Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Журнали та продовжувані видання (2) | Реферативна база даних (21) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дружина О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 40 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Тодуров Б. М. Перше успішне застосування екстракорпоральної мембранної оксигенації у дитини першого року життя при синдромі гострого пошкодження легенів [Електронний ресурс] / Б. М. Тодуров, О. М. Довгань, О. М. Дружина, І. О. Аксьонова, В. І. Борисова, С. М. Судакевич, В. В. Шмирко, Т. В. Кропивко, Н. В. Льовіна // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 2. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2013_2_7 | |||
| 2. | 
Дружина О. М. Вплив ультрафільтрації крові на гемодинамiку та газообмiн при проведенні штучного кровообігу у дітей [Електронний ресурс] / О. М. Дружина // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2013. - Вип. 2. - С. 135-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2013_2_33 | |||
| 3. | 
Дружина О. С. Показники білкового обміну у крові баранчиків за умов використання у їх раціонах амінокислот лізину, метіоніну та cульфуру [Електронний ресурс] / О. С. Дружина, В. В. Гавриляк, П. В. Стапай, Н. П. Сидір // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Тваринництво. - 2014. - Вип. 2(1). - С. 117-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2014_2(1)__28 | |||
| 4. | 
Сидір Н. П. Показники енергетичного обміну у крові баранчиків за умов використання у їх раціонах лізину, метіоніну та сульфуру [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір, Н. М. Параняк, Л. В. Стапай, О. С. Дружина // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - 2014. - Вип. 15, № 1. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2014_15_1_10 Наведено дані про вплив незамінних амінокислот лізину, метіоніну та сульфуру як домішок до основного раціону 4-місячних баранчиків породи мериноландшафт, на показники енергетичного обміну у їх крові. Показано, що використання у раціонах молодняку овець домішок амінокислот лізину, метіоніну та сцльфуру позитивно відображається на показниках енергетичного обміну, про це свідчить збільшення у плазмі крові вмісту загальних ліпідів і глюкози. Збільшення у крові загальних ліпідів зумовлено лише за рахунок збільшення у їх складі фосфоліпідів, зокрема фосфатидилхоліну та фосфатидилетаноламіну, тобто азотовмісних класів ліпідів. | |||
| 5. | 
Кузьмич І. М. Лікування хворих із гострою нирковою недостатністю після кардіохірургічних операцій в умовах штучного кровообігу при низькій фракції викиду лівого шлуночка [Електронний ресурс] / І. М. Кузьмич, Б. М. Тодуров, А. В. Костенко, О. В. Станішевський, Ю. М. Костик, І. О. Долгова, О. М. Дружина // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - 2014. - № 2. - С. 19-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kait_2014_2_5 | |||
| 6. | 
Лоскутов О. А. Білатеральний моніторинг церебральної оксигенації та основні параметри перфузії при проведенні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу [Електронний ресурс] / О. А. Лоскутов, О. М. Дружина, І. П. Шлапак, Б. М. Тодуров // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 1. - С. 141-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_1_28 Вивчено залежність між значеннями рівня сатурації головного мозку та основними параметрами перфузії для оптимізації методики перфузіологічного забезпечення під час проведення операцій аортокоронарного шунтування за умов штучного кровообігу. У дослідження було включено 23 пацієнти з ішемічною хворобою серця, яким було виконано операцію ізольованого аортокоронарного шунтування. Під час дослідження визначено пряму кореляційну залежність між значеннями рівня сатурації головного мозку та продуктивністю апарата штучного кровообігу: у разі зниження об'ємної швидкості перфузії зазначалося пропорційне зниження показників рівня сатурації головного мозку (r = 0,62), а збільшення продуктивності апарата штучного кровообігу призводило до зростання даних значень (r = 0,80). У разі зниження середніх значень артеріального тиску внаслідок зменшення загальнопериферійного судинного опору реєструвалося зменшення рівня сатурації головного мозку (r = 0,59), а збільшення об'ємної швидкості перфузії надавало змогу досягти вихідного рівня цих значень. У той же час збільшення показників артеріального тиску шляхом збільшення загальнопериферійного судинного опору не призводило до значимого підйому рівня сатурації головного мозку (відсутність кореляційного зв'язку, <$Eroman r~<<~0,3>).Вивчено залежність між значеннями рівня сатурації головного мозку та основними параметрами перфузії для оптимізації методики перфузіологічного забезпечення під час проведення операцій аортокоронарного шунтування за умов штучного кровообігу. У дослідження було включено 23 пацієнти з ішемічною хворобою серця, яким було виконано операцію ізольованого аортокоронарного шунтування. Під час дослідження було визначено пряму кореляційну залежність між значеннями рівня сатурації головного мозку та продуктивністю апарата штучного кровообігу: у разі зниження об'ємної швидкості перфузії зазначалося пропорційне зниження показників рівня сатурації головного мозку (r = 0,62), а збільшення продуктивності апарата штучного кровообігу призводило до зростання даних значень (r = 0,80). У разі зниження середніх значень артеріального тиску внаслідок зменшення загальнопериферійного судинного опору реєструвалося зменшення рівня сатурації головного мозку (r = 0,59), а збільшення об'ємної швидкості перфузії надавало змогу досягти вихідного рівня цих значень. У той же час збільшення показників артеріального тиску шляхом збільшення загальнопериферійного судинного опору не призводило до значимого підйому рівня сатурації головного мозку (відсутність кореляційного зв'язку, r << 0,3). | |||
| 7. | 
Дружина О. С. Рівень тиреоїдних гормонів у крові молодняку овець за умов використання в їх раціонах амінокислот лізину, метіоніну та сульфуру [Електронний ресурс] / О. С. Дружина // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 3. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_3_8 Наведено дані про вплив незамінних амінокислот лізину, метіоніну та Сульфуру як домішок до основного раціону 4-місячних баранчиків породи мериноландшафт, на вміст тиреоїдних гормонів (трийодтироніну і тироксину) в їх крові. Показано, що у крові баранчиків, яким згодовували додатково у складі основного раціону 3 г амінокислоти лізину і 2 г сульфату натрію (перша дослідна група) з розрахунку на гол/добу, рівень гормону тироксину (Т4) знаходився практично, як і у тварин контрольної групи (69,6 проти 40,0 нмоль/л), а рівень трийодтироніну (Т3) зменшився на 32,6 % (1,76 проти 2,13 нмоль/л; P << 0,1). У той же час, включення до основного раціону баранчиків підвищених рівнів Сульфуру за рахунок сірковмісної амінокислоти метіоніну та сульфату натрію (по 2 г гол/добу, друга дослідна група) сприяло вірогідному збільшенню у плазмі крові, як Т3, так і Т4. Зокрема, вміст Т3 збільшився на 18,7 % (P << 0,05), а Т4 - 36,1 % (P << 0,01). Включення до основного раціону баранчиків лізину (3 г гол/добу), метіоніну та сульфату натрію (по 2 г гол/добу, третя дослідна група) призвело до збільшення у плазмі крові обох гормонів у порівнянні з тваринами контрольної групи. Зокрема, вміст Т4 вірогідно (P << 0,01) збільшився на 20,4 % у порівнянні з контрольною групою тварин і зменшився на 13,0 % (P << 0,05) у порівнянні з тваринами другої дослідної групи, а вміст Т3 відповідно знаходився на рівні тварин контрольної групи і вірогідно зменшився (P << 0,05) на 18,7 % відносно тварин першої дослідної групи. Зроблено висновок, про те, що лізин, як незамінна диамінокарбонова амінокислота, призводить до зменшення рівня тиреоїдних гормонів (особливо Т3) у крові молодняку овець, а сірковмісні речовини (метіонін, Na | |||
| 8. |
Сидір Н. П. Показники білкового обміну у крові баранчиків за умов використання у їх раціонах cульфуру та амінокислот лізину і метіоніну [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір, П. В. Стапай, О. С. Дружина // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 3. - С. 203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_3_71 | |||
| 9. |
Сидір Н. П. Ліпідний склад найдовшого м’яза спини молодняку овець за умов використання у їх раціонах сульфуру та амінокислот лізину і метіоніну [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір, О. С. Дружина // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 4. - С. 208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_4_54 | |||
| 10. | 
Лоскутов О. А. Вплив непрямого білірубіну на гістологічний стан міокардіоцитів вушка правого передсердя [Електронний ресурс] / О. А. Лоскутов, О. В. Дружина, О. М. Дружина, Д. О. Лоскутов, Т. В. Козицька // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 2(4). - С. 266-270. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_2(4)__61 | |||
| 11. |
Лоскутов О. А. Білатеральний моніторинг церебральної оксигенації та основні параметри перфузії при проведенні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу [Електронний ресурс] / О. А. Лоскутов, О. М. Дружина, І. П. Шлапак, Б. М. Тодуров // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 6. - С. 68-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_6_15 Вивчено залежність між значеннями рівня сатурації головного мозку та основними параметрами перфузії для оптимізації методики перфузіологічного забезпечення під час проведення операцій аортокоронарного шунтування за умов штучного кровообігу. У дослідження було включено 23 пацієнти з ішемічною хворобою серця, яким було виконано операцію ізольованого аортокоронарного шунтування. Під час дослідження визначено пряму кореляційну залежність між значеннями рівня сатурації головного мозку та продуктивністю апарата штучного кровообігу: у разі зниження об'ємної швидкості перфузії зазначалося пропорційне зниження показників рівня сатурації головного мозку (r = 0,62), а збільшення продуктивності апарата штучного кровообігу призводило до зростання даних значень (r = 0,80). У разі зниження середніх значень артеріального тиску внаслідок зменшення загальнопериферійного судинного опору реєструвалося зменшення рівня сатурації головного мозку (r = 0,59), а збільшення об'ємної швидкості перфузії надавало змогу досягти вихідного рівня цих значень. У той же час збільшення показників артеріального тиску шляхом збільшення загальнопериферійного судинного опору не призводило до значимого підйому рівня сатурації головного мозку (відсутність кореляційного зв'язку, <$Eroman r~<<~0,3>).Вивчено залежність між значеннями рівня сатурації головного мозку та основними параметрами перфузії для оптимізації методики перфузіологічного забезпечення під час проведення операцій аортокоронарного шунтування за умов штучного кровообігу. У дослідження було включено 23 пацієнти з ішемічною хворобою серця, яким було виконано операцію ізольованого аортокоронарного шунтування. Під час дослідження було визначено пряму кореляційну залежність між значеннями рівня сатурації головного мозку та продуктивністю апарата штучного кровообігу: у разі зниження об'ємної швидкості перфузії зазначалося пропорційне зниження показників рівня сатурації головного мозку (r = 0,62), а збільшення продуктивності апарата штучного кровообігу призводило до зростання даних значень (r = 0,80). У разі зниження середніх значень артеріального тиску внаслідок зменшення загальнопериферійного судинного опору реєструвалося зменшення рівня сатурації головного мозку (r = 0,59), а збільшення об'ємної швидкості перфузії надавало змогу досягти вихідного рівня цих значень. У той же час збільшення показників артеріального тиску шляхом збільшення загальнопериферійного судинного опору не призводило до значимого підйому рівня сатурації головного мозку (відсутність кореляційного зв'язку, r << 0,3). | |||
| 12. |
Лоскутов О. А. Профілактика і лікування пресорних гемодинамічних реакцій на етапі ввідного наркозу та інтубації трахеї в пацієнтів похилого віку [Електронний ресурс] / О. А. Лоскутов, О. М. Дружина, В. Г. Колесников, О. Е. Доморацький // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 5. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_5_8 Проведено оцінку вираженості пресорних гемодинамічних реакцій на етапі ввідного наркозу та інтубації трахеї в пацієнтів похилого віку, їх профілактиці та способам купірування. У дослідження було включено 47 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким була виконана операція аортокоронарного шунтування за умов штучного кровообігу. Середній вік обстежених становив 69 років, середня маса тіла - 82,5 +- 7,4 кг. Залежно від способу профілактики й лікування пресорних реакцій, що виникали у пацієнтів на етапі інтубації трахеї, всі пацієнти були розділені на три групи. У першу групу (n = 12) увійшли пацієнти, у яких був використаний 2% розчин лідокаїну (100 мг), яким зрошували голосові зв'язки перед введенням інтубаційної трубки. Другу групу (n = 18) становили пацієнти, яким на етапі ларингоскопії вводився урапідил у дозі 15 - 20 мг. У третій групі обстежених (n = 17) проведено поглиблення анестезії у вигляді додаткового введення фентанілу й пропофолу. У всіх обстежених пацієнтів на етапі ларингоскопії артеріальний тиск (АТ) збільшувався на 23,6 +- 3,2 % відносно вихідного рівня. Безпосередньо після інтубації в першій і третій групах спостерігалося подальше підвищення систолічного АТ, при цьому у другій групі, у якій використовувалося профілактичне введення урапідилу, АТ був у середньому на 27,4 +- 2,6 % менше порівняно зі значеннями АТ, що фіксувалися в першій і третій групах. Отже, пацієнти з артеріальною гіпертензією на етапі ларингоскопії та інтубації трахеї схильні до виражених пресорних гемодинамічних реакцій, для профілактики і лікування яких найбільш ефективним методом є внутрішньовенне введення урапідилу. | |||
| 13. | 
Стапай П. В. Вплив амінокислот лізину, метіоніну та сульфуру на м’ясну і вовнову продуктивність молодняку овець [Електронний ресурс] / П. В. Стапай, О. С. Дружина, В. М. Ткачук, Н. П. Сидір, В. В. Гавриляк, Н. М. Параняк, А. В. Скорохід // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2014. - Вип. 28(2). - С. 105-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2014_28(2)__23 | |||
| 14. | 
Лоскутов О. А. Застосування імуносорбції при АВ0 – несумісній трансплантації органів від живого родинного донора [Електронний ресурс] / О. А. Лоскутов, О. М. Дружина, М. О. Костюкова, Б. М. Тодуров // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2017. - № 1. - С. 110-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2017_1_21 | |||
| 15. |
Стапай П. В. Вміст і склад ліпідів печінки молодняку овець за умов використання у їх раціонах добавок амінокислот лізину, метіоніну, а також сульфату натрію [Електронний ресурс] / П. В. Стапай, О. С. Дружина, Н. П. Сидір, Н. М. Параняк // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2015. - Вип. 30(1). - С. 103-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2015_30(1)__17 Наведені дані про вплив інтенсивної відгодівлі молодняку овець на прирости маси тіла, хімічний і ліпідний склад тканин найдовшого м'яза спини, біологічну та харчову цінність м'яса. Дослід провели на баранчиках асканійської тонкорунної породи таврійського типу. За методом аналогів було підібрано 6 голів новонароджених ягнят середньою масою тіла 4,58 кг, які утримувались на підсосі до 1,5-місячного віку. Після цього тварин перевели на інтенсивну відгодівлю. Встановлено, що у підсисний період маса ягнят в середньому становила 12,3 кг, абсолютний приріст - 7,8 кг,а середньодобовий - 172,1 г. За переведення тварин на інтенсивну відгодівлю середньодобові прирости маси тіла підвищилися до 215,0 г у 4-місячному віці і до 228,2 г - у 5-місячному, або на 24,8 і 32,5 % більше порівняно з 1,5-місячними тваринами, які були на підсисі. У найдовшому м'язі спини баранчиків 4-місячного віку, порівняно з 5-місячними, встановлено менший вміст сухої речовини (на 1,08 %) і загального жиру (на 1,74 %). Збільшення вмісту загальних ліпідів у м'язі тварин 5-місячного віку відбувалося лише за рахунок триацилгліцеролів (на 6,18 %), оскільки інші фракції (неетерифікований і етерифікований холестерол, моно- і диацилгліцероли) є у меншій або майже у такій же кількості, як і у 4-місячних. Зменшення загальних фосфоліпідів у найдовшому м'язі спини баранчиків 5-місячного віку відбувалося за рахунок вірогідного зниження фракції фосфатидилетаноламіну на 2,49 %. Проте у м'язі тварин молодшого віку (4-місячних) міститься більша кількість загальних фосфоліпідів за рахунок зростання вмісту азотовмісних фракцій, зокрема, фосфатидилетаноламіну та фосфатидилхоліну, які є метаболічно активними компонентами клітинних мембран, що може свідчити про інтенсивність обмінних процесів у них, а також кращу біологічну та харчову цінність такого м'яса. | |||
| 16. |
Гавриляк В. В. Білковий і ліпідний склад найдовшого м’яза спини молодняку овець за умов використання у їх раціонах добавок амінокислот лізину, метіоніну та сульфату натрію [Електронний ресурс] / В. В. Гавриляк, Н. П. Сидір, Н. М. Параняк, О. С. Дружина, П. В. Стапай // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2014. - Вип. 28(1). - С. 108-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2014_28(1)__13 | |||
| 17. |
Лоскутов О. А. Перший досвід використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при операціях аортокоронарного шунтування [Електронний ресурс] / О. А. Лоскутов, Т. А. Данчина, В. Г. Колесников, О. М. Дружина, Н. В. Коротчук, О. О. Бугай // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 2. - С. 78-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_2_15 Вивчено ефективність мультимодальної малоопіоїдної анестезії у разі проведення операцій аортокоронарного шунтування за умов штучного кровообігу. У дослідження увійшли 11 пацієнтів віком 69,5 +- 6,2 року, яким було виконано аортокоронарне шунтування зі штучним кровообігом. Усіх пацієнтів було прооперовано за умов ендотрахеального наркозу. Середня тривалість анестезії становила 257,4 +- 19,1 хв. Індукція включала пропофол (1,52 +- 0,05 мг/кг), фентаніл (1 - 1,5 мкг/кг), піпекуронію бромід (0,1 мг/кг). Підтримка анестезії: севофлуран (1,5 - 2 МАК), кетамін (0,5 мг/кг), лідокаїн 1 мг/кг болюсно, з налагодженням безперервної інфузії (1,5 - 2 мг/кг/год). Середня доза фентанілу, що була використана упродовж усього часу анестезіологічного забезпечення, становила 1,09 +- 0,03 мкг/кг/год (у середньому 358,3 +- 27,1 мкг упродовж усього часу оперативного втручання). В результаті виконаних досліджень було встановлено, що мультимодальна малоопіоїдна методика знеболювання забезпечує адекватний аналгезуючий ефект і надає змогу відмовитися від інтраопераційного застосування високих доз наркотичних анальгетиків під час виконання високотравматичних операцій, що підтверджується відсутністю гемодинамічних і ендокринно-метаболічних порушень за її використання. | |||
| 18. |
Тодуров Б. М. Досвід застосування механічної підтримки лівого шлуночка в лікуванні термінальної стадії серцевої недостатності [Електронний ресурс] / Б. М. Тодуров, Г. І. Ковтун, І. М. Кузьмич, М. В. Гончаренко, О. М. Дружина, А. О. Шпачук, О. М. Поступальский, С. О. Шелудько, С. М. Судакевич, О. В. Станишевський // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2017. - № 2. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2017_2_8 Серцева недостатність розвивається внаслідок більшості захворювань серця та є процесом, який прогресує і супроводжується високою інвалідизацією та летальністю. Майже 3/4 хворих помирають протягом п'яти років після першої госпіталізації з приводу хронічної серцевої недостатності. Основний метод лікування таких хворих - трансплантація серця. Головною альтернативою трансплантації може бути використання апаратів допоміжного кровообігу, які отримали назву штучних шлуночків серця. Представлено клінічний випадок застосування довгострокової механічної підтримки лівого шлуночка у хворого з тяжкою застійною серцевою недостатністю IV функціонального класу за NYHA, рефрактерною до медикаментозної терапії. Досвід демонструє, що імплантація системи довготривалої механічної підтримки серця пацієнтам з прогресивною застійною серцевою недостатністю може слугувати ефективним мостом до виконання трансплантації серця. | |||
| 19. |
Радюшин Д. О. Мікроемболізація церебрального кровотоку при проведенні аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу [Електронний ресурс] / Д. О. Радюшин, О. А. Лоскутов, О. М. Дружина, В. Г. Колесников // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2018. - Т. 3, № 6. - С. 139-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2018_3_6_26 | |||
| 20. | 
Фуркало О. С. Прогностичні фактори тривалості перебування у стаціонарі пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда [Електронний ресурс] / О. С. Фуркало, Д. О. Дзюба, О. А. Лоскутов, О. М. Дружина // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 1. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_1_9 Мета роботи - визначити ступінь впливу незалежних один від одного передопераційних чинників на єдиний залежний чинник - тривалість госпіталізації пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда. Зібрано та статистично опрацьовано дані історій хвороб 40 пацієнтів віком до 60 років (1-ша група) та 40 пацієнтів віком 60 років і старше (2-га група). Методом статистичного опрацювання даних обрано кореляційно-регресійний аналіз. У пацієнтів 1-ї групи на тривалість госпіталізації впливали (в порядку зменшення значущості): передопераційні показники гемоглобіну та гематокриту, рівні тропоніну I та загального холестерину, ступінь оклюзії коронарних артерій, індекс маси тіла, фракція викиду лівого шлуночка та об'єм післяопераційної крововтрати. У пацієнтів 2-ї групи єдиним фактором, що істотно вплинув на тривалість госпіталізації, був вік. Висновки: предикторами тривалості госпіталізації у віковій групі до 60 років слугують майже всі включені до дослідження незалежні фактори, тоді як у віковій групі 60 років і старше стійка кореляція характерна лише для фактора віку. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |