![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Дужа-Еластал О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
|
1. |
Дужий І. Д. Лімфотропна терапія як діагностичний чинник при туберкульозі придатків [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, О. І. Дужа-Еластал // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 3. - С. 20-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2005_3_9
| 2. |
Дужий І. Д. Антифосфоліпідний синдром як причина грудного болю і синдрому плеврального випоту [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, М. Л. Кузьоменська, О. І. Дужа-Еластал, А. С. Ніколаєнко, В. О. Олещенко, А. В. Юрченко, Н. О. Дмитренко // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2019. - № 3. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2019_3_7 За даними літератури антифосфоліпідний синдром є рідкісним автоімунним захворюванням, яке трапляється в осіб обох статей. За перебігом синдром має 3 типи, в кожного з яких - свої особливості, але для всіх характерним є ураження судин різного типу (артерії та вени) та діаметра. Тому клінічна картина має ознаки ангіопатій різної локалізації. Такими можуть бути периферійні і центральні порушення. Ураження судин малого кола кровообігу можуть супроводжуватися клінікою тромбозу, де провідними бувають біль, випіт у плевральну порожнину, задишка. "Катастрофічна" форма захворювання закінчується поліорганною недостатністю, вивести з якої хворих дуже тяжко, що й визначає актуальність проблеми. Мета роботи - поділитися з широким медичним загалом досвідом діагностики і ведення таких хворих. Під спостереженням були 2 хворі, в яких після 36-го тиж вагітності розвинулися ознаки токсичного синдрому. Для запобігання подальшому розвитку ускладнень хворим було виконано кесарів розтин, але було запізно. З приводу нагромадження плеврального випоту, що призвело до дихальної недостатності, виконано плевральні пункції, які ускладнилися кровотечею, що на тлі поліорганної недостатності закінчилося летальним наслідком. Висновки: вияви судинної недостатності мають наштовхнути лікаря на думку про можливість антифосфоліпідного синдрому з подальшим цілеспрямованим дообстеженням, зокрема й визначенням антитіл до фосфоліпідів. Диспансерне спостереження таких хворих повинно проводитися акушерами-гінекологами у співдружності із суміжними фахівцями, які можуть бути причетними до цього синдрому: торакальними фтизіохірургами, урологами, ангіологами. Кількість тромбоцитів до <$E50~000~cdot~10 sup 9>/л має бути протипоказанням до плевральної пункції.
|
|
|