Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (27) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Киричок Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 18 Представлено документи з 1 до 18 |
|||
| 1. | 
Киричок Л. Т. Антиоксидантна та стреспротекторна дія пірацетаму за умов моделювання хірургічної травми та запалення слизової оболонки порожнини рота [Електронний ресурс] / Л. Т. Киричок, А. В. Перепелиця, Р. О. Кальчук // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2013. - № 2. - С. 47-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2013_2_9 При моделировании хирургической травмы и воспаления слизистой оболочки полости рта у крыс показано наличие у пирацетама антиоксидантного действия, более выраженного, чем сочетающегося с ним стресспротекторного по состоянию нейрогормональной активности. Поэтому показатели состояния системы ПОЛ - АОЗ могут быть биохимическими маркерами фармакологической защиты от эмоционального напряжения. | ||
| 2. |
Серединська Н. М. Порівняльна оцінка протизапальної активності німесуліду, диклофенаку та амлодипіну за ад’ювантного артриту [Електронний ресурс] / Н. М. Серединська, Л. М. Киричок, М. А. Мохорт, Г. В. Павлюк // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2013. - № 2. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2013_2_13 На модели ревматоидного артрита у крыс, вызванном однократным субплантарным введением полного адъюванта Фрейнда, показано противовоспалительное действие нестероидных противовоспалительных средств Диклофенака и Нимесулида. Впервые установлен факт достаточно высокой противоотечной активности антагониста кальция дигидропиридинового ряда Амлодипина. Проведен сравнительный анализ степени противоотечного эффекта указанных лекарственных средств. Установлено, что в течение 28 суток наблюдения степень противоотечной активности Нимесулида и Амлодипина аналогична, в период угасания патологического процесса противоотечное действие Амлодипина выше, чем таковое, свойственное и Диклофенаку, и Нимесулиду.Однією з проблем фармакотерапії ревматоїдного артриту (РА) є вибір ефективних та безпечних ліків, зокрема, серед нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). На препаратах зазначеної групи зосереджено увагу клініцистів завдяки прояву знеболювальної та протизапальної дії, а також через те, що за застосування "хворобомодифікуючих" засобів нерідко розвиваються непереносимість, низка побічних ефектів, не реєструється належна відповідь пацієнта на лікування тощо. Достатньо високу ефективність щодо знеболювання демонструють селективні інгібітори ЦОГ-2 за умов запальних процесів, що супроводжуються больовим синдромом. Водночас достеменно не встановлено, які з представників зазначеної групи виявлятимуть найзначніший антиексудативний ефект на тлі РА. Мета дослідження - надати порівняльну характеристику протинабрякової активності селективних інгібіторів ЦОГ-2 різних хімічних класів, німесуліду (НМ), целекоксибу (ЦК), за умов їх тривалого застосування на різних етапах розвитку експериментального РА. Результати досліджень свідчать, що НМ у гострий період та період маніфестації експериментального РА призводив до зменшення об'єму стопи в білих щурів на 8,8 - 11,6 % відносно даних у тварин контрольної групи. У всі періоди розвитку патологічного процесу протинабрякова активність НМ була на рівні 9 - 12 % і суттєво знижувалася до 6 % у період згасання патологічного процесу. Значно ефективнішим за НМ виявився ЦК, що проявлялося в більш значному зменшенні об'єму стопи за дії ЦК у порівнянні з НМ. У всі періоди спостереження протинабрякова активність ЦК перевищувала таку за дії НМ, причому в гострий період та за згасання РА вона суттєво відрізнялася від протинабрякової активності НМ. Експериментально обгрунтовано доцільність переважного застосування ЦК, ніж НМ, з метою зменшення набряків, особливо, у гострий період розвитку експериментального РА та за згасання запального процесу. | ||
| 3. | 
Серединская Н. Н. Корвалол: эффективность и безопасность подтверждаются – значит жизнь препарата продолжается. Сообщение II. Фармакодинамика, клиническая эффективность и побочное действие ингредиентов корвалола [Електронний ресурс] / Н. Н. Серединская, М. И. Борщевская, Н. А. Мохорт, Л. М. Киричок, Г. И. Борщевский // Експериментальна і клінічна медицина. - 2013. - № 1. - С. 52-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2013_1_11 | ||
| 4. |
Серединская Н. Н. Корвалол: эффективность и безопасность подтверждаются – значит жизнь препарата продолжается. Сообщение ІII. Действенность и доказательства терапевтической эффективности [Електронний ресурс] / Н. Н. Серединская, М. И. Борщевская, Н. А. Мохорт, Л. М. Киричок, Г. И. Борщевский // Експериментальна і клінічна медицина. - 2013. - № 2. - С. 34-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2013_2_8 | ||
| 5. | 
Мохорт М. А. Експериментальне вивчення специфічної активності живокосту настойки [Електронний ресурс] / М. А. Мохорт, Н. М. Серединська, Л. М. Мисливець С. О. Киричок, І. А. Вишневський, А. М. Шекель // Фітотерапія. - 2011. - № 2. - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2011_2_11 | ||
| 6. |
Мохорт М. А. Експериментальне вивчення безпечності живокосту настойки [Електронний ресурс] / М. А. Мохорт, Н. М. Серединська, Л. М. Киричок, С. О. Мисливець, І. А. Вишневський, А. М. Шекель // Фітотерапія. - 2010. - № 3. - С. 25-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2010_3_6 | ||
| 7. | 
Бевз Н. Ю. Розробка методик кiлькiсного визначення дiючих iнгредiєнтiв таблеток "Мiгрепiн" [Електронний ресурс] / Н. Ю. Бевз, Т. В. Звягiнцева, Г. О. Сирова, Л. Т. Киричок, I. В. Трутаєв, С. I. Миронченко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2011. - Т. 6, № 4. - С. 145-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2011_6_4_34 | ||
| 8. |
Серединська Н. М. Больова чутливість та адекватність її оцінки за тестом "tаilflick" у білих щурів [Електронний ресурс] / Н. М. Серединська, М. А. Мохорт, Л. М. Киричок // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2014. - № 3. - С. 45-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2014_3_8 Великий досвід застосування об'єктивного методу оцінки больової чутливості, термоалгометрії та визначення порога больової чутливості за тестом "tail-flick" у тварин надають змогу стверджувати, що аналіз результатів дослідження аналгетичної активності ксенобіотиків значною мірою залежить від больової чутливості (вихідної) кожної особини. Межі порога больової чутливості, визначені за вказаним тестом, досить широкі, і найнижчі значення відрізняються від найвищих у десятки разів: розбіжність вихідних значень больової чутливості здорових щурів коливалася від 1,0 до 22,0 - 23,0 с. Нехтування цим фактом може призвести до неправдивої інтерпретації даних щодо аналгезуючої дії досліджуваних зразків. З метою оптимізації оцінки порога больової чутливості за тестом "tail-flick" встановлено поріг больової чутливості в значної кількості інтактних білих щурів (290 особин), визначено ранги (межі) порога больової чутливості та кількість тварин, що належить до певного рангу. Зроблено рекомендації щодо необхідності врахування вихідного значення порога больової чутливості (рангу) за формування дослідних груп, а також рандомізації тварин за цим показником за умов застосування тесту "tail-flick" під час вивчення протибольової активності ксенобіотиків. Вивчення аналгезуючої активності ксенобіотиків доцільно проводити на тваринах (білих щурах) з вихідною больовою чутливістю, що властива найбільшій кількості тварин, - вихідне значення порога больової чутливості у яких, визначене за тестом "tail-flick", знаходиться у межах 4,0 - 9,9 с. | ||
| 9. | 
Чернюшок O. A. Вплив сироватки молочної, що підлягала дії електроіскрових розрядів, на гомеостаз організму та працездатність білих щурів [Електронний ресурс] / O. A. Чернюшок, О. В. Кочубей-Литвиненко, Л. M. Киричок // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2013. - № 52. - С. 88-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2013_52_12 Надано результати експерементального вивчення фізіологічної активності сироватки молочної освітленої (СМО) та сироватки, яка з метою збереження білкового складу, забезпечення седиментаційної стійкості системи, поліпшення органолептичних властивостей і розширення застосування в харочовій промисловсті піддавалася дії електроіскрових розрядів (СМоЕР). Встановлено, що за умов експерементальної аліментарної дистрофії сироватка молочна сприяє нормалізації маси тіла та стреслімітуючих субодиниць (наднирників, тимусу), усуває патологічні зміни енергетичного та пластичного балансу. Сироватка молочна, особливо за умов підвищених навантажень, покращує фізичну працездатність щурів. За здатністю відновлення досліджуваних показників за умов аліментарної дистрофії та актопротекторною дією показано суттєву перевагу СМоЕР над СМО. Одержаними результатами обгрунтовано доцільність і перспективність застосування СМоЕР у харчовій промисловості для розширення асортименту продуктів, виготовлених на її основі, зокрема, для підвищення працездатності за тривалих перевантажень (емоційних, фізичних, розумових) і прискорення відновлення гомеостазу за умов аліментарної дистрофії різного генезу. | ||
| 10. | 
Мохорт Н. А. Синтез "гибридных " молекул на основе известных субстанций — перспективный путь создания леккарственных препаратов с поливалентной фармакологической активностью [Електронний ресурс] / Н. А. Мохорт, Н. Н. Серединская, Л. М. Киричок, Ю. А. Фиалков, Н. И. Липтуга // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2014. - Т. 20, № 3. - С. 300-305. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2014_20_3_6 | ||
| 11. | 
Звягінцева Т. В. Комбіновані препарати в лікуванні бронхолегеневих захворювань у дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Звягінцева, Л. Т. Киричок, Т. І. Єрмоленко, К. В. Стороженко // Медицина сьогодні і завтра. - 2011. - № 3. - С. 43-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2011_3_11 | ||
| 12. |
Серединская Н. Н. Корвалол: эффективность и безопасность подтверждаются – значит жизнь препарата продолжается. Сообщение 1. Перспективность создания новых лекарственных форм и целесообразность их использования (результаты доклинических исследований) [Електронний ресурс] / Н. Н. Серединская, М. И. Борщевская, Н. А. Мохорт, Л. М. Киричок // Експериментальна і клінічна медицина. - 2012. - № 4. - С. 22-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2012_4_6 | ||
| 13. | 
Кратенко Г. С. Стресові зміни метаболізму триптофану в цнс та їх корекція біотехнологічним L-триптофаном [Електронний ресурс] / Г. С. Кратенко, Л. Т. Киричок, Т. В. Севастьянова // Медична хімія. - 2011. - Т. 13, № 4. - С. 192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2011_13_4_86 | ||
| 14. |
Серединська Н. М. Оцінка інтегральних показників життєдіяльності в щурів за умов комбінованого застосування нестероїдних протизапальних засобів та антагоніста кальцію на моделі ревматоїдного артриту, поєднаного з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Н. М. Серединська, О. Є. Ядловський, Т. А. Бершова, З. П. Омельяненко, В. С. Хоменко, Л. М. Киричок // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 4-5. - С. 69-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_4-5_10 Актуальність питання щодо вивчення токсичності НПЗП на тлі застосування з гіпотензивними ліками зумовлена необхідністю комбінованого застосування препаратів зазначених груп на тлі коморбідної патології та ревматоїдного артриту (РА) й артеріальної гіпертензії (АГ). Мета дослідження - вивчити вплив НПЗП (диклофенаку та німесуліду) за умов комбінованого застосування з амлодипіном на виживання, масу тіла, коефіцієнти маси внутрішніх органів у білих щурів з експериментальним РА, поєднаним з АГ. Встановлено, що за умов коморбідної патології не реєстрували загибелі щурів упродовж усього терміну спостереження. Застосування диклофенаку на тлі коморбідної патології призводило до смертності тварин, що становила 77 %. Комбіноване застосування амлодипіну з диклофенаком за коморбідної патології також призводило до високої летальності тварин - 85 %. Застосування німесуліду на тлі коморбідного стану призводило до загибелі 7,7 % щурів у гострий період розвитку артриту. Комбіноване застосування німесуліду з амлодипіном за умов коморбідної патології не викликало загибелі тварин. У тварин з експериментальним РА та на тлі зазначеного патологічного стану, поєднаного з АГ, відмічали приріст маси тіла впродовж усього терміну спостереження. Досліджувані лікарські засоби за самостійного та комбінованого застосування негативно не впливали на зазначений показник на фоні поєднаної патології. Зміни коефіцієнтів маси всіх органів тварин, за виключенням тимуса, не мали закономірного характеру і не були значущими за умов коморбідної патології. АГ не викликала зміни коефіцієнта маси тимуса. Упродовж маніфестації експериментального РА за умов коморбідної патології спостерігали зростання досліджуваного показника на 13 % відносно вихідних даних, а період згасання запального процесу на тлі АГ характеризувався суттєвим зниженням коефіцієнта маси тимуса на 47 % не лише відносно вихідних даних, а й до таких, які реєстрували в тварин лише з експериментальним РА і в тварин лише з АГ. Зменшення коефіцієнта маси тимуса може бути свідченням виснаження (пригнічення) імунних властивостей організму щурів за даної коморбідної патології. За аналізом результатів, одержаних за дослідження впливу НПЗП та антагоніста кальцію на тимус на тлі коморбідної патології, визначено, що суттєвий коригуючий вплив на величину коефіцієнта маси тимуса спричиняє німесулід та амлодипін за умов їх комбінованого застосування. | ||
| 15. |
Серединська Н. М. Протибольова активність лефлуноміду за комбінованого застосування з целекоксибом та амлодипіном на тлі експериментального ревматоїдного артриту, асоційованого з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Н. М. Серединська, М. А. Мохорт, Л. М. Киричок, В. С. Хоменко, Т. А. Бершова, О. С. Суворова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 49-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_2_8 Досліджено протибольову активність синтетичного імуносупресора лефлуноміду за комбінованого застосування з целекоксибом та амлодипіном на тлі експериментального ревматоїдного артриту, поєднаного з артеріальною гіпертензією (АГ). Больова чутливість у щурів знижується як за умов АГ, так і на тлі експериментального коморбідного стану. Лефлуномід суттєво підвищував поріг больової чутливості в щурів як на тлі лише ад'ювантного артриту, так і за умов асоційованої патології. За комбінованого застосування з лефлуномідом целекоксиб у гострий період розвитку ад'ювантного артриту (АА) на тлі АГ сприяв підвищенню порога больової чутливості у порівнянні зі значеннями у тварин, які одержували лише імуносупресор, що обгрунтовує доцільність застосування целекоксибу з лефлуномідом з метою зменшення больового відчуття саме впродовж цього періоду. Амлодипін більшою мірою, ніж целекоксиб, сприяв зростанню порога больової чутливості в щурів за комбінованого застосування з лефлуномідом у період генералізації АА, що обгрунтовує його застосування з метою посилення знеболювальної дії лефлуноміду за необхідності його призначення за основним показанням (як гіпотензивного засобу). | ||
| 16. | 
Єрмоленко Т. І. Нефропротекторні властивості натрієвої солі полі-(2,5-дигідроксифенілен)-4-тіосульфо кислоти при експериментальному гострому токсичному пошкодженні нирок [Електронний ресурс] / Т. І. Єрмоленко, Л. Т. Киричок, А. В. Александрова, Е. В. Карнаух, Д. О. Гордійчук, Ю. М. Онашко // Врачебное дело. - 2016. - № 3-4. - С. 125-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2016_3-4_24 Гостре пошкодження нирок - потенційно зворотний синдром, що стрімко розвивається, характеризується раптовим тотальним порушенням функції нирок у забезпеченні гомеостазу та проявляється клінічно у порушеннях водно-електролітного обміну і кислотно-лужної рівноваги крові, наростанні азотемії з розвитком уремії, патологічних уражень практично всіх органів і систем. Результати проведеного експериментального дослідження впливу ПДТ-Na на показники фільтраційно-видільної функції нирок показали його потужний нефропротекторний ефект, що лежить в основі виражених неспецифічних антигіпоксичних та антиоксидантних властивостей препарату на фоні етиленгліколевої ниркової недостатності. | ||
| 17. |
Серединська Н. М. Моделювання артеріальної гіпертензії шляхом тривалого сольового навантаження. Моніторинг функціонування серцево-судинної системи та динаміки інтегральних показників життєдіяльності в щурів (частина II) [Електронний ресурс] / Н. М. Серединська, В. С. Хоменко, О. М. Марченко, К. С. Марченко-Толста, Л. М. Киричок // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - Т. 13, № 3. - С. 203-213. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2019_13_3_8 Різні експериментальні моделі артеріальної гіпертензії (АГ) стали базисом для розробки засобів і методів її профілактики та лікування. Проведено науково-аналітичний огляд літератури й встановлено, що численні моделі АГ є досить нестабільними, потребують хірургічних втручань, наркотизації тварин, введення різних хімічних сполук, проявляються нетривалий час, призводять до загибелі тварин або потужної стресової реакції. За опрацювання наукової інформації та враховуючи результати власних досліджень, визначено, що численні моделі надають змогу досліджувати лише стисло-тривалий вплив лікарських засобів (ЛЗ) і спонукають враховувати можливу взаємодію з наркотичними засобами або сполуками, здатними призводити до підвищення артеріального тиску (АТ), зважати на стресорну реакцію тощо. Аналіз даних літератури засвідчив, що індукція гіпертензивної реакції зумовлена, власне, патологічними процесами, які викликають з метою підвищення АТ. Серед них патологія нирок, зміна гормонального статусу, психоемоційні розлади, порушення рефлекторних реакцій тощо. Окрему групу становлять генетично детерміновані моделі АГ. Застосування вищезазначених моделей АГ не повною мірою відповідає завданням фармакологічної науки, зокрема, щодо дослідження ефективності та безпечності нових й офіцинальних ЛЗ з гіпотензивною дією, щодо вивчення взаємодії лікарських засобів різних фармакотерапевтичних груп на тлі АГ та коморбідних станів, асоційованих з АГ, щодо вивчення механізмів дії ліків. Обгрунтовано доцільність розробки нової моделі АГ, індукованої тривалим сольовим навантаженням. Розробка такої моделі базується на ролі натрію хлориду у функціонуванні життєво важливих органів і систем та в генезі АГ й її судинних порушень. Передбачається, що нова модель АГ буде формуватися впродовж терміну, що перевищує описаний в літературі - 21 добу. Висловлено припущення, що саме така модель АГ сприятиме поглибленню знань щодо механізмів розвитку АГ, буде стабільною, стійкою, надасть змогу досліджувати тривалий вплив ЛЗ на різних етапах розвитку гіпертензії.Запропоновано нову модель артеріальної гіпертензії (АГ), індуковану тривалим сольовим навантаженням. Розробка такої моделі базується на ролі натрію хлориду у функціонуванні життєво важливих органів і систем, у генезі АГ та її судинних порушень. Недостатня вивченість механізмів розвитку сольової АГ, фазності та тривалості патологічного стану за умов продовження сольового навантаження на тривалий час (до декількох місяців), особливостей дії різних лікарських засобів на тлі підвищеного споживання солі, стану серцево-судинної системи та інтегральних показників життєдіяльності зумовили мету дослідження. Мета дослідження - вивчити стан серцево-судинної системи та динаміку інтегральних показників життєдіяльності в білих щурів за формування АГ шляхом тривалого сольового навантаження. Формування нової моделі АГ забезпечувалося сольовим навантаженням щурів упродовж 81 доби за умов заміни води на 1 % розчин натрію хлориду з вільним доступом тварин до пиття. За проведення динамічних досліджень встановлено, що модель АГ характеризується суттєвим підвищенням артеріального тиску на 10 - 18 % у самиць і на 14 - 36 % у самців, про що свідчать зміни зазначеного показника в різні терміни від початку до 81 доби сольового навантаження. Значне зростання артеріального тиску спостерігалося в 54,5 - 66,6 % тварин упродовж 60 діб від початку сольового навантаження, водночас кількість тварин з підвищеним артеріальним тиском знижувалася до 23,6 % через 81 добу від початку сольового навантаження. Продовження сольового навантаження понад 21 добу характеризувалося розвитком брадикардії. Збільшення терміну сольового навантаження в щурів не призводило до суттєвої зміни інтегральних показників життєдіяльності різних органів і систем, патологічної зміни маси тіла тварин і коефіцієнтів маси внутрішніх органів, у тому числі тимуса. За формування АГ на 18 - 30 % знижувалася больова чутливість у щурів і спостерігався набряк кінцівок (суглобів і м'яких тканин стоп), що зростав з тривалістю сольового навантаження й перевищував значення в інтактних тварин понад 21 % через 81 добу від початку формування моделі АГ. Запропонована модель АГ відрізняється простотою формування, економічністю, досягненням відповідного ефекту в значної кількості щурів різної статі, можливістю відбору тварин з підвищеним артеріальним тиском на будь-якому етапі формування патологічного процесу, можливістю їх утримання за звичайних лабораторних умов, відсутністю загибелі тварин. Формування моделі АГ шляхом тривалого сольового навантаження не потребує спеціальної підготовки фахівців. Модель АГ за тривалого сольового навантаження пропонується для дослідження специфічної фармакологічної ефективності (гіпотензивної дії) і безпечності новосинтезованих сполук і відомих ліків за умов їх тривалого застосування. | ||
| 18. |
Серединська Н. М. Моделювання артеріальної гіпертензії шляхом тривалого сольового навантаження. Моніторинг функціонування серцево-судинної системи та динаміки інтегральних показників життєдіяльності в щурів (частина I) [Електронний ресурс] / Н. М. Серединська, М. А. Мохорт, В. С. Хоменко, К. С. Марченко-Толста, Л. М. Киричок, О. М. Марченко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - Т. 13, № 2. - С. 83-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2019_13_2_3 Різні експериментальні моделі артеріальної гіпертензії (АГ) стали базисом для розробки засобів і методів її профілактики та лікування. Проведено науково-аналітичний огляд літератури й встановлено, що численні моделі АГ є досить нестабільними, потребують хірургічних втручань, наркотизації тварин, введення різних хімічних сполук, проявляються нетривалий час, призводять до загибелі тварин або потужної стресової реакції. За опрацювання наукової інформації та враховуючи результати власних досліджень, визначено, що численні моделі надають змогу досліджувати лише стисло-тривалий вплив лікарських засобів (ЛЗ) і спонукають враховувати можливу взаємодію з наркотичними засобами або сполуками, здатними призводити до підвищення артеріального тиску (АТ), зважати на стресорну реакцію тощо. Аналіз даних літератури засвідчив, що індукція гіпертензивної реакції зумовлена, власне, патологічними процесами, які викликають з метою підвищення АТ. Серед них патологія нирок, зміна гормонального статусу, психоемоційні розлади, порушення рефлекторних реакцій тощо. Окрему групу становлять генетично детерміновані моделі АГ. Застосування вищезазначених моделей АГ не повною мірою відповідає завданням фармакологічної науки, зокрема, щодо дослідження ефективності та безпечності нових й офіцинальних ЛЗ з гіпотензивною дією, щодо вивчення взаємодії лікарських засобів різних фармакотерапевтичних груп на тлі АГ та коморбідних станів, асоційованих з АГ, щодо вивчення механізмів дії ліків. Обгрунтовано доцільність розробки нової моделі АГ, індукованої тривалим сольовим навантаженням. Розробка такої моделі базується на ролі натрію хлориду у функціонуванні життєво важливих органів і систем та в генезі АГ й її судинних порушень. Передбачається, що нова модель АГ буде формуватися впродовж терміну, що перевищує описаний в літературі - 21 добу. Висловлено припущення, що саме така модель АГ сприятиме поглибленню знань щодо механізмів розвитку АГ, буде стабільною, стійкою, надасть змогу досліджувати тривалий вплив ЛЗ на різних етапах розвитку гіпертензії.Запропоновано нову модель артеріальної гіпертензії (АГ), індуковану тривалим сольовим навантаженням. Розробка такої моделі базується на ролі натрію хлориду у функціонуванні життєво важливих органів і систем, у генезі АГ та її судинних порушень. Недостатня вивченість механізмів розвитку сольової АГ, фазності та тривалості патологічного стану за умов продовження сольового навантаження на тривалий час (до декількох місяців), особливостей дії різних лікарських засобів на тлі підвищеного споживання солі, стану серцево-судинної системи та інтегральних показників життєдіяльності зумовили мету дослідження. Мета дослідження - вивчити стан серцево-судинної системи та динаміку інтегральних показників життєдіяльності в білих щурів за формування АГ шляхом тривалого сольового навантаження. Формування нової моделі АГ забезпечувалося сольовим навантаженням щурів упродовж 81 доби за умов заміни води на 1 % розчин натрію хлориду з вільним доступом тварин до пиття. За проведення динамічних досліджень встановлено, що модель АГ характеризується суттєвим підвищенням артеріального тиску на 10 - 18 % у самиць і на 14 - 36 % у самців, про що свідчать зміни зазначеного показника в різні терміни від початку до 81 доби сольового навантаження. Значне зростання артеріального тиску спостерігалося в 54,5 - 66,6 % тварин упродовж 60 діб від початку сольового навантаження, водночас кількість тварин з підвищеним артеріальним тиском знижувалася до 23,6 % через 81 добу від початку сольового навантаження. Продовження сольового навантаження понад 21 добу характеризувалося розвитком брадикардії. Збільшення терміну сольового навантаження в щурів не призводило до суттєвої зміни інтегральних показників життєдіяльності різних органів і систем, патологічної зміни маси тіла тварин і коефіцієнтів маси внутрішніх органів, у тому числі тимуса. За формування АГ на 18 - 30 % знижувалася больова чутливість у щурів і спостерігався набряк кінцівок (суглобів і м'яких тканин стоп), що зростав з тривалістю сольового навантаження й перевищував значення в інтактних тварин понад 21 % через 81 добу від початку формування моделі АГ. Запропонована модель АГ відрізняється простотою формування, економічністю, досягненням відповідного ефекту в значної кількості щурів різної статі, можливістю відбору тварин з підвищеним артеріальним тиском на будь-якому етапі формування патологічного процесу, можливістю їх утримання за звичайних лабораторних умов, відсутністю загибелі тварин. Формування моделі АГ шляхом тривалого сольового навантаження не потребує спеціальної підготовки фахівців. Модель АГ за тривалого сольового навантаження пропонується для дослідження специфічної фармакологічної ефективності (гіпотензивної дії) і безпечності новосинтезованих сполук і відомих ліків за умов їх тривалого застосування. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |