих з відсугаіми факторами ризику тромботичних ускладнень показники тромбоеластограми не виходять за межі референтних значень. Водночас у хворих з наявними факторами ризику тромбоеластограма має суттєві відхилення від норми. Висновки: прості лапароскопічні операції суттєво не впливають на ризик тромботичних ускладнень. Вік хворих понад 40 років, індекс маси тіла понад 30 кг/м<^>2 | |||
| 16. |
Гудз І. М. Проблема рецидиву тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок у світлі доказової медицини [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. І. Гудз // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 3(1). - С. 72-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3(1)__28 Наведено дані доказової медицини щодо проблеми рецидиву тромбозу глибоких вен (ТГВ). Доведено, що після завершення антикоагулянтної терапії першого епізоду ТГВ протягом 5-ти років рецидив виникає у 30 % пацієнтів. Прогнозувати розвиток рецидиву ТГВ після проведеної антикоагуляції можна за даними ультразвукового обстеження (редукція діаметра тромбованої вени), визначення вмісту D-димеру а також врахування факторів ризику рецидиву. У рандомізованих дослідженнях було перевірено різні медикаменти, які можуть знизити ймовірність виникнення повторного епізоду ТГВ, найбільш ефективним виявилось 2-х річне застосування сулодексиду (зниження ризику рецидиву ТГВ на 54 %). У разі розвитку рецидиву ТГВ на фоні антикоагулянтної терапії рекомендовано тимчасовий перевід пацієнтів на низькомолекулярні гепарини. | |||
| 17. | 
Гудз І. М. Вплив вилучення певного об'єму венозного русла на динаміку рівня артеріального тиску у хворих з варикозною хворобою нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, С. М. Геник, Н. М. Середюк, А. В. Симчич, О. З. Скакун, Н. В. Негрич // Прикарпатський вісник НТШ. Пульс. - 2018. - № 7-8. - С. 8-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2018_7-8_3 Наведено результати вивчення наслідкового впливу хірургічного лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок, тобто повне видалення варикозно-розширених підшкірних вен на динаміку рівня артеріального тиску у пацієнтів без артеріальної гіпертензії та з супутньою гіпертонічною хворобою. Продемонстровано необхідність виконання компресійної проби у хворих з супутньою гіпертонічною хворобою для запобігання розвитку ізольованої діастолічної гіпертензії в результаті видалення частини судинного русла, яким є підшкірні вени нижніх кінцівок. | |||
| 18. | 
Гудз І. М. Маркери ендотеліальної дисфункції як предиктори розвитку післяопераційних тромботичних ускладнень після лапароскопічних операцій [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. О. Ткачук-Григорчук, У. В. Балан // Архів клінічної медицини. - 2016. - № 1. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2016_1_12 Пневмоперитонеум може сприяти ризику венозного тромбоемболізму. Однак до цього часу відсутні обгрунтовані критерії оцінки такого ризику, що надало б змогу доказово призначати засоби профілактики тромботичних ускладнень у разі лапароскопічних оперативних втручань. Мета роботи - визначити критерії диференційованої тромбопрофілактаки у хворих, яким проводяться лапароскопічні хірургічні втручання за показниками ендотеліальної дисфунції. Досліджено показники сироваткової концентрації sP-селектину, а також тесту функціональної ендотеліальної недостатності у хворих під час проведення лапароскопічної холецистектомії. Виявлено зростання сироваткової концентрації sP-селектину під впливом лапароскопічної операції, яке корелює з інтенсивністю запалення, а також з тривалістю лапароскопічної операції. Найсильніший вплив на показники ендотеліальної дисфункції має поєднання синдрому системної запальної відповіді та тривалої лапароскопічної операції. У хворих на хронічний калькульозний холецистит за тривалості лапаросгопічного втручання до 1 год показники факторів адгезії та тесту ендотеліальної дисфункці не виходять за межі референтних значень. Висновки: короткі лапароскопічні операції суттєво не впливають на ризик тромботичних ускладнень. Наявність системного запального синдрому, тривалість лапароскопічної операції понад 1 год слід віднести до факторів ризику венозних тромбозів. Функціональний тест ендотеліальної дисфункції може бути використаний для скринінгової оцінки ризику тромботичних ускладнень у хворих, яким проводяться лапароскопічні хірургічні операції. | |||
| 19. |
Гудз І. М. Можливості ендоваскулярної хірургії у хворих із синдромом Леріша [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, В. Р. Гінчицький, І. Я. Мельник, О. І. Гудз, І. В. Дмитрів // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2020. - № 1. - С. 152-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2020_1_29 | |||
| 20. | 
Гудз І. Репрезентація концепту money на фразеологічному рівні в англійській мові (на матеріалі тлумачних та фразеологічних словників англійської мови) [Електронний ресурс] / І. Гудз, О. Ладика // Південний архів. Філологічні науки. - 2018. - Вип. 76. - С. 64-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pafn_2018_76_13 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |