Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (10)Реферативна база даних (7)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Заєць Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
1.

Бойчук А. В. 
Абдомінальний туберкульоз у жінки після пологів [Електронний ресурс] / А. В. Бойчук, В. В. Бенедикт, Л. В. Заєць, Н. В. Дереш // Шпитальна хірургія. - 2013. - № 4. - С. 112-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2013_4_35
Попередній перегляд:   Завантажити - 506.97 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Заєць Л. 
Культурна спадщина Волині у періодиці громадських товариств Правобережної України (остання третина ХIX – початок ХХ ст.): історіографічний огляд [Електронний ресурс] / Л. Заєць // Історична панорама. Спеціальність : Історія. - 2014. - Вип. 18. - С. 79-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Istp_2014_18_9
Проаналізовано матеріали та роль періодики громадських товариств Правобережної України останньої третини XIX - початку XX ст. щодо виявлення, дослідження та збереження культурної спадщини Волині. Простежено суспільні умови висвітлення нею питань пам'яткознавчої та пам'яткоохоронної роботи. Розкрито зміст публікацій про історію пам'яток Волині, способи їх пошуку, діяльність членів товариств щодо збору рухомих об'єктів культурної спадщини регіону. Висвітлено показ на сторінках періодики пам'яткознавчих заходів музеїв, проведення відновлювальних робіт на старовинних будівлях. Обгрунтовано, що матеріали періодики громадських товариств дають змогу оцінити зміст і значення пам'яткознавчої та пам'яткоохоронної роботи, узагальнити досвід її організації, що зберігає наукову та практичну цінність на сучасному етапі.
Попередній перегляд:   Завантажити - 331.742 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Заєць Л. О. 
Описи стародавніх споруд Луцька у періодиці громадських товариств Правобережної України (остання третина ХІХ – початок ХХ ст.) [Електронний ресурс] / Л. О. Заєць // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. - 2013. - № 12. - С. 169-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnui_2013_12_32
Попередній перегляд:   Завантажити - 334.138 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Заєць Л. О. 
Волинезнавча тематика у видавничих програмах періодики громадських товариств Правобережної України (остання третина ХІХ - початок ХХ ст. [Електронний ресурс] / Л. О. Заєць // Історичні студії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - 2013. - Вип. 9-10. - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Istst_2013_9-10_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 576.635 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Заєць Л. 
Використання матеріалів періодики останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. про історію та пам’ятки Луцька у сучасній пам’яткознавчій діяльності [Електронний ресурс] / Л. Заєць // Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - 2011. - Вип. 583-584. - С. 203-207. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvchnuipmv_2011_583-584_40
Попередній перегляд:   Завантажити - 928.452 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Заєць Л. 
Джерельна база вивчення культурної спадщини Волині громадськими товариствами Правобережної України (остання третина ХІХ – початок ХХ ст.) [Електронний ресурс] / Л. Заєць // Літопис Волині. - 2013. - Чис. 12. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lv_2013_12_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 704.909 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Заєць Л. 
Джерельна база вивчення культурної спадщини Волині громадськими товариствами Правобережної України (остання третина ХІХ - початок ХХ ст.) [Електронний ресурс] / Л. Заєць // Літопис Волині. - 2013. - Чис. 13. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lv_2013_13_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 646.193 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Цвєткова Т. О. 
Сейсмічна томографія мантії та родовища первинного водню на території Дніпровсько-Донецької западини [Електронний ресурс] / Т. О. Цвєткова, І. В. Бугаєнко, Л. М. Заєць // Геофизический журнал. - 2022. - Т. 44, № 3. - С. 44-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2022_44_3_5
Згідно з отриманою методом тейлорового наближення тривимірної P-швидкісної моделі мантії під Євразією, проведено аналіз швидкісної будови мантії (до глибини 2500 км на південь від 50<$E symbol Р> пн. ш. і до 1700 км на північ) на території Дніпровсько-Донецької западини з метою визначення можливих областей виходу первинного водню. Первинний водень формується в ядрі та нижній мантії, може переноситися на поверхню (за І. Л. Гуфельдом). За даними сейсмотомографії на території України виділяється дев'ять надглибинних мантійних флюїдів, траси яких визначаються як субвертикальні колонки чергування високо- і низькошвидкісних аномалій. На території Дніпровсько-Донецької западини виділено три надглибинні мантійні флюїди. Крім наявності надглибинних мантійних флюїдів на досліджуваній території проаналізовано такі характеристики: глибина залягання головної геодинамічної границі, вплив високошвидкісної перехідної зони верхньої мантії (поширюється в північному напрямку в низькошвидкісну перехідну зону верхньої мантії Східноєвропейської платформи), глибина границі Мохо, гравітаційні мантійні аномалії та тепловий потік. За сукупністю проведених досліджень зроблено висновок, що за даними сейсмічної гомографії перспективними областями для виявлення первинного водню на території Дніпровсько-Донецької западини є ізюмський сегмент та східна частина Лохвицького сегмента Дніпровсько-Донецької западини.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.541 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Гінтов О. Б. 
Глибинна будова Транс'європейської шовної зони(за матеріалами сейсмотомографії та ГСЗ) і деякі уявлення про її розвиток [Електронний ресурс] / О. Б. Гінтов, Т. О. Цвєткова, І. В. Бугаєнко, Л. М. Заєць, Г. В. Муровська // Геофизический журнал. - 2022. - Т. 44, № 6. - С. 63-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2022_44_6_5
Розглянуто глибинну корову і мантійну будову Транс'європейської шовної зони (ТЄШЗ) за результатами геолого-геофізичних досліджень у межах від Балтійського до Чорного морів. Основу вивчення корової будови ТЄШЗ склали матеріали ширококутних глибинних сейсмічних зондувань, виконаних міжнародними науковими колективами за участю Інституту геофізики НАН України. Мантійну будову ТЄШЗ досліджено до глибини 800 км за розробленою в Інституті 3D P-швидкісною моделлю мантії Євразії згідно з методом тейлорового наближення. Зроблено висновок, що глибинна корова і мантійна будова зони є результатом одночасної дії плито- і плюмтектонічних процесів. ТЄШЗ утворилась на двох основних колізійних етапах наприкінці ордовіку - на початку силуру внаслідок приєднання до Східноєвропейської платформи (СЄП) мікроконтиненту Авалонія, і наприкінці карбону - на початку пермі з приєднанням до СЄП европейских герцинських (варисційських) терейнів. Корова структура ТЄШЗ являє собою трог завширшки 150 (іноді до 200) км і завглибшки від декількох кілометрів до 21 км. Він складений алохтонним комплексом палеозоїд, які зазнали каледонського і герцинського орогенезу за межами трогу. За результатами сейсмотомографічних досліджень мантійна будова ТЄШЗ має подвійну природу: з одного боку, зона простежується субвертикально до глибини 700 км, з іншого - в її межах повсюдно виділяються похилі шари - слеби, що занурюються на південний захід на глибини 350 - 600 км, тобто є слідами субдукційних процесів, які передували або супроводжували утворення цієї зони. Обидві структурні особливості накладаються одна на одну, чим утруднюється палеотектонічний і геоісторичний аналіз формування ТЄШЗ. Занурення ТЄШЗ на великі глибини у мантію може бути пояснено її підсиленою проникливістю для адвекції надглибинних мантійних флюїдів, які встановлюються тут з допомогою сейсмотомографічних та палеомагнітних методів. Передбачається декілька варіантів утворення ТЄШЗ - А- або B-субдукція під час підсування північно-східної плити під південно-західну за всіх варіантів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.578 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Цвєткова Т. О. 
Виділення ділянок, перспективних для пошуків первинного водню на території України(за даними 3D Р-швидкісної моделі мантії) [Електронний ресурс] / Т. О. Цвєткова, І. В. Бугаєнко, Л. М. Заєць // Геофизический журнал. - 2024. - Т. 46, № 1. - С. 3-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2024_46_1_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.877 Mb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського