Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (36) | Журнали та продовжувані видання (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (63) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дубина О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 77 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кривдік С. Г. Розмаїтість і нові типи порід Пенизевицького кар'єру (Коростенський плутон) [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, О. В. Митрохин, О. В. Дубина, О. А. Вишневський, Т. В. Митрохіна, Т. В. Гуравський // Геологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2013_2_7 В Пенизевичском карьере найдены новые типы рудоносных (ильменит, апатит) оливиновых габбро и пород промежуточного состава между последним и ильменитовыми рудными норитами, а также щелочные сиениты с рибекитом. Особенностью пенизевичских габброидов является низкая окисленность железа (отсутствие первичного магнетита), что указывает на их формирование на более глубоком уровне, чем большинство месторождений и рудопроявлений с апатит-ильменит-титаномагнетитовой минерализацией северной, центральной и северо-западной частей Коростенского плутона. Вероятно, этим объясняется сходство рудопроявления Пенизевичи и Носачевского месторождения, расположенного в значительно эродированном блоке Корсунь-Новомиргородского плутона. | |||
| 2. | 
Дубина О. В. Геохімія рідкіснометалевих сієнітів Українського щита [Електронний ресурс] / О. В. Дубина, С. Г. Кривдік // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 3. - С. 61-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_3_9 Розглянуто геохімічні особливості збагачених на Zr, REE і Y сієнітів, що виникають на завершальних етапах диференціації анортозит-рапаківігранітних плутонів або габро-сієнітових комплексів Українського щита. Збагачення сієнітів як диференціатів базальтів HREE, Zr і Nb відбувалося, очевидно, у процесі кумуляції апатиту з основного розплаву з утворенням титаномагнетит - апатит - ільменітових рудних габроідів. Формування цих сієнітів відбувалося за відновних умов і за феннеровським або близьким до нього трендом, а накопичення рідкісних металів - у процесі кристалізаційної диференціації сієнітового розплаву з кумуляцією кристалів циркону, бритоліту та ортиту і формуванням багатих руд Zr, REE, Y. Зі зростанням концентрації REE і Zr в сієнітах поглиблюється негативна Eu-аномалія (до Eu/Eu<^>* | |||
| 3. |
Кривдік С. Г. Апокварцитові феніти Східного Приазов’я (петрологія, мінералогія, металогенія) [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, В. В. Шаригін, В. Г. Моргун, О. В. Дубина // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 4. - С. 99-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_4_12 | |||
| 4. | 
Возняк Д. К. Апатит з габроїдів Давидківського масиву (Український щит): аспекти мінералогії і генези [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, С. Г. Кривдік, Ю. А. Галабурда, О. В. Дубина, С. С. Остапенко // Геохімія та рудоутворення. - 2010. - № 28. - С. 118-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2010_28_17 | |||
| 5. |
Кривдік С. Г. Типи лужних метасоматитів Українського щита та фації їх глибинності [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, В. Г. Моргун, О. В. Дубина // Геохімія та рудоутворення. - 2012. - Вип. 31-32. - С. 4-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2012_31-32_3 | |||
| 6. |
Кривдік С. Г. Типохімізм апатиту із багатих ільменітових руд Корсунь-Новомиргородського і Коростенського анортозит-рапаківігранітних [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, О. В. Дубина, А. І. Самчук, О. Г. Антоненко // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 1. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_1_11 Досліджено апатит із багатих ільменітових руд Корсунь-Новомиргородського (Носачівське родовище) і Коростенського (Пенизевицький рудопрояв) анортозит-рапаківігранітних плутонів. Руди з них представлені норитами з високим (25 - 50 %) вмістом ільменіту і порівняно низьким (1 - 3 %) апатиту. При цьому апатит кристалізувався переважно на пізньомагматичному етапі (часто приурочений до інтерстицій між ільменітом, гіперстеном і плагіоклазом або ж до гранофірових ділянок у нориті). На відміну від більшості рудних габроїдів анортозитових масивів України і світу досліджувані рудні норити не містять первинного магнетиту, а ільменіт в них практично без гематитового міналу. Апатит з цих порід виявився аномальним за хондритнормованими спектрами рідкісноземельних елементів. У них надзвичайно глибока (0,06 - 0,10) негативна Eu аномалія (в інших типових для анортозитових масивів апатит-магнетит-ільменітових і суттєво ільменітових рудах ця аномалія становить 0,30 - 0,45). Такі глибокі Eu аномалії в апатитах пояснюються відновними умовами формування рудних ільменітових норитів. За таких умов у рудогенерувальному базитовому розплаві не кристалізувався магнетит, а Eu перебував переважно у двовалентному стані та екстрагувався кумулятивним плагіоклазом. Інтенсивне плагіоклазове фракціонування (в Носачівському родовищі наявні анортозити) призвело до "дефіциту" Eu (глибокі негативні аномалії) у пізньому апатиті. Про відновні умови кристалізації цих рудних норитів, крім відзначених особливостей хімічного складу ільменіту та відсутності магнетиту, свідчить наявність графіту. Такі особливості хімізму апатиту та ільменіту можуть розглядатися як критерії діагностики та пошуків багатих ільменітових руд у базитах. | |||
| 7. |
Дубина О. В. Закономірності розподілу RЕЕ, Y і Sr в апатитах ендогенних родовищ Українського щита (за даними ICP-MS) [Електронний ресурс] / О. В. Дубина, С. Г. Кривдік, А. І. Самчук, О. П. Красюк, Ю. А. Амашукелі // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 2. - С. 79-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_2_9 | |||
| 8. |
Дубина О. В. Ізоморфізм в TR-апатитах Чернігівського карбонатитового масиву [Електронний ресурс] / О. В. Дубина, С. Г. Кривдік, В. Б. Соболєв // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 3. - С. 22-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_3_4 Проаналізовано TR-апатити з визначенням вмісту Ca, P, Si, Na, Sr, TR та інших елементів із твейтозит-піроксенітів, рингітів і бефорситів Чернігівського карбонатитового масиву. Апатити з досліджуваних порід виявилися досить різними. Так, апатити твейтозит-піроксенітів і рингітів характеризуються неоднорідною структурою апатитової матриці. В останній присутні ділянки, збагачені та збіднені на TR і Si. Тобто ізоморфне входження TR разом із Si до структури таких апатитів відбувається за бритолітовою схемою. Крім того, в цих апатитах наявні численні включення новоутворених мінералів, що виникли в результаті субсолідусних перетворень первинних TR-апатитів. Такі включення ексолюційних мінералів частіше представлені бритолітом і бастнезитом. TR-апатити з бефорситів відрізняються гомогенною будовою зерен і підвищеною концентрацією TR, Na і Sr. Для таких апатитів є характерною беловітова схема ізоморфізму. Виявлені відмінності у будові TR-апатитів зі згаданих порід і значення концентрації в них елементів-домішок можна пояснити відмінними хімічним складом і фізико-хімічними умовами кристалізації вмісних порід. | |||
| 9. |
Кривдік С. Г. 87Sr/86Sr в апатитах із лужних і основних [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, О. В. Дубина, Т. І. Довбуш, І. М. Котвицька, О. Б. Висоцький, Н. В. Безсмолова, Ю. А. Амашукелі // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 3. - С. 55-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_3_10 Наведено нові та узагальнено опубліковані дані щодо ізотопного складу (<$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr>) апатитів із різноманітних протерозойських магматичних лужних і сублужних порід, карбонатитів, габроїдів, піроксенітів та фенітів Українського щита, з якими часто пов'язані родовища рідкісних металів, апатиту, ільменіту. В магматичних породах лужно-ультраосновної (карбонатитової) формації значення <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> 0,702 - 0,703 в апатитах свідчить про глибинне джерело. Дещо збільшується це значення в фенітах (до 0,704 - 0,705) і деяких сієнітах (до 0,712) цієї формації. У масивах габро-сієнітової формації виявлено значно ширший діапазон варіацій значення <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> апатитів. У помірно диференційованих олівінових габроїдах це співвідношення становить 0,7030 - 0,7035, у ферогабро - 0,705. Ще більш значні варіації <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> властиві сублужним, лужним і нефеліновим сієнітам - від 0,703 до 0,717 - 0,737, інколи до 0,737 - 0,856. Сієніти з таким високим значенням <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> характеризуються високим ступенем кристалізаційної диференціації: сильно залізистими фемічними мінералами (фаяліт, геденбергіт, аніт), збагаченням на Zr, TR, Y, Rb і збідненням на Sr. Такий широкий діапазон варіації <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> пояснюється різними петрогенетичними механізмами формування лужних і основних порід: первинні глибинні магми, контамінація корового матеріалу, кристалізаційна диференціація з накопиченням калію, рубідію (в тому числі радіогенного) і деплетацією стронцієм (тривале польовошпатове фракціонування). | |||
| 10. |
Амашукелі Ю. А. Деякі геохімічні та петрологічні критерії еволюції Октябрського масиву лужних порід (Україна) [Електронний ресурс] / Ю. А. Амашукелі, С. Г. Кривдік, О. В. Дубина // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 4. - С. 53-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_4_9 Розглянуто петрологічні, мінералогічні та геохімічні особливості сієнітових порід Окгябрського масиву. Для уточнення послідовності кристалізації інтрузивних фаз масиву застосовано петрологічні характеристики (індекс диференціації та показник залізистості порід), мінералогічні та геохімічні критерії диференціації (еволюції). Дещо понижена залізистість та лужність фемічних мінералів із сієнітів центрального штоку (пуласкіти) Октябрського масиву вказують на їх значно слабшу (у порівнянні з іншими породами) диференційованість. Очевидно, вони є найбільш ранніми (крім інтрузії габро) породами масиву. Фойяїти характеризуються більш залізистими фемічними мінералами і вищою їх лужністю, ніж лужні сієніти та пуласкіти. За цими ознаками фойяїти є більш диференційованими і, як свідчать умови залягання, пізнішими від сієніт-пуласкітів. За мінералогічними критеріями егіринові мікрофойяїти, агпаїтові фоноліти та маріуполіти є більш диференційованими породами, ніж тарамітові фойяїти. На значний ступінь диференційованості мікрофойяїтів і маріуполітів, разом із надзвичайно високою залізистістю і агпаїтністю, може вказувати також підвищена концентрація марганцю в біотиті (до 8,7 % MnO) і магнетиті (до 2,2 % MnO). Зміни хімічного та мінерального складу порід добре узгоджуються зі згаданими мінералогічними і петрологічними особливостями. У складі рідкісноземельних елементів (RЕЕ) переважають легкі елементи церієвої підгрупи, хоча частка важких RЕЕ та Y є значною. У спектрах RЕЕ порід і апатитів завжди чітко проявлені негативні Eu-аномалії. Найменшими вони виявилися в апатиті із сієніт-пуласкітів, а найглибшими - в агпаїтових фонолітах. | |||
| 11. |
Дубина О. В. Ефект Соре в петрології магматичних порід [Електронний ресурс] / О. В. Дубина, С. Г. Кривдік // Мінералогічний журнал. - 2010. - Т. 32, № 4. - С. 51-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2010_32_4_8 Для пояснення незвичних петрологічних і мінералогічних особливостей деяких магматичних комплексів Українського щита запропоновано застосувати термодифузійний ефект Соре. Серед таких особливостей виділяються значно підвищена або надто висока залізистість порід і мінералів, а також збагаченість титаном, фосфором і рідкісними металами деяких лужно-ультраосновних (карбонатитових) комплексів Українського щита (Чернігівський у Приазов'ї), Корсунь-Новомиргородський анортозит-рапаківігранітний плутон та Південно-Кальчицький габро-сієнітовий масив (Приазов'я). Високою залізистістю відзначаються також і лужно-ультраосновні породи Проскурівського і Антонівського масивів у Дністрово-Бузькому районі. Ці особливості хімічного складу порід і мінералів було виділено авторами раніше, на них акцентовано увагу як на незвичних (відмінних від таких у типових магматичних комплексах інших регіонів), а утворення їх пояснено абісальними умовами формування за низької фугітивності кисню. Це, на думку авторів, глибоко (до 10 - 20 км) еродовані масиви магматичних порід. Не заперечуючи важливості впливу глибини розташування магматичних осередків на хімічний склад продуктів розкристалізації розплавів (порід і мінералів), вважається, що цього, очевидно, недостатньо для задовільної петрогенетичної інтерпретації вказаних та деяких інших петрохімічних та мінералогічних особливостей. Високозалізисті магматичні породи розглядаються, згідно з ефектом Соре, як такі, що кристалізувалися в зоні вищої температури (на більшій глибині магматичного осередку), тоді як високомагнезіальні породи формувалися в зоні з пониженою температурою (в гіпабісальних умовах), де могли накопичуватися більш тугоплавкі компоненти магми. | |||
| 12. | 
Дубина О. Геополітичні аспекти шведсько-українського союзу початку XVIII ст. [Електронний ресурс] / О. Дубина // Україна дипломатична. - 2011. - Вип. 12. - С. 734-765 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrdip_2011_12_193 | |||
| 13. | 
Кривдік С. Г. Мінерали лужних порід України [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, Д. К. Возняк, В. В. Шаригін, О. В. Дубина // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2012. - Т. 9. - С. 7-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2012_9_4 | |||
| 14. |
Дубина О. В. Петрохімічні особливості лужних порід Антонівського масиву (Побужжя) [Електронний ресурс] / О. В. Дубина // Мінералогічний журнал. - 2009. - Т. 31, № 1. - С. 11-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2009_31_1_4 Розглянуто петрохімічні особливості порід Антонівського масиву, приналежного до лужно-ультраосновної формації (ЛУОФ) і розташованого в Дністрово-Бузькому районі Українського щита. Наведено нові результати хімічного аналізу головних типів порід та їх нормативний склад (CIPW | |||
| 15. |
Кривдік С. Г. Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, Т. В. Гуравський, О. В. Дубина, О. М. Братчук, О. І. Мархай, О. М. Нечаєнко, П. Ф. Якубенко // Мінералогічний журнал. - 2009. - Т. 31, № 3. - С. 55-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2009_31_3_8 Наведено результати досліджень Носачівського апатит-ільменітового родовища, розташованого в центральній частині Корсунь-Новомиргородського плутону і пов'язаного з габроїдами, серед яких переважають рудоносні та рудні норити та габронорити. Підпорядковане значення мають олівінові норити та гіперстенові троктоліти. Родовище представлено багатими ільменітовими рудами з порівняно низьким вмістом (1,5 - 4 %) апатиту. Дещо підвищений вміст (5 - 8 %) апатиту в троктолітах. У рудних габроїдах зовсім відсутній магнетит, а в ільменіті практично немає (або дуже мало) гематитового міналу. Ільменітові руди утворилися в процесі кристалізаційного фракціонування, тобто є кумулятами. У багатих рудах ільменіт як ранній мінерал характеризується дещо підвищеним вмістом магнію (до 2,0 % MgO), ванадію (до 0,4 % V | |||
| 16. | 
Дубина О. Л. Формування прибутку сільськогосподарського підприємства [Електронний ресурс] / О. Л. Дубина // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. - 2014. - Вип. 150. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhdtusg_2014_150_17 | |||
| 17. |
Дубина О. В. Рідкіснометалева мінералізація і генезис жильних лужних сієнітів Пенизевицького [Електронний ресурс] / О. В. Дубина, С. Г. Кривдік, О. В. Митрохин, В. Б. Соболєв, О. А. Вишневський, О. Є. Гречановська // Мінералогічний журнал. - 2014. - Т. 36, № 1. - С. 12-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2014_36_1_4 Лейкократові лужні сієніти виявлено як малопотужні жили (10 - 15 см) серед ільменітових норитів у Пенизевинькому рудопрояві (Коростенський плутон). Сієніти ділянками повністю альбітизовані. Фемічні мінерали сієнітів та альбітитів представлені Mg-Fe амфіболами серії Na-актиноліт - Fe-Mg рибекіт та біотитом, зрідка (в протолочках) трапляються діопсид, андрадит. У сієнітах та альбітитах виявлено низку рідкісноземельних та ітрієвих мінералів. Серед них різною мірою проаналізовано ксенотим, монацит, бастнезит, аланіт, кайнозит-(Y), мінерали U і Th, а також виявлено неідентифіковані Y-Ti мінеральні фази. Фіксовано також мінерали серії циркон - торит. Кайнозит-(Y) має близькі за інтенсивністю для цього мінералу головні лінії рентгенограми, проте відрізняється підвищеним вмістом заліза (7,46 % FeO | |||
| 18. | 
Строй А. Ф. Регулювання систем паропостачання середнього тиску [Електронний ресурс] / А. Ф. Строй, О. С. Дубина // Збірник наукових праць [Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка]. Сер. : Галузеве машинобудування, будівництво. - 2009. - Вип. 2. - С. 185 –191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpgmb_2009_2_31 | |||
| 19. | 
Дубина О. Типохімізм циркону з лужних порід Українського щита [Електронний ресурс] / О. Дубина, С. Кривдік // Мінералогічний збірник. - 2012. - № 62, Вип. 1. - С. 176-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Minzb_2012_62_1_19 | |||
| 20. |
Дубина О. В. Геохімічні та петрологічні особливості лужних гранітоїдів Українського щита [Електронний ресурс] / О. В. Дубина, С. Г. Кривдік // Геологічний журнал. - 2014. - № 3. - С. 83-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2014_3_10 Лужні граніти на території Українського щита мають незначне поширення і відомі лише у двох районах. До першого належать лужні (з егірином і рибекітом) різновиди, що у підпорядкованій кількості відомі серед біотитових лужнопольовошпатових пержанських гранітів протерозойського віку. Другий район - це Приазовський мегаблок, де відомі гіпабісальні тіла грорудитів девонського віку. Грорудити характеризуються більш меланократовим складом і вищим коефіцієнтом агпаїтності, тоді як висока залізистість є типовою ознакою обох типів лужних гранітів. Лужні пержанські граніти і грорудити мають відмінні геохімічні особливості. Грорудитам властиві підвищений вміст Ti, V, Cr, Ni, тоді як пержанські граніти збагачені Sn, Mo, Be, Rb, U. Як і в більшості лужних гранітів світу, лужні граніти Українського щита, з одного боку, збагачені HFSE і REE, а з іншого - збіднені Sr і Ва. Хондрит-нормовані спектри пержанських гранітів характеризуються глибокими негативними Eu-аномаліями і більшим збагаченням HREE, ніжу грорудитах. Геохімічні особливості вказують на те, що пержанські граніти генетично пов'язані з гранітними магмами Коростенського плутону, а їх формування супроводжувалося інтенсивним польовошпатовим фракціонуванням. В той же час виникнення грорудитів є результатом диференціації сублужних і лужних базальтових розплавів, що вкорінювалися під час закладання Дніпровсько-Донецької западини. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |