Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (14)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Карасевська Т$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 17
Представлено документи з 1 до 17
1.

Поворознюк В. В. 
Оцінка ефективності та безпечності етодолаку в лікуванні болю у нижній частині спини [Електронний ресурс] / В. В. Поворознюк, Т. В. Орлик, Є. О. Креслов, Т. А. Карасевська // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_3-4_12
З метою вивчення ефективності та безпечності алендронової кислоти в лікуванні первинного та вторинного остеопорозу обстежено 40 пацієнтів, розподілених на три групи: 20 хворих із постменопаузальним остеопорозом (середній вік - 67 років, тривалість постменопаузального періоду - (<$E 18,7~symbol С~2,3>) року); 10 хворих з остеопорозом у чоловіків (середній вік - 55 років); 10 хворих із глюкокортикоїд-індукованим остеопорозом (середній вік - 60 років, середня тривалість прийому глюкокортикоїдів - (<$E 12,25~symbol С~9,2>) року). У лікуванні застосовували генеричний препарат алендронової кислоти Остемакс компанії "Польфарма" С.А., який приймали per os по 70 мг 1 раз на тиждень на тлі постійного прийому комбінованого препарату кальцію та вітаміну D протягом 12 міс. Вираженість вертебрального больового синдрому визначали за допомогою ВАШ. Показник якості життя пацієнтів оцінювали за допомогою Європейського опитувальника якості життя (EuroQol-5D, ECOS-16). Визначали показники мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта, всієї стегнової кістки, середньої третини та ультрадистального відділу передпліччя, всього скелета; проводили рентгенморфометричний аналіз тіл хребців у грудному та поперековому відділах хребта. Висновки: прийом препарату призводив до зменшення вираженості вертебрального больового синдрому, підвищення мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта через 12 міс лікування у жінок із постменопаузальним остеопорозом (на 6,4 %), у чоловіків (на 3,3 %) та пацієнтів із глюкокортикоїд-індукованим остеопорозом (на 6,0 %), стабілізації процесів втрати кісткової тканини в усьому скелеті, стегновій кістці та ультрадистальному відділі променевої кістки, покращання якості життя. Кількість і вираженість побічних ефектів в усіх досліджуваних групах не відрізняються від описаних в літературі.Представлены результаты изучения эффективности и безопасности Этодолака по сравнению с диклофенаком натрия при комплексном лечении остеоартроза коленных суставов у пациентов старших возрастных групп. Сравнивая показатели Мак-Гиловского опросника, установлено достоверное изменение индексов рангов и боли через 7 и 14 дней лечения в группе пациентов, которые принимали Этодолак. Отмечено достоверное уменьшение показателей 4-составной ВАШ (ВАШ-1, ВАШ-2 на 7-е сутки лечения, ВАШ-1-4 на 14-е) по сравнению с больными, получавшими Диклофенак (снижение ВАШ-1 через 14 дней). В основной группе зафиксировано достоверное уменьшение показателей шкалы WOMAC-1,2 относительно группы сравнения. В обеих группах достоверно снижались показатели альго-функционального индекса Лекена и улучшались показатели качества жизни по анкете EroQol-5. За период наблюдения не зарегистрировано нежелательных явлений или побочных эффектов в применении Этодолака. Таким образом, по результатам собственных исследований подтверждено, что использование Этодолака в лечении остеоартроза коленных суставов оправдано и имеет определенные преимущества, особенно у людей старших возрастных групп.Мета роботи - провести порівняльне дослідження ефективності та безпечності етодолаку (Етол Форт, Nobel) та диклофенаку в лікуванні синдрому болю в нижній частині спини у пацієнтів старших вікових груп. У відділенні клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату ДУ "Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України" обстежено та проліковано 26 пацієнтів віком від 45 до 75 років (середній вік - 61 рік) з болем у нижній частині спини на тлі остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта в стадії загострення. Методом простої рандомізації пацієнтів розподілено на дві групи по 13 осіб у кожній: в основній групі пацієнти отримували лікування етодолаком у дозі 400 мг двічі на добу, у групі порівняння - диклофенак у дозі 75 мг двічі на добу. Доведено ефективність етодолаку щодо зменшення ступеня вираження вертебрального больового синдрому та поліпшення якості життя пацієнтів. Кількість та ступінь вираження побічних ефектів в обох групах не відрізнялися від описаних у літературі. Достовірне зниження інтенсивності больового синдрому та поліпшення функціональної активності спостерігали на 7-му добу лікування етодолаком. Висновки: ефективність етодолаку порівнянна з такою "стандарту" лікування больових синдромів - диклофенаку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 229.111 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Івашківський О. І. 
Вивчення ефективності та безпечності препарату Піаскледин у лікуванні хворих з остеоартрозом колінних суглобів [Електронний ресурс] / О. І. Івашківський, Т. А. Карасевська, М. Б. Джус, Р. А. Потьомка, М. С. Кулик // Травма. - 2015. - Т. 16, № 5. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2015_16_5_6
Наведено дані літератури та результати власного спостереження щодо ефективності та безпечності препарату піаскледин. У дослідження включили 20 жінок (середній вік 58,90 +- 7,36 року, зріст 164,60 +- 5,26 см, вага 80,40 +- 12,94 кг, ІМТ 29,8 +- 1,4). Дизайн дослідження включав огляд хворих та анкетування на початку лікування, через 1, 3 та 5 міс. прийому піаскледину. Піаскледин призначали по 1 капсулі 300 мг 1 раз на добу протягом 5-ти міс. Після завершення курсу лікування відмітили вірогідне зменшення больового синдрому як у спокої (62,60 +- 14,06 проти 43,70 +- 19,23; p << 0,05), так і під час руху (77,70 +- 11,65 проти 58,50 +- 14,84; p << 0,05), тривалості ранкової скутості (19,5 +- 11,57 проти 14,30 +- 5,85; p << 0,05) та її інтенсивності (59,1 +- 21,8 проти 45,40 +- 21,12; p << 0,05), зниження сумарного індексу WOMAC через 3 міс. (1259,7 +- 316,7 проти 1028,7 +- 381,7; p << 0,05) та 5 міс. (1031,4 +- 336,9; p << 0,05) прийому піаскледину. Відмічено зменшення потреби в нестероїдних протизапальних препаратах, високий комплайєнс хворих, безпечність та ефективність препарату піаскледин у лікуванні остеоартрозу колінних суглобів, що сприяє зменшенню вираженості больового синдрому та покращанню функціональної активності у пацієнтів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 255.567 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Поворознюк В. В. 
Мінеральна щільність та якість кісткової тканини у жінок із ревматоїдним артритом [Електронний ресурс] / В. В. Поворознюк, Д. Ханс, Т. А. Карасевська, Н. І. Дзерович // Український ревматологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 83-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2013_3_15
На сьогодні надзвичайна увага науковців приділяється вивченню асоціативних змін м'язової та кісткової тканин із віком. Зниження м'язової маси та її функції асоційовано зі зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини, підвищеним ризиком падінь, погіршенням якості життя, функціональних можливостей та зростанням летальності пацієнтів. Однак проведена невелика кількість досліджень, у яких вивчався зв'язок між саркопенією та остеопоротичними переломами. Вивчено особливості будови тіла жінок віком 65 років і старше за наявності деформацій тіл хребців. Обстежено 171 жінку віком 65 - 89 років. Залежно від наявності деформацій тіл хребців пацієнтки були розділені на дві групи: А - 105 жінок без деформацій тіл хребців, Б - 66 жінок із деформаціями тіл хребців. Визначення показників жирової, знежиреної маси, мінеральної щільності та якості кісткової тканини, рентгеноморфометричний аналіз тіл хребців за допомогою програми LVA проводили на приладі двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Встановлено, що жінки з деформаціями тіл хребців порівняно з жінками без деформацій мають вірогідно нижчі показники мінеральної щільності кісткової тканини, якості трабекулярної кісткової тканини, жирової та знежиреної маси (p << 0,05). Частота пресаркопенії (зниженої знежиреної маси) у жінок із деформаціями тіл хребців становила 14,6 %, у жінок без деформацій - 2,2 %.У діагностиці остеопорозу золотим стандартом є визначення мінеральної щільності кісткової тканини (КТ), проте не завжди показники рентгенівської денситометрії точно визначають ризик остеопоротичних переломів. У зв'язку з цим ведеться пошук нових методів, що визначали б показники не лише мінеральної щільності, а і якості КТ. Одним із таких методів є визначення показника якості трабекулярної КТ. Оскільки загальна маса тіла складається з жирової та знежиреної маси, деякі дослідники намагались визначити їх роль у виникненні структурно-функціональних порушень у КТ, проте до цього часу немає чіткої відповіді на це запитання: деякі дослідження ідентифікували жирову масу як головний фактор захисту від переломів, інші ж виявили, що знежирена маса тіла має більш сильний зв'язок із мінеральною щільністю КТ. Мета дослідження - вивчити показники якості та мінеральної щільності КТ хребта, шийки стегнової кістки, тілобудови в жінок залежно від тривалості постменопаузального періоду (ПМП); зв'язок жирової маси з показниками мінеральної щільності та якості КТ. Обстежено 179 жінок у пременопаузальному та ПМП. Обстежених було розподілено на такі групи: жінки в пременопаузальному періоді та жінки з різною тривалістю ПМП (ранній, середньочасовий, пізній). Проведено загальноклінічне обстеження пацієнта та дослідження вищезазначених показників на рентгенівському денситометрі General Electric. Якість та мінеральна щільність КТ вірогідно знижуються зі збільшенням тривалості ПМП. Загальна жирова та знежирена маса вірогідно не змінюються з віком. У середньочасовому та пізньому ПМП мінеральна щільність КТ на рівні хребта та шийки стегнової кістки зростає із збільшенням загальної жирової маси.Ожиріння й остеопороз - два метаболічних захворювання, поширеність яких значно зросла останніми десятиліттями та що набули статусу основних загроз для здоров'я у всьому світі. За даними літератури, високий індекс маси тіла (ІМТ), з одного боку, призводить до збільшення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) та в результаті створює специфічний захисний механізм від виникнення переломів певних ділянок скелета, а з іншого - підвищує частоту падінь і призводить до гіршої консолідації переломів. Проте показник якості кісткової тканини (TBS) оцінює мікроархітектуру трабекулярної кісткової тканини незалежно від МЩКТ. Мета дослідження - визначення зв'язку між параметрами МЩКТ і TBS в українських чоловіків, які страждають від ожиріння. Обстежено 396 чоловіків віком 40 - 89 років, яких було розподілено згідно з ІМТ на дві групи: основна група (I) - з ожирінням, чий ІМТ був <$Esymbol У~30> кг/м<^>2 (n = 129), і контрольна група (II) - без ожиріння, з ІМТ << 30 кг/м<^>2 (n = 267). МЩКТ на рівні всього скелета, поперекового відділу хребта (L1 - L4), шийки стегнової кістки та ультрадистального відділу кісток передпліччя досліджували за методом двохенергетичної рентгенівської денситометрії (Prodigy, GE Lunar, Мадісон, США). Показник TBS (L1 - L4) на рівні поперекового відділу хребта оцінювали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франція). Установлено, що чоловіки з ожирінням мали значно вищу МЩКТ поперекового відділу хребта, шийки стегнової кістки, усього скелета й ультрадистального відділу кісток передпліччя (p << 0,001) у порівнянні з чоловіками без ожиріння. Проте показник TBS (L1 - L4) був вірогідно нижчий у чоловіків з ожирінням (p << 0,001). Спостерігається вірогідна позитивна кореляція між жировою масою і МЩКТ на різних етапах дослідження, а також між жировою масою і TBS (L1 - L4), хоча й негативна. Висновки: ожиріння негативно впливає на якість трабекулярної кісткової тканини, хоча показники МЩКТ вірогідно вищі.
Попередній перегляд:   Завантажити - 201.304 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Поворознюк В. В. 
Оцінка ефективності та безпечності алендронової кислоти в лікуванні вторинного остеопорозу [Електронний ресурс] / В. В. Поворознюк, Т. В. Орлик, Т. А. Карасевська, Н. І. Дзерович // Проблеми остеології. - 2009. - Т. 12, № 1-2. - С. 56-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2009_12_1-2_12
З метою вивчення ефективності та безпечності алендронової кислоти в лікуванні первинного та вторинного остеопорозу обстежено 40 пацієнтів, розподілених на три групи: 20 хворих із постменопаузальним остеопорозом (середній вік - 67 років, тривалість постменопаузального періоду - (<$E 18,7~symbol С~2,3>) року); 10 хворих з остеопорозом у чоловіків (середній вік - 55 років); 10 хворих із глюкокортикоїд-індукованим остеопорозом (середній вік - 60 років, середня тривалість прийому глюкокортикоїдів - (<$E 12,25~symbol С~9,2>) року). У лікуванні застосовували генеричний препарат алендронової кислоти Остемакс компанії "Польфарма" С.А., який приймали per os по 70 мг 1 раз на тиждень на тлі постійного прийому комбінованого препарату кальцію та вітаміну D протягом 12 міс. Вираженість вертебрального больового синдрому визначали за допомогою ВАШ. Показник якості життя пацієнтів оцінювали за допомогою Європейського опитувальника якості життя (EuroQol-5D, ECOS-16). Визначали показники мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта, всієї стегнової кістки, середньої третини та ультрадистального відділу передпліччя, всього скелета; проводили рентгенморфометричний аналіз тіл хребців у грудному та поперековому відділах хребта. Висновки: прийом препарату призводив до зменшення вираженості вертебрального больового синдрому, підвищення мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта через 12 міс лікування у жінок із постменопаузальним остеопорозом (на 6,4 %), у чоловіків (на 3,3 %) та пацієнтів із глюкокортикоїд-індукованим остеопорозом (на 6,0 %), стабілізації процесів втрати кісткової тканини в усьому скелеті, стегновій кістці та ультрадистальному відділі променевої кістки, покращання якості життя. Кількість і вираженість побічних ефектів в усіх досліджуваних групах не відрізняються від описаних в літературі.Представлены результаты изучения эффективности и безопасности Этодолака по сравнению с диклофенаком натрия при комплексном лечении остеоартроза коленных суставов у пациентов старших возрастных групп. Сравнивая показатели Мак-Гиловского опросника, установлено достоверное изменение индексов рангов и боли через 7 и 14 дней лечения в группе пациентов, которые принимали Этодолак. Отмечено достоверное уменьшение показателей 4-составной ВАШ (ВАШ-1, ВАШ-2 на 7-е сутки лечения, ВАШ-1-4 на 14-е) по сравнению с больными, получавшими Диклофенак (снижение ВАШ-1 через 14 дней). В основной группе зафиксировано достоверное уменьшение показателей шкалы WOMAC-1,2 относительно группы сравнения. В обеих группах достоверно снижались показатели альго-функционального индекса Лекена и улучшались показатели качества жизни по анкете EroQol-5. За период наблюдения не зарегистрировано нежелательных явлений или побочных эффектов в применении Этодолака. Таким образом, по результатам собственных исследований подтверждено, что использование Этодолака в лечении остеоартроза коленных суставов оправдано и имеет определенные преимущества, особенно у людей старших возрастных групп.Мета роботи - провести порівняльне дослідження ефективності та безпечності етодолаку (Етол Форт, Nobel) та диклофенаку в лікуванні синдрому болю в нижній частині спини у пацієнтів старших вікових груп. У відділенні клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату ДУ "Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України" обстежено та проліковано 26 пацієнтів віком від 45 до 75 років (середній вік - 61 рік) з болем у нижній частині спини на тлі остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта в стадії загострення. Методом простої рандомізації пацієнтів розподілено на дві групи по 13 осіб у кожній: в основній групі пацієнти отримували лікування етодолаком у дозі 400 мг двічі на добу, у групі порівняння - диклофенак у дозі 75 мг двічі на добу. Доведено ефективність етодолаку щодо зменшення ступеня вираження вертебрального больового синдрому та поліпшення якості життя пацієнтів. Кількість та ступінь вираження побічних ефектів в обох групах не відрізнялися від описаних у літературі. Достовірне зниження інтенсивності больового синдрому та поліпшення функціональної активності спостерігали на 7-му добу лікування етодолаком. Висновки: ефективність етодолаку порівнянна з такою "стандарту" лікування больових синдромів - диклофенаку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 472.047 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Карасевська Т. А. 
Особливості перебігу подагри в жінок: дані літератури та власні спостереження [Електронний ресурс] / Т. А. Карасевська, М. Б. Джус, О. І. Івашківський, Р. А. Потьомка, М. С. Кулик // Проблеми остеології. - 2015. - Т. 18, № 4. - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2015_18_4_10
Представлено огляд літератури щодо особливостей клінічного перебігу подагри у жінок та власні спостереження, про аналізовано структуру коморбідності та супутню медикаментозну терапію. Зроблено акцент на беззаперечній необхідності модифікації способу життя, обгрунтовано вибір антигіпертензивних препаратів та уратознижувальної терапії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 329.559 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Амосова К. М. 
Стан артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі в молодих дорослих з ювенільним ідіопатичним артритом [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, М. Б. Джус, Т. В. Марушко, Н. В. Шишкіна, О. І. Рокита, Г. В. Мостбауер, Т. А. Карасевська, О. І. Івашківський // Серце і судини. - 2016. - № 4. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2016_4_9
Мета роботи - оцінити стан артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі в дорослих пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА) в зіставленні з клінічним перебігом і традиційними чинниками ризику виникнення серцево-судинних подій. У хворих на ЮІА статистично значуще вищий рівень C-реактивного білка (p = 0,001). Порівняння показників артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі у хворих на ЮІА й у здорових осіб не виявило суттєвих змін брахіального і центрального АТ, тиску аугментації (АР), АІх75, а також ШППХ (усі p >> 0,05). Пацієнтів з ЮІА було розподілено на дві групи: 1-ша група - 16 хворих зі звуженням суглобових щілин IV рентгенологічної стадії, яка визначала агресивніший перебіг ЮІА, 2-га група - 41 хворий зі звуженням суглобових щілин I - II рентгенологічної стадії. За традиційними чинниками ССР та їх інтегральним показником за Фремінгемською шкалою ці групи пацієнтів суттєво між собою не відрізнялися (усі p >> 0,05), за винятком меншої маси тіла в пацієнтів 1-ї групи (p << 0,01). Під час порівняння показників артеріальної гемодинаміки у двох групах хворих на ЮІА встановлено зниження ДСАТ в осіб 1-ї групи за відсутності відмінностей усіх показників у 2-й групі у порівнянні з контрольною групою (p >> 0,05). При цьому середні величини АР і АІх75 у хворих 1-ї групи були вищими, ніж у хворих 2-ї групи (p << 0,05 і p << 0,001 відповідно). ШППХ в групах хворих не відрізнялася. Результати представленого дослідження в дорослих пацієнтів (середній вік (23,2 +- 6,73) року) із тривалим перебігом ЮІА ((12,7 +- 6,2) року) у порівнянні з групою здорових осіб, зіставних за віком, статтю і всіма традиційними чинниками ССР, показали відсутність змін показників пульсової хвилі в загальній групі пацієнтів. Незмінність ШППХ, зокрема, можна певною мірою пояснити тим, що цей показник визначали на артеріях м'язового типу верхніх кінцівок, а не на аорті та здухвинній артерії, що є предметом наступного етапу нашої роботи. Показники артеріальної гемодинаміки в пацієнтів 1-ї групи відрізнялися від таких в осіб 2-ї групи збільшенням АР і АІх75 (p << 0,001) за однакових рівнів брахіального і центрального АТ. Збільшення АІх75 може бути пов'язане як з ущільненням аорти і збільшенням ШППХ в ній, так і з підвищенням тонусу дрібних артерій та/або їх початковим ремоделюванням. Пацієнти з ЮІА та ознаками початкових порушень пульсаційної гемодинаміки потребують ретельного контролю за традиційними чинниками ризику в ході диспансерного спостереження, зокрема за АТ показниками ліпідного обміну і рівнем глюкози, з метою своєчасної та активної корекції можливих змін, зокрема за допомогою статинів та інгібіторів ренін-ангіотензинової системи. Висновки: у результаті оцінки стану артеріальної гемодинаміки шляхом аналізу пульсової хвилі у хворих на ЮІА віком у середньому (23,2 +- 6,7) року з вираженими звуженнями суглобових щілин (IV рентгенологічна стадія) як наслідком агресивного перебігу захворювання в дитячому віці відзначено збільшення показників АР та АІх і зменшення <$EDELTA>САТ у порівнянні із зіставними за чинниками ССР здоровими особами та пацієнтами з ЮІА без виражених деструктивних змін суглобів (I - II рентгенологічна стадія).
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.169 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Івашківський О. І. 
Клінічний випадок остеопорозу хребта у хворого на аксіальний спондилоартрит: особливості діагностики та лікування [Електронний ресурс] / О. І. Івашківський, Т. А. Карасевська // Проблеми остеології. - 2016. - Т. 19, № 3-4. - С. 48-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2016_19_3-4_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 754.563 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Джус М. Б. 
Клінічний перебіг ювенільного ідіопатичного артриту у hla-b27-позитивних пацієнтів у дорослому віці [Електронний ресурс] / М. Б. Джус, Г. В. Мостбауер, Т. А. Карасевська, О. І. Івашківський // Медична наука України. - 2017. - Т. 13, № 1-2. - С. 12-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2017_13_1-2_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.651 Mb    Зміст випуску     Цитування
9.

Джус М. Б. 
Віддалені наслідки суглобових та позасуглобових пошкоджень у дорослих хворих з ювенільним ревматоїдним артритом з різними імуногенетичнми маркерами [Електронний ресурс] / М. Б. Джус, Г. В. Мостбауер, Т. А. Карасевська, О. І. Івашківський // Галицький лікарський вісник. - 2017. - Т. 24, число 3. - С. 7-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2017_24_3_4
Перебіг ювенільного ревматоїдного артриту (ЮРА) залежить від одного з семи варіантів розвитку ЮРА, однак, зазвичай, він є непередбачуваним та може призводити як до ремісії захворювання, так і до тяжких ускладнень, що призводять до інвалідизації та тяжких соціальних наслідків як у дитячому, так і в дорослому віці. Мета роботи - порівняти клінічні прояви у дорослих пацієнтів з різними специфічними для ЮРА імуногенетичними маркерами (РФ, А-ЦЦП, АНФ, HLA-B27) й оцінити їх вплив на розвиток видалених суглобових та позасуглобових пошкоджень. Проведено обстеження 132 молодих хворих з різними варіантами ЮРА, з яких сформовано групи за специфічними генетичними/імунологічними маркерами: I група - 38 пацієнтів позитивних за HLA-B27 антигеном; II група - 13 пацієнтів позитивних за антинуклеарним фактором (АНФ); III група - 26 пацієнтів позитивних за ревматоїдним фактором або антитілами до циклічного цитрулінового пептиду (РФ і/або А-ЦЦП) та IV група - 55 пацієнтів негативних за всіма маркерами результати. Проаналізовано час відтермінування постановки, діагнозу від початку клінічних проявів, тривалість захворювання, активність захворювання в дитячому та дорослому віці за шкалою JA-DAS та DAS 28, клінічні прояви у дитячому та в дорослому віці. ВАШ в дитинстві та дорослому віці, одержане лікування в дитинстві глюкокортикоїдами та хворобомодифікуючими засобами (ХМЗ), імунобіологічною терапією (ІБТ), віддалені наслідки ЮРА оцінювалися за індексом суглобових (JADI-A) га позасуглобових (JADI-E) пошкоджень. Статистичний аналіз проводили за допомогою методів описової статистики, критерію Стьюдента для незв'язаних перемінних, точного тесту Фішера для вибірок малого розміру. Найбільш виражені суглобові пошкодження (JADI-A) внаслідок ЮРА в дорослому віці виявлено в III групі, тоді як у I та II були найнижчі показники цього індексу, що свідчить про розвиток меншої кількості віддалених наслідків у них. Позасуглобові пошкодження (JADI-E) найбільше виражені в II групі, а найсприятливіший перебіг за цим показником виявлено в I та III групах (p << 0,05). Висновки: у дорослих пацієнтів з ЮРА позитивних за А-ЦЦП або/і РФ захворювання перебігає з ураженням більшої кількості суглобів і частіше розвивається їх деформація незважаючи на те, що в них діагноз у дитинстві був встановлений швидше, ніж в інших групах. Найбільш виражені суглобові пошкодження (JADI-A внаслідок ЮРА в дорослому віці виявлено в групі А-ЦЦП/РФ-позитивних пацієнтів, що свідчить про потребу агресивної терапії як у дитячому, так і в дорослому віці. У АНФ-позитивних хворих з ЮРА частіше розвиваються позасуглобові пошкодження в дорослому віці, що, ймовірно, пов'язано з вищою активністю захворювання за JADAS у дитячому віці та одержанням більшої кумулятивної дози глюкокортикоїдів у порівнянні з іншими групами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 500.878 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Джус М. Б. 
Клініко-лабораторні показники та алгоритм ведення дорослих пацієнтів з поліартикулярним варіантом ювенільного ідіопатичного артриту [Електронний ресурс] / М. Б. Джус, Г. В. Мостбауер, Т. А. Карасевська, М. І. Шевчук, М. С. Кулик // Medical science of Ukraine. - 2019. - Vol. 15, № 3-4. - С. 24-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2019_15_3-4_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 373.209 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Карасевська Т. А. 
Особливості перебігу подагри в жінок: огляд літератури та власні спостереження [Електронний ресурс] / Т. А. Карасевська, М. Б. Джус, О. І. Івашківський, О. С. Курішко, Р. А. Потьомка, М. С. Кулик // Український ревматологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 69-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2015_4_15
Представлено огляд літератури щодо особливостей клінічного перебігу подагри у жінок та власні спостереження, про аналізовано структуру коморбідності та супутню медикаментозну терапію. Зроблено акцент на беззаперечній необхідності модифікації способу життя, обгрунтовано вибір антигіпертензивних препаратів та уратознижувальної терапії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 226.007 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Поворознюк В. В. 
Саркопенія у хворих на ревматоїдний артрит [Електронний ресурс] / В. В. Поворознюк, Н. І. Дзерович, О. С. Іваник, Т. А. Карасевська // Український ревматологічний журнал. - 2019. - № 3. - С. 45-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2019_3_6
Враховуючи суттєве постаріння населення у світі, на сьогодні значну увагу науковці приділяють вивченню геріатричних станів, серед яких вагому частку займає саркопенія. У 2016 р. саркопенія внесена до Міжнародної класифікації хвороб. Виділяють первинну та вторинну форми стану. Представлено дані літератури та результати власних досліджень щодо саркопенії у пацієнтів із ревматоїдним артритом (РА). Мета проведеного дослідження - оцінити показники мінеральної щільності кісткової тканини, знежиреної маси та частоту пресаркопенії у пацієнтів з РА. Обстежено 461 жінку віком 40 - 87 (в середньому - 57,17) року: 71 пацієнтку з РА та 390 жінок контрольної групи. Проводили клінічне й лабораторне обстеження (визначення швидкості осідання еритроцитів та С-реактивного білка в сироватці крові). Вираженість больового синдрому визначали за допомогою візуально-аналогової шкали болю, якість життя - за допомогою анкети HAQ. Показники знежиреної маси, мінеральної щільності кісткової тканини визначали за допомогою рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Пресаркопенію (I стадію саркопенії) визначали при індексі апендикулярної знежиреної маси << 5,72 кг/м<^>2 поверхні тіла (Поворознюк В. В., Дзерович Н. І., 2016) [11]. Статистичний аналіз проводили з використанням програми "Statistica 6.0". У пацієнток з РА виявлені вірогідно нижчі показники мінеральної щільності кісткової тканини на рівні шийки стегнової кістки (р = 0,002), знежиреної маси всього тіла (р = 0,01) та апендикулярної знежиреної маси (р << 0,01). Частота пресаркопенії у жінок з РА становила 49 %, в осіб контрольної групи - 18 %. Висновки: при РА у пацієнтів виявлено не тільки ураження кісткової тканини, а й скелетно-м'язової тканини, що призводить до значного погіршення функціональних можливостей та якості життя пацієнтів. Враховуючи вагоме медико-соціальне значення проблеми, вчені вважають необхідними подальші дослідження щодо вивчення механізмів розвитку, розроблення методів профілактики та лікування саркопенії у пацієнтів із РА.Враховуючи суттєве постаріння населення у світі, на сьогодні значну увагу науковці приділяють вивченню геріатричних станів, серед яких вагому частку займає саркопенія. У 2016 р. саркопенія внесена до Міжнародної класифікації хвороб. Виділяють первинну та вторинну форми стану. Представлено дані літератури та результати власних досліджень щодо саркопенії у пацієнтів із ревматоїдним артритом (РА). Мета проведеного дослідження - оцінити показники мінеральної щільності кісткової тканини, знежиреної маси та частоту пресаркопенії у пацієнтів з РА. Обстежено 461 жінку віком 40 - 87 (в середньому - 57,17) року: 71 пацієнтку з РА та 390 жінок контрольної групи. Проводили клінічне й лабораторне обстеження (визначення швидкості осідання еритроцитів та С-реактивного білка в сироватці крові). Вираженість больового синдрому визначали за допомогою візуально-аналогової шкали болю, якість життя - за допомогою анкети HAQ. Показники знежиреної маси, мінеральної щільності кісткової тканини визначали за допомогою рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Пресаркопенію (I стадію саркопенії) визначали при індексі апендикулярної знежиреної маси << 5,72 кг/м<^>2 поверхні тіла (Поворознюк В. В., Дзерович Н. І., 2016) [11]. Статистичний аналіз проводили з використанням програми "Statistica 6.0". У пацієнток з РА виявлені вірогідно нижчі показники мінеральної щільності кісткової тканини на рівні шийки стегнової кістки (р = 0,002), знежиреної маси всього тіла (р = 0,01) та апендикулярної знежиреної маси (р << 0,01). Частота пресаркопенії у жінок з РА становила 49 %, в осіб контрольної групи - 18 %. Висновки: при РА у пацієнтів виявлено не тільки ураження кісткової тканини, а й скелетно-м'язової тканини, що призводить до значного погіршення функціональних можливостей та якості життя пацієнтів. Враховуючи вагоме медико-соціальне значення проблеми, вчені вважають необхідними подальші дослідження щодо вивчення механізмів розвитку, розроблення методів профілактики та лікування саркопенії у пацієнтів із РА.
Попередній перегляд:   Завантажити - 374.058 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Джус М. Б. 
Ювенільний ідіопатичний артрит у дорослих пацієнтів: аналіз клінічних даних [Електронний ресурс] / М. Б. Джус, Г. В. Мостбауер, Т. А. Карасевська, О. І. Івашківський, Я. Є. Бойко // ScienceRise. Medical science. - 2017. - № 6. - С. 8-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrm_2017_6_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 316.414 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Поворознюк В. В. 
Саркопенія і ревматоїдний артрит [Електронний ресурс] / В. В. Поворознюк, Н. І. Дзерович, О. С. Іваник, Т. А. Карасевська // Біль. Суглоби. Хребет. - 2019. - Т. 9, № 2. - С. 83-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pjs_2019_9_2_3
На сьогодні серед синдромів і захворювань, асоційованих із віком, науковці приділяють велику увагу вивченню саркопенії, за наявності якої спостерігається збільшення ризику падінь, погіршення якості життя, порушення рухової активності, зниження тривалості життя та зростання летальності пацієнтів. У 2016 році саркопенія внесена до Міжнародної класифікації хвороб. Виділяють первинну та вторинну форми саркопенії. Наведені дані літератури та результати власних досліджень щодо саркопенії у пацієнтів із ревматоїдним артритом. Мета роботи - оцінити показники мінеральної щільності кісткової тканини, знежиреної маси та частоту пресаркопенії у пацієнтів із ревматоїдним артритом. Обстежено 461 жінку віком 40 - 87 років (середній вік - 57,17 +- 0,71 року), серед яких 71 пацієнтка з ревматоїдним артритом і 390 жінок контрольної групи. Проводили клінічне й лабораторне обстеження (визначення швидкості осідання еритроцитів та С-реактивного білка у сироватці крові). Вираженість больового синдрому визначали за допомогою візуально-аналогової шкали болю, якість життя - за допомогою анкети HAQ. Показники знежиреної маси, мінеральної щільності кісткової тканини визначали за допомогою рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, USA). Пресаркопенію (і стадію саркопенії) визначали при індексі апендикулярної знежиреної маси менше 5,72 кг/м<^>2 (Поворознюк В. В., Дзерович Н. І., 2016). Статистичний аналіз проводили з використанням програми Statistica 6.0. У пацієнток із ревматоїдним артритом виявлені вірогідно нижчі показники мінеральної щільності кісткової тканини на рівні шийки стегнової кістки (р = 0,002), знежиреної маси всього тіла (р = 0,01) та апендикулярної знежиреної маси (р << 0,01). Частота пресаркопенії у жінок із ревматоїдним артритом становила 49 %, в осіб контрольної групи - 18 %. Висновки: при ревматоїдному артриті у пацієнтів виявлено ураження не тільки кісткової тканини, але й скелетної м'язової тканини, що призводить до значного погіршення функціональних можливостей та якості життя пацієнтів. Враховуючи вагоме медико-соціальне значення проблеми, необхідні подальші дослідження щодо вивчення механізмів розвитку, розробка методів профілактики та лікування саркопенії у пацієнтів із ревматоїдним артритом.
Попередній перегляд:   Завантажити - 461.088 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Джус М. Б. 
Саркопенія та ревматичні захворювання: чи існує зв’язок? [Електронний ресурс] / М. Б. Джус, М. С. Кулик, Т. А. Карасевська, Г. В. Мостбауер, О. І. Івашківський, Р. А. Потьомка, Г. Л. Новицька // Біль. Суглоби. Хребет. - 2022. - Т. 12, № 4. - С. 201-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pjs_2022_12_4_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 645.683 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Мостбауер Г. В. 
Вплив пероральних антикоагулянтів на стан кісткової тканини (систематичний огляд літератури) [Електронний ресурс] / Г. В. Мостбауер, Т. А. Карасевська, Л. П. Антоненко, Ю. В. Руденко, А. Б. Безродний // Біль. Суглоби. Хребет. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 201-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pjs_2023_13_3_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 543.385 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Мулик К. 
Патерн болю у спині: від спондилоартриту до лімфоми [Електронний ресурс] / К. Мулик, М. Джус, Т. Карасевська, Т. Любарець // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2024. - № 1. - С. 76-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2024_1_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.234 Mb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського