Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)Журнали та продовжувані видання (1)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (18)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Диндар О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 26
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Голота В. Я. 
Роль генітального герпесу в винекненні порушень репродуктивного здоров'я у дівчат-підлітків [Електронний ресурс] / В. Я. Голота, Г. І. Макаренко, Н. О. Мироненко, Н. І. Нетреба, О. А. Диндар, Т. Р. Никонюк // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 1. - С. 77-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_1_41
2.

Диндар О. А. 
Профілактика тромбофілічних ускладнень у вагітних з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. А. Диндар, В. О. Бенюк, В. В. Курочка, А. О Семенюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2013. - Т. 3, № 1. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2013_3_1_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 234.708 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Бенюк В. О. 
Фактори перинатального ризику при невиношуванні вагітності [Електронний ресурс] / В. О. Бенюк, О. А. Диндар, О. О. Бала // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2011. - Т. 1, № 2. - С. 75-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2011_1_2_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 754.489 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Диндар О. А. 
Особливості стану фетоплацентарного комплексу в жінок із невиношуванням вагітності на тлі надлишкової маси тіла і метаболічного синдрому [Електронний ресурс] / О. А. Диндар, В. О. Бенюк // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 28-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_1_8
Мета роботи - вивчити функціональний стан фетоплацентарного комплексу в жінок із невиношуванням вагітності на тлі надлишкової маси тіла і метаболічного синдрому. Проведено обстеження 169 вагітних. Основну групу склали 116 жінок із невиношуванням вагітності, яких було розподілено на групи залежно від індексу маси тіла і наявності метаболічного синдрому. Контрольну групу становили 53 жінки, що народжували вперше та не мали в анамнезі екстрагенітальної патології. У всіх вагітних визначали в периферичній крові вміст гормонів і плацентарних білків шляхом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем. Оцінка досліджуваних параметрів здійснювалася після 28 тиж. вагітності, оскільки до цього терміну не було достовірних відмінностей між контрольною й основними групами (p >> 0,05). У вагітних із невиношуванням на тлі надлишкової маси тіла і метаболічного синдрому, починаючи з 28 - 32 тиж., відмічено достовірне зни-ження вмісту Е2, концентрації прогестерону, плацентарного лактогену, хоріонічного гонадотропіну, при одночасному збільшенні рівня кортизолу. Встановлено наявність негативних змін щодо вмісту плацентарних білків із 28 - 32 тиж. вагітності в жінок із невиношуванням вагітності на тлі ожиріння і метаболічного синдрому: збільшення <$E alpha>-ФП, ПАМГ, АМГФ, SSBG та зменшення SP1, що, своєю чергою, корелює з високою частотою невиношування вагітності й перинатальними втратами. Висновки: метаболічний синдром є істотним чинником ризику розвитку порушень з боку функціонального стану плаценти й плода. Цей ризик зростає зі збільшенням терміну вагітності та актуалізує необхідність удосконалення наявних лікувально-профілактичних і прогностичних заходів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 621.254 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Диндар О. А. 
Стан клітинного і гуморального імунітету у вагітних із надлишковою масою тіла і метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. А. Диндар, В. О. Бенюк, Т. Р. Никонюк // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2014. - Вип. 1-2. - С. 113-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2014_1-2_33
Попередній перегляд:   Завантажити - 118.588 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Диндар О. А. 
Гістогенез ускладнень вагітності і пологів у жінок із метаболічним синдромом і ожирінням [Електронний ресурс] / О. А. Диндар // Здоровье женщины. - 2015. - № 10. - С. 114-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_10_24
На підставі клініко-статистичного аналізу визначено частоту та структуру акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із метаболічним синдромом і ожирінням. Установлено, що провідну роль у розвитку ускладнень вагітності та пологів відіграють порушення процесів ангіогенезу зі зменшенням розгалуження судин і зниженням васкуляризації ворсин плаценти. Ступінь вираженості морфологічних та імуногістохімічних змін корелює з індексом маси тіла вагітних і частотою розвитку акушерських ускладнень.
Попередній перегляд:   Завантажити - 199.393 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Диндар О. А. 
Діагностичні детермінанти функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із ожирінням і метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. А. Диндар, Т. Р. Никонюк // Здоровье женщины. - 2016. - № 2. - С. 90-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_2_19
Проведено обстеження 238 вагітних із метою прогнозування перинатальних ускладнень у жінок із ожирінням і метаболічним синдромом (МС) шляхом вивчення факторів ангіогенезу та стану фетоплацентарного комплексу. Зроблено висновки, що у вагітних із ожирінням II - III ступеня і МС дисфункція ендотелію проявляється зниженням продукції судинного ендотеліального фактора росту в I триместрі на 22,2 %, збільшенням у II триместрі на 16,4 % і зниженням у III - на 60,0 % у порівнянні з контрольною групою. Для вагітних із ожирінням II - III ступеня і МС є характерним зниження продукції плацентарного фактора росту в I триместрі в 1,5 разу, в II - у 2 рази, а в III - у 2,5 разу у порівнянні з референтними значеннями. Продукція розчинного рецептора судинно-ендотеліального фактора росту у порівнянні з групою контролю прогресивно зростає протягом вагітності за ожиріння II - III ступеня і МС у I триместрі в 1,2 разу, у II триместрі - в 1,4 разу, у III триместрі - у 3,3 разу, що відображає ступінь вираженості ендотеліальної дисфункції у даного контингенту вагітних. Доведено, що наявність ожиріння I ступеня і МС істотно не впливає на функціональний стан фетоплацентарного комплексу. За II ступеня ожиріння і МС, особливо наприкінці вагітності та напередодні пологів, ці зміни мають субкомпенсований, а за наявності МС і ожиріння III ступеня - декомпенсований характер.
Попередній перегляд:   Завантажити - 218.055 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Диндар О. А. 
Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок з метаболічним синдромом на тлі надлишкової маси тіла [Електронний ресурс] / О. А. Диндар // Сімейна медицина. - 2014. - № 4. - С. 125-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_4_32
Вивчено функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок з метаболічним синдромом на тлі надлишкової маси тіла. Проаналізовано основні ехографічні, допплерометричні, кардіотокографічні показники у динаміці гестаційного процесу. Виявлені прояви плацентарної дисфункції та хронічного внутрішньоутробного страждання плода корелюють з високою частотою недоношування вагітності і перинатальними втратами у жінок з метаболічним синдромом на тлі надлишкової маси тіла.
Попередній перегляд:   Завантажити - 138.513 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Бенюк В. О. 
Цитокіновий профіль і імуногістохімічний стан ендометрію жінок із невиношуванням вагітності на тлі надлишкової маси тіла метаболічного синдрому [Електронний ресурс] / В. О. Бенюк, О. А. Диндар // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2014. - № 4. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2014_4_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 62.29 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Диндар О. А. 
Прогнозування перинатальних ускладнень у жінок із ожирінням і метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. А. Диндар, В. О. Бенюк, Т. Р. Никонюк // Здоровье женщины. - 2016. - № 4. - С. 163-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_4_35
Мета дослідження - прогнозування перинатальних ускладнень у вагітних із ожирінням і метаболічним синдромом (МС) шляхом вивчення стану фетоплацентарного комплексу та факторів ангіогенезу. Проведено обстеження 238 вагітних, з яких 185 - із ожирінням і МС, 53 - з нормальною масою тіла. Вивчено вміст у периферійній крові гормонів, плацентарних білків, а також показників ендотеліальної дисфункції у III триместрі вагітності шляхом проведення радіоімунологічного та імуноферментного аналізу. Наявність надмірної маси тіла та ожиріння I ступеня істотно не впливає на функціональний стан фетоплацентарного комплексу. У вагітних із II - III ступенем ожиріння і МС зміни ендокринологічних показників фетоплацентарного комплексу мають субкомпенсований характер, що підтверджується зниженням рівня E2 в 1,3 - 1,6 разу, ПГ, ПЛ, ХГ, Прл - на 86 % за одночасного підвищення рівня К в 1,2 - 1,6 разу у порівнянні з групою контролю. Плацентарна дисфункція з суб- та декомпенсованим характером перебігу у вагітних із МС та ожирінням II - III ступеня проявляється підвищенням рівня alpha-ФП в 1,6 - 2 рази, ПАМГ - в 1,5 - 2,1 разу, АМГФ - в 1,3 - 1,9 разу, SSBG - в 1,2 - 1,5 разу та зниженням SP1 в 1,3 - 1,5 разу відповідно. У вагітних із ожирінням II - III ступеня і МС дисфункція ендотелію характеризується зниженням продукції судинного ендотеліального фактора росту у 2,3 - 2,5 разу, плацентарного фактора росту в 2,2 - 2,3 разу та зростанням розчинного рецептора судинно-ендотеліального фактора росту у 3,0 - 3,3 разу у порівнянні з групою контролю. Проведені комплексні дослідження доводять, що прогноз для вагітних із ожирінням II - III ступеня і МС має несприятливі наслідки щодо розвитку перинатальних ускладнень. Лікувально-діагностичні і профілактичні заходи, спрямовані на динамічне зниження маси тіла, покращання метаболічних процесів у майбутніх матерів, доцільно проводити у межах програми передгравідарної підготовки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 150.557 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Диндар О. А. 
Гінекологічна захворюваність у жінок із ожирінням і метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. А. Диндар, В. О. Бенюк // Здоровье женщины. - 2015. - № 6. - С. 163-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_6_38
Показано частоту та структуру гінекологічних захворювань, характер порушень менструальної функції у жінок із метаболічним синдромом залежно від форми та ступеня ожиріння. Встановлено, що в жінок репродуктивного віку в анамнезі має місце висока частота гінекологічної захворюваності, особливо порушення менструального циклу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 211.457 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Диндар О. А. 
Морфологічні особливості фетоплацентарного комплексу у жінок із надмірною масою тіла і метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. А. Диндар, В. О. Бенюк, О. М. Грабовий // Український медичний часопис. - 2014. - № 2. - С. 163-165. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_2_37
Досліджено морфологічні особливості фетоплацентарного комплексу у жінок із надмірною масою тіла (НМТ) і метаболічним синдромом (МС). Обстежено 130 породіль, із яких 40 із порушенням жирового обміну без ознак МС, 60 - з індексом маси тіла >> 30 і встановленим МС; 30 жінок становили контрольну групу. Результати морфологічних досліджень показали, що НМТ і МС у жінок репродуктивного віку - істотні чинники розвитку плацентарної дисфункції. У цьому випадку її частота зростає з підвищенням індексу маси тіла та ступеня вираженості МС. Плацентарна дисфункція у жінок із МС підтверджена одержаними морфологічними даними з урахуванням варіанта компенсаторно-пристосувальних реакцій.
Попередній перегляд:   Завантажити - 224.938 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Диндар О. А. 
Особливості перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. А. Диндар // Семейная медицина. - 2014. - № 2. - С. 150-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_2_34
Дослідження присвячене вивченню порівняльних аспектів перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок із різним індексом маси тіла та наявністю метаболічного синдрому. Результати проведених клінічних досліджень свідчать, що наявність надмірної маси тіла і метаболічного синдрому у жінок репродуктивного віку є істотним чинником розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. При цьому їхня частота зростає в міру збільшення величини індексу маси тіла і ступеня вираженості метаболічного синдрому. Одержані результати є обгрунтуванням для вдосконалення існуючого алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 131.469 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Диндар О. А. 
Особливості метаболічних і гормональних порушень у жінок з метаболічним синдромом на прегравідарному етапі [Електронний ресурс] / О. А. Диндар // Здоровье женщины. - 2017. - № 4. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_4_12
Мета дослідження - вивчення особливостей метаболічних порушень і гормонального стану репродуктивної системи жінок з ожирінням і метаболічним синдромом (МС) на прегравідарному етапі залежно від індексу маси тіла та вираженості МС. Обстежено 124 жінки з ожирінням і МС, що звернулись по допомогу на прегравідарному етапі, та 53 жінки, що не мали в анамнезі соматичної і гінекологічної патології. Проведено антропометричне дослідження, визначення рівня артеріального тиску, вивчення вуглеводного та ліпідного обмінів, оцінювання ендокринного статусу репродуктивної системи, ультразвукове дослідження органів малого таза. У жінок репродуктивного віку виявлено підвищення рівнів загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності та зниження - ліпопротеїдів високої щільності з превалюванням IIb і IV типів дисліпідемії. Інсулінорезистентність виявлено у 28,3 % жінок з I, у 47,4 % - з II і у 69,7 % - з III ступенем ожиріння. МС виявлено у 79,2 % пацієнток з ожирінням I, у 94,7 % - II і у 100 % III ступеня. Кількість компонентів МС прямо пропорційно корелює зі ступенем тяжкості ожиріння. Індекс фертильності за III ступеня ожиріння зріс до 2,7, гіпоестрогенію відзначено за I ступеня, гіперестрогенію - у 50,7 % жінок - за II і III ступенів ожиріння, прогестеронову недостатність виявлено у 66,9 %, гіперандрогенію - у 58,8 %, зниження рівня секс-зв'язувального глобуліну - у 83,0 % спостережень. Встановлено, що патологічні зміни гормонального статусу репродуктивної системи жінок на прегравідарному етапі прямо пропорційно залежать від індексу маси тіла, кількості компонентів МС і дисметаболічних порушень.
Попередній перегляд:   Завантажити - 144.834 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Диндар О. А. 
Акушерські і перинатальні ускладнення у жінок з надмірною масою тіла і метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. А. Диндар // Здоровье женщины. - 2013. - № 3. - С. 129-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_3_28
Результати проведених клінічних досліджень свідчать, що наявність надмірної маси тіла і метаболічного синдрому у жінок репродуктивного віку є суттєвим чинником розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. При цьому їх частота зростає зі збільшенням індексу маси тіла і вираженості метаболічного синдрому. Для більш глибокого розуміння процесів, що відбуваються, необхідним є проведення додаткових лабораторних і функціональних досліджень.
Попередній перегляд:   Завантажити - 317.143 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Диндар О. А. 
Ефективність застосування препарату Магнефар В6 в акушерській практиці [Електронний ресурс] / О. А. Диндар // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 58-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_8_14
Мета дослідження - проведення порівняльного оцінювання ефективності та безпечності застосування у вагітних препарату магнефар B6 з іншими солями магнію щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень. Проведено комплексне обстеження 60 вагітних, з яких 30 вживали фармпрепарат магнефар B6 у добовій дозі 1500 мг магнію аспарагінату та 15 мг піридоксину гідрохлориду (основна група) і 30 - препарати інших солей магнію (група порівняння). Симптоми магнієвого дефіциту визначено шляхом анкетного опитування. Проведено аналіз клінічного перебігу першої половини вагітності з визначенням частоти і структури ускладнень, рівня артеріального тиску, показників ультразвукових досліджень, загальних і біохімічних аналізів крові, сечі, стану ліпідного та вуглеводного обмінів, системи гемостазу, системного імунітету залежно від препарату, що застосовувався для відновлення балансу магнію. Анкетування виявило стан магнієвого дефіциту в усіх вагітних. Основними ускладненнями перебігу першої половини вагітності визнані: загроза переривання вагітності; аборт, що розпочався; вагітність, що не розвивається; ранній гестоз; анемія; респіраторна вірусна інфекція; загострення екстрагенітальної патології; артеріальна гіпертензія. Під час аналізу показників вуглеводного та ліпідного обмінів, системи гемостазу, T- і B-клітинних ланок імунітету у вагітних із гіпомагніємією виявлено стан інсулінорезистентності, підвищення атерогенного потенціалу, початкові прояви гіперкоагуляції, дисбаланс імунокомпетентних клітин на системному рівні. Встановлено, що корекція хронічного дефіциту магнію, проведена фармпрепаратом магнефар B6, забезпечила зниження частоти та тяжкості ускладнень перебігу вагітності, нормалізацію показників артеріального тиску, вуглеводного та ліпідного обмінів, системи гемостазу, T- і B-клітинних ланок імунітету.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.363 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Диндар О. А. 
Досвід застосування препарату Магнефар В6 в акушерській практиці [Електронний ресурс] / О. А. Диндар // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 82-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_1_16
Мета дослідження - визначення ефективності та безпечності застосування вагітними препарату магнефар B6 щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень. Проведено обстеження 60 жінок у другій половині вагітності. До основної групи спостереження ввійшли 30 вагітних, які з метою профілактики акушерських і перинатальних ускладнень протягом другої половини вагітності вживали фармпрепарат магнефар B6; 30 вагітних, що не вживали препаратів магнію, ввійшли до групи порівняння. Симптоми магнієвого дефіциту визначали шляхом анкетного опитування. Проведено аналіз клінічного перебігу другої половини вагітності, пологів, післяпологового періоду, стану плода та новонародженого з визначенням частоти і структури акушерських і перинатальних ускладнень. Анкетне опитування, що проведено у вагітних основної і порівняльної груп у 24 - 26 тиж, виявило симптоми дефіциту магнію у 86,6 % випадків. Після проведеної корекції фармпрепаратом магнефар B6 в основній групі вагітних відзначено суттєве покращання самопочуття та зниження частоти і тяжкості проявів магнієвого дефіциту. Проте у міру збільшення терміну гестації зросла кількість вагітних групи порівняння з симптомами дефіциту магнію, що негативно позначилось на перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, стані плода та новонародженого. Основними ускладненнями були: загроза передчасних пологів, прееклампсія, анемія, плацентарна дисфункція, симптоми респіраторної вірусної інфекції, загострення екстрагенітальної патології, гестаційний цукровий діабет, передчасний розрив плодових оболонок, аномалії пологової діяльності, дистрес плода, дефект плацентарної тканини, епізіо-/перинеотомія. Післяпологовий період ускладнився розходженням швів промежини, субінволюцією матки, тромбофлебітом поверхневих вен нижніх кінцівок, інфільтрацією післяопераційного шва, післяпологовим ендометритом, гемороєм. Ускладненнями стану новонароджених визнані: асфіксія, синдром дихальних розладів, реалізація внутрішньоутробного інфікування, постгіпоксична енцефалопатія. Встановлено, що проведена корекція дефіциту магнію фармпрепаратом магнефар B6 забезпечила зниження частоти і тяжкості ускладнень перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, покращання стану плода і новонародженого.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.458 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Бенюк В. О. 
Сучасний алгоритм діагностики гіперпластичних процесів ендометрія [Електронний ресурс] / В. О. Бенюк, В. М. Гончаренко, Ю. В. Кравченко, А. В. Ганущак, О. А. Диндар // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2018. - Вип. 2. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2018_2_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 679.325 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Диндар О. А. 
Преконцепційна підготовка жінок із невиношуванням вагітності на тлі метаболічного синдрому [Електронний ресурс] / О. А. Диндар, Т. Р. Никонюк, І. А. Усевич, Н. М. Гичка, О. О. Бала // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2018. - Вип. 2. - С. 64-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2018_2_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 676.963 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Диндар О. А. 
Роль маркерних білків вагітності при прогнозуванні акушерських ускладнень у жінок із метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. А. Диндар // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2016. - Вип. 2. - С. 144-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2016_2_26
Попередній перегляд:   Завантажити - 190.423 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського