Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (37) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гупало Ю$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 30 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Гупало Ю. М. Тромбоз глибоких вен. Тактика та стратегія [Електронний ресурс] / Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, О. М. Лазаренко, А. В. Шамрай-Сас, О. І. Наболотний, С. Є. Бондар // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 2. - С. 127-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_2_28 | |||
| 2. | 
Алексеева Т. А. АСМ - тестирование хирургических имплантатов на индивидуальную совместимость с организмом реципиента [Електронний ресурс] / Т. А. Алексеева, И. В. Бойко, Д. Д. Дячук, Ю. М. Гупало, Я. И. Грищук, Н. Т. Картель, О. Н. Лазаренко, Г. О. Лазаренко, П. М. Литвин, И. В. Прокопенко // Поверхность. - 2014. - Вып. 6. - С. 313-325. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pov_2014_6_29 Разработан тест на биосовместимость имплантатов на основе различных материалов с помощью нанобиосенсорной технологии с использованием атомно-силового микроскопа. Тест основан на определении силы отрыва зонда микроскопа с иммобилизованным иммуноглобулином G от контактной поверхности имплантата. Проведено сравнение нового теста с существующими тестами и показана целесообразность его использования на определение совместимости протезов и имплантатов в дооперационном периоде, а также возможность подбора адекватного медикаментозного сопровождения пациента либо адаптационной подготовки поверхности материала к имплантации в ткани организма. Новая методика тестирования не является сложной и дорогостоящей, и затраты на ее проведение практически не могут повлиять на суммарную стоимость оперативных процедур по протезированию или имплантации. Тест следует рассматривать как дополнительный при использовании в хирургической практике. | |||
| 3. | 
Алексеева Т. А. Тромбообразование в протезе сосуда как реакция организма на его материал [Електронний ресурс] / Т. А. Алексеева, Ю. М. Гупало, А. М. Коломоец, О. Н. Лазаренко, Г. О. Лазаренко, П. М. Литвин, И. В. Лось, В. И. Сморжевский, В. И. Степкин // Клінічна хірургія. - 2016. - № 4. - С. 33–36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_4_10 Изучены сосудистые протезы, удаленные в связи с утратой функциональных свойств. С помощью различных методов установлено, что это обусловлено формированием тромбов как реакцией организма на материал протеза. Предложена методика тестирования на совместимость с использованием атомно-силового микроскопа. Составляющие гуморального иммунитета пациента распознают материал протеза и запускают механизмы отторжения при негативной реакции. | |||
| 4. | 
Гупало Ю. М. Вибір хірургічної тактики у хворих із дворівневим оклюзійно-стенотичним ураженням артерій нижніх кінцівок на основі гемодинамічних показників [Електронний ресурс] / Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, О. М. Лазаренко, А. В. Шамрай-Сас, О. І. Наболотний // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 3(2). - С. 40-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_3(2)__25 | |||
| 5. | 
Мещанінов С. К. Розробка автоматизованої системи коригування обтисків точної прокатки смуг при несталому функціональному стані оператора [Електронний ресурс] / С. К. Мещанінов, А. Т. Нельга, О. С. Ітякін, Р. В. Волошин, Ю. Ю. Гупало // Збірник наукових праць Дніпродзержинського державного технічного університету. Технічні науки. - 2016. - Вип. 2. - С. 82-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpddtu_2016_2_19 | |||
| 6. | Поліщук В. М. Вибір методу знеболення при оперативних втручаннях на нижніх кінцівках [Електронний ресурс] / В. М. Поліщук, О. Є. Швед, Ю. М. Гупало, Д. В. Грищенко, О. Г. Левін // Сучасні аспекти військової медицини. - 2012. - Вип. 19. - С. 181-183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2012_19_30 | |||
| 7. | Поліщук В. М. Системний тромболізис при гострому тромбозі [Електронний ресурс] / В. М. Поліщук, О. Є. Швед, Ю. М. Гупало, Д. В. Грищенко // Сучасні аспекти військової медицини. - 2011. - Вип. 18. - С. 199-200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2011_18_34 | |||
| 8. | Поліщук В. М. Випадок гострого мезентеріального тромбозу [Електронний ресурс] / В. М. Поліщук, Д. В. Грищенко, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, А. В. Шамрай-Сас, О. І. Наболотний // Сучасні аспекти військової медицини. - 2014. - Вип. 21. - С. 157-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2014_21_23 | |||
| 9. |
Діденко С. М. Зміни судин мікроциркуляторного русла шкіри та м’язів у хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи [Електронний ресурс] / С. М. Діденко, В. Ю. Субботін, О. В. Каленська, Л. В. Каленська, І. М. Савицька, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, Д. Ю. Шаповалов // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 3. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_3_11 Мета роботи - виявити характерні зміни кровоносних судин шкіри та м'язів, а також базальних мембран епідермісу і судин у хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи (СДС) та провести морфометричну оцінку для визначення ключових критеріїв різних стадій цукрового діабету (ЦД). Досліджено 24 зразки шкіри та м'язів нижніх кінцівок (НК) хворих з ішемічною формою СДС на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій НК. Проведено морфологічні, імуногістохімічні дослідження для виявлення маркера проліферативної активності Кі-67 та маркера судинного процесу й базальних мембран колагену IV типу. Виміряно та порівняно товщину базальних мембран епідермісу та кровоносних судин, діаметр судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри та м'язів, відсоток експресованих базальних кератиноцитів. Зміни ГМЦР скелетних м'язів були більш виражені, ніж зміни ГМЦР шкіри, про що свідчили результати розподілу ШИК-позитивних сполук та колагену IV типу в базальних мембранах епідермісу та стінках кровоносних судин. Висновки. На тлі діабетичної ангіопатії (ДА) у шкірі хворих рівень проліферації кератиноцитів знижувався до 25,8 %. Збільшення експресії маркера колагену IV типу, супроводжувалось потовщенням базальних мембран епідермісу в 2,7 та кровоносних судин в 3,1 разу. Накопичення колагену IV типу та глікозованих сполук призводило до звуження просвіту всіх судин, особливо судин ГМЦР. Внутрішній діаметр судин ГМЦР у шкірі зменшувався: артеріол - на 39 %, венул - на 28 %, капілярів - на 49 %. Внутрішній діаметр судин ГМЦР у м'язах також зменшувався: артеріол - на 45 %, венул - на 38 %, капілярів - на 51 %. У скелетних м'язах звуження просвіту судин ГМЦР було було більш виражене, ніж у шкірі, та супроводжувалось більш вираженими патологічними проявими в цих тканинах. | |||
| 10. |
Швед О. Є. Можливості інструментальних методів діагностики у виборі лікувальної тактики у пацієнток із варикозним розширенням вен нижніх кінцівок і таза [Електронний ресурс] / О. Є. Швед, О. І. Наболотний, Ю. М. Гупало, В. Г. Гур’янов // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_7_15 Мета роботи - розробити алгоритм передопераційної діагностики поєднаного варикозного розширення вен нижніх кінцівок (НК) і таза з метою вибору та планування хірургічного лікування. Проаналізовано результати обстеження 301 пацієнтки репродуктивного віку з варикозним розширенням вен НК за період з 2012 по 2017 рр. Застосування розробленого алгоритму надало змогу діагностувати наявність тазового варикозу з рефлюксом у 14 пацієнток, що було підтверджено результатами флебографії. Висновки: чутливість трансвагінального ультразвукового дослідження в діагностиці тазового варикозу становить 100 %. На хронічний тазовий біль скаржаться частіше пацієнтки з несафеновим варикозом. | |||
| 11. |
Діденко С. М. Діабетична мікроангіопатія у хворих із цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки [Електронний ресурс] / С. М. Діденко, О. В. Каленська, Л. В. Каленська, В. Ю. Субботін, І. М. Савицька, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, Д. Ю. Шаповалов // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 9. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_9_10 Мета роботи - дослідити кількісні характеристики ураження судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри у хворих із цукровим діабетом (ЦД) та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК) і з'ясувати можливість їх використання в клінічній практиці. Для імуногістохімічного та гістологічного дослідження із 165 парафінових блоків шкіри, підшкірної клітковини і м'язів 49 хворих із ЦД та ХКІНК було виготовлено 414 мікропрепаратів. Вік пацієнтів коливався від 56 до 88 років, середній вік становив (67,9 +- 8,1) року. Чоловіків було 28 (57,1 %), жінок - 21 (42,9 %). Хворих лікували в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами в 2013 - 2016 рр. Для порівняння були відібрані зразки шкіри та м'язів 20 пацієнтів, які не мали системних захворювань (контрольна група). Частину препаратів (62,1 %) забарвлювали гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за ван Гізоном. Імуногістохімічні реакції (37,9 % препаратів) проводили за стандартними протоколами з використанням моноклональних мишачих та кролячих антитіл. Виявлено характерні зміни морфометричних показників судин ГМЦР шкіри хворих з ЦД та ХКІНК. Розроблено методику розрахунку показника ступеня (ПС) діабетичної мікроангіопатії (ДМАП). Виявлена кореляція між ступенем ДМАП та ймовірністю виникнення тромбозу після гібридної артеріальної реконструкції. Висновки: внутрішній діаметр судин ГМЦР шкіри хворих з ДМАП 3-го ступеня зменшувався: артеріол - у середньому в 2,6 разу; венул - у 3,1 разу, капілярів - на 43 %. Протягом періоду спостереження на тлі антитромбоцитарної терапії при ДМАП 1-го ступеня тромбозу зони артеріальної реконструкції у хворих не фіксували, при ДМАП 2-го ступеня тромбоз зони артеріальної реконструкції зафіксували у 1 (9,1 %) з 11 хворих, при ДМАП 3-го ступеня - у 7 (22,6 %) з 31 хворого. Проведеним клініко-морфологічним дослідженням виявлені зміни ГМЦР шкіри хворих із ЦД та ХКІНК, використання яких надає змогу конкретизувати лікувальну тактику. Одержані результати свідчать про важливу роль ДМАП у створенні периферичного судинного опору та необхідність враховувати ПС ДМАП для призначення обстеження та проведення ліуквання після артеріальної реконструкції хворим із ЦД та ХКІНК. | |||
| 12. | 
Діденко С. М. Результати хірургічного лікування хворих із ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та ураженням артерій підколінно-гомілкового сегмента [Електронний ресурс] / С. М. Діденко, В. В. Бойко, Ю. В. Іванова, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, Д. Ю. Шаповалов // Міжнародний медичний журнал. - 2018. - Т. 24, № 3. - С. 20-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2018_24_3_6 Мета роботи - проаналізувати результати хірургічного лікування хворих із цукровим діабетом (ЦД), ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального та підколінно-гомілкового сегментів (ПГС), з урахуванням даних інтраопераційної дебітометрії. Проаналізовано результати хірургічного лікування 67 хворих із цукровим діабетом 2-го типу, ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального та ПГС, через 1 та 12 міс. Усім хворим було виконано стегново-підколінне шунтування без втручання на артеріях ПГС. Згідно з отриманими результатами інтраопераційної дебітометрії пацієнти були розподілені на три групи: 1-шу - 22 пацієнти із дебітом шунта більше 60 мл/хв, 2-гу - 25 пацієнтів із дебітом шунта 30 - 60 мл/хв, 3-тю - 20 пацієнтів із дебітом шунта менше 30 мл/хв. При тромбозі первинної зони артеріальної реконструкції виконували повторне втручання - гібридну артеріальну реконструкцію (тромбектомія із шунта та балонна ангіопластика артерій ПГС). Висновки: при поєднаному стенотично-оклюзійному ураженні стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС ізольоване відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента без втручання на артеріях ПГС потребує урахування даних інтраопераційної дебітометрії з визначенням дебіту шунта. Інтраопераційна дебітометрія з визначенням дебіту шунта є ефективною діагностичною методикою, за даними якої можливий диференційований підхід до тактики хірургічного лікування хворих із ЦД.Граничною величиною дебіту шунта, за наявності якої можливе ізольоване відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента, є показники вище 60 мл/хв, подальше втручання на артеріях ПГС показане тільки у хворих із тромбозом шунта; при дебіті шунта 30 - 60 мл/хв реконструкцію артерій ПГС після відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента можна відстрочити та виконати планово другим етапом; при дебіті шунта менше 30 мл/хв потрібна одночасна реконструкція стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС шляхом виконання гібридної артеріальної реконструкції. Остання є ефективним методом відновлення кровообігу у хворих із ЦД та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС та за результатами (показник прохідності зони артеріальної реконструкції протягом 12 міс становив 75 %) достовірно не відрізняється від результатів реконструкції стегнового артеріального сегмента у хворих 1-ї групи: дебіт шунта більше 60 мл/хв, показник прохідності зони артеріальної реконструкції протягом 12 міс становить 77,3 % (p >> 0,05). При тромбозі первинної зони артеріальної реконструкції доповнення тромбектомії із шунта відновленням магістрального кровотоку з підколінної у дві гомілкові артерії шляхом виконання балонної ангіопластики демонструє достовірно кращий показник вторинної прохідності зони артеріальної реконструкції через 12 міс - 88,9 % у порівнянні з показником вторинної прохідності зони артеріальної реконструкції через 12 міс після відновлення магістрального кровотоку з підколінної артерії в одну гомілкову артерію - 69,6 % (p << 0,05). | |||
| 13. | 
Шапринський В. О. Лазерні технології в лікуванні ускладнених форм варикозного розширення вен нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / В. О. Шапринський, Ю. М. Гупало, В. В. Шапринський, О. Є. Швед, О. І. Наболотний, Д. Ю. Шаповалов // Клінічна та профілактична медицина. - 2018. - № 2. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Clinprevmed_2018_2-3_4 | |||
| 14. |
Субботін В. Ю. Надання третинної медичної допомоги хворим із судинною патологією на прикладі роботи центру судинної хірургії клінічної лікарні "Феофанія" [Електронний ресурс] / В. Ю. Субботін, О. Ф. Савицький, Ю. М. Гупало, В. В. Шапринський, Д. Ю. Шаповалов // Клінічна та профілактична медицина. - 2017. - № 3. - С. 72-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Clinprevmed_2017_3_12 | |||
| 15. | 
Діденко С. М. Хірургічне лікування хворих на цукровий діабет з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки та ураженням артерій підколінно-гомілкового сегмента [Електронний ресурс] / С. М. Діденко, В. В. Бойко, Ю. В. Іванова, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, Д. Ю. Шаповалов // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2018. - № 3. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2018_3_4 Мета роботи - провести аналіз результатів хірургічного лікування хворих на цукровий діабет з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки та ураженням артерій підколінно-гомілкового сегмента (ПГС). Проаналізовано результати хірургічного лікування 118 хворих на цукровий діабет 2 типу з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, які проходили лікування в центрі судинної хірургії клінічної лікарні "Феофанія" у 2010 - 2016 рр. Чоловіків було 74 (62,7 %), жінок - 44 (37,3 %) віком від 62 до 83 років (середній вік - (68,6 +- 5,4) року). Хворих розподілили на дві групи: 42 (35,6 %) пацієнти, яким виконали відкриту артеріальну реконструкцію, та 76 (64,4 %) пацієнтів, котрим здійснили балонну ангіопластику. Первинна прохідність зони артеріальної реконструкції у пацієнтів, яким виконали відкриту артеріальну реконструкцію, становила 92,9 %, вторинна прохідність - 97,6 %, частка високих ампутацій - 2,4 %, летальність протягом періоду спостереження - 4,8 %; у пацієнтів, котрим здійснили балонну ангіопластику, - відповідно 86,8; 96,1; 4,0 і 1,3 %. Висновки: через рік первинна прохідність зони артеріальної реконструкції була кращою після відкритих операцій на артеріях ПГС, ніж після ендоваскулярних втручань, а показники вторинної прохідності були порівнянними. Високі ампутації після ендоваскулярних втручань виконували майже вдвічі частіше, ніж після відкритих операцій. Летальність протягом періоду спостереження після відкритих операцій на артеріях ПГС майже в 4 рази перевищувала таку після ендоваскулярних втручань. При лікуванні хворих на цукровий діабет з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки у разі стенотично-оклюзійного ураження артерій ПГС ендоваскулярні методи доцільно використовувати у пацієнтів похилого та старечого віку з тяжкою супутньою патологією. | |||
| 16. |
Гупало Ю. Ю. Анализ результатов прохождения педагогической практики в техническом университете [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Гупало, М. А. Пышный, Е. М. Гулеша, Т. В. Крылова, П. А. Стеблянко // Збірник наукових праць Дніпровського державного технічного університету. Технічні науки. - 2018. - Вип. 1. - С. 162-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpddtu_2018_1_32 | |||
| 17. | 
Шапринський В. В. Лікування критичної ішемії нижніх кінцівок у пацієнтів із багатоповерховими ураженнями артеріального русла [Електронний ресурс] / В. В. Шапринський, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, О. І. Наболотний, Д. Ю. Шаповалов // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 474-478. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_3_18 | |||
| 18. | 
Курик О. Г. Патоморфологічні аспекти рецидиву варикозного розширення вен нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / О. Г. Курик, Ю. М. Гупало, О. І. Наболотний, О. Є. Швед, В. В. Шапринський, Д. Ю. Шаповалов, А. В. Шамрай-Сас // Morphologia. - 2019. - Т. 13, № 1. - С. 13-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2019_13_1_4 | |||
| 19. |
Діденко С. М. Порівняльна оцінка результатів хірургічного та консервативного лікування хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки [Електронний ресурс] / С. М. Діденко, В. Ю. Субботін, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, В. Ф. Капелюшний, В. І. Майструк // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 8. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_8_6 Мета роботи - порівняти результати консервативного лікування та ендоваскулярних і відкритих хірургічних втручань у хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки. Проаналізовано результати лікування 240 пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК), виразково-некротичним ураженням стопи на тлі стенотично - оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента. До групи А включили 143 (54,6 %) пацієнти, яким було проведено хірургічне лікування, до групи Б - 97 (40,4 %) пацієнтів, яких лікували консервативно. У свою чергу групу А розподілили на дві підгрупи: А1 - 42 (29,4 %) пацієнти, яким виконали операцію шунтування до гомілкових або стопових артерій, та А2 - 101 (70,6 %) пацієнт, якому виконали балонну ангіопластику. З метою коректного порівняння результатів різних видів лікування нами була розроблена методика розрахунку коефіцієнта рівня ампутації (КРА). Із 42 хворих підгрупи А1 у 4 (9,5 %) була виконана ампутація на рівні стегна, у 3 (7,1 %) - на рівні гомілки, у 6 (14,3 %) - трансметатарзальна резекція стопи, у 14 (33,3 %) - ампутація пальців. У 15 (35,7 %) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А1 дорівнював 1,48. Із 101 хворого підгрупи А2 у 2 (2,0 %) була виконана ампутація на рівні стегна, у 4 (4,0 %) - на рівні гомілки, у 16 (15,8 %) - трансметатарзальна резекція стопи, у 19 (18,8 %) - ампутація пальців. У 60 (59,4 %) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А2 дорівнював 0,78. Із 97 хворих групи Б у 22 (22,7 %) була виконана ампутація на рівні стегна, у 29 (29,9 %) - на рівні гомілки, у 6 (6,2 %) - трансметатарзальна резекція стопи, у 11 (11,3 %) - ампутація пальців. У 29 (29,9 %) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів групи Б дорівнював 2,79. Висновки: розроблена методика розрахунку КРА може бути використана для порівняння результатів лікування хворих з ЦД та ХКІНК на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента, у яких були застосовані різні методи лікування. Найкращі річні результати збереження опорної функції нижньої кінцівки спостерігали у хворих, яким виконали балонну ангіопластику, найгірші - у хворих, яким було проведено консервативне лікування. | |||
| 20. | 
Гупало Ю. М. Консервативна терапія та реабілітація пацієнток із хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок і тазу [Електронний ресурс] / Ю. М. Гупало, О. І. Наболотний, О. Є. Швед, В. Г. Гур’янов // Харківська хірургічна школа. - 2017. - № 5-6. - С. 83-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2017_5-6_17 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |